 Новий рік – до весни відлік.
 На Новий рік прибавилося дня на заячий скік.
 Сонце блищить, а мороз тріщить.
 Холод не брат, а завірюха не сестра.
 Мороз не вітчим, а холод не мачуха.
 Зимова днина така: сюди тень, туди тень – та й минув день.
 Зимове сонце, як мачуха – світить та не гріє.
 Якби не зима, то й літо було б довше.
 Синиця пищить – зиму віщить.
 На Михайла зима саньми приїхала.
 Січень снігом січе, а мороз вогнем пече.
 Січень без снігу – літо без хліба.
 У січневу холодну добу пам'ятай про худобу.
 Січень наступає – мороз людей обнімає.
 Січень січиться, а ти до печі тулися.
 Січень з груднем прощається, а на лютий очі косує.
 Січню морози, а лютому – хурделиці.
 Сичи – не сичи, коли я на печі.
 Січень січе та морозить, а ґазда з лісу дрова возить.
 У січні вночі панують сови та сичі.
 Сніг, завірюха – то зима біля вуха.
 Січень стрибнув на поріг курячим скоком.
 Сніг, а не лід, заячий лишає слід.

Лютий

 Питає лютий, чи добре взутий, бо прийде марець і вхопить за палець.
 В лютім сонце йде на літо, а зима на мороз.
 Вже лютий геть підгриз, - кидай сани й бери віз.
 В лютому зима вперше з весною зустрічається.
 Лютий воду відпускає, а березень підбирає.
 Лютий виганяє ковалів з гути.
 Лютий гостро кутий.
 Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.
 Лютий – місяць вітрів і кривих шляхів.
 Лютневий сніг весною пахне.
 Лютий ведмедю в барлозі бік пригріває.
 Якби мені та сила, що в січні, то я бику-третяку б роги вломив.
 Лютий зиму видуває, а березень її ламає.
 Ще рано лютому до березня в свати ходити.
 Як лютий не лютуй, а на зиму брів не хмур.
 Січню морози, а лютому хуртовина.
 Лютневий сніг – мов з рукава.
 Лютневі прикмети – метелиці та замети.
 Зимове сонце, як мачушине серце.
 Холод не брат, а заметіль не сестра.
 Зимою сонце крізь плач сміється.
 Мороз такий, аж зорі скачуть.
 Іди, зимо, до Бучина, бо ти вже нам наскучила.
 Часом лютий змилується, що людина роздягнеться, але часом такий гострий, що замерзнеш аж до костей.
 На лютий “Добридень”, березневим “Здорові будьте”.
 Лютий сильний хуртовинами, а березень капіжем.
 Як в лютому гукнеться, так восени відгукнеться.
 Лютий зиму на ніч замикає, а березень весну в гості припрошує.
 Зима хоч і припікає, зате комарів немає.
 Зима хоч і біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.
 Зимою сонце крізь плач сміється.
 Мороз такий, що аж зорі скачуть.

Березень

 Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує.
 Березень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.
 У березні кожух і без гудзиків теплий.
 Березень у зими кожуха купив, а на третій день продав.
 Ще березень далеко, а він уже вигляда лелеків.
 У березні день з ніччю зустрічається.
 У березні ячмінь каже: “Кидай мене в болото – буду як золото, товчи мене у грязь – будеш як князь!”
 Від березневих дощів земля квітне.
 Місяць березень за один день сімох жінок міняє.
 Ні в березні води, ні в травні трави.
 Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – буде хліба урожай.
 У березні зі стріх капле, а в квітні травицею пахне.
 Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай.
 Трапляється в березні год, що в ньому сім погод.
 Буває март – за всі місяці варт.
 В марті курка з калюжі нап'ється.
 Март з водою, квітень з травою, а май – з квітами.
 Мартове тепло, як мачушине добро.
 Март невірен: то сміється, то плаче.
 Прийшов марець – відморозив палець.
 Прийшов марець – кіт, як старець, - вдома не ночує, бо весну чує.
 Прийшов марець – задер голову не один старець.
 Баба казала: “Перебула січень і мічень, а на марець виставлю палець” – та й у марті замерзла.
 Сухий марець, мокрий май – буде жито, як той гай.
 Січень лютує, лютий бушує, а в марті всяко буває: він на літо повертає.
 Як мине марець – готуй у поле ярець.
 Що марець не випече, то цвітень висіче.

