Як навчитися ввічливості? Мета. Познайомити учнів із засобами самопізнання, щоб виявити ті якості, які треба виховати в собі; познайомити учнів з основними умовами вихованості. І. Як пізнати й оцінити себе? 1. Самоспостереження Прийом складний. Треба ніби роздвоїтися: ти жи¬веш і все робиш як завжди, і в той же час спос¬терігаєш за собою збоку очима іншої людини. Щора¬зу ставиш перед собою мету. Наприклад, сьогодні — «манери». Сидиш обідаєш, сам за собою спос¬терігаєш і виявляєш цікаві речі: поки мама подає обід, на стільці розвалився; почухав голову; торкнув¬ся носа; лавровий листок виловив, на стіл поклав; над тарілкою нахилився низько; зате виделкою ліва рука орудує вільно; від відбивної відрізаєш шматочки без будь-яких затруднень... і т.д. Іншим разом мета буде інша: як розмовляю з людь¬ми? Як вітаюсь? Кому і як роблю послуги? Як трима¬юся в гостях? Треба відзначити не тільки свої прома¬хи, але обов'язково і хороші риси, якості, звички. 2. Самооцінка Потрібно давати собі чесну, без скидок, оцінку. Можна ввечері, коли ліг спати, пригадати, як минув день, що помітив за собою, і відверто сказати собі: оце погано, а тут справи мої кращі. Непогано вести щоденник, який би відбивав роздуми про самого се¬бе, про навколишніх людей. Такий щоденник допома¬гає дати оцінки своїм вчинкам, прийняти правильне рішення, розібратися в людських стосунках. У ба¬гатьох видатних людей були такі щоденники. Вони допомагали їм працювати над собою. Наприклад, Л.М. Толстой майже все життя вів щоденник. 3. Вивчати думку інших людей Хоч би як чесно ти намагався оцінити себе, завж¬ди є небезпека помилитися. Багато що краще видно збоку. Тому дуже важливо знати, якої думки про тебе інші. Є гра, в яку грають навіть дорослі, солідні люди: складається перелік якихось якостей, а тоді кожний ставить собі оцінки й інші йому ставлять, потім порівнюють результати. Наприклад, взяти та¬кий перелік: ввічливість, хороші манери, культура мови, гостинність, постава і хода, вміння зі смаком одягатися, почуття гумору і дотепність, знання етикету, вихованість взагалі. Поставте собі з цих «предметів» оцінки. Нікому їх не показуйте. Попросіть товаришів, учителя, батьків теж оцінити вас. Подивіться, що вийде, і зробіть висновки. Допомагає у самопізнанні і спостереження за по¬ведінкою оточуючих людей. У давньосхідного мудреця Лукмана спитали: «У кого ти вчився вихованості?» — «У невихованих, — відповів він. — Я намагався не робити того, що роблять вони». II. Основні умови вихованості Перша умова вихованості — це знання загальної прийнятих норм і правил поведінки. Не варто, як кажуть, щоразу заново винаходити велосипед. Багато століть існує людство. Мільярд разів у житті людей повторювалися деякі звичаї, повсякденні ситуації. Поступово люди знаходили і покоління в покоління передавали найзручніші, розумні способи дій у різних ситуаціях. Так виникли правила поведінки. Якщо хочеш бути вихованою людиною — знай правила етикету. Але мало знати, треба ще вміти. Усі знають, що суп треба їсти, не сьорбати. Уміють не всі. Буває, зачерпнуть рідину ложкою, руку витягнуть, лікоть відставлять і вузьким кінцем ложку до рота підносять. Тут доводиться або з силою суп у себе втягувати, або рота так широко відкривати, щоб уся ложка в ньому помістилася (теж красивого мало). Ті, хто вміють правильно їсти, підносять ложку до рота боковою частиною. Щодня нам доводиться виконувати безліч простих дій: поступитися місцем, подати річ, що впала, привітися, вибачитися, користуватися столовими приборами, допомогти старшим одягнути пальто тощо. Але навіть найпростіші з цих дій вимагають певних навиків. Друга умова вихованості — тренуватися, вправлятися, щоб правильно поводитися. Подавай пальто бабусі, мамі, однокласниці. Не забувай дякувати всім. Пропускай у дверях дорослих, жінок, маленьких. Навіть дома, обідаючи на самоті, тримай виделку в лівій, а ніж у правій руці. Стеж за собою і не давай собі пощади: спину тримай рівно, лікті притиснуті до тіла, груди