Вступна бесіда.
— Діти, ви, звичайно, дуже любите різноманітні рухливі ігри. А назвіть, які ігри ви любите, граєтесь у них вдома, на вулиці, на перервах?
Діти називають.
— А чи хто-небудь з вас думав, скільки років цим іграм? Де вони взялися? Хто їх придумав? І навіщо їх придумали? Просто так, чи з якоюсі певною метою?
Щоб зрозуміти усе це, нам необхідно пригадати ті всі знання, які вже здобули. Давайте ж згадаємо.
1) Від чого залежало життя первісної людини?
2) Які були в неї стосунки з природою?
3) Якими діями вона намагалася вплинути на природу?
4) Що таке обряди?
5) Як виникли обрядові заклинальні ігри?
— Отже, весняні магічні ігри імітували всю історію урожаю. Давайте відтворимо таку гру. Іще, крім дії і слова, магічну силу мав сміх. Сміх— це радість, життя, на відміну від смерті. Так само магічну силу має відгадування різних загадок.
А які ви знаєте ігри, де використовується сміх, як оберіг, або відгадування загадок?
(Діти показують).
— Є ще така гра «Василечко», записана в с. Губча Давайте її покажемо.
Діти, це ігри, які відтворюють землеробські обряди. Чому вони залишились у дитячому середовищі?
Тому що люди згодом перестали вірити в їхню магічну силу. Але вони виховували в дітей повагу до праці землероба. Діти вчилися сіяти, полоти, сапати, жати і т. д.
Крім землеробства, чим ще займалися наші далекі пращури?
— Мисливством, рибальством.
— Отже, уявіть собі, що були ще, наприклад, і мисливські ігри. Що вони означали, як виникли, яка у них мета?
Звичайно, на полюванні первісним людям не завжди щастило. Від чого це залежало? Хтозна! Від спритності мисливця, від спритності звірів... А, крім того, люди знову ж таки вірили в магічну силу обряду.
Однак цей заклинальний обряд був зовсім інший. Мисливці ставали в коло. А в середину брали людину, яка зображала звіра. Його умовно ловили, збивали, кололи і т. д., тобто виконували всі ті дії, що на полюванні. Це також мало забезпечити майбутній успіх.
Це, звичайно, була гра. Але первісні люди дуже серйозно ставилися до такої гри! Згодом вони побачили, що все те — марна трата енергії, людям здалися смішними ці заклинання.
І дорослі перестали гратися в такі ігри. А от діти ще й досі дуже люблять мисливські ігри. Вони стають у коло, імітують лови.
Тепер після всього сказаного ви вже можете назвати ті ігри, які збереглися з давніх мисливських часів. Які це ігри?
— «Вовк і гуси», «Яструб», «Котик і мишка», «Мисливці і качки», «Зайчик».
Ну, давайте пограємо в котика і мишки. Спочатку вивчимо пісеньку:
Ой до нори, мишко, до нори,
Та й до золотої комори,
А ще котик мишки не зловив,
А вже її шкодоньки наробив.
— А тепер, погравшись, ви можете сказати, що ж дають такі ігри дітям, які риси виховують?
— Насамперед, спритність! Мисливець мав бути спритним.
— Сміливість.
— Хитрість, кмітливість.
— І, звичайно, колективізм, бо будь-яка гра потребує певного колективу, сама дитина не може гратися.
— Діти, у нас буде ще заняття «Ігри нашого села», де ми розучимо ігри, в які гралися ваші мами, тата, бабусі і дідусі. Хай вони вам розкажуть, навчать вас, а ви тоді навчите всіх учнів вашого класу. А я хочу розповісти про походження ще одної гри, яку люблять всі діти, без винятку. Це — хованки.
От хай мені скажуть хлопчаки, в що вони найбільше грають?
— У війну!
- Так. Кожен хлопчик — майбутній воїн, захисник рідної землі і в усі часи були військові ігри. У Київській Русі були такі ігри, як «Просо», «Мости», «Король», «Воротао», герой яких — король або князь, воїн, воротар, військо, княжата, княже дитя і т. п. Вам найближча — Вітчизняна війна. В цих іграх ви нападаєте на ворога, берете в полон і т. д. Я думю, що свої ігри були в дітей запорожців, на жаль, ми їх вже не знаємо, ці ігри відображають нашу історію, те, що пережив наш народ. Але не завжди наші люди нападали і перемагали. Були такі часи в історії України, коли потрібно було захищатися, а ще краще ховатись у лісі, особливо жінкам і дітям, Колись на нашу землю налітали татари. І от з тих часів збереглась дитяча гра — хованки. Яка її основна мета? Найкраще замаскуватись, сховатись так, щоб не знайшов уявний ворог. Які риси характеру формувала ця гра?
— Спритність, сміливість.
— Кмітливість, рішучість.
Отже, ви бачите, які давні і мудрі наші дитячі ігри. Вони вчать нас бути спритними, сміливими, розумними, дружними. Тож-давайте будемо гратися, і чим більше, тим краще для нас.
|
