Лівий — протилежний правому. Український народ, пов'язував смисл "лівого" з ідеєю чогось недоброго, ворожого, зловісного: "Як дзвонить у правім усі, то має бути щось добре, а як у лівому, то — зле". Встати вранці лівою ногою наперед віщує нещасливий день, тому й приповідка: "Він сьогодні лихий, бо лівою ногою з ліжка встав". Вірили, що лівою рукою не годиться нікому нічого давати, бо то було б йому на шкоду; самий акт подавання лівою рукою свідчить про недоброзичливість. Не годиться також і їсти лівою рукою. А хто б лівою рукою перехрестився, то тим би до себе дідька прикликав. Те ж саме і в італійців, де "лівий" ("сіністро") означає не тільки поганий, шкідливий, але й навіть злочинний: "Фачча сіністра" ("ліве обличчя") значить — людина, що має злочинні нахили чи наміри. У французів "гош" ("лівий") означає фігурально незграбний.
Перше купання дитини мало в народній практиці не лише суто гігієнічно-профілактичне значення. Використовуючи певні предмети, передусім такі, що освячувалися у церкві (вода, зілля, мед), немовляті намагалися передати їхні лікувальні властивості. Магічна сила ніби зростала завдяки формулам-побажанням, які супроводжували обряд. Так, у купіль хлопчику клали любисток, примовляючи, щоб любили; гілочку дуба, щоб був дужий; барвінок, щоб довго жив; чорнобривець, щоб був чорнобривий. У купіль дівчинці додавали ромашки, щоб рум'яна була; калину, яблука, щоб красна була. Підливали також святу йорданську воду.
Воду з купелі виливали там, "де люди не ходять", або під плодюче дерево.
Цілий ряд мудро помічених профілактичних заходів у народі здавна окреслювалися словом "гріх". Гріхом вважалося їсти яблука до Спаса (19 серпня за новим стилем), бо вони лишень дозрівали і могли викликати шлунково-кишкові захворювання. Заборонялося купатися до Купала (7 липня за новим стилем), оскільки вода ще недостатньо нагрілася.
Загальновідомий звичай накривати посуд з їжею і відро з водою, щоб туди не потрапив чорт; не можна їсти кільком однією ложкою, щоб не посваритися, мити посуд після заходу сонця.
Небезпідставні і такі повір'я, як заборона втиратися братам чи друзям одним рушником, бо неодмінно посваряться. Щоб не зустріти відьми, не рекомендувалося, не вмившись, виходити з хати. Не дозволялося кидати крізь вікно кістки, щоб вовки не поїли худобу. Вагітній жінці не радили виливати перед порогом помиї, бо дитина народиться недужою.
Мізинець, мізинний палець — найменший палець на руці. Йому український народ надавав особливого значення. Це палець, що, мовляв, знаходиться в безпосередньому зв'язку з душею. Тому, наприклад, упирі ссуть кров у дітей через мізинець. І у самого упиря, за народними повір'ями, душа знаходиться в мізинці лівої руки. Коли б йому утяти той палець, то душа зараз би з нього вийшла, і він помер би.
У давніх римлян заніміння, тобто змертвіння мізинця вважалося за зловіщий знак.
Договори з чортом, в яких йому продавалася душа, теж треба було підписувати кров'ю з мізинця.
Вірили, що через мізинець можна впливати не тільки на внутрішній біль людини — тугу тощо, а й на біль фізичний.
Брови
Як у кого на переніссі брови сходяться, ой буде нещасливий . Коли свербить брова, то будеш плакати.
Волосся, коси, чуб
Людина, не стрижена жодного разу зроду, - вредна. Не топчи ногами свого волосся, бо голова болітиме. Як острижешся, то треба чуприну викинути на воду, щоб росла довга - як вода. Острижену чуприну не годиться викидати на смітник, бо її заберуть жаби на кубло, то буде голова боліти. Треба вкинуть у піч - спалити.
Вуха
Якщо задзвенить у якому гадають, у якому саме, то здійсниться задумане.
Голова
Не можна бити по голові, бо розум заб'єш. Не можна через голову нічого подавати
Зуб
Як випадають у дітей зуби, то щоб міцні поросли, треба зуба взяти, закинуть на піч й сказати: "Мишко, мишко! На тобі кістяного зуба, а мені дай залізного". Як їсти те, що миша погризла, то міцні будуть у того зуби.
Ніготь
Обрізані нігті кидай за пазуху, то на страшнім суді не будеш їх шукати.
Нога
Як обідати, то не можна махати ногами: то на ногах мачається нечиста сила. Не можна їсти й махати ногами під столом, бо покусають собаки. Не можна, сидячи, хитати ногами, бо здурієш. Не можна махати ногами, як сидиш, - мати умре. Не можна, сидячи, коливати правою ногою, бо батько вмре. Якщо хтось причинить собі ногу дверима - ознака, що будуть гості. Коли спіткнешся на праву ногу, то буде вдача. Коли свербить п'ята, будеш вирушати в дорогу. Не вступай у чужі сліди, бо голова болітиме.