розправлені. І так у всьому. Щодня. Доти, доки раптом виявиться, ще вже не треба так напружено стежити за собою, Звичка — це «коли ми вчинили правильно зовсім не тому, що сіли й подумали, а тому, що ми так звик¬ли» (A.C. Макаренко). Якщо б доводилося розміркову¬вати над кожною дріб'язковою дією, вчинком, то всі ми нагадували б у своїй поведінці лінивця. Кажуть, звичка — це друга вдача. Міцні та стійкі звички поведінки — третя обов'яз¬кова умова вихованості. III. Брейн-ринг 1-й раунд. Запрошуємо до столу, панове! Зараз Ви побачите, як не потрібно поводитися за столом і в гостях. А ви, дорогі учасники, озбройтеся ручками і блокнотами та фіксуйте помилки нашого гостя. Хто помітить більше помилок, той перемагає. Конкурс оцінюється в 5 балів. Розігрується сценка. Сценка «Як не потрібно вести себе в гостях» (Лунає різкий дзвінок. З'являється гість в пальто і шапці. Господиня встає). Гість. Привіт! А ось і я. Ну нічого, не хвилюйтеся! Я, здається, вчасно. Повечеряємо разом! (Кидає паль¬то і шапку на стілець). Господиня. Я дуже рада вас бачити... Гість (оглядає стіл). А у вас тут нічого, підходяще! Ух ти! Що це таке? Для чого? Ой, зламалось. До чо¬го не міцні речі роблять! Ого! А це що? Скільки кош¬тує? А де купили? А мені можете дістати? Мені ду¬же потрібно, просто позаріз? Господиня. Я вам дарую! Гість. Серйозно? Що, просто так подарите? А що, беру (кладе предмет, який сподобався в кишеню). Господиня. Прошу до столу. Гість. Із задоволенням! Тільки я тут більше люблю сидіти. Поміняємося зі мною. (Сідають. Гість закладає за комір серветку й бадьо¬ро приступає до вечері, порушуючи одне за іншим правила етикету: виделкою бере хліб з хлібниці, з викликом: «Ось це я люблю!» Підсовує ближче до себе різні страви). — А ось рибу я не буду, я її не люблю. Тепер вода вся отруйна, так у цій рибі, мабуть, хімії стільки... Та і їсти її вже дуже клопітно. Того й дивився порушиш ваш бонтон. Між іншим, цей преславутний бонтон іншого разу призводить до трагедії. Один мічман ви¬пав за борт корабля і загинув в зубах акули, хоча мав при собі кортик. Він був занадто вихованим і пам'ятав правила гарного тону: рибу ножем не ріжуть! (Голосно сміється з відкритим ротом) Господиня. Ваш друг погано засвоїв, що не має і правил без виключень: крім акули можна різати також балик, осетрину і оселедець. Гість. Що ви кажете? (З повним ротом, присьорбуючи). А все-таки цей ваш етикет не дає простору для самовираження! Господиня. А ви уявіть собі на мить людину, яка в приступі самовираження вгризається в м’ясо, не звертає уваги на жир і соус, що капають на комір і манжети. Видовище не сприяє естетичним переживанням. Гість (голосно сміється). Словом, якщо вам подали блюдо, а ви не знаєте , як з ним справитись, попрохайте у господаря трішки каші, її зручно їсти ложкою! (Дуже задоволений, сміється і вигукує: «Я наївся!» — із брязкотом перевертає чашку догори дном та виходить з-за столу. Задоволено поплескуючи себе по животу, направляється до виходу). Йду по-англійськи, не прощаючись, згідно з їхнім бонтоном! Господиня (підскочивши). Почекайте, я проведу вас! 2-й раунд. Телефонна розмова. Чи вміємо ми розмовляти по телефону, бо навіть не бачачи людину, а тільки порозмовлявши з нею по телефону, навіть з першої фрази можна зрозуміти, вихована ви людина чи ні. Зараз ви прослухаєте фонограму. А потім назвете помилки, які допустив один із гравців. Переможе той, хто назве більше помилок. Дозволяється користуватися ручкою і блокнотом. (Звучить фонограма телефонної розмови. Конкурс проводиться за принципом аукціону, команди по черзі називають помилки. Першою відповідає команда, яка відстає. Перемагає та, яка назве помилку останньою. Конкурс оцінюється в 5 балів. Фонограма «Телефонна розмова» Лунає телефонний дзвінок. — Алло! Мені Люсю. — Люсь, ну ти там як! — Дякую, все гаразд. А з ким я розмовляю? — Ну, Люсь, ти даєш! Своїх не визначаєш. Так напружся трохи! — Вася? — Ну! Так би одразу! У мене тут такі справи. Ну вобще. В понеділок 2 