Вівторок, 21.05.2024, 20:44

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [28]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [60]
Планування [18]
Конкурси. Олімпіади [24]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [18]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:20:44


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1431
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Методичні матеріали

Вимоги до написання науково-дослідних учнівських робіт з українознавства
 
   Редакційна колегія: Кононенко П.П., академік, професор, лауреат Міжнародної премії ім. Й.Г. Гердера, директор Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України.
Кононенко Т.П., кандидат філософських наук, Пономаренко А.Ю., кандидат філологічних наук, завідувач відділу «Мова як українознавство».
    1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
   Учнівська науково-дослідна робота з українознавства являє собою самостійну спробу наукового аналізу зібраного матеріалу, його систематизації, комплексного опису та класифікації досліджуваних явищ.
Предметом досліджень можуть бути: історія селища чи міста, річки, яка протікає повз села, особливості національного мислення і мовлення, національні ознаки звичаїв, традицій, обрядів і свят нашого народу, специфіка етикету, українська забарвленість моралі, права, світобачення і філософія українців, виховання й освіта універсальність природи України, виховний ідеал українців відповідно до історичної епохи, народність виховання, зародження й формування українського етносу, всю багатогранність і все багатство інформації про Україну й українців, і про українство цілого світу; про їхні інтереси, програми й суспільні проекти та перспективи; про їхню роль, місію і місце в світі.
   Це означає, що має бути переосмисленим та переоціненим попередній досвід і на основі синтезу здобутків різних наук дана відповідь на основоположні питання: що є Україна і що є Український світ; яка їхня доля та перспектива; що зумовило стан, внутрішній і зовнішній розвиток українського етносу, нації, держави, мови й культури, українського села і міста, яке майбутнє України і українців в Європі та на інших континентах.
   У науково-дослідній роботі необхідно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.
  Учнівські науково-дослідні роботи можуть бути як індивідуальними так і колективними.
Теми можуть бути різноманітними, кожна окремо повинна формулюватися разом з науковим керівником.
Основні методи роботи: для учнів – спостереження; аспектний аналіз, навчально-науковий аналіз, аналіз-роздум; зіставлення й протиставлення
   2. СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОЇ НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ
   За своїм характером учнівська науково-дослідна робота – наукове дослідження, а не робота реферативного типу.
Учнівська наукова робота повинна мати чітку структуру:
- титульний аркуш;
- план;
- вступ;
- основну частину;
- висновки;
- список наукової літератури та джерел дослідження;
- додатки (у вигляді схем, таблиць, діаграм, словників та ін.).
    У своїй науковій роботі учень має продемонструвати достатній термінологічний апарат, початкове оволодіння методикою аналізу та опису предмету дослідження, уміння самостійно робити теоретичні узагальнення та висновки. Тому визначено такі критерії оцінки роботи: актуальність, складність і новизна обраної теми; науковість, самостійність дослідження; аргументоване доведення висунутих положень, якість матеріалу для дослідження; логічність, послідовність викладу думок; системність і повнота у розкритті теми; самостійність та аргументованість висновків; грамотність викладу та культура оформлення.
  Титульний аркуш містить тільки тему роботи (див. додаток 1).
  План подають на початку науково-дослідної роботи з номерами сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів ( якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
  Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження, подається огляд літератури з наукової проблеми, відображають різні погляди на проблему, називають прізвища її дослідників, з’ясовуються теоретичні основи дослідження, подається визначення досліджуваного явища, формулюються мета і завдання.
   У вступі учень стисло викладає завдання і методологічну основу своєї роботи. Формулювання мають бути чіткими, твердження – аргументованими.
Необхідно зупинитися на з’ясуванні таких питань:
-актуальність теми, заявленої у науковій роботі;
- мета і завдання роботи;
- об’єкт і предмет дослідження;
- методи, обрані для проведення дослідження;
- з’ясування стану розробки сучасною наукою проблеми, що заявлена у темі роботи;
- наукова новизна.
  Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
   У межах розділу виділяють параграфи, пункти, які також мають свої назви. Виклад здійснюється у логічній послідовності з використанням наукового стилю мовлення. Теоретичні положення ілюструються самостійно зібраним матеріалом. У ході викладу варто посилатися на опрацьовану наукову літературу з відповідним оформленням посилань. Відомості з наукових праць подаються дослівно у вигляді цитат або близько до тексту, а в квадратних дужках після них вказують номер джерела за списком літератури, вміщеним у кінці роботи, і номер сторінки, наприклад, Кононенко П.П. вважає, що до недавнього часу і наука, й освіта, а від того й держава послуговувалися концепціями розвитку України і світового українства, що по-перше, не спиралися на весь арсенал історичних джерел та фактів, а, по-друге, свідомо й цілеспрямовано відбиралися, групувалися й інтерпретувалися в інтересах сусідніх країн [ 5, 79].
  Бажано, щоб основна частина складалася з 2-3 розділів (загальний обсяг роботи – 20-25 сторінок комп’ютерного набору). Кожний розділ можна поділити на 2-3 підрозділи (параграфи).