Очі
Ліве око свербить - радітимеш. Не можна вдивлятися пильно місце задумавшись, бо, кажуть, тоді лукавий радується. Вірять: коли в скотини є уроки, треба взяти молока і полити на гарячу сковороду і на огні смажить, - той, хто зурочив, скоро прийде в хату.
Рука
Не можна тріпати мокрими руками, бо чортів плодиш. Не годиться давати старцеві лівою рукою хліб або гроші. Якщо свербить права долоня - зустрінеш друга, будеш здороватись; якщо ж ліва - то будеш гроші рахувати. Коли іти на екзамен, то потрібно тягти білет лівою рукою - пощастить.
Понеділок
Понеділок - чоловік. Цей день шанується і уявляється в образі дідуся, який зустрічає і проводить душі померлих на шляху до загробного життя. Понеділок вважається важким днем, а тому в понеділок не починають ніякого великого діла. Не варто в цей день виїжджати в дорогу - трапиться нещастя. Як у понеділок мастити хату, то будуть вестися таргани в хаті чи в обійсті. У понеділок не можна прясти, снувати, зачинати жати, бо це тяжкий день на роботу. Коли в понеділок щось не вдасться, то буде невдача цілий тиждень. У понеділок не можна брати шмаття бо буде всяка напасть. А щоб цього не було, то треба при тому через пазуху кинути щось залізне і в зубах тоді щось тримати - бодай соломку. Не можна дівчині мити голову (коси) в понеділок, бо як сім понеділків змиє, то не буде мати долі чи талану, буде безталанна її доля. Не можна мити голову в понеділок, бо коси вилізуть. У понеділок не можна вибирати попелу з печі і виносити на двір, бо шуляк буде нападати на курей. Як у понеділок або п'ятницю обрізувати нігті, то зуби не болітимуть. Той, хто народився у ніч під понеділок, буде віщуном, знахарем.
Вівторок
Вівторок - чоловік. Вважається днем легким, сприятливим для початку роботи. Вівторок - щасливий день.
Середа
Середа уособлюється у вигляді жінки. У середу дівчатам не слід мити голову, заплітати коси, бо волосся перестане рости, і коса буде погана.
Четвер
Четвер - чоловік. День робочий, заборони стосуються лише деяких видів робіт. Не можна в четвер садити нічого, бо черви з'їдять. У четвер не можна золити - коров'яче масло буде невдале. У четвер до сходу сонця добре примовляти чи замовляти - гарно поможе.
П'ятниця
П'ятниця - жінка (вар.: дівчина), її образ у народній уяві сплутується з образом Долі. Проти п'ятниці (по заході сонця) не можна мити ложок та мисок, бо тоді так будуть вороги тарабанити язиками про тебе, як тими ложками. У п'ятницю зачинати роботу - найлегший день. У п'ятницю йти свататись - буде вдача: засватається навіть свинячий пастух. Проти п'ятниці сон неодмінно справдиться
Субота
Субота - найтяжчий день на роботу. Субота - не робота: помий, помаж та й спати ляж. У суботу можна зажинати: легші жнива будуть. У суботу найкраще купатись, переодягатися. Як сходяться (одружуються) ті, що народилися в суботу, то будуть безплідні, не будуть мати дітей.
Неділя
Неділя - "не діля". У неділю нічого не можна робити, особливо - рубати сокирою. Кажуть, що відрубане в неділю поліно навіть через сім років, якщо його зберігати, неодмінно саме спалахне і згорить. Не можна в неділю шити, бо нарве палець.
За давньою українською традицією обід вважався священним. Обідали завжди всією родиною в один і той же час. Першим за стіл сідав глава сім'ї — на покуті гад образами. Це місце було найпочеснішим: для дорогих гостей, весільних молодих, баби-повитухи. Під час обіду заборонялося сміятися, галасувати і навіть голосно розмовляти. На Київщині говорили: "Чи ж можна сміятися, коли їдять? Треба помити руки, тихо помолитися, мовчки сідати до столу і не лізти поперед батька. Перша ложка — хазяїна, а за ним уже всі домашні їдять". На Полтавщині побутувало повір'я: "Як хто за обідом вилається, в хаті хліб переведеться". Тому всі тихо і поважно обідали. А дітям не дозволяли й ногами качати під столом, бо нечистий причепиться. Не можна грюкати ложками чи ножем. Як щось упаде з рук, коли обідають, то якісь збитки трапляться. Їли із спільної миски, кожен своєю ложкою. Якщо сім'я велика, дітей садовили окремо. Певний демократизм виявлявся у звичаях обідати разом із робітниками, несподіваними гостями, яким видавали ложки і запрошували до трапези. Не допускали до спільного обіду лише людей, які заплямували себе "нечистою професією" (наприклад, шкуродерів). І в пекарських цехах таких людей не допускали до тіста (хліб вимагав бездоганної чистоти й моральності).