урока прогуляв... Постривай, у неділок чи у вівторок? Ніби в вівторок. Ні, таки в понеділок. У вівторок я це... З Свєткою гризся. А в середу з батьками сварився. А, можливо, навпаки. Ні, пересварився я з ними в четвер, а в середу на тренування не пішов. В п'ятницю морозива об’ївся, аж застудився. Нічого собі тиждень видався, а? — Можливо, я можу чим-небудь допомогти? — Да ти що! Я сам кому хочеш допоможу! Слухай далі! Відчуваю — застудився, захворів, двостороннє ОРЗ. Іду до лікаря — не дає лікарняний. Температура, мов, нормальна і горло, каже, в порядку... Ні, ти ба-чив? Людина хвора! — Може провідати? — Та ти що! В мене ні секунди часу немає. Слухай далі: я лікарю такий скандал закатав, нагнав на них холоду... — Вибач, будь ласка, мені зараз повинні зателефо¬нувати... — Ну ти вообще! В кої віки розмовляємо, спілкує¬мось, можна сказать... Ех, ти! — Не краще нам вибрати для обох час і зустрітися? — Та що ти? У мене ні хвилини вільної. Ну, мені пора! Кидає слухавку. Розмова 2. «Телефонний дзвінок» — Алло. — Алло. — Хто це? — А хто вам потрібен? — Куди це я попав? — А куди ви хотіли попасти? — Ви скажете хто ви, нарешті? — А ви? (Кидають слухавку). Розмова 3. «Телефонний дзвінок» — Довідкова слухає! — Алло! Довідкова? Добрий вечір. Будьте ласкаві, якщо, звичайно, вам не буде важко, виясніть телефон мого дуже доброго друга. Я загубив записну книжку і тепер... — Прізвище? — Чиє? Один із нас... — Вашого друга. — Ви знаєте в нього дуже відоме прізвище, він... — Прошу вас швидше! — Але ж ви мене весь час перебиваєте. Просто по¬гано виховані! Не знаєте правил гарної поведінки! Я не можу так розмовляти. Кидає слухавку. 5-й раунд. Бліц-конкурс Ваше завдання — як можна швидше відповісти на питання, для цього ви піднімаєте картку. На одне пи-тання ви можете відповісти тільки один раз. Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали. Питання для бліц-конкурсу 1. Що таке стіл «а-ля фуршет!» (Асортимент страв для такого столу - закуски під виделку, тобто без використання ножа) 2. Як використовувати полотняну серветку? ( Її кладуть на коліна) 3. Місце ложки при сервіровці столу? (Справа від тарілки випуклою частиною вниз) 4. Як правильно говорити: «звоніть» чи «дзвоніть» (Дзвоніть) 5. Місце виделки при сервіруванні столу. (Зліва від тарілки, випуклою частиною вниз) 6. Хто поступається місцем (сидячим) в транспорт людям похилого віку, жінкам з дітьми — чоловік чи жінка? (Обоє) 7. Куди покласти ложку, якщо ви вже поїли? (Ні під час їжі, ні після ложку для супу класти на скатертину не можна) 8. Що таке аперитив? (Напої, що п'ють перед їжею для збудженння апетиту, зазвичай спиртні) 9. Як їдять хліб? (По мірі необхідності відломлюють невелиі шматочки, не можна відкушувати від цілого шматка), 10. Вашій супутниці вступили місце в транспорті. Хто повинен подякувати за це — ви чи ваша супу ниця? (Ви) 11. Хто першим кладе телефонну слухавку — чоловік чи жінка? (Жінка) 12. Чи потрібно розпаковувати подарунок в присутності того, хто його подарував? (Так, потрібно розпакувати, подивитись і подякувати) 13. Ви когось ненароком штовхнули. Як правилно сказати: «вибачте» чи «вибачаюсь»? (Вибачте) 14. Що робити з кісточками, коли ви їсте ягоди і п'єте компот? (Кісточки від ягід підхоплюють ложкою і кладу) 15. В тарілці залишилося декілька ложок супу, куди нахилити тарілку — до себе чи від себе? (Краще пожертвувати залишками супу і залишити його в тарілці) 16. Ви прийшли в кіно і пробираєтесь на своє місце в ряду, заповненому людьми, що вже сидять, потрібно проходити — спиною чи обличчям до них? (Обличчям) 17. Чим очищають мандарин? (Рукою) Чим очищають апельсин? (Ножем) 18. Місце ножа при сервіровці столу. (Справа від тарілки, лезом до тарілі 19. Як беруть із спільного блюда хліб? (Руками) 20. Ви розмішали цукор у чаї, що робити з ложкою? ( Її кладуть на блюдечко) 21. Зустрілися старший та молодший, хто повні привітатися? (Молодший) Підводяться підсумки конкурсу Даневич С. М. - Позакласний час. - № 3-4 2006
|