Володарська земля не тільки красива, напрочуд мальовнича, а й щедра на обдарованих, талановитих людей, котрими пишаються жителі району, свято бережуть пам'ять про них. Й більшість з них народилися й зростали в простих українських сім'ях.
 Петро Павлович Бачинський теж народився у селянській родині, в селі Завадівка Володарського району. Зростав працьовитим, а ще - надзвичайно допитливим і до наук, які вивчалися в школі, й до всього, що його оточувало, дуже любив природу. Захоплювався мужніми, сильними людьми.
Напевно тому по закінченні середньої школи вступив до військового училища, яке закінчив у 1940 році. А був саме час тривожний, - фашистська Німеччина зазіхала на панування у світі. Невдовзі - 22 червня 1941 року - почалася грізна, тривала й виснажлива Велика Вітчизняна війна. Молодий офіцер Петро Бачинський з перших днів війни на фронті. Учасник Сталінградської битви, звільнення Донбасу та Півдня України від фашистських загарбників, у 1944-ому році він був тяжко поранений, став інвалідом II групи. Та невдовзі після важкої операції вже працював у виконкомі Володарської районної ради.
Вступив на юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. У роки навчання зустрів свою долю, свою половинку на все життя - студентку філологічного факультету цього ж університету Владиславу. У 1951-ому році одружилися й невдовзі молода дружина по]хала вчителювати у Володарськ-Волинський район, де жила її мама. Та через рік повернулася у Київ, де залишився працювати по закінченні університету чоловік.
Поспішав більше встигнути, працював так наполегливо, жив захоплено, ніби поспішав надолужити забраний війною час. Від інвалідності категорично відмовився, навіть документи, підтверджуючі інвалідність, викинув.
- Мені сором отримувати пенсію, я сам зароблю для себе й своєї сім'ї, - згадує нині з любов'ю й величезною повагою до чоловіка Владислава Станіславівна Бачинська.
Вже аж на пенсії відновив інвалідність. А до того скільки ще встиг зробити! Закінчив аспірантуру на кафедрі історії університету. Працював науковим співробітником Інституту політології, тривалий час завідував кафедрою у Київському технологічному університеті харчової промисловості, захистив кандидатську, докторську дисертації.
Наш земляк Петро Павлович Бачинський - відомий вчений-історик, професор, доктор історичних наук, кавалер 16 урядових нагород. Він був членом обласної редколегії енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України. Київська область», автор 300 наукових робіт, в тому числі 15 монографій. Останніми роками Петро Павлович Бачинський вів плідну роботу по вивченню теми політичних репресій, був постійним автором наукових публікацій на цю тему в багатьох виданнях. Власне, він був піонером у справі реабілітації людей, що постраждали безневинно. Владислава Станіславівна згадує, як, вже знаючи, що невиліковно хворий, чоловік днями у архіві ретельно вивчав документи, занотовував. Зібрав дуже цінний матеріал.
- Приходив такий щасливий, що повернув людям їхнє добре ім'я, - для дружини усе це наче вчора було.
На жаль, 9 грудня 2000 року наш славний земляк, талановитий вчений, добра, порядна людина П. П. Ба-чинський відійшов за межу життя. Та для нинішніх і майбутніх поколінь залишилась обласна книга «Реабілі-товані історією», а провідним науковим редактором по підготовці цієї надзвичайно важливої праці був наш земляк П. П. Бачинський. Люди вшановують і вшановуватимуть світлу пам'ять цієї неординарної,
напрочуд працьовитої людини, видатного вченого. П ЗІНОВ'ЄВА, - Голос Володарщини.- 8 травня 2009 року
|
