Дмитро Трохимович Миколаєнко з Рудого Села уже відзначив своє 70-річчя. Він, як і переважна більшість його ровесників, прожив непросте життя. Війна, важке напівсирітське дитинство навічно закарбувалися у пам’яті. Потім служба на флоті і 37 років педагогічного стажу вчителем, а згодом директором Рудосільської школи. Людяність, відвертість, принциповість Дмитра Трохимовича завжди притягують до себе людей, а його активна життєва позиція допомагає сільській громаді й сьогодні.
Більшість підприємців, які витримали жорстку конкуренцію, здолали важкі перепони, з часом міцно ставали на ноги. Завдяки вмінню та наполегливій праці вони тепер вносять значний вклад у розвиток економіки держави та своїх регіонів, удосконалюють та розвивають свою справу, дають робочі місця іншим. Саме до них належить і приватний підприємець з Володарки Ігор Леонідович Шевчук, котрий займається підприємницькою діяльністю протягом десяти років.
Не раз доводилось бачити і на стадіоні селища, і у спортзалі районного будинку культури, як тренер з легкої атлетики Володарської дитячо-юнацької спортивної школи (ДЮСШ) Іван Іванович Ганжалавий проводить заняття. Вміло, послідовно, грамотно й терпляче. Не те що брутальне, грубе слово, навіть голос не підвищує. А кожна його порада для юних спортсменів закон. Бо молодий, витриманий, інтелігентний для них він неабиякий авторитет. Адже не раз приводив і приводить до перемог. І не пише на районному рівні.
70 років за плечима у протоієрея, благочинного Володарського благочиння Миколи Михайловича Сичевського. Грамота архієпископа Білоцерківського і Богуславського Митрофана за старанні труди на славу святої церкви, два ордени - Князя Володимира і Нестара Літописця, які у нашому районі має лише він, - високі відзнаки. Та щира повага прихожан і жителів району - нагорода, напевно, все-таки вища. Адже мають їх лише обрані. Ті, хто не про людське око, а насправді є відповідальним, шанує оточуючих, тримає слово, завжди допомагає іншим, якщо може.
З афганською війною майор Любич зіткнувся в квітні 1985 року. Протистояння затягнулося і тривало вже більше п'яти років. Доти досвідчений офіцер мав вже великий послужний список в радянській армії. Закінчивши в 1971 році Київське вище танково-технічне училище, Володимир Сергійович направляється на своє перше місце служби в моторизованому полку Туркестанського військового округу. Після п'яти років служби в Середній Азії, потім Польщі, НДР, Одеському військовому окрузі його, заступника командира мотострілецького батальйону, направляють на таку ж посаду виконувати інтернаціональний обов'язок в Афганістані.
Не секрет, що сучасна дитина приходить до школи з величезними потенційними можливостями, і для того, щоб вони перетворилися в реальність, потрібен цілеспрямований педагогічний процес, який виховує, навчає, формує, розвиває. Саме над цим працює Надія Петрівна Снітко. Вона вважає, що саме від неї залежить, чи буде шкільне життя маленьких учнів багатогранним і емоційно багатим, таким, щоб учні йшли до школи з радістю, з бажанням пізнавати нове щодня, щогодини.
Коли спілкуюся з жителькою селища Раїсою Миколаївною Каплан, завжди ловлю себе на думці: - Коли б усі любили свою роботу так, як вона, й виконували б свої безпосередні обов'язки так же відповідально й творчо, Україна давно була б серед найрозвинутіших країн світу. А, здавалося б, таку звичайну, неопоетизовану професію обрала...
У Володарському районі, мабуть, немає такої людини, яка б не знала М. С. Каплуна. Микола Степанович - генеральний директор корпорації сільськогосподарських підприємств. Під його керівництвом трудяться працівники сіл Рогізна, Пархомівка, Тарган, Косівка, Руде Село. А ще Микола Степанович - керівник автопідприемства - це і вантажні та пасажирські перевезення.
Який він, сучасний керівник сільської громади? Це людина, котрій притаманні і висока вимогливість, непримиренність до байдужості в роботі, об'єктивність, повага та доброзичливе ставлення до людей, компетентність, професійна підготовка. Одинадцятий рік очолює громаду Рудого Села Федорчук Віталій Борисович. Справедливість, увага до людей та турбота про них - це риси, які характеризують роботу сільського голови.