Тема. Русальні пісні „У ржі на межі"; „Ой біжить, біжить мала дівчина", „ Ой проведу я русалоньку до броду" та ін.
Мета: ознайомити учнів з русальними піснями; розкрити їхню магічну силу для наших предків; показати, що русалії тісно пов'язані з язичницькими віруваннями наших пращурів; формувати навички виразного читання текстів; висвітлити значення цих пісень в естетичному вихованні людини; виховувати повагу до прадавніх вірувань наших предків, любов до природи.
Обладнання: збірки обрядових пісень; журнал „Соняшник"; букети сушених трав: аїру, материнки, чебрецю, полину; ілюстрації.
Тип уроку: урок-роздум.
Епіграф уроку: Ой зав'ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, на всі празники... Народна пісня
Хід уроку
І Організація класу
II. Актуалізація опорних знань
Бесіда з учнями.
• Який твір називається народною піснею? (Народна пісня — невеликий усний віршований твір,
що співається.)
• А які пісенні твори називаються обрядовими? (Пісні, що виконуються підчас обрядів, називаються
обрядовими.)
• Наведіть приклади обрядових пісень.
(Учні називають колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, жниварські пісні.)
Звучить пісня „Ой зав'ю вінки".
Сй зав'ю вінки та на всі святки,
Ой на всі святки, на всі празники,
Да рано, рано — на всі празники.
А в бору сосна колихалася,
Дочка батенька дожидалася:
„Ой мій батеньку, мій голубчику,
Та прибудь к мені хоть на одне літо,
У мене в тині перед воротами
Синє море розливається,
Пани і гетьмани ізбігалися,
Всі цьому диву дивувалися.
Слово вчителя. Дівчата сплітали вінки під час Зелених свят (Трійці) наприкінці травня — у першій половині червня. У цей час обігріває землю всіма забутий язичницький.. бог літнього сонця — Хорос. Після рясного травневого дощу він часто дмухає на землю спекотою. Такої пізньої весни вже з'являються й духи літа, у яких щиро вірили наші пращури.
• Діти, про яких духів ідеться?
(На Зелені святки (Клечальну неділю, Русалчин тиждень) давні українці особливо вшановували зелений світ рослин, який одухотворювали. Одні вважали, що добрі духи оселилися в зеленому буянні рослин, інші — що у зелених схованках, у водяній безодні.)
• Чому існував звичай прикрашати хату трійчанським зіллям? (Пахучі трави — це принесення жертви Берегиням. Звичай заносити до хати зілля — материнку, полин, аїр, чебрець — означав запросити русалок, бо вони живуть не тільки у воді, а й у травах і квітах.)
III. Мотивація учнів до навчальної діяльності. Робота з епіграфом (запис у зошити).
IV. Сприйняття нового матеріалу
1. Бесіда з учнями.
• Чому русалок називають „ніжними й сумними?" (Кажуть, що ці міфічні істоти — душі померлих нехрещених дітей або душі тих дівчат, які померли перед вінчанням.)
• Якими ви уявляєте цих дівчат?
(Вони гарні на вроду; стрункі, зеленоокі, з розпущеним блискучим довгим волоссям, блідим обличчям. Голівки заквітчані водяними ліліями, польовими квітами. Одягнені русалки в довгі — аж до п'ят — білі сорочки.)
Учитель. У перший день Трійці русалок „виводили з села". Дівчата в полі готували обід — тризну, заквітчували себе вінками й, узявшись за руки, ішли співаючи.
2. Учитель читає напам'ять русальну пісню.
Ой проведу я русалоньку до броду,
Сама вернуся додому!
Ідіть, русалоньки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
Бо наше житечко в колосочку,
А наші дівоньки у віночку...
3. Робота над текстом твору.
• Яка картина постає у вашій уяві після прослухування цього твору?
• Як ви гадаєте, які почуття сповнювали душі дівчат?
• 3 якою метою юнки співали цю пісню? (Щоб задобрити русалок.)
• А що дівчата робили зі своїми віночками після „русалій"? (Викидали їх на город, щоб був гарний урожай.)
