Невеличке село на Львівщині. Село трударів, село гостинних і добрих людей, щедрих господарів. Саме тут в сім'ї колгоспників народилась дівчинка Надя, яка ще з шкільних років мріяла стати педагогом, учити і виховувати дітей. Надія Петрівна пам'ятає ту весну, коли вперше, лишивши батьківську хату, мамину пораду, тепло, турботу, поїхала вчитися на вчителя.
Після закінчення Самбірського педучилища розпочала свою педагогічну діяльність на Володарщині, в 1978 році, у Рудосільській середній школі, школі-красуні, яка стоїть в центрі села, серед зелених садків та чепурних осель. Ще довго в снах приходили до неї росяні світанки біля батьківської хати, мамина ласкава посмішка.
І був перший урок, і була зустріч, і в душі цвіла весна, сонячна, радісна.
Дякуючи оточенню досвідчених і чуйних колег, які вміли зрозуміти і допомогти, вона усвідомила, що вибрала правильний шлях у житті. Саме тоді вперше почула биття дитячих сердець.
З 1984 року Надія Петрівна Снітко працює постійно у Володарській загальноосвітній школі І -III ступенів № 1. Ось уже 28 рік навчає дітей. За цей час закінчила Київський педінститут, факультет «Педагогіка і методика початкового навчання». Ще раз переконалася, що її життя пов'язане з дітками, з тими, кого вона зустрічає щоранку, вчить писати, читати, розуміти навколишній світ. Головна риса її - постійна творчість.
У чеканні, в тривогах, у буднях учительської роботи Надія Петрівна використовує досвід вчителів області, району. Краще зрозуміти учня їй допомагають праці В. Сухомлинського, використовує новинки педагогічної науки, застосовує інтерактивні форми викладання програмового матеріалу в початкових класах.
Впевнена Надія Петрівна, що початкове навчання є дуже важливим в загальному розвитку дитини, що саме в початкових класах закладаються основи успішного навчання учнів у середніх та старших класах, у молодшому шкільному віці формується характер дитини, закладаються основи навколишнього світосприймання, починає вироблятись особистісне відношення до оточуючого, що саме початкове навчання забезпечує вміння впевнено читати, писати, дає первинні знання основ математики, навчає користуватись книжкою та іншими джерелами інформації, виробляє перші трудові навики.
Не секрет, що сучасна дитина приходить до школи з величезними потенційними можливостями, і для того, щоб вони перетворилися в реальність, потрібен цілеспрямований педагогічний процес, який виховує, навчає, формує, розвиває. Саме над цим працює Н. П. Снітко. Вона вважає, що саме від неї залежить, чи буде шкільне життя маленьких учнів багатогранним і емоційно багатим, таким, щоб учні йшли до школи з радістю, з бажанням пізнавати нове щодня, щогодини.
У школу її вихованці ходять з задоволенням, тому що знають: кожний урок -зустріч з новим, ще невідомим.
Готуючись до уроків, Надія Петрівна постійно пам'ятає про те, що вже перший рік навчання шестирічних учнів в більшості визначить їх бажання вчитися, щоб бажання учня співпало з метою навчання. Вона вважає, що дитині не хочеться брати в учителя готові знання і без зусиль їх засвоювати. На таких уроках їй нудно, нецікаво, вона починає відволікатися, робити щось інше. Саме тому намагається вона зробити все, щоб її діти вчилися захоплено й охоче, залучає їх до різноманітної діяльності, в якій дитина сама здобуває знання під непомітним керівництвом учителя, проводить досліди, спостереження, робить висновки, вільно висловлюючи свої думки і враження.
Педагогічний процес -співробітництво учителя і учня, коли учитель допомагає учневі долати труднощі -необхідна умова і джерело розвитку. Тому на уроці враховується все: пояснення матеріалу вчителем, виконання завдань дітьми, хорове і індивідуальне повторення пройденого, використання гри в ігрових ситуаціях, тому що граючись, малюк пізнає предмети і явища, засвоює норми спілкування і поведінки.
Між логічно закінченими частинами уроку - фізкультхвилинки, мета яких -дати дітям можливість відпочити, виконати вправи, які вироблять правильне дихання, які знімають втому від одноманітного положення за партою.
Дітям також пропонують¬ся завдання для розвитку пам'яті, довільної уваги, кмітливості, а саме на ви-лучення «зайвого», на підбір узагальнюючої назви, на продовження ряду. Про такі завдання Д. Ушинський писав, що вони є корисною розумовою гімнастикою для маленьких учнів.
Одна з головних рис уроків Надії Петрівни - їх емоційність. Адже заняття, не прикрашені почуттями, проходять формально, не залишають слідів в душі дитини і не сприяють бажанню вчитися. Розв'язується й інша задача - здійснення чітко спланованої і продуманої виховної роботи на і основі вимог програми чотирирічної початкової школи.
Надія Петрівна запрошує до участі в житті класу і школи батьків учнів. Разом із сім'єю вводить дитячу уяву у світ народних обрядів та звичаїв, які відроджують традиції сімейного виховання. Чуйна, доброзичлива, вчить дітей милосердю, дружбі і взаємоповазі, умінню робити добро собі і людям.
Н. П. Снітко постійно забезпечує результативність своєї праці. Як голова шкільного та районного методоб'єднань щиро ділиться набутим досвідом з колегами, активно впроваджує передовий педагогічний досвід, виступає з розробками складних тем, проводить майстер-класи.
Головна риса характеру вчителя-методиста Н. П. Снітко - постійне бажання творчості і пошуку. Вона гарно малює, володіє музичним інструментом, що да можливість проводити уроки і позакласні заходи яскраво, наочно, змістовно.
Н. П. Снітко закохана у свою професію, вміє допомогти кожній дитині повірити у свої сили, бачить особистість і поважає її. Порядна, чесна, принципова, відповідальна, добрий організатор учнівського і батьківського колективів.
Н. А8РАМЧУК, заступник директора із навчально-виховної роботи
Голос Володарщини.- 18 березня 2008 року
|
