Учитель.
Діти! Сьогодні ми з вами познайомимось із звичаями та обрядами українців-хліборобів, які відбувалися протягом року. Ми дізнаємося, що таке обряд, що таке календарні обряди, якими вони були в давні часи на Україні.
Як ви вже зрозуміли й знаєте з історії, давні наші предки були хліборобами. Основним їхнім заняттям було орати ниву, сіяти жито, пшеницю, просо, коноплі та ін. Земля їх годувала й одягала. Отже, життя їх залежало від чого?
— Від землі.
— Від хліба.
— Та від того, вродить земля чи ні, тобто від урожаю хліба, інакше — буде голод і вони помруть.
А від чого ж залежав урожай?
— Від погоди.
— Від погоди, звичайно. Чи буде дощик і сонечко, чи буде град і буря і знищить усю працю людську. Людина була беззахисна перед природою і стихією. ..
— А від чого ж залежала погода? Хто посилав на людей дощ, вітер, грім, мороз?
Діти не знають.
- Ви не знаєте, і люди також не знали. От вони й придумали собі богів. Той, що дає життя всьому - Даждьбог. Так вони називали сонце. Бог дощу і грому - Перун. І багато інших, про яких ми дізнаємося пізніше.
(Язичество — багатобожжя). Язичники - люди, які поклоняються багатьом богам).
І вони повірили в те, що це боги посилають на них або дощ, або мороз, або гарну погоду, гарний урожай. І якщо їх розгнівати чимось, не догодити богам, наприклад, не подякувати сонцю за гарний врожай жита, то вони також чинитимуть у відповідь зло. Тому люди і намагалися всіляко задобрити богів — співали на їх честь величальні пісні, приносили їм у жертву різні трави, квіти, їжу — хліб, м'ясо; робили з дерева їхніх ідолів, подібних до себе, і поклонялися їм.
А ще вірили: якщо гарно попросити, помолитися Даждьбогу або Перуиу, то він пошле все, чого захочеш.
Так і виникли різні замовляння, молитви та заклички.
Ану, згадайте, як ви маленькими зверталися до сонечка?
Діти співають.
— А до дощу?
Діти співають.
— Це найдавніші заклинання сил природи, які дійшли до нас. Адже коли ви були маленькими, то вам здавалося, що дощик почує вас і піде. Ось так давні люди і вірили. Вірили в чарівність, в магічність свого слова. Це — найперші заклинання.
А потім людям здалося замало випрошувати у богів доброти тільки словами. Вони вирішили, що більшу силу матимуть слова, якщо при цьому ще іі показати те, чого вони хочуть від природи. Показати, як росте, цвіте, зріє посіяне ними. От вони і виконували під час співу різні дії, вірили в магію цих дій. Так виникли своєрідні заклинальні ігри. Таку гру ще називають обрядом, а пісню, яка її супроводжує, — обрядовою.
Отже, обряд—це якісь магічні дії, якими люди хотіли забезпечити собі на майбутнє чи гарний урожай, чи приплід худоби, чи сімейне щастя.
Обряди бувають різні. Наприклад, весільний, календарний.
Нас зараз цікавлять календарні обряди. Хто з вас здогадався, що це за обряди, чому вони так називаються? —- - Бо вони пов'язані з календарем.
— Правильно. Ці обрядові дії пов'язані з календарем, тобто відбуваються протягом хліборобського року давнього селянина-українця. І метою їх було заклинання доброго врожаю. А пісні, які співалися протягом року під час цих обрядів, називаються календарно-обрядовими.
А тепер давайте подивимось, що це за обряди. З чого починався рік у хлібороба?
— Коли все сіяли.
— Отже, з весни.
Але люди, уявляючи весну як живу істоту, вірили, що її треба прикликати. І тому календарні звичаї розпочинаються цікавим і прекрасним обрядом — заклинанням весни. А які пісні співають тоді? Як вони називаються?
— Веснянки.
— Діти, у нас буде окремий урок про весну, а тому вам сьогодні завдання: розпитати своїх бабусь, як зустрічали весну у вашомі селі, розучити веснянки, пошукати в бібліотеці вірші, казки, прислів'я, прикмети про весну, зробити малюнки на тему "Весна".
Навесні люди сіяли, а потім чекали літа
Влітку святкували зелену неділю, віддаючи шану всім рослинам. Але иайпрекраснішим літнім святом було Івана Купала. Ви, певно, про нього чули.
Діти розповідають.
— Тож дізнайтеся про нього більше, запишіть і вивчіть купальські пісні. Наприкінці літа хлібороби святкують обжинки. Як ви думаєте, що це за свято, чому в нього така назва?
Діти відповідають.
— Отже, обжинки — це найбільше свято в хлібороба. Які ж на ньому виконувалися пісні, звичаї, заклинання? Згодом подивимость, хто з вас більше розшукає матеріалів.
Та рік на цьому не закінчився. Попереду була зима. Що ж робили взимку? Селяни думали про урожай, вже піклувалися про наступний рік. Як це було? Взимку взагалі вся природа ніби вмирає. Але хіба може вмерти Даждьбог, саме сонце? Воно оживає, хоч як темні сили не намагалися вкрасти, сховати його од людей. На честь бога сонця Коляди люди співали спеціальні пісні — колядки. Про колядування, про те, яку казку придумали древні люди про Білобога і Чорнобога, ви дізнаєтеся на заннятті про колядки. Але до цього вам треба буде пригадати колядки, які ви вже знаєте, вивчити нові, знайти описи чи оповідання, пов'язані з цим, у літературі. А хто мені назве ще один зимовий обряд, новорічний?
—Щедрування, засівання.
— Отже, як зустрічали українці в давнину Новий рік, чому зимою засівали в хаті, ходили з плугом по снігу—про це ви дізнаєтеся на уроці. Але щоб він був цікавим, ви самі повинні вміти заспівати щедрівку, проказати чарівні слова «Роди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю», а також, мабуть, піти по селу щедрувати. Тож давайте уже зараз готуватись до цього.
Отже, наші далекі предки були хліборобами і поклоняючись землі, сонцю, силам природи, створили прекрасні календарні звичаї та обряди, метою яких було заклинання врожаю.
|
