Регіональний конкурс «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» на Донеччині
«Проза мені ближча, бо прозою легше розповісти історію»
С. Пиркало
На виконання Державної цільової програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції на 2009-2012 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №772-р, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури і туризму України, Державного комітету телебачення та радіомовлення України від 21.08. 2009 р. № 770/39/290, листа МОНУ «Щодо організації та проведення конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» для учнів 4-5 класів», наказу УОН Донецької обласної державної адміністрації № 479 від 10 вересня 2009 року з 14 вересня по 30 листопада 2009 року на Донеччині проходив регіональний конкурс "Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу”, що проводився з метою заохочення учнів 4-5 класів загальноосвітніх навчальних закладів до систематичного читання сучасної літератури задля постійного підвищення культурного рівня школярів та покращання якості ефективності процесу читання. Організаторами конкурсу були Міністерство освіти і науки України, Міністерство культури і туризму України, УОН Донецької облдержадміністрації, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Співорганізатор – київське видавництво "Грані-Т”. Учасникам конкурсу пропонувався орієнтовний перелік книг сучасної літератури, що був рекомендований для читання учням 4-5 класів загальноосвітніх навчальних закладів України на 2009-2010 н.р. Це видання серій "Сучасна дитяча проза”, "Золотий лелека”, "Життя видатних дітей”; книги Лесі Ворониної ("Сни Ганса Християна”, "Хлюсь та інші”, «Прибулець з країни нямликів», «Нямлик і Балакуча Квіточка»), Олеся Ільченка ("Козак, Король, Крук”, "Наші птахи”, «Загадкові світи обсерваторії» ), Марини Павленко ("Домовичок з палітрою”, «Домовичок повертається»), Степана Процюка («Марійка і Костик», «Залюблені в сонце», «Аргонавти») тощо. У цій серії пропонувалося ознайомитися з новою гранню творчості відомих сучасних письменників, які мають стійкий імідж у світі дитячої літератури: Ірен Роздобудько, Олеся Ільченка, Лариси Денисенко, Світлани Поваляєвої, Любка Дереша, а також з новими виданнями визначних дитячих письменниць Лесі Ворониної та Галини Малик. До роботи були долучені й знані художники-ілюстратори, а саме: Кость Лавро, Катерина Білетіна, Іда Ворс, а також талановита творча молодь: Юлія Толмачова, Яна Роздобудько, Альона Котова, Олена Шикура тощо.
Щоб допомогти учасникам у виборі книг, на які пропонувалося написати відгук, шкільні, районні, обласні бібліотеки організовували книжкові виставки сучасної української літератури для учнів 4-5 класів, проводилися зустрічі вчителів української мови та літератури, початкових класів з письменниками при Донецькому облІППО з теми «Сучасна дитяча проза» тощо.
Таким чином дитячі книги видавництва «Грані – Т», видані протягом 2006 – 2009 років, потрапили до рук школярів 4-5 класів шкіл Донецької області та їх учителів. Конкурс «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу» стимулював читацьку активність молоді Донеччини.
У шкільному етапі конкурсу взяли участь 45 422 учні Донецької області, у районному (міському) – 1 099 учнів. До обласного оргкомітету було надіслано 37 робіт учнів 4-их класів, 51 робота учнів 5 класів.
Обласне журі відзначило, що всі роботи варті уваги. Автори дотрималися вимог щодо оформлення відгуків: висловили власні думки, враження від прочитаного, подали характеристику героїв, визначили актуальність проблем, розглянутих у творах, особливості композиції, наголосили на силі впливу слова письменників, майстерності авторів у зображенні характерів героїв, звернули увагу на мистецтво художників – ілюстраторів книг. Учасники Конкурсу виявили своєрідні художньо-естетичні погляди на світ, достатні мовні здібності. Роботи відверті, яскраві, вирізняються емоційністю, самобутністю. Члени обласного журі особливо відзначили естетичне оформлення та глибокий зміст робіт тих учнів, які набрали найбільшу кількість балів.
Подаємо зразки кращих робіт учнів – переможців обласного етапу конкурсу "Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу”.
Сподіваємося, що перші критичні спроби дітей зацікавлять їх однолітків, бо конкурс, запроваджений видавництвом «Грані – Т», надалі буде щорічним.