Квітень

 Квітневий день рік годує.
 Хто в квітні не сіє, той у вересні не віє.
 Квітневої роботи на май не відкладай.
 Квітень з водою, а травень – з травою.
 Сухий березень, теплий квітень, а мокрий май – буде в полі урожай.
 У березні поскачи, а в квітні пограй, то дідька їстимеш коровай.
 Сон на зиму відклади, а діло в квітні зроби.
 У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає.
 У поле вирушай, козаче, вже весна соком плаче.
 Весна днем красна.
 У весняну погоду і смутний веселим буває.
 Де багато пташок – там нема мурашок.
 Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
 Трапляється такий год, що на день по сім погод.
 Апрільський сніг такий, як жіночий плач.
 Сухий квітень – голодний рік.
 Мокрий квітень, сухий май – буде в клуні рай.
 Цвітень-переплітень, бо переплітає трохи зими, а трохи літа.
 Журавлі прилетіли і полудень принесли.
 Ластівки вилітають – годину обіцяють.

Травень

 Травневий дощ, як з грибами борщ.
 Як травень дощі сіє – жито половіє.
 Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
 Як у травні дощ не впаде, то і золотий плуг не виоре.
 Як випадуть у травні три добрі дощі, то вродить хліба на три роки.
 Дощ у травні – врожай справний.
 Травневий дощ хліба на ноги піднімає.
 У травні пня вбери, то красним буде.
 Травень ліс прибирає – літо в гості накликає.
 Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
 Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.
 Хто в травні звінчається, той буде вік маятися.
 У травні оженився, то вік журився.
 Сухий марець, мокрий май – буде жито як той гай.
 За мокрим травнем іде жаркий червень.
 Весна не зима – не на піч, а в поле збирайся.
 Весняний дощ – то вдовиний плач.
 Дощ вранці – що бабині танці.
 Як погано орати, то краще випрягати.
 Взявся за плуг – назад не оглядайся.
 Май – волам і коням сіна дай, а сам на піч утікай.
 Май – вінець весни.
 Соловейко мала пташка, а май знає.
 Як прийде май, сій просо – буде, як гай, а як прийде іюнь – хоч сій, хоч плюнь.
 Два добрі дощі на май, то і без агронома рай.
 Сухий і теплий май – скупий буде урожай.
 Як сухий май, то гроші на хліб дбай.
 Май холодний – не будеш голодний.
 Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.
 Травнева роса коням краща від вівса.
 У травні все квітує, а в червні визріває.
 Травень мокрий робить хліб добрий.
 Травень холодний, посів ярини ранній.
 Як травень дощі сіє – жито половіє.
 Почекай маю – зірву тобі квітки в гаю.
 Май-розмай дощами нагадай.

Червень

 Червень - рум'янець року.
 У червні на полі густо, а в коморі пусто.
 Червневе тепло ліпше від кожуха.
 Хто в червні байдикує, той узимку голодує.
 У червні люди раді літу, а бджоли цвіту.
 Як сіно косять, то дощів не просять.
 Червень каже: “Коси, коса, допоки роса, бо сонце пригріє – косар упріє, а коли роса додолу, то косар додому”.
 Якщо в червні рідкий дощ буває, то у вулику мед прибуває.
 Коли червень сухий – купуй бджілку, а мокрий - корівку.
 Червень літо зарум'янив, а липень громами розпік.
 Не хвалися травою, а хвалися сіном.
 Червень з косою, а серпень з серпом.
 Червень - рум'янець, липень – громовик, а серпень – на копи багатий.
 У червні таке сіно, що й сама попадя, посоливши, в середу з'їла б.
 Що влітку вродить, то взимі пригодиться.
 У червні весело жити: квіти цвітуть, солов'ї співають.
 Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
 У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.
 З косою погоди не жди.
 Якщо в червні рідкий дощ буває, то у вулику мед прибуває.
 Коли червень медовий, то рік не вельми хлібовий.
 Пильнуй не овець, а червець.
 У червні цебер води, а ложка болота, а в жовтні ложка води, а цебер болота.
 Дощ хліба прибиває, а сонце піднімає.
 Влітку з потом, а взимку з повним ротом.
 Літо пробіжить, як один день.
 По літі і качка крячка.
 Пусти осот в огород – огірків не буде.
 Як травень з теплом, то червень з кормом.
 Коса любить брусок і сала кусок.

