12 червня (дата для 2011 року) — День святої Трійці, П’ятидесятниця.
День Святої Трійці, П’ятидесятниця, Зішестя Святого Духа — одне з головних християнських свят.
Православна церква відзначає Трійцю на 49 день після Великодня, у неділю. У цей день у православних храмах відбувається одна з найбільш урочистих і гарних служб року.
День Святої Трійці названий так тому, що саме із цього дня розкрилося світу діяння всієї Пресвятої Трійці й люди навчилися поклонятися й прославляти три особи єдиного Бога: Отця, й Сина, і Святого Духа.
Трійця — дуже гарне свято смарагдово-зеленого кольору. Саме в цей день за християнським віруванням на апостолів зійшов Святий Дух. Будинки й храми прикрашають гілками, травою, квітами. І це невипадково. Зелень, квіти символізують життя. Так люди виражають радість і подяку Богові за те, що Він відродив їх через хрещення в нове життя.
Наступного дня, у понеділок, відзначається День Святого Духа.
В Україні свято Трійці тісно переплелося з язичницькими віруваннями і традиціями. Тиждень перед Трійцею називається "зеленим", "клечальним" або ж "русальним", а три останні дні цього тижня і три перші дні троїцького тижня називаються Зеленими Святами.
Зелений тиждень починається з четверга. Колись у цей день дівчата йшли в поле чи ліс і там "завивали вінки - на всі святки". У давнину довго зберігався звичай завивати березу. Гурт хлопців та дівчат зі співом прямував до лісу. Там вони вибирали одну з берізок, і кожна пара з гілля берези вила вінок. А в неділю дівчата йшли до тієї берези, щоб розвивати вінки. За виглядом вінка судили про свою долю.
А ще в неділю дівчата ворожили про довговічність своїх близьких. Коли розвивали вінок, дивилися: якщо не засох -тому довго судилося жити. Зів'ялі вінки кидали у воду: як попливе - щастя, а потоне - біда.
Напередодні дня Святої Трійці, в суботу рано, до схід сонця дівчата і молодиці йшли на левади або в поле рвати запашне зілля: чебрець, полин, любисток, канупер, татарське зілля. Увечері заквітчували свої хати зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осики, а перед дверима будівель, на воротах, а також біля хлівів ставили гілля осики.
А ще в Україні існував звичай - у день П'ятдесятниці після літургії йти хресним ходом до криниць і кропити їх свяченою водою, а загалом і сільські будівлі.
У русалчин тиждень ніхто не відважується купатися в річці, а в четвер, за давніми віруваннями, не можна працювати, щоб не розгнівити русалок, бо інакше вони попсують домашню худобу, птицю і все господарство. Цей день називається Русалчин Великдень. А ще в цей день дівчата ходили таємно в ліс, маючи при собі полин та любисток, бо цього зілля бояться русалки, і там кидали завиті вінки русалкам, щоб ті насилали їм багато женихів.
Здавна на Зелені Свята встановився звичай поминати мертвих родичів. О цій порі починають квітувати жита, а за народними віруваннями, в час квітування хлібних злаків прокидаються мерці. Мертві предки - це охоронці інтересів свого роду.
Традиції відзначення Трійці в Україні дуже ясраві різноманітні та романтичні.
|