   Автор подає історіографічну довідку: називає наукові праці, у яких висвітлюється обрана тема.
У центрі основної частини має бути аналіз дослідження. Якщо учень вдається до цілісного аналізу, потрібно зупинитися на таких питаннях:
- історична основа дослідження;
- тематика, проблематика, ідея.
  Варто залучати до роботи (якщо це доречно) спогади сучасників, історичні та інші (соціологічні, економічні) документи.
  Актуальним для сучасного літературознавства є компаративний аналіз текстів, який дозволяє встановлювати генетичні, контактні та типологічні зв’язки творчості національних письменників, контакти української літератури із зарубіжною.
   Кожна теза, заявлена у дослідженні, мусить бути аргументована відповідними науковими джерелами, на які орієнтований учень. При цьому обов’язковим є посилання на цитовану чи згадану наукову працю.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Після тексту основної частини подається підсумкова – Висновки, які не містять зовсім нових ідей, а лише систематизують виклад попередніх частин, є завершальним етапом дослідження. Висновки мають бути самостійними і відповідати сформульованим у вступі завданням. Вони повинні логічно випливати з проведеного дослідження, відповідати завданням і не повторювати відомі визначення та теоретичні положення, на яких базувалося дослідження.     Висновки мають бути чіткими, науковими, аргументованими.
  Бібліографія містить список використаних наукових праць, у тому числі посібники, спеціальні монографії, статті, довідники, словники. Вона оформляється відповідно до сучасних вимог.
  Процес учнівської науково-дослідницької роботи досить тривалий і включає ряд етапів: 1) вибір теми для дослідження; 2) визначення мети і завдань дослідження, з’ясування структури роботи та складання робочого плану; 3) опрацювання наукової літератури; 4) збір матеріалу; 5) аналіз, систематизація та класифікація конкретного матеріалу, його комплексний опис; 6) узагальнення одержаних результатів, написання висновків; 7) оформлення роботи.
  Вибір теми – це дуже важливий і відповідальний етап, оскільки від нього залежить успіх усього дослідження. Тема учнівської наукової роботи повинна бути неширокою, конкретною і стосуватися однієї з актуальних проблем українознавства. Відповідно до захоплень та уподобань учня можна обирати наукову проблему з будь-якого концентру українознавства.
   Важливою умовою вибору теми є її актуальність. Слід враховувати те, щоб обрані учнями теми з українознавства не збігалися з темами досліджень Малої академії наук з інших дисциплін. Самостійність та актуальність обраних тем не повинна бути під сумнівом (копіювання з Internet – мережі та інших джерел).
   Після того, як сформульовано проблему, слід визначити, як буде проводитися дослідження. Звичайно, для цього опрацьовуються наукові дослідження з певної тематики видатнихвчених-українознавців, архівні матеріали, напрацювання у ході пошукової роботи, краєзнавчих, туристських, фольклорно-етнографічних експедицій.
Для дослідження, відповідно до його мети та завдань, можна обирати наукові та публіцистичні тексти. Якщо робота проводиться на основі словників – етимологічних, тлумачних, іншомовних, то це зазначають у вступі до роботи, а для ілюстрацій використовують будь-який якісний схематичний, картографічний, фото- та мовний матеріали.
  У визначенні мети і завдань дослідження необхідно уникати загальних фраз, надто широких або неточних висловлень. Помилковим вважають, наприклад, таке формулювання мети: дослідити (проаналізувати) антоніми у поезії Лесі Українки, оскільки в ньому не вказано на кінцевий результат наукової роботи, а названо лише сам її процес (або етап).
  Завдання випливають з мети роботи. Часто в ході дослідження вносять уточнення до їх формулювання. При цьому слід пам’ятати, що узагальнення та висновки, якими завершується робота, повинні відповідати поставленим завданням.
  Опрацювання наукової літератури починається з добору тематичної бібліографії. Учневі слід допомогти скласти список наукових джерел – підручників, посібників, статей та монографій, які безпосередньо або опосередковано стосуються обраної проблеми.
  Для інформаційного пошуку наукової літератури можна використовувати бібліотечні каталоги, бібліографії, що додаються до наукових праць та деяких посібників, списки наукової літератури інших дослідників обраної наукової проблеми. Працюючи в бібліотеці, варто використати всі типи каталогів. При цьому слід врахувати, що список джерел наукового дослідження має включати основні підручники та посібники, у яких розглядається обрана тема, праці відомих вчених-українознавців, які досліджували означену проблему, наукові роботи інших вітчизняних і зарубіжних учених, а також словники.
  Звичайно опрацювання наукових джерел починають з підручної літератури, енциклопедій та словників, тематичних словників-довідників з українознавства, термінів, щоб добре розібратися у визначенні досліджуваного явища, з’ясувати його головні ознаки. Лише після цього можна починати збір матеріалу для дослідження.