Вчитель. Другою особливістю русальних пісень є прохання русалок, щоб дівчата їм дали сорочки, а жінки — намітки.
4. Виразне читання напам'ять учителем пісні „У ржі на межі".
У ржі на межі, на кривій березі,
Там сиділа русалка.
Просила русалка вдівочок сорочки:
— Ви, дівочки, подружки,
Да дайте лиш сорочки,
Хоча худенькую, да аби біленькую,
Хоч не біленькую, да тоненькую.
5. Робота над текстом твору
• 3 якими словами русалка зверталася до „дівочок"? Як називаються ці художні означення?
• Чи відгукувалися дівчата на прохання русалки? (Так, жінки та дівчата в ці дні вивішували в лісі, у гаю
на деревах шматки полотна як своєрідне жертвопринесення русалкам.)
Вчитель. Як ми вже говорили, Зелені свята — час русалок, коли ці сумні дівчата стають ой які невгамовні та баламутні!
6. Виразне читання пісні „Ой біжить, біжить мала дівчина".
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за неюда русалочка:
— Послухай мене, красна панно,
Загадаю лиш три загадочки.
Як відгадаєш — до батька пущу,
Не вгадаєш — із собою візьму.
— Ой що росте та без кореня?
Ой що біжить та без повода?
Ой що цвіте та без цвіточок?
Панночка загадок не вгадала —
Русалка панночку залоскотала.
7. Робота над текстом твору.
• У чому виявляється підступність русалок?
(Якщо десь у лісі чи на березі ставка побачать необережних дівчину чи юнака, заманюють їх у свої ігрища, а потім залоскочують до смерті й затягують у воду.)
• Як ще називають цих міфічних істот? (Лоскотухи.)
• А як ще розважаються русалки?
(На Зелені свята вони сміливо виходять із води й гуляють луками, полями, лісами або вигоидуються на гілках дерев. Тоді ви, хлопці й дівчата, стережіться!)
• А чи можна відстрашити русалок?
(Треба мати при собі полин, любисток, м'яту, часник...
В оселях розставляли обереги, прикрашали хату зеленим гіллям осики, липи, дуба).
Вчитель. Та найголовніше — русальні пісні, що, немов бальзам, заспокоювали душу, веселили русалок цілий Русальний тиждень, або Клечану неділю.
• Чому ці пісні є величальними?
(Вони славлять буяння рослинності, життєдайності сонця.)
Висновки. „Отже, русалії — це звичаї поминання предків. У час, коли цвіли жита, люди боялися, щоб із цвітом не сталося чогось лихого. Тому й зверталися до предків, прохаючи захисту, приносячи їм жертву. На мо¬гилах влаштовували тризни. Ці звичаї збереглися й досі"
(Галина Лозко).
V. Підбиття підсумків уроку Гра „Ерудит".
• Чи можуть русалки стати людині в пригоді? (Так.)
• Що для цього потрібно? (Сплести русалці віночок і кинути на воду.)
• А з допомогою чого можна підійти до річки? (Мати полин за поясом.)
• Як називаються дні, присвячені русалкам? (Зелені свята, Клечальний або Русальний тиждень.)
• Коли зеленим клечанням прикрашають хати? (У суботу, напередодні свят.)
• У який день жінки не повинні працювати й чому? (У зелений' зтвер, щоб не розсердити русалок.)
• Що робили, якщо необхідно було принести води? (До криниці вкидали полин.)
• Як ще називають зелений четвер? (Русальним або Мавським Великоднем.)
• Як називається десятий день Зелених свят? (День русалок.)
• Як святкували його?
(Цього дня люди варили просто неба різні страви й пригощали один одного. Господині збризкували моло¬ком той шлях, по якому корови йшли на пасовисько. Господарі на межах своїх полів клали по шматкові хліба...)
VI. Домашнє завдання: усна відповідь на запитання „Чому залишився звичай ушановувати природу на християнські Зелені свята та на Купала?"
Література
1. Матеріали журналу „Соняшник".
