Прекрасний вчитель і дивовижна людина
«Наталія Миколаївна – людина з доброю душею і щирим серцем, яка завжди прийде на допомогу і нікого не залишить в біді. В неї можна багато чому навчитися, вона сильна людина і залишається сама собою незалежно від обставин», - так відгукуються про вчителя математики Володарської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 Н.М. Дуріцьку колеги. А ще вона справжній Учитель, який виховав не одне покоління учнів. Наталія Миколаївна має вищу категорію, звання старшого вчителя, безліч відзнак, але найвищою нагородою є повага і вдячність як випускників і їх батьків, так і теперішніх учнів. «Наталія Миколаївна – спокійний, врівноважений, доброзичливий педагог, який ніколи не обділяє нас увагою та допомагає кожному, працює з кожним, нікого ніколи не виділяючи , - так кажуть про свою вчительку вдячні школярі. - Є учні, в яких з математики було посередні оцінки , та коли в них почала викладати Наталія Миколаївна, їхнє ставлення до математики змінилося, предмет почав подобатися і оцінки стали кращими».
Народилася Наталія Миколаївна 19 лютого 1955 року в селищі Володарка Київської області. ЇЇ мама працювала бухгалтером, а батько - водієм. У родині панувала атмосфера доброзичливості, взаємодопомоги та любові до знань, особливо до цариці наук Математики, тому не дивно, що улюбленим предметом в школі для старшого брата й Наташі стала, звичайно, алгебра і геометрія і вони обрали собі професію вчителів математики.
Батько, коли маленька Наташа не могла зробити завдання з математики, намагався пояснити, щоб вона зрозуміла, радив ніколи не списувати і старшому брату забороняв це робити. «Одного разу ввечері, коли мені допомагали робити математику, я забула вкласти в портфель книжку та зошит, - згадує Наталія Миколаївна .- В школі вчителька викликала мене до дошки, і раптом хтось стукає в двері. Це був мій батько, який приніс мені книжку та зошита, тому що побачив їх на столі. Цей випадок я запам'ятала на все життя і учням раджу: якщо ви зробили домашне завдання і забули його вдома, то краще нехай хтось його принесе».
Навчалася Наталія Миколаївна спочатку в Володарській восьмирічній школі, потім два роки у Володарській ЗОШ І-ІІІ ст. №2. Вчитись вона любила. Маючи переконання: «В школу не йдеш, якщо не вивчив уроки», готувалася до занять постійно і добросовісно. Протягом навчання в восьмирічній школі була відмінницею, а старшу школу закінчила з однією четвіркою з української мови.
Ще з раннього дитинства Наталія мріяла стати вчителем, збирала літом у себе на подвір'ї, біля будинку, дітей, роздавала їм листочки і ручки і навчала писати палички, крапочки та рахувати, тому проблем при виборі професії не виникло. «Знаєте, була така гра «Городки»: ділимо круг на сектори і кожен пише, де буде жити, ким хоче бути. Багато хто писав, що буде жити у великому місті, а я хотіла жити у своєму рідному селищі і вчити дітей»,- згадує Наталія Миколаївна.
Закінчивши Черкаський педагогічний інститут, отримавши направлення, працювала в селі Пищики Сквирського району, потім в Рогізнянській восьмирічній і Завадівській середній школах, а з 1979року Дуріцька Н.М. викладає математику в Володарській ЗОШ І-ІІІ ст. №2, своїй рідній школі, бо, провчившись тут 2 роки і ще 33 пропрацювавши в ній, Наталія Миколаївна з школою уже 35 років.
Наталія Миколаївна має чудову, дружню сім'ю. Чоловік Степан Маркович - пенсіонер, син Сергій - військовий, а донька Олена, закінчивши Одеську академії зв'язку, подарувала дідусеві і бабусі внука Максима, який любить приїжджати у гості і складати з ними пазли.
Найяскравішими моментами в житті Наталії Миколаївни стало народження сина та доньки, згодом внука, а в роботі найбільшу радість відчуває тоді, коли учні досягають певних успіхів у навчанні. Вона любить навчати дітей, бо це - втілення її мрії.
«Прекрасний вчитель і дивовижна людина» - саме так можна назвати Наталію Миколаївну Дуріцьку, яка присвятила своє життя учителюванню.
Герасимчук Руслана, 10 клас
|