Їжа та напої
Не можна їсти над книжкою, бо розум згубиш (...заїси пам'ять).
Не можна їсти на вулиці, бо буде жінка роззява.
Не можна їсти, коли людина потилицею стоїть до тебе, бо на спині горб виросте.
Хто багато сала їсть, то в того губи товсті будуть.
У шапці їсти - теща глуха буде.
Якщо хазяйка пересолить їжу - борщ чи що, то кажуть, вона в когось дуже закохана.
Якщо сіль розсиплеш, то з кимсь посваришся.
Не їж опівночі, бо в цей час обідають чорти.
Не можна їсти з ножа, бо будеш сердитий.
Не можна їсти з ножа, бо люди будуть дивитися скоса.
Не можна їсти з ножа, бо матимеш гострий язик - як ніж. Не їж на грядці, бо шкідники виїдатимуть грядки.
Не їж чужою ложкою, бо заїди нападуть.
Не можна їсти лежачи, бо розледачієш (...бо хліб на полі виляже).
Не переривай їжу, бо буде нещасливе, переривчасте життя.
Не можна їсти на городі і лузати насіння, бо ніщо не вродить.
Як будеш цвілі недоїдки їсти, то будеш добре плавати.
Не облизуй макогона, бо лисий будеш (якщо дівчина - то чоловік лисий буде).
Хліб святий. Якщо ненавмисне окраєць впаде додолу, то його слід підняти й поцілувати.
У селянській хаті хліб завжди лежав на почесному місці - на столі, на скатертині чи рушнику: щоб хліб ніколи не покидав сім'ю, щоб не знала вона голоду.
Без хліба не можна наїстися.
Хліб не переїдається.
Як їсти хліб, то не можна лишати недоїдка, бо в ньому вся сила.
Не можна кусати з їдою шматка двом, бо будуть "кусати" (гризтися, сваритись); щоб того не було, то після укусу необхідно три рази мізинними пальцями взятися-рознятись.
Не годиться одвертати хліб надрізаним боком до стіни, бо так люди одвертатимуться од хазяїна.
Не можна хліба в сіль умочати, а треба присолювати, бо не буде хліба.
Не можна викидати хліба, бо хліб святий.
Хліб давати бідним через поріг не можна, бо сам збіднієш.
Не можна виходити з хати, коли хліб садять у піч, бо не буде урожаю на хліб.
Не можна нікого впускати в хату, коли хліб саджаєш у піч, бо станеш лисим.
Не можна кусати з великого шматка хліб, бо вийдеш заміж дуже далеко від рідних.
Не щипай хліба з цілої хлібини, бо лика задеруться на пальцях.
Не треба нарізати хліб у молоко, бо дійки в корови поріжуться.
Коли їсти, то не можна тримати великий шматок хліба, бо на тім світі будеш
тримати такий камінець.
Як печуть хліб і виймають із печі та як забудуть один, то як дитина того хліба поїсть, то буде дуже забудькувата.
Як ідеш зажинати жита, то обов'язково треба брати буханець хліба - це для того, аби цілий рік було що їсти.
Одяг
Як надіваєш нову сорочку перший раз, дак годиться ножик круг неї тричі пропустить.
Як хто сорочку часом навиворіт надіне, то хтось битиме; то зараз і просить кого-небудь, щоб ударив, щоб на тому вже й окошилось.
Якщо при одяганні сорочка ззаду закотиться, то це ознака, що хто-небудь поб'є.
Не можна топтати хустки, бо голова болітиме.
У шапці гріх у хаті сидіть... Шапки на стіл не годиться класти.
Не можна жінці з свого чоловіка шапки одягати, бо любов згасатиме до неї.
Не можна на голову накладати дві шапки, бо будеш три роки дурний.
Якщо хлопцеві шиють перші штани, то їх треба почати і закінчити за один присід, інакше згодом йому буде важко знайти наречену. Як на малого хлопця мама (чи хто інший) не шиє на одному місці перших штанів, то той хлопець буде ходити до багатьох дівчат.
ВзуттяНе можна ходити, щоб одна нога була взута, а друга боса, бо мати вмре.
Не можна ходити в одному чоботі, бо мати (вар.: батько) умре.
Якщо одна нога взута, а друга боса, то буде чоловік кривий.
Як ушиє швець кому-небудь чоботи, то не можна їх узувати, не уклавши в них устілки, тому що будуть холодні.
Якщо із чобота онуча виглядає, то чоловік буде сонливий.
Не можна чобіт узувати не на ту ногу, бо люди одвертатимуться.
Не можна на мужчину надівать спідниці, бо бабником стане.
Не можна носити одягу навиворіт, бо відвертатимуться хороші люди.
|