Відгук на книгу Олеся Єльченка «Таємниця старої обсерваторії», підготовлений учнем 5 класу Дружківської гімназії №6 Регедою Даніїлом
Як я мріяв здійснити мандрівку в часі та просторі! Не один раз мені снилися фантастичні подорожі. А разом з книжкою Олеся Ільченка «Таємниця старої обсерваторії» усе просто. Книжка надзвичайна, в одну мить здійснила безліч моїх дитячих мрій. Разом з Оленкою та Владом, тепер моїми щирими друзями, я побував на планеті Муні, відвідав світ Юкеамоа, зустрівся з піратом Чорною Бородою, допоміг хлопчику Жені втекти з в’язниці Володаря. Ми потрапили в лицарські часи короля Імгарда, де разом з іншими воїнами хоробро билися проти химер, вивернів, гіппогрифів та драконів. За це мешканці Елонгреона були дуже вдячні. Скільки пригод подарував мені письменник! Скільки незабутніх вражень!
Важко сказати, що сподобалося найбільше. Можливо, школа майбутнього, у якій навчаються діти загадкового світу Юкеамоа. Мені дуже закортіло посидіти за дивним пристроєм з об’ємним зображенням (біокомп’ютером) і створити якусь тваринку. А на Муні в мене аж слинка потекла, так хотілося поласувати разом із моїми новими друзями невеличкими летючими кульками, які виявилися морозивом з надзвичайним смаком тістечка, торта, шоколаду і морозива водночас.
Крім приємних моментів подорожі, були й, відверто кажучи, мандри, які викликали в мене жах. Так шкода стало дівчинку, яку ледь не з’їли жуки, а як моторошно було сидіти з Владом та Оленкою у в’язниці, де дітям навіть начепили кайдани і годували якоюсь гидотою зеленого кольору. Під час битви за Елонгреон люди й чудовиська злилися в одне величезне море голів, лап, мечів, вогню і очей, що світилися від місячного проміння. Від цих подорожей я не отримав приємних вражень.
Прочитавши книгу, зрозумів я багато речей. По-перше, як важливо мати вірного друга, який буде поруч у скрутну хвилину, щирі взаємини з ним. По-друге, будь-які неприємності можна подужати за допомогою розуму та кмітливості. По-третє, бути уважним на уроці, щоб не сталося біди. І найголовніше – слухати батьків. А ще я дізнався багато нових слів, значення яких з’ясовував за тлумачним словником.
Хочу порадити прочитати цю книжку хлопчикам і дівчаткам свого класу і всім, хто любить пригоди.
Гортаючи сторінки, не можна не звернути увагу на чудові ілюстрації, автором яких є добрий друг письменника Кость Лавро. Вони допомагають краще уявити паралельні світи, у яких я побував з легкої руки Олеся Григоровича Ільченка.
Відгук на повість Ніни Воскресенської «Дивовижні пригоди Наталки в країні часу», підготовлений
ученицею 4 класу Донецької школи № 13 Бураковою Дар’єю
Головна героїня повісті – Наталка. Це звичайна дівчинка-школярка, яка мріє швидше подорослішати, бо, на її думку, дорослим легко живеться: ні в кого не треба питати дозволу, не треба робити уроки, можна скільки завгодно дивитися телевізор.
Бажання головної героїні здійснилося, але скільки випробувань довелося пережити бідній дівчинці, щоб зрозуміти, що в житті є важливою кожна секунда, кожна хвилина.
Наталка подорожує країною Часу, зустрічає незвичайних мешканців. Разом з нею читач потрапляє до світу казок і таємниць.
Актуальність твору полягає в тому, що його зміст вчить читача правильно використовувати свій час, не витрачати його марно. Кожна хвилина життя має бути корисною, сповненою добрих вчинків і справ. Автор повісті підводить читача до висновку, що дорослішати треба поступово, насолоджуючись кожною хвилиною життя.
Читати історію легко й цікаво. У ній багато фантастичних перетворень, дивних міст, казкових героїв. Разом з Наталкою читач вирішує непрості завдання, розв’язує задачі, робить висновки, переживає, хвилюється й радіє.
Враження від прочитаного підсилювало й цікаве оформлення книги. Малюнки давали можливість глибше відчути та краще уявити прочитане. Шкода тільки, що вони не кольорові. На кожній сторінці намальований годинник, який ніби постійно нагадує про цінність часу.