2. Лозко Г. С. Українське народознавство — К.: Зодіак-ЕКО, 1995.
3. Розлилися круті бережечки: Українські народні пісні та думи — К.: Веселка, 1976.
4. Скуратівський В. Т. Місяцелік — К.: Мистецтво, 1992.
5. Українська література: Підруч. Для 5 кл. Кучеренко С. М., Гумницька А. Й., Гончар О. П. Львів: Світ, 1993.
6. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / Пономарьов А. П., АртюхЛ. Ф., КосмінаТ. В. та ін. — К.:Либідь, 1993. Урок 2
Тема. Купальські пісні „Заплету віночок", „Ой вінку мій, вінку", „Купайло, купайло". Літо — пора найбільшо¬го розквіту природи, пафос гармонії духовного світу людини з природою.
Мета: продовжити знайомство шестикласників із народними обрядовими піснями літнього календарного циклу, зокрема купальськими; розвивати навички аналізу пісенних текстів, зокрема, дійти висновку, що пісня має велике значення в естетичному й духовному розвитку людини; формувати вміння працювати з до-датковою народознавчою літературою; розвивати на¬вички виразного читання пісні; виховувати інтерес до вивчення народних звичаїв, обрядів, традицій, прищеп¬лювати любов до рідної пісні.
Епіграф уроку: Гратиме сонечко на Івана!
Народна пісня
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності
Вступне слово вчителя.
День Купайла припадає на 7 липня й збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшанованішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури-язичники вважали, що саме він дарував життя на землі. Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл збігав¬ся з певними ритуальними дійствами. Одне з них — Купайло.
Записати відповіді на запитання:
• Що є основним стрижнем, довкола якого відбуваються купальські дійства?
(Вогонь.)
• Символом чого є вогонь? (Сонця.)
• Скільки часу він повинен горіти? (Цілу ніч.)
• Де відбувалося купальське дійство? (На леваді, де були або річка, або ставок.)
• Назвіть найголовніших персонажів свята? (Купайло й Марена.)
III. Актуалізація опорних знань
Усна відповідь на питання: „Чому залишився звичай вшановувати природу на християнські Зелені свята та на Івана Купала?"
Вчитель. На Купала земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам.
Як підтверджують наукові джерела, практично всюди в Україні лікарські рослини заготовляли на Купала. Вони вважалися найбільш цілющими, бо їх „сіяли та доглядали для своїх власних потреб русалки".
III. Вивчення нового матеріалу 1. Повідомлення учня: „З яких елементів складається купальське дійство?"
Парубки готували купальське вогнище, дівчата плели вінки; зібравшись таємно в лісі чи на лузі, робили опудало — Марену, а потім ще одне. Хлопці готували Купайло. Запалювання вогнища й стрибання через нього, водіння хороводів навкруг Марени, запалювання колеса, знищення Марени (хлопці або розривали ляльку, або то¬пили у воді), спалення Купайла — ось основні елементи цієї липневої ночі.
Усі ці дії супроводжувалися піснями, веселим сміхом молоді, ворожінням на вінках, купанням.
2. Виразне читання пісні „Купайло, Купайло!"
— Купайло, Купайло! Де ти зимувало?
— Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі, Зимувало в пір'ячку, Літувало в зіллячку.
3. Аналіз пісні.
• Коли виконувалась ця пісня?
(6 липня парубки збирали хмиз для купальського вогнища. Зладнавши спеціальний, сплетений із соломи, рогози чи дубців козубок, тягли його селом, і кожен господар мав подарувати на розпал будь-яку вийшлу з ужитку річ чи пару ломачин, старі дерев'яні відра, кошелі, граблі чи лопати. Хлопці тягли все це ,добро" на леваду й співали цю пісню.)
• Хто такий Купайло?
(Спільної думки щодо цього немає. Одні вчені схиляються до того, що в прообразі Купайла маємо дажбозького бога зелених плодів, котрому приносили в жертву хліб. Інші називають його богом шлюбу. Але повністю погодитися з цим не можна: Купайло, як і Марену, на святі спалюють або топлять у воді, але це не зовсім узгоджується з віруваннями, оскільки боги завжди безсмертні.)
