У невеличкому селі на Сумщині третього липня тисяча дев’ятсот сорок шостого року у селянській родині народився Григорій Іванович Биковчинко. Стрункий, білявий хлопчина з блакитними очима ріс кмітливим, допитливим та дотепним. Він міг легко знайти спільну мову з кожним, тому мав багато друзів. Виховувався Григорій у тяжкі повоєнні часи, тому невибагливість та простота супроводжують його з самого дитинства. Після закінчення школи Григорій Биковчинко навчався в Київській національній сільськогосподарській академії. Однокурсники запам’ятали свого товариша, як як людину, що мала неординарне мислення, високо розвинуту логіку та хороше почуття гумору. Після закінчення академії Григорій Іванович переїхав до Володарки, влаштувався в колгосп на посаду агронома. Згодом став головою Тарганського колгоспу. З тисяча дев’ятсот дев’яносто шостого по дві тисячі одинадцятий рік працював головним агрономом в ПП «Аграрне». Завдяки його самовідданій праці і глибоким знанням урожаї цієї організації були одними з найкращих в Україні. Неодноразово його визнавали найкращим агрономом району, а його портрет займав почесне місце на дошці пошани. Сьогодні Григорій Іванович уже на пенсії. Він люблячий чоловік, дбайливий батько та мудрий дідусь. Особисто мені, його онуку, часто доводиться звертатись за допомогою до дідуся. Він обов’язково уважно вислухає, розпитає і завжди дасть слушну пораду. Я горжусь своїм дідусем і прагну бути багато у чому схожим на нього.
