За народною міфологією Коноплі асоціюються з потойбічним світом, передусім із русалками, проте їх значення тільки позитивне. Навіть застосовувані під час магічних дій, коноплі виконують роль захисного зілля. Ця рослина пов'язана також із коханням та шлюбом.
Коноплі, так само, як і мак, — рослина з наркотичними властивостями.
У західних слов'ян і в Україні коноплі застосовували під час ворожінь на свято Андрія. Дівчата, виконуючи певні обряди й розсипаючи конопляне насіння, зверталися до святого із проханням відкрити майбутнє: "Андрію, Андрію, конопельки сію, дай мені знати, чи будуть мене заміж брати?" Св. Андрій у даному випадку виступає як предок роду, а розсипане конопляне насіння — як жертовна страва. Таку саму роль відіграє розтрушування конопляного насіння навколо криниці під час іншого різновиду ворожіння — "слухання". Якщо людина хоче вивідати своє майбутнє чи долю когось із близьких, вона виходить на вулицю, йде до криниці, розсипає навколо неї насіння й питає про те, що її цікавить. Відповіддю будуть ті звуки, які людина почує і розтлумачить.
Коноплі тісно пов'язані з легендами про русалок, адже ці міфічні істоти, за народними віруваннями, є духами предків. Русалок можна побачити на конопляному полі влітку, особливо на Зеленому тижні. Тут вони бавляться, почуваючись досить безпечно.
На зв'язок конопель із плодючістю вказує такий обряд: на свято Введення жінки, які хотіли мати дітей, сідали голі на призьбі й пряли самосівних конопель. Вірили, що це допомагає завагітніти. Конопляною олією змащували вим'я корів — щоб телилися та давали багато молока.
Виготовлення конопляних ниток — справа дуже копітка. Для того, щоб виростити коноплі, зібрати і правильно обробити їх, потрібно дуже багато знань та вміння. Наприклад, час посіву конопель пов'язаний не лише з календарним терміном, а й з місцем розташування конопляника: на високих місцях коноплі висівають рано, у низинах — пізніше. У першому випадку буде добрий урожай пряжі, у другому — насіння. Кажуть: "Як посіять коноплі під дощ, то будуть рясні, а як у годину (погожу днину, — прим. авт.) — обридні". Для того, щоб коноплі були м'які та "жовті, як віск", сіяч має перед початком роботи з'їсти кілька яєць, а шкаралупи розкидати по полю зі словами: "Роди, Боже, щоб була плосконіша". Лише після цього можна починати засів. Це було своєрідне жертвоприношення, що мало забезпечити добрий урожай.
Обробка конопляних волокон (зокрема вимочування) так само суворо регламентувалася календарними заборонами. Не можна було мочити коноплі навесні до св. Миколи (9 травня), а восени — проти Пречистої (8 вересня) та Здвиження (14 вересня). Якщо хтось порушував заборону, то вірили, що "буде утопленик з того роду". Якщо ж нагальна потреба все-таки примушувала господарів до цієї роботи, то у воду разом із коноплями клали будь-який залізний предмет. Починаючи мочити коноплі, примовляли: "У воду як вовк, а з води як шовк". Тут бачимо вказівку на міфологічну зміну природи даної речі після переходу через воду. Загалом у всіх описаних обрядах коноплі тим чи іншим чином виявляють приналежність до культу предків та світу померлих. Це й календарні заборони, пов'язані з обробітком конопель, і зв'язок із водою, і своєрідні жертви, роль яких виконує яєчна шкаралупа під час засіву чи залізо при вимочуванні конопель.
Конопляне листя чи насіння застосовують також у народній медицині. Конопляною олією мастять місця опіків. Цією ж рідиною радять змащувати тіло людини, ураженої блискавкою. За народними розповідями, пара від смаженого конопляного насіння полегшує зубний біль
|
