Загальні питання проведення державної підсумкової атестації

   Державна підсумкова атестація з української мови за курс базової школи в дев'ятому класі традиційно проводиться у формі текстуального диктанту, який є основною формою перевірки орфографічної (уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила й словникові слова, визначені для запам'ятовування) та пунктуаційної (уміння використовувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації) грамотності учнів. Під час державної підсумкової атестації перевірці підлягає також уміння дев'ятикласників належним чином оформлювати роботу.

   У збірнику представлено зразки текстів різних функціональних стилів української мови, які ознайомлюють дев'ятикласників з історичним минулим, нашими звичаями, традиціями, символами й оберегами, духовною культурою й мистецтвом, природою й відомими пам'ятками України, видатними постатями національної історії, культури, науки та їхніми досягненнями. Пропонується чимало зразків художнього стилю, які сприятимуть засвоєнню учнями самобутніх мовних засобів, які використовуються в ньому й мають виразне стилістичне забарвлення. У збірникові наявні й тексти наукового стилю. Тексти для диктантів достатньо насичені орфограмами й пунктограмами, опрацьованими учнями в курсі базової школи.

   Дібрані тексти мають значний виховний та пізнавальний потенціал, вони забезпечують реалізацію культурологічного принципу навчання української мови в загальноосвітній школі та сприяють утіленню вимог відповідної змістової лінії чинної програми з предмета.

   Збірник диктантів можна використовувати для проведення як контрольних робіт (вид мовленнєвої діяльності — письмо), так і державної підсумкової атестації.

Час написання роботи й обсяг текстів для диктанту

   Обсяг текстів для контрольних диктантів чітко визначено чинною програмою з української мови: у дев'ятому класі це має бути текст на 140-160 слів (на перший показник треба орієнтуватися на початку навчального року, на другий — наприкінці). Для написання контрольного диктанту відводиться 30-35 хвилин. Оскільки державна підсумкова атестація з української мови триває одну астрономічну годину (тобто 60 хвилин) і не є рядовою контрольною роботою, а підсумовує знання, уміння й навички школярів за дев'ять років їхнього навчання, тексти в збірнику для її проведення, як і в усі попередні роки, містять по 160-180 слів (як самостійних, так і службових).

Методика проведення державної підсумкової атестації з української мови в дев'ятому класі

    Методика проведення диктанту є традиційною, узвичаєною, проте проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.

   Вид роботи й назву тексту потрібно записати на дошці. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, правописних особливостей та тлумачення значень використаних у ньому слів (з огляду на те, що тексти адаптовано для навчальних потреб, у них майже відсутня так звана авторська пунктуація, немає діалектизмів, застарілих слів, складної зі значеннєвого погляду, а тому малозрозумілої для учнів лексики тощо). Учитель може давати тільки коментарі формального характеру, як-от: розміщення заголовку, запис автора чи джерела тексту та ін.

   Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення повністю, а учні тільки уважно слухають його. Далі це саме речення диктується для запису частинами, причому кожна частина, як правило, читається тільки один раз (частиною в цьому випадку треба вважати словосполучення з двох-п'яти слів або частину складного речення приблизно з тією ж кількістю слів). Учитель може повторно прочитати частину речення, якщо вона велика за обсягом, у ній змінено нормативний порядок слів або під дією певних зовнішніх чинників учні недочули якогось слова або словосполучення). Після того як учні запишуть усе речення, його треба прочитати повністю повторно, щоб атестовані мали змогу перевірити записане.

   У такий спосіб диктується кожне речення тексту. Учитель обов'язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз від початку до кінця, роблячи паузи між реченнями, дещо триваліші від звичайних, і надаючи змогу учням ретельно перевірити написане й усунути можливі помилки. Текст треба диктувати виразно, відповідно до норм літературної мови, з правильним наголошуванням слів та інтонуванням звукового потоку, у такому темпі, щоб учні встигали вільно його записувати.

    Після повторного читання всього тексту учні здають диктанти вчителеві. Часу для додаткової перевірки надавати не потрібно: сумніви щодо правописного оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі написання.

Оформлення роботи

   Надтекстові й післятекстові записи потребують окремого коментування. У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (у лінію) неодмінно ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу; на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2010 р. Починають робити записи на сьомому рядку титульної сторінки:

                               Робота
                   на державну підсумкову атестацію
                   з української мови
                   за курс базової школи
                   учня (учениці) 9-А класу
                   (прізвище, ім'я та по батькові у формі родового відмінка)
   Рекомендується записувати автора чи джерело після тексту в наступному рядку праворуч з великої літери, не беручи його в дужки й не ставлячи після нього крапки (тобто оформлення такого запису має бути таким, як і в збірникові текстів для диктантів).

   На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту:

                        Диктант
                 Перші українські книги
  Після заголовків крапку не ставлять. Кількість слів у тексті наприкінці роботи учні не зазначають.

  Роботу потрібно виконувати кульковою ручкою із синім (або його відтінками) чорнилом.

  Перевірка й оцінювання робіт

   Диктант, як це і визначено чинною програмою з української мови, оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:

• орфографічні та пунктуаційні помилки обраховуються разом і оцінюються однаково;

• помилки в слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважаються однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних словах і різних реченнях вважаються різними помилками;

• розрізняють грубі та негрубі помилки; до негрубих помилок відносять: винятки з усіх правил; написання великої літери в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками; у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях на кшталт не хто інший, як...; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); заміна одного співвідносного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими; під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі помилки вважаються однією грубою;

• за наявності в диктанті більше п'яти виправлень оцінка знижується на один бал;

• орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено шкільною програмою, виправляються, але не враховуються.

Нормативи оцінювання робіт на державну підсумкову атестацію

    Бали Кількість помилок
    1      15-16 і більше
    2      13-14
    3      11-12
    4      9-10
    5      7-8
    6      5-6
    7      4
    8      3
    9      1+1 (негруба) — 2
    10    1
    11    1 (негруба)
    12 —
  Під час написання диктанту учням не дозволяється використовувати допоміжні джерела (довідники, словники та іншу літературу й технічні засоби).

          Пам'ятка для учнів «Як писати диктант»

1. Уважно прослухайте текст диктанту.

2. Коли вчитель зачитуватиме кожне речення в цілому, слухайте його до кінця й не робіть ніяких записів.

3. Починайте записувати речення лише тоді, коли вчитель почне його читати частинами, роблячи тривалі паузи.

4. Під час записування речення більше звертайте увагу на орфографію (написання слів), але не треба забувати й про розділові знаки.

5. Під час перевірки записаного речення потрібно передусім зважати на інтонацію й особливо ретельно перевіряти поставлені розділові знаки (у цьому важливу роль відіграють паузи: ледь помітну паузу роблять у тих місцях, де треба поставити кому, а більш помітну — на місці двокрапки чи тире; явна пауза означає, що треба поставити крапку з комою).

6. Сконцентруйте свою увагу й не відволікайтеся під час написання диктанту.

7. Не «збирайте» помилки, зазираючи під час написання диктанту в роботу сусіда (як показує практика, на це, по-перше, витрачається час, якого і так мало, а по-друге, потім часто доводиться шкодувати через помилку, допущену внаслідок такого виправлення). Успіхів!