Мета: з'ясувати ідейно-художній зміст поеми, негативну оцінку поетом акту приєднання України до Росії, розкрити пізнавальний і виховний потенціал твору; розвивати образну уяву, чуття; виховувати інтерес до суспільно-політичного життя українців.
Тип уроку: цілісне сприйняття змісту художнього тексту.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.
— Які історичні події покладено в основу поеми „Єретик"?
— Яка головна думка твору?
— Особливості композиції твору.
— Виразно прочитати уривок з поеми „ Єретик", який справив найбільше враження. Пояснити чому.
Вступне слово вчителя.
„Кожному воздасться за ділами його", — попереджає Святе Письмо. „Моя хата скраю, я нічого не знаю", — заспокоює прислів'я. „Невинних немає", — це тема нашої розмови.
II. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
Слово вчителя.
Ви всі прочитали поему „ Великий льох". Зрозумівши її назву, ми зможемо збагнути творчий задум автора, його переконання, головну думку твору.
Недарма так важко переказати зміст поеми „Великий льох". Адже жанр твору — не просто поема, а містерія, яка поєднує в собі ознаки двох родів літератури — лірики й епосу.
Словникова робота.
Містерія — масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд, яка відбувалася у святковий день на майдані в середньовічних містах Західної Європи ( XIV—XV ст.). Між сценами релігійного змісту вставлялися світські інтермедії.
Містерії (з грецьк. — таємниця, таїнство) у Давній Греції, Єгипті та Римі — таємні релігійні обряди, в яких брали участь тільки посвячені в таїнство — місти.
Бесіда з учнями за поемою „ Великий льох".
— Хто з образів-персонажів поеми належить до містів, виконує містерію? (Це три душі, три ворони, кістяки, розкопані в льоху Б. Хмельницького.)
— Чому до містів не належать лірники? (Три лірники не належать до містів, бо вони вирушають до місця подій із „світською" метою — заробити грошей своїм співом.)
— Чому до містів не належать москалі, „начальство мордате"? (Розповідь про „розкопки" москалями льоху — це епічна, сюжетна частина поеми, яка відображає реальну подію; ця подія є зрозумілою всім „непосвяченим" частиною обряду, таїнства, котре виконується тільки їм та їхньому божеству, але незриме для людей.)
— Що символізують кістяки? (Кістяки — образи, однорідні з трьома душами, трьома воронами. Вони живуть, діють, лежать, усміхаються до сонечка, сміються з недалеких москалів. Вони — місти, носії певного символу в дійстві-таїнстві, де людям відводиться роль статистів.)
— Що шукали москалі в льосі? ( Москалі шукали в льосі українського гетьмана скарб, а знайшли кістяки.)
— Яке ж таїнство відбувається в містерії „Великий льох"? ( Таїнство, фрагмент якого — кістяки в неформених кайданах — на мить відкрилося людям, але, нерозпізнане ними, так таїнством і залишилося, не ставши часткою буття. Очевидно, це таїнство покути гріхів, оскільки з очищенням москалями великого льоху зніметься прокляття з трьох душ, і вони будуть впущені до раю.)
— Що, на вашу думку, має знаходитись у великому льосі? ( Те ж, що і в малому, тільки в більшій кількості.)
— Яким чином пов'язані між собою три душі і величезна кількість кістяків у нерозкопаному поки що великому льосі? Який злочин трьох душ може бути „викуплений" очікуваною знахідкою у великому льосі? (Перша душа належала дівчині, яка перейшла з повними відрами дорогу Б. Хмельницькому, коли той їхав до Переяслава присягати Москві. Добрий знак дала дівчина злому ділу. Тому вода у відрах в одну мить отруйною стала.
Друга душа належала наймичці Івана Мазепи. Дівчина випадково залишилася живою, коли після поразки Мазепи під Полтавою його Батурин був дощенту знищений москалями. Позбиткувалися і над дівчиною. Та вона, добра душа, зла в серці на своїх ворогів не тримала, напоїла коня цареві, „як вертавсь із-під Полтави".
Третя душа належала немовляті. Коли дитина розплакалася, мама для забави показала їй „галеру золотую" Катерини II на Дніпрі, і маля посміхнулося цариці.)
Висновок.
