Твори Петра Залєвського на сторінках "Гоголівської академії"

         Не кожен учитель уранці йде до школи на роботу з радістю. З різних причин. Одні цю нелегку професію обрали не за покликанням, інші втратили мотивацію... Та й чого там гріха таїти: престиж педагога останнім часом впав. Але, на щастя, є люди, яким освітянська робота приносить велике задоволення. До таких відноситься й учитель фізичного виховання Володарської загальноосвітньої школи №2 Л.Ф.Мокринська.

Блакитний ранок поволі підіймає ніжну завісу серпанку, ледь-ледь торкається тендітними пальцями травинок - і вони аж дзвенять, струшуючи на землю сріблястий трунок свіжості й  бадьорості.Вранішня дрімота міцно запеленала дерева й кущі, тепло загорнула їх у тишу та спокій. Лиш де-не-де тріпне крильцями на гілці напівсонна пташина - і знову тихо-тихо, як у храмі. Це і є хам. Храм природи. Тут добре думати, мріяти, бути наодинці з собою. Тут усе вміє берегти таємниці.

Таланчу́к Петро́ Миха́йлович — президент ВМУРоЛ «Україна», дійсний член Академії педагогічних наук України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор.
Народився 1 липня 1938 року в селі Городище - Косівське Володарського району на Київщині в родині селян. Його батько загинув на фронті. Мати — пенсіонер. Після закінчення школи Петро Таланчук працював у колгоспі, служив в армії, закінчив воєнно-морське училище. Отримав професію інженера в Київському політехнічному інституті (КПІ). Пройшов шлях від студента до ректора.
Був першим міністром освіти незалежної України (1992–1994 рр.). Ініціатор створення Академії педагогічних наук України, член трьох міжнародних академій, автор багатьох запатентованих винаходів та наукових праць (в тому числі і підручників). Обирався депутатом Верховної Ради.