Липень

 Липень – не тільки полудень літа, але й року.
 Липень – вершина літа.
 В липні в коморі пусто, зате в полі густо.
 Хто в липні жари боїться, той взимку немає чим погріться.
 У липні хоч роздінься, а в грудні тепло одінься.
 Чого липень і серпень не доварять, того і вересень не досмажить.
 У липні сонце йде на зиму, а літо - на спеку.
 У липні день одбуває, а жара прибуває.
 Липень-пеклиця на зиму робить, а зима з'їдає.
 Липень казати звик: “Я – грозовик”.
 У липні літо маківкою повито.
 Готуй сани влітку, а воза взимку.
 Погане літо буває, як сонця немає.
 Літо на зиму робить.
 Літо робить запас, а зима витрачає на нас.
 Сонце пригріє - усе доспіє.
 Хто влітку скаче, той взимку плаче.
 Літо пролежиш – взимку до сусідів побіжиш.
 Літо селянинові батько і мати.
 Кому влітку холод, тому взимку голод.
 Буде літо, то й буде розмаїто, а прийде зима, то й хліба нема.
 Хто влітку не ледарює, той взимку біди не чує.
 Що вліті родить, то взимі не шкодить.
 Літом і баба сердита на піч.
 Літо весь рік годує.
 Що літо приробить – зима переводить.
 Тільки до Петра косарі.
 Накосили косаниці та забрали в рукавиці.
 Накосили скирду сіна, прийшла коза та й поїла.
 Ну й коса, як бритва – не косить, а бриє.
 Хто рано косить, той хліба не просить.
 Добра коса й камінь переріже.

Серпень

 Двічі літо не буває.
 Що літом родить, то зимою не шкодить.
 Той, хто шукає в серпні холоду, натерпиться взимку голоду.
 У серпні серпи гріють, а вода холодить.
 У серпні спина мліє, а зерно спіє.
 У серпні хліборобові три роботи – косити, орати й сіяти.
 Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок.
 У серпні рибку ловив та й урожай загубив – зимою нічого їсти.
 Як у серпні дбаєм – так зимою маєм.
 Серпень виймає серпа зі стріхи, а вересень його ховає.
 Серпневого дня зимовим тижнем не замінеш.
 Змарнуєш на жнивах хвилинку – втратиш не одну зернинку.
 От діждали літа та нажали жита, поставили в копки та вдарили гопки.
 Швидше жніть до оборіжка – там пирогів повна діжка.
 На нивку гній, на скотину лій, а на спину - здоров'я.
 Прийшли жнива, то й дівка крива.
 Зяб глибокий – овес високий.
 Стій, сніп на сто кіп, - що хіп, то й сніп, що колосок, то й мішок.
 Не радій великому посіву, а радій гарному врожаю.
 Люди дякують дощеві, а подорожній лає.
 Кусає комар до пори.
 Де один грибок, там цілий вінок.
 Хмари зачепилися за гай – буде грибів урожай.
 Пішла ґанжа жито жати, та забула серпа взяти.
 Нивко, нивко, верни мою силку; на нивку гнойок, а на мене, молодую, лойок.
 Затягнулися дощі на багато днів – не чекай грибів.
 Де народилися маслюки, там є у сповитку їх малюки.
 Де народився один маслючок, там маслята повзуть з пелюшок.
 Якщо хочеш грибів назбирати – треба до схід сонця вставати.

Вересень

 Вересень - рум'янець року.
 Вересень – без перевесла.
 Садок у вересні, що кожух у січні.
 Вересень весіллями багатий.
 Вересень каже: “Посієш жито на поспіх – воно вродить на посміх”.
 Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні голодує.
 Вересень лінивцем буває – руки в кишені всаджає.
 Вереско вхопив чересло.
 Верещить вересень, що вже осінь.
 Від вересня вогонь і в полі, і в хаті.
 Зимній вереско зняв перевесло.
 Вересень студений, але ситий.
 Як вересніє, той дощик сіє.
 У вересні одна ягода – і та гірка горобина.
 Серпень страву готує, а вересень подає її до столу.
 У вересні хліб хоч і глевкий, але м'який, нехай і ніздрюватий, аби на столі йому лежати.
 Весною горшки порожніють, а восени повніють.
 Восени грибина, а взимку – свинина.
 У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.
 Зерно до зерна – то й мірка повна.
 Діждемо осені, то будуть у нас кундосини (весілля).
 Ликом пастернака не викопаєш.
 Осінь каже: “Берися, бо як зима прийде, хоч і схочеш узятися, то не візьмеш!”
 Осінь на строкатому коні їздить.
 Ластівка весну починає, а осінь покидає.
 Всякому літові кінець, а осені – початок.
 Хвали літо, коли осінь прийде.
 Буде погода, як не потече з неба вода.
 Літуй не літуй, а осінь таки прийде.
 Як листя жовкне, той праця мовкне.
 З осені колос наливається.
 Восени журавлі полуденок з'їли.
 Дощове літо і тепла осінь довгу зиму кличуть.
 Осінній час – сім погод у нас: сіє, гріє, віє, туманіє, шумить, гуде ще й згори йде.

