Мета уроку: навчити учнів сприймати текст художнього твору з інсценування; закріпити та вдосконалити навички аналізу драматичного твору; привчати учнів творчо мислити, обґрунтовувати свою точку зору.
Обладнання: тексти твору, декорації для інсценізації, реквізит.
Хід уроку
I. Оголошення вчителем теми, мети уроку
II. Актуалізація знань
— Пригадайте, які твори Шевченка ви вже вивчали. (Поеми, поезії, повість.)
— До яких родів, жанрів літератури вони належать? (Ліро-епос, лірика, епос.)
Вчитель. Т. Г. Шевченко у ранній період творчості писав в основному поезії. Але спробував він себе й у драматургії. Зараз ви прослухаєте повідомлення учня на цю тему та зробите деякі записи. (Один з учнів заздалегідь готує невелике повідомлення про долю п'єси Шевченка.)
Доповідь учня. (Учні самостійно роблять в зошитах нотатки.)
Вчитель. А зараз ми переглянемо скорочений варіант п'єси "Назар Стодоля", поставленої вашими однокласниками.
III. Інсценування п'єси "Назар Стодоля".
IV. Обговорення вистави.
— Чи сподобалася вистава?
— Що залишилося незрозумілим?
— Який конфлікт постає у п'єсі? (Побутовий)
— Який твір вам нагадує п'єса "Назар Стодоля" за сюжетом? ("Наталка-Полтавка" І. Котляревського)
V. Складання порівняльних характеристик Наталки і Галі, Петра і Назара (письмово в зошитах) за планом:
1. Характер
2. Прагнення до щастя
3. Ставлення до родинних обов'язків, батьків. (Може бути диференційованим, наприклад, дівчата
складають характеристику чоловічих образів, а хлопці — жіночих.)
VI. Основні вимоги до написання відгуку на спектакль
1. Тема та ідея спектаклю.
2. Враження від гри акторів, художнього оформлення постановки.
3. Загальне враження і оцінка спектаклю.
4. Висновки і побажання.
Домашнє завдання: прочитати п'єсу "Назар Стодоля", написати відгук на переглянуте інсценування. Додаток
Обробка п'єси Т. Шевченка "Назар Стодоля"
Дійові особи: Хома Кичатий, Галя (його дочка), Стеха (служка), Назар Стодоля, Гнат (друг Назара), Автор. Автор: У першій дії Галя, молода дівчина, розмовляє зі служкою Стехою.
I дія Стеха, Галя
С: Слухайте ж. Сьогодні прийдуть старости.
Г.: Від Назара! Від Назара!
С: Та там вже побачите, від кого.
Г.: До самої смерті, поки вмру, все дивилась би та слухала його. (Співає)
Гоя, гоя, гоя!
Що зо мною, що я?
Полюбила козака —
Не маю покоя. (Танцює)
Ох, лишечко! хтось іде! {Втікає) Автор: У другій сцені з'являється батько Галі.
II дія Стеха, Хома
X.: Що? Не було?
С: Ні, не було. А панночка? Чи ви ж з нею говорили? Що вона?
X.: А що вона? її діло таке: що звелять, те й роби. Воно ще молоде.дурне, а твоє діло навчить її, врозумить, що любов і все таке прочеє ...дурниця.
С: Вона, бачите, полюбила Назара так, що й сказать не можна.
X.: Треба діло сконпонувати так, щоб вона не знала, від кого старости.
С: Та вже мені не вчитися, як ділом повернуть. Наговорю такого дива моїй панночці — що твій кобзар. Автор: Наступна сцена — на сватанні.
III дія Назар, Галя, Хома
Н.: Сядемо, сядемо аби було де: ми гості непрохані.
Г.: Хіба ж не ти прислав?
Н.: Галю! серце моє! промов мені одне слово: ти не знала — за кого? скажи: не знала?
Г.: Не знала, їй-богу, не знала!
Н.: {Хомі). Дай дочці своїй ще пожити на світі, не заїдай її віку, вона не винувата!
Г.: (Хомі, обіймаючи його). Ви покійній матері, як вона умирала, біля домовини обіщали мене видать за Назара. Що ж ви робите? Чим я вас прогнівила? Хіба ж я не дочка ваша?
Н.: Бідна, бідна! В тебе нема батька, в тебе кат єсть, а не батько! Прощай, моє серце, прощай! Не забаримось побачиться. Автор: У четвертій сцені Назар радиться з товаришем — Гнатом.
IV дія Назар,Гнат
Г.: Украдьмо Галю, от і все. Я дожидатиму вас край старої корчми з трійкою, добрих вороних.
Н.: А як вона не захоче — що тоді?
Г.: Захочуть обидві. Клюшниця за червінця піде ко-лядовать хоч до самого сатани, а Галя в одній сорочці піде за тобою на край світу. Автор: Біля старої корчми Галя і Назар чекають на Гната.
Vдія Галя, Назар
Н.: Нічого не бійсь.
Г.: Боже! на зорі прокинеться батюшка... Ох, Назаре, Назаре, що я наробила!
Н.: Лучче нічого не можна було зробить.
Г.: Батюшка мене проклене.
Н.: Себе нехай проклинає.
Г.: 0, мій голубчику, мій сокіл ясний! Тільки я боюсь: батюшка мій такий сердитий.
Н.: Не бійсь, моя пташечко, нічого, поки я з тобою. Не бійсь, тільки люби мене.
Г.: Як мені весело з тобою! Чи воно усе так буде весело? Скажи мені, Назаре.
Н.: Увесь вік!
Г.: Куди ж поїдемо?
Н.: У рай. О, як ми будемо гарно жити! Збудую тоді хату, наряжу в шовки та в золото і довго-довго, поки вмру, любуватимусь тобою. VI дія
Галя, Назар, Хома, Стеха, слуги
X.: Цілуйтеся, цілуйтеся, голуб'ята! {Скаженіє).
Н.: Ти чого хочеш?
X.: Смерті твоєї, злодію!
Г.: (кидається між ними). Тату, тату! убий, убий мене, я винная!
X.: Дочку оддай!
Г.: Не оддавай, не оддавай! Я утоплюся!
X.: Топись гадино, поки не розтоптав я тебе. (Галя непритомніє, Стеха підтримує її.)
X.: (челяді). Скрутіть йому руки і ноги, зав'яжіть йому рот. Тепер положіть його на білу перину — нехай про-спиться та подумає, з ким жартує. Мороз хоть і лютий, та, може, видержить. (Вказуючи на Галю). Візьміть її додому. Автор.: Але Галі вдається втекти, вона зустрічає Гната.
VII дія
Галя, Назар, Хома, Гнат
Галя розв'язує Назара.
Гнат: (шаблею замахується на Хому). Прощайсь з білим світом, молись Богу!
Назар і Галя: Стривай!
Назар: Пусти його, не варт він того. Не напасти душі своєї. (Хомі). Іди, лукавий чоловіче, куди знаєш, я чужої крові не бажаю.
Хома: О я лукавий, лукавий! 0 я грішний, проклятий! {Плаче). Боже мій, боже мій! Назаре, я спокутую в рясі мої беззаконня! Бери моє добро, бери мою Галю. Обніміться, поцілуйтеся, діточки мої. Боже вас благослови. Ж. Яковєнко // Українська література в загальноосвітній школі.- 2008.- №2
|