Ця історія не залишає читача байдужим. Повість пропонує замислитися над проблемою існування людини в четвертому вимірі, у часі. Кожний із нас народжується, поступово набуває певних знань, умінь і навичок. І головне – це міра відповідальності за себе й інших, яку здатна взяти на себе і дитина, і доросла людина.
Відгук на казку Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка», підготовлений учнем 5 класу Макіївського ліцею №1 із
Макіївською школою № 61 Ніжніком Іллею
Доброго дня, дорога моя Бабусенько, ластівко моя сивенька. Пише тобі листа твій онук Ілля.
По-перше, хочу тебе привітати зі Святою Покровою. Нехай Мати Божа назавжди убереже від горя й від біди.
По-друге, дозволь поділитися, моя рідненька, своїми враженнями від книжки. Нещодавно я придбав її і прочитав. Це казка Івана Андрусяка «Стефа і її Чакалка». Пам’ятаєш, ти мені читала українських народних казок? Вони були такі цікаві, захоплюючі. Та такої навіть ти не читала. Розумієш, у час комп’ютерів, виявляється, існує казковий світ.
Пояснюю тобі: Чакалка – це сучасна чарівна істота, яка виловлює неслухняних дітей і перевиховує їх. Іван Андрусяк так яскраво описує дитячі пригоди, їх стосунки. А яка барвиста мова казки! Ось відгадай значення таких фраз: «Смоктатимемо лапу», «як ведмідь у барлозі», «спала без задніх ніг», «діти були геть заскочені».
А ще я дізнався, що був такий поет Богдан-Ігор Антонич. Уявляєш, він колись був хрущем і жив на вишнях. От прикольно!
Сподобалася мені дівчинка Стефа, а її друзі – ні. Я би з ними не товаришував.
Бабусенько, а яка красива книжка! Невеличка, яскрава і малюнки – точнісінько мої. Жаль тільки, що немає фотографії самого Івана Андрусяка.
Я пораджу всім моїм друзям прочитати її, і ти обов’язково прочитай. Поспішаю до книжки, щоб намалювати улюблених персонажів.
До побачення, моя ластівочко! Хай тебе береже Господь. І запам’ятай, бабусю: проблеми вирішуються з усмішкою, а з плачем лише нагромаджуються.
12 жовтня 2009 року Твій онучок Ілля
Крім власне відгуків, учасники конкурсу подали короткі біографічні довідки щодо авторів – сучасних письменників. Цікаво й те, що учні склали словнички для допитливих, словничкові скарбнички на основі прочитаних творів. Наприклад:
авторитетик – животик; буцався – брикався; вичовпала – ледве вийшла; запарка – дуже багато роботи; мамійка – мамина доля; мокрим рядном накрив – здивував, ошелешив; проваландався – витратив марно час; пуштун – мешканець Афганістану; смакота – смачно; сміхотунчик – той, хто багато сміється; татійка – татова доця; обсерваторія – наукова установа, яка веде спостереження й дослідження, а також спеціально обладнаний будинок для проведення цих спостережень; телескоп – оптичний прилад для спостереження за небесними світилами; богомол – хижа комаха, що живе в тропіках і харчується комахами; щогла – високий стовп, прямовисна або похила конструкція на судні, призначена для встановлення вітрил, підняття прапора, улаштування спостережних пунктів; «червоточина» - ходи між світами, різними просторами й часами; кубрик – житлове приміщення на судні для команди; тайфун – ураган величезної руйнівної сили, що виникає в тропічних широтах західної частини Тихого океану; фотель – крісло;
химера – у давньогрецькій міфології – страховисько з головою лева, тулубом кози й хвостом дракона, з пащі якого вивергається полум’я; біотехнології – сукупність методів одержання біологічної продукції через використання певних мікроорганізмів, а також науковий опис цих методів і їх практичне застосування тощо.
Літературні конкурси дуже цікаві, адже з них народжується потяг до створення нових текстів, а в подальшому й творів. Вони сприяють розвитку творчих здібностей, зародженню бажання стати в майбутньому журналістом чи письменником!
Методист відділу української мови та літератури
Донецького облІППО Т.В. Ткачук
|