Виходить, що через дії трьох душ, навіть не усвідомлені, в Україні запанувала Москва. Очевидно, москалі з великого льоху повинні забрати кістяки. Оскільки, за народним звичаєм, турбувати прах померлих можна тільки для перезахоронення в рідній землі, а забирати кістяки повинні москалі, то, виходить, у великому льосі — кістяки у кайданах неформених. Якби то були вороги Москви, то вона б споряди¬ла ними Хмельницького, а так, напевне, в льосі Богдан приховав справжнє добро України — знищених ним таємно москалів.
Отже, ціна прощення трьох душ одна — повне очищення України від москалів.
Робота з текстом поеми. Виписати і пояснити використання засобів сатири в поемі „ Великий льох".
Ядучою політичною сатирою сповнені рядки розділу „Три лірники". Саме своєю „світською" спрямованістю та наявністю сатири цей розділ претендує на роль інтермедії в містерії. Проти кого і чого спрямована ця сатира?
1). Перший лірник — про готовність ворон — ворогів України втрутитися в розкопування великого льоху:
Мов для них те сідало Москалі зробили.
Це сатира на внутрішню і зовнішню політику Росії, яка завжди пильнує за національно-визвольними рухами.
2). Другий лірник: А для кого ж? Чоловіка,
Певне, не посадять
Лічить зорі...
Це сатира на кадрову політику Російської імперії, де на високі посади не могли бути допущені гуманісти.
3). Перший лірник:
...А москаль та німець
І там знайдуть хлібець.
Це вказівка на національний характер окупантів України, котрі не гребують нічим для наживи. 4). Третій лірник:
Може, ще нестись заставлять,
Москалів плодити.
Бо чутка є, що цар хоче
Весь світ полонити.
У цих словах — зневага мудрого народу до нахабних зайд.
5). Є в цій частині й сатира на панство з його зневагою до народу-годувальника:
Ото потоп буде.
Пани туди повилазять
Та дивиться будуть,
Як мужики тонутимуть...
6).Сатира на бездіяльність української інтелігенції у справі виховання нації, свідомої своїх прав і можливостей:
77 фігури он для чого:
Щоб люди не крали
Води з річки — та щоб нишком
Піску не орали,
Що скрізь отам за Тасьмою.
(Тасьма — річка Тясмин, притока Дніпра, на якій стоїть Чигирин, колишня резиденція Богдана Хмельницького, місто, звідки починалася згодом Коліївщина. Орати пісок і поливати його водою в цьому разі — готувати нову національно-визвольну війну.)
7). Сатира на зажерливість москалів, зведену до висот державних національних інтересів: бажанням поживитися скарбами українського гетьмана одержиме і„начальство мордате"і„правительство":
...а ісправник Трохи не сказився! Що нічого, бачиш, взяти, А він же трудився!
IV. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання до учнів:
— Що символізують образи трьох ворон, чиї дії характеризують вони?
Друга:
Я в Парижі була
Та три злота з Радзивіллом
Та Потоцьким пропила.
Третя: Три указа накаркала
На одну дорогу...
Да шесть тьісяч в одной верств
Душ передушила....
Перша:
А з вольними козаками
Що я виробляла ?
Кому я їх не наймала,
Не запродавала?
(Це дії польської, російської, української знаті.)
2). Яка головна думка „Великого льоху"?
(Автор утверджує ідею антиросійської визвольної боротьби українців як християнський обов'язок, як єдиний шлях покути перед Господом за свої гріхи.)
3). Чи завершене таїнство містерії?
(Таїнство містерії продовжується, бо душі померлих обов'язко¬во повинні покинути землю, але „ Великий льох" ще не очищений. Душі чекають звільнення, а звільнити їх можуть тільки живі.)
4). До якого висновку спонукає кінцівка твору?
(Великим льохом, напевне, названо Україну. Цілком зрозуміло, чому поема закінчується рядками:
Так малий льох в Суботові Москва розкопала! Великого ж того льоху Ще й не дошукалась.)
5). Про що ж розповідає містерія „Великий льох"?
(Містерія „Великий льох" розповідає про невидиму для переважної більшості людей духовну боротьбу ідей в цьому світі, коли, здавалося б, невинні вчинки призводять до жахливих наслідків: політичне всепрощення українців накликало на їхні голови владу мос¬калів — це історія трьох душ. Прагнення української знаті до наживи (перша ворона) призвело до винищення національно свідомої еліти українського суспільства („Батурин спалила... козаками Фінляндію засіяла... і славного Полуботка в тюрмі задушила".)
V. Домашнє завдання
Підручник, с 224—227, хрестоматія; с. 471—487; прочитати поему „Кавказ". Вернготі Л. // Українська література в загальноосвітній школі.-2006.-№11
|