• Опишіть опудало Купайла.
(Виготовляли його хлопці чи дівчата (залежно від місцевості). Воно нагадувало високу — у зріст людини — солом'яну ляльку. Для цього робили тичку з перекладиною й обкручували її кулем. Поверх одягали штани, сорочку, бриля, до рук прикріплювали батога або кия, голову прикрашали вусами чи бородою. Нерідко, щоб опудалові надати виразнішої форми, голову виліплювали з білої глини й засушували на сонці. Замість очей вставляли чорні вуглини, а щоки розфарбовували яскраво-рожевими барвниками.)
• Знайдіть пестливі слова. Яка їх роль у пісні?
4. Виразне читання пісні „Заплету віночок".
Заплету віночок,
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорнії брови.
Ой пущу віночок
На биструю воду.
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Ой, поплинь, віночку,
Прудко за водою,
На щастя, на долю
Милому за мною.
5. Аналіз пісні.
• Коли дівчата плели віночки?
(Хлопці готували вогнище, а дівчата в цей час ішли на луку чи до лісу. Потайки від хлопців вони плели віночки з живих квітів. Нерідко юнки запасалися двома чи трьома віночками.)
• 3 якою метою дівчата заплітали віночки?
• Про що мріяли юнки?
• Назвіть епітети, пестливі слова. Яка їх роль у пісні?
• Назвіть прикметники в повній нестягненій формі.
• Який настрій переданий у пісні „Заплету віночок"? Чим він викликаний?
6. Виразне читання пісні „Ой вінку мій, вінку".
Ой вінку мій, вінку, хрещатий барвінку!
А я тебе плела вчора до вечора.
Виси, мій віночку,
на злотім кілочку,
На золотім кілочку,
шовковім шнурочку.
А матінка взяла,
миленькому дала.
Якби-м була знала,
ще б краще його вбрала,
Золотом взолотила,
м'ятою обвила.
7. Аналіз пісні.
• За веселими забавами непомітно настигала ніч. Згасало купальське вогнище. Дівчата поспішали до берега, пускали на воду заготовлені вдень віночки. Скільки їх сплітала кожна юнка?
(По два — для себе й для свого судженого.)
• Як за вінками дівчата вгадували свою долю? (Якщо вони пливли в парі, то цього року молодята
поберуться, а коли попливуть урозтіч — не судилося бути коханим разом.)
• А як у цей час поводилися хлопці?
(Вони в цей час лише спостерігали звіддаля. Одні парубки кидали непомітно камінці, щоб віночки спарувались, інші чекали, доки вони пристануть до берега, щоб узяти їх на згадку.)
• Які поетичні образи допомагають оспівувати красу дівочого віночка?
• Знайдіть епітети, поясніть їхню роль у пісні.
• Що символізував український вінок? (Це символ дівочої чистоти й дівування.)
IV. Підсумок уроку Бесіда.
• Що прославляють купальські пісні? (Життєдайні сили природи, найсильніші її стихії:
Дажбога, вогонь (Сварожича), воду (Дану).
У найдавніших купальських піснях звучить звертання до Купайла як до живої істоти.)
• Яким настроєм сповнені купальські пісні? (Легко вловлюється поетична атмосфера свята,
сповнена бадьорим настроєм, радістю, привабливістю, коханням, мріями про майбутнє родинне щастя).
V. Домашнє завдання: виразне читання улюбленої купальської пісні.
Література
1. Лозко Г. С. Українське народознавство. — К.: Зодіак-ЕК0.1995
2. Скуратівський В. Т. Міспцелік. -К.: Мистецтво, 1992.
3. Українська література: Хрестоматія нововведень творів. У трьох частинах. Частина перша (5—6 класи). — К.: Ґенеза, 2004.
4. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник/ Пономарьов А. П., Артюх Л. Ф., КосмінаТ. В. та ін. — К.:Либідь, 1993. Головецька Н. // Українська література в загальноосвітній школі.-2007.-№1
|
