Тема уроку: Ступені порівняння прислівників
Мета уроку: навчальна: систематизувати й узагальнити знання учнів про прислівник як частину мови, вдосконалити вміння й навички практично застосовувати одержані знанні, продовжити знайомити учнів з традиціями й звичаями українського народу;
розвивальна: розвивати пам'ять, увагу, творче мислення, пізнавальні здібності, пошукові якості, організаторські навички, культуру мовлення, стилістичну вправність;
виховна: виховувати любов до української мови, повагу до інших культур, толерантність,
Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок.
Урок- практикум.
Хід уроку
І. Актуалізація
1. Бесіда:
- що ви вивчили на попередньому уроці?;
- що називається прислівником?;
- які морфологічні ознаки має ця частина мови?
2. Перевіримо ваші знання за допомогою бліц-тесту
1. Прислівник відносить до:
а) службових частин мови;
б) самостійних частин мови.
2. Прислівник означає:
а) предмет;
б) дію предмета;
в) ознаку іншої ознаки.
3. Найчастіше прислівник утворюється від:
а) прикметника;
б) дієслова;
в) іменника.
5. У реченні прислівники виступають:
а) додатком;
б) обставиною;
в) означенням.
Гра «Ланцюжок. Лінгвістичне конструювання».
Завдання кожній групі учнів до поданий прислівників підібрати:– антоніми.
*Мало – багато *Раніше – пізніше
*Всерйоз – жартома *Дешево – дорого
*Уночі – вдень *Вірно – невірно *Влітку – взимку
Синоніми
*Інколи – часом *Як-небудь – абияк *Вниз–додолу *Голосно – гучно *Повік - навіки *Ввічливо – чемно
Запишіть прислівники за розрядами в три колонки:
1) способу дії, міри і ступеня; 2) місця; 3) часу.
Дощенту, звідкись, де-небудь, зрання, зліва, взаємно, ледве, де-не-де, допізна, удосвіта, сміло, глухо, хтозна-куди, знадвору, нині, нізвідки, безвісти, зверху.
Ключ. З других букв має скластися вислів П. Тичини.
Граматична фізкультхвилинка. Виписати дієприслівники
Щось не хочеться сидіти,
Мабуть, треба відпочити.
Очі – вгору, вниз, вліво, вправо.
Голова – вгору, вниз, вліво, вправо.
Руки – вгору, вниз, вліво, вправо.
-Чому ця фізкультхвилинка є граматичною? Як пишуться дані прислівники?
Завдання: зробити синтаксичний розбір речення
Дуже я потрібен всім:
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
Хоч сам завжди і мовчу. (Підручник)
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Мотивація
Оголошення теми й мети уроку
Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання таблиці “Творення ступенів порівняння прислівників” (с.75).
V. Виконання вправ на закріплення.
* Прочитати. В кожному з речень вказати прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння.
І. Білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще вище. (Леся Українка.) Тяжко вранці прокидаться, а ще тяжче вечора діждаться. Щастя – добре, але воля – краще. (Нар.творч.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б.Олійник.) Прямого дерева у лісі багато, а кривого найбільше. (Нар.творч.)
ІІ. Високо піднісся орел сизокрилий, все вище та вище до хмар золотих. (В.Самійленко.) Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає. (Леся Українка.) Я рвонувся швидше вітру через луки (Б.Олійник.) Добре чути далеко, а зле ще далі. Де не є добре, а вдома найкраще. Проси не багато, а якнайбільше, а от бери, що дають. (Нар.творч.)
* Вибірковий розподільний диктант. Прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння виписати в дві колонки.
Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає. Найсолодше в світі – сон. Раніше встанеш, то більше діла зробиш. Голова найбільше радиться з очима та вухами. Риба утікає, де глибше, а чоловік – де ліпше. Краще десятьом допомогти, ніж у одного попросити. Ту вівцю першою стрижуть, яка найбільше мекає. Гострий ніж швидше відріже шмат. Манівцями – далі, напростець – найближче.
Народна творчість.
Домашнє завдання
Ось наша подорож скінчалась.
Ми добряче всі втомились.
Скоро час відпочивати,
Треба завдання записати,
Щоб вдома ще раз все згадати
І прислівники не забувати.
|