Способи та методи збору матеріалу залежать від теми, характеру та мети дослідження. Аналіз, систематизація та опис досліджуваного матеріалу здійснюється самостійно і ґрунтується на знаннях, які учень здобув, опрацьовуючи наукову літературу. Учнівське дослідження, безумовно, ґрунтується на наукових відомостях та досвіду попередніх дослідників, а тому у ході викладу, як уже зазначалося, слід посилатися на опрацьовані наукові джерела. При написанні роботи учень повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Якщо зібрані факти мають усний характер, треба обов’язково вказувати місце, де «знайдений» цей матеріал і прізвище людини, яка повідомила про це (Наприклад: «Пісня записана зі слів Тетяни Непийводи, жительки с. Миронівки Кагарлицького району Київської обл. 17.08.2006 р.) У разі використання запозиченого матеріалу без посилання на автора та джерело, сліпе копіювання з Internet, учнівська науково-дослідна робота не допускається до участі в конкурсі.
   Учням-дослідникам слід пам’ятати, що більш глибокою та вагомою вважають роботу, яка містить не лише послідовний опис матеріалу, а й упорядкування та систематизацію їх за різними значеннєвими, структурними та функціональними ознаками. Така робота часто містить схеми, таблиці, діаграми, словники, що найповніше відображають результати проведеного аналізу.
   Учнівську роботу оформляють відповідно до загальних вимог, які ставляться до наукових робіт. Стиль викладу – науковий. Обов’язковою умовою позитивного оцінювання роботи є її грамотність, стилістична вправність, логічність та послідовність викладу думок, дотримання орфографічних, пунктуаційних та стилістичних норм сучасної української літературної мови.
   Наукова робота з українознавства є учнівським дослідженням певної наукової проблеми із широким залученням матеріалу краєзнавчих експедицій, пошукової роботи, наукових джерел. Науково-дослідна праця, здійснювана учнем, розширює та поглиблює його знання з обраної тематики, розвиває творчі здібності та аналітичне мислення, сприяє виробленню дослідницьких умінь і навичок.
Тема наукової роботи має містити проблему, актуальну в сучасному українознавстві. Учень має осмислити тему, простежити хід її вивчення, зробити спробу визначити свою позицію у дискусіях навколо досліджуваної проблеми, що розглядається, проаналізувати підібраний матеріал і, користуючись обраним методом, створити цілісну концепцію розв’язання поставленої проблеми, викласти результати дослідження у формі зв’язного, грамотного, стилістично вправного тексту.
  Вимоги до списку використаних джерел
   Література, використана у науковій роботі, подається одним списком, у якому джерела розташовуються у алфавітному порядку і оформлюються відповідно до сучасних бібліографічних вимог. У список вносяться джерела, процитовані у роботі і на які були посилання, а також такі, що дотичні до теми дослідження і опрацьовані учнем. При цитуванні джерела чи посиланні на нього у тексті роботи ставляться квадратні дужки, у яких зазначається порядковий номер джерела у списку використаних джерел та номер сторінки, використаної у роботі, наприклад,[25, 148].
   Вимоги до «Додатків»
   Всі матеріали, які автор вважає за потрібне подати у «Додатках», – таблиці, схеми, діаграми, ілюстрації, – мають бути виконані охайно і чітко. При цьому їх наявність у роботі необхідно аргументувати. Не варто вміщувати ксерокопії загальновідомих фотографій, документів тощо. Особливо цінними є копії архівних документів, розшукані самим автором і вперше оприлюднені в його дослідженні.
    Вимоги до оформлення роботи
Обсяг: 20 – 25 сторінок
Шрифт: Times New Roman, кегль 14
Поля: ліве – 3 см, праве – 1,5 см, верхнє, нижнє – 2 см.
Міжрядковий інтервал: 1,5
Параметри сторінки: формат А4
Розташування: книжне
Нумерація сторінок проставляється у правому верхньому кутку сторінки. На титульній сторінці номер не ставиться.
   Для участі в Конкурсі необхідно надіслати до 1 березня 2011 року (за поштовим штемпелем) такі матеріали:
- науково-дослідну роботу, оформлену відповідно до вимог;
- заявку-анкету учасника конкурсу, де автор зазначає повну інформацію про себе (форма додається), –
за адресою:
Національний науково-дослідний інститут українознавства МОН України,
вул. Ісаакяна, 18, м. Київ, 01135.
Україна.
Контактний тел. 236-01-02
   Науково-дослідна робота оцінюється за такими критеріями:
• оригінальність;
• актуальність;
• глибина розкриття теми;
• обґрунтованість висновків власного дослідження.
   Роботи, які надійдуть несвоєчасно, не будуть відповідати тематиці Конкурсу, оформлені з порушенням встановлених правил, як щодо самої роботи , так і заявки-анкети учасника до участі в Конкурсі допускатися не будуть.
З положенням Міжнародного конкурсу з українознавства та іншими нормативними документами можна ознайомитися на сайті Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН Україниhttp://www.nrius.org.ua.
Категорія: Методичні матеріали | Додав: genamir (25.10.2011)
Переглядів: 3195 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2024