Жовтень

 Вересень вже пахне яблуками, а жовтень – капустою.
 Жовтень-болотник ні колеса, ні полоза не любить.
 Настали жнива – лежить баба нежива, а прийшла Покрова – стала баба здорова.
 У жовтні гріє ціп, а не піч.
 Жовтень ходить по краю та й виганяє птах із раю.
 Для роботящого Федота і в жовтні знайдеться робота.
 У жовтні виореш мілко, весною посієш рідко, то вродить дідько.
 У жовтні тільки руки зябнуть, а в листопаді й ноги дубіють.
 Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно уже на заході.
 Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
 Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
 Осінь каже: “Бери, бо як зима прийде, хоч і схочеш узяти, то не візьмеш!”
 Весною дощ парить, а восени мочить.
 Сади дерево замолоду – на старість буде як знахідка.

Листопад

 Листопад – вересню онук, жовтню – син, а зимі – рідний брат.
 Листопад білими кіньми їде.
 Листопад стелить землю листям, а грудень – снігом.
 Листопад зимі ворота відчиняє.
 Листопад уриває дня, а накликає ночі.
 У листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.
 Листопадовий день – що заячий хвіст.
 Листопадові води – для лук великі шкоди.
 Листопад – не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
 У листопаді голо в саді.
 У листопаді зима саньми проїжджає.
 У листопаді зима на заграді.
 Не диво в листопаді – білі мухи.
 В листопаді зима з осінню бореться.
 Прийшов листопад до хати та й питає: “Чому загради у вас немає?”
 У листопаді смутно і в заграді.
 Хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану нічого біда не зробить.
 У листопаді сонця, як у старої баби – чепуріння.
 Листопад вкриває першою кригою ставки, річки й озера.
 Якщо листопад дерев не обтрусить, то зима довга бути мусить.
 З листопадом баба рада: ховатися на піч.
 Листопад і колесо, і полоз любить.
 Листопад напівзимник і передзимник, він колесо та полоз любить.
 В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади.
 Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.
 Листопадові очі від снігу темні.
 Листопад заспів зими і сутінок року.

Грудень

 Весна була суха – зима буде на сніг глуха.
 Зима літо годує.
 Зима без трьох підзимків не буває.
 Сніг у грудні глибокий – урожай високий.
 Сумний грудень у свято і в будень.
 Заступи грудня дверима, то він тобі вікном улізе.
 Не так зима, як призимки.
 У грудні сонце на літо, а зима на мороз повертає.
 Трапляється такий год, що в грудні на день сім погод.
 Із-за доброї години ожидай лихої днини.
 Як зазиміє, то жаба оніміє.
 Зимове сонце, як мачушине серце: світить та не гріє.
 Зимовий деньок, як комарів носок.
 Грудень землю грудить і хату остудить.
 Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний.
 Грудень не брат, а морознеча не сестра.
 Хоч мороз припікає, зате комарів немає.
 Зима біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.
 Якби не зима, то й літо було б довше.
 То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
 Мороз невелик, та стоять не велить.
 Той взимі голодує, хто літо гайнує.
 Січень рік починає, а грудень кінчає.
 Груднева днина куца: сюди тень, туди тень – та й минув день.
 Важко влітку без корови, а в грудні без кожушка.
 Грудень – кінець року, а початок зими.
 Грудень землю грудить, а хату студить.
 Грудень поле грудить, а землю студить.
 Грудень снігом замете – літо буде золоте.
 Холод – не брат, а морознеча – не сестра.
 Грудень око снігом радує, а вухо морозом рве.
 Прийшов грудень – приніс студень.
 Рихтуйтеся, люди, бо йде грудень.
 Смутний грудень, як прийде студень.
 Смутно, як в грудню пополудню.
 Сподівайся од нього добра, як од грудня тепла.
 У грудні так тепло, як за лихим паном.
 Зимове тепло – на літній холод.
 Як туга зима, то і літо красне.