В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв – Масляна, Сиропустний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій тощо. Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний "переломний" понеділок, "широкий" четвер та "прощальна" (чи "шуткова") неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.
Основою обрядовою стравою Масляної (Масниці, Масляниці) були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня. Досить популярними серед селян були сколотини од масла (маслянка). "Нехай буде, – казали в таких випадках, – і маслянка, аби щоранку!"
З усіх свят, які ми відзначаємо, Масниця — найдемократичніше, найвідчайдушніше, найнародніше. Язичницьке коріння Масниці пробачає розвілля плоті, дим коромислом та інше слов'янське божевілля, що супроводжують це свято. Масниця — останній тиждень перед Великим постом, період обжерливості перед стриманістю, палаюча веселість перед тишею. Народ у цей час вдавався до всіляких потіх, катаням з гірