Пропонований матеріал є розділом посібника Леоніда Руденко «Загальноліодські чес-ноти в моральних традиціях українського народу». Доброта, повага до старших, до жінки, повага до себе, чесність, відданість обов'язку, любов до Вітчизни — ось далеко неповний пе-релік рис, жими споконвіку славилися українці та які ми маємо виховувати у дітей. І працьо-витість, безперечно, одна з них.
Працьовитість. Праця та її види.
Працьовитість завжди була притаманна українському народу.
Праця буває різна. Буває робота, яку можливо виконати без фізичних зусиль. Є праця, що вимагає тільки розумового напруження, і не потребує затрат фізичної енергії. Але є бага-то важливих видів роботи, де поєднуються фізичні й розумові зусилля.
Є праця дуже важлива, без якої люди не могли б жити, а є така, що може здаватися не дуже важливою, але її все одно треба виконувати.
Праця вимагає вміння. Щоб його набути, потрібно вчитися. Але й саме навчання є працею. Навчання — головна праця дітей.
Найкраща праця. Яка праця може бути цікавою?
Праця повинна бути цікавою для людини. Але для цього вона має потребувати не тіль-ки фізичних зусиль, а й розумових, навіть якщо це ручна праця. Так, автослюсар розбирає якусь деталь автомобіля руками, але для того, щоб це робити правильно, йому потрібні знан-ня.
Будь-яку роботу неможливо добре виконати без бажання. Якщо людина бажає щось зробити, то тоді робота, яку вона виконує, виходить краще, ніж у випадку, коли їй нецікаво. Іноді ж робота, яка спочатку видається не дуже цікавою, потім захоплює людину.
Будь-яка праця потрібна
Не завжди і не всі види роботи можуть бути такими, що приносять задоволення. Є така робота, яку треба виконувати, хоча знаєш, що вона великого задоволення не принесе. У та-кому випадку треба переконати самого себе в тому, що ця робота теж важлива.
Часом краще працювати гуртом — так легше і цікавіше. Народне прислів'я жартує: «Гуртом і батька легше бити». Колективно виконуючи якусь роботу, діти іноді змагаються: хто швидше? У ході змагання може з'явитися інтерес.
Лінощі, ледарство
Антиподом працьовитості є лінощі, ледарство. Бути лінивим соромно. Тому іноді деякі діти намагаються при¬ховати свої лінощі посиланням на те, що вони чогось не вміють робити. «У невмілого руки не болять», — каже з цього приводу народна приказка.
Людей, які намагаються приховати свої лінощі від¬сутністю часу, у народі здавна ви-кривали, говорячи: «Лінивому все ніколи. Йому все неділя».
Про тих же, хто працює недобросовісно, лінуючись у процесі самої роботи, завжди ка-зали, що «робить, як мокре горить».
Іноді окремі люди намагаються приховати свої лінощі вигадками про хворобу. Таких народ висміює: «Лінивого й ноги не носять», «Слабий, як учетверо мотуз».
Окремі люди іноді беруться за роботу, але потім через слабкодухість чи лінощі відмов-ляються від доведення її до кінця. Таких застерігають: «Взявся за гуж, не кажи, що недуж».
Іноді окремим людям важко починати роботу. Про таких кажуть: «Вибирається, як чайка за море». Про лю¬дей, які все звикли робити під тиском, говорять: «Скільки вб'єш, сті-льки і в'їдеш».
Як Васько лінощі поборов
Васькові важко було іноді змусити себе працювати, особливо вчити уроки. Тому він вирішив боротися зі сво¬їми лінощами. Для цього взяв аркуш паперу й написав на ньому при-казки, у яких засуджувалися ті чи інші лінощі та спроби їх приховування. Після цього він став набагато працьовитішим. Тільки подумає про те, що йому чомусь треба покинути робо-ту, підніме очі й одразу ж прочитає... А що б ти написав на такому аркуші паперу?
Прислів'я, у яких підкреслюється важливість працьо¬витості й засуджується ледарство.
• Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
• Що ранком не зробиш, то вечором не доженеш.
• Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
• Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
• Без охоти нема роботи.
• Ані за холодну воду.
• І за холодну воду не візьметься.
• Зробиш, та в свинячий голос.
• Тобі так хочеться робить, як старому псу в завірюху брехать.
• Ховається, як собака від мух.
• Жвавий, як рак на греблі.
• Стій Векло, бо ще не смеркло.
• Запитання до приказок та прислів'їв.
1. Які із вказаних прислів'їв, на твою думку, свідчать про лінощі, а які — про невміння пра-цювати?
2. У яких ідеться про те, що для того, аби працювати гарно, потрібно мати бажання?
3. Які з приказок висміюють тих, хто дуже довго готується до роботи?
4. Як народ висміював тих, хто свої лінощі виправдо¬вував невмінням?
Запитання до тексту
1. Що є головною працею дітей?
2. Чи буває праця цікава й нецікава?
3. Чому гарна праця приносить задоволення людині?
4. За допомогою яких приказок і прислів'їв люди ви¬сміювали тих, хто приховув свої лінощі?
Отож, ще й ще переконуємося в тому, що треба працювати. Бо «праця чоловіка годує, а лінь марнує». Про це знають усі, і тому розумна людина старається працювати, вчитися, щоб у цьому світі не пропасти, жити гарно, у достатку. Запам'ятайте, що саме труд — запо¬рука щасливого життя. Отже, «не кайся рано встати, а кайся довго спати!».
1-й учень.
У світі стільки є роботи,
Що не перелічить.
До праці наберись охоти,
Щоб добре було в світі жить.
Як на годину запізнився,
За рік не доженеш.
А як в дитинстві ти лінився,
То в старості пожнеш.
2-й учень.
А той, хто дбає, той і має
Свій хліб й до хліба теж.
Бо марно він часу не гає,
А трудиться без меж.
Коли ж без діла просидіти,
Чого навчишся ти?
Без діла можна одубіти
І сил не зберегти.
Без діла зразу слабне сила.
Відновить силу труд.
Робота добрим людям мила.
Про це ти не забудь!
3-й учень.
А хто лінується робити,
Хто спав би все та їв,
Тому нелегко в світі жити,
Усім він надоїв.
От там, де руки і охота,
То, що не говори,
В них добре йде уся робота,
З них приклад ти бери.
4-й учень.
А як натрудишся до поту,
Поробиш все умить,
То й поїси тоді в охоту,
І можна відпочить.
Бджола мала, а й та працює,
І ти за труд берись.
Бо тільки дурень байдикує,
А дурнів — стережись.
5-й учень.
І хоч не зразу все вдається,
Не плач і не журись.
Долати труднощі прийдеться —
Ти знов за труд берись.
Не зупиняйсь на половині,
Все мусиш довести.
Потрібно знати це людині,
Щоб по життю іти.
Щоб іти по життю, треба багато знати, уміти, тру¬дитися до сьомого поту і вчитися що-дня і щогодини. І хоч ти розумний і багато знаєш, та люди можуть знати ще більше, тому «свій розум май, а в людей питай».
Для кожного з вас, учнів, найперший труд—це навчан¬ня. Треба навчитися вчитися, бо без науки людина сліпа й глуха. Вона не зможе рухатися далі без знання нових технологій. А з кожним днем з'являється щось нове, і це треба знати, щоб мати цікаву роботу, гарне життя. Тому треба в дитинстві не тільки добре вчитися, а й виховувати в собі силу волі, щоб уміти примусити себе працювати, а свій розум — прагнути до нових знань. Треба позбутися ліні, яка заколисує і робить людину тупою, байдужою до себе. А байдужість до себе — це най-страшніше, бо тоді в людини зникає гордість, їй однаково, що про неї говорять, що про неї думають інші. Вона опускається і котиться на саме дно, звідки важко, а іноді й зовсім немо-жливо під¬нятися. Така людина легко набуває погані звички, адже їй не хочеться витрачати зусилля, щоб протистояти тим, хто пропонує взяти цигарку, склянку з вином чи шприц із наркотиком. їй запропонували, от вона й погодилася, бо протистояти натиску «добрих друж-ків» не може, не має своєї гордості, а далі звикає і гине. Лінь і байдужість згубно впливають на людину. Ви це можете бачити на численних прикладах із повсякденного життя. Ніколи не будьте байдужими до себе, любіть і бережіть себе, при¬мушуйте працювати. А тепер переглянемо виставку. Тут є все, що наші діти вміють робити своїми руками.
Людина може навчитися робити дуже багато, хоч це й не завжди просто. Ніколи не опускайте руки при перших невдачах, а пробуйте ще і ще, доки не вийде гарно, адже ви це можете, у вас обов'язково вийде! Бо ви — людина! Така неповторна і одна на весь білий світ.
Будьте горді, але не носіть у своєму серці гординю. Адже гордість і гординя — це різні поняття, чи не так?
Міркування дітей.
Гордість — це почуття особистої гідності, самоповаги. А гординя (гордування) — ви-явлення зневаги до навко¬лишніх, пиха, чванство.
Запам'ятайте на все життя: людина сама господар своєї долі, тільки від неї залежить її життя, тільки від вас залежить, якою стежиною в житті ви підете. Адже у кожного є вибір: працювати, трудитися до сьомого поту, жити чесно, любити й поважати себе, бути гордою людиною, чи лінуватися, бути безвольним, байдужим до себе, втратити самоповагу. Це лег-ко, не треба затрачати зусиль, але тоді добра від життя очікувати не варто,
Школа дає кожному чарівний клубочок, який приведе вас до гарного життя, але тільки за умови, що ви будете трудитися, любити й поважати себе, привчати себе до праці, вчитися вчитись.
Поміркуйте над цим, поговоріть зі своїми батьками, бабусями та дідусями, послухайте їхню думку і зробіть для себе висновок. А у свій активний словничок запи¬шіть прислів'я та крилаті вислови, які вам сподобались, і вживайте їх у своїй мові.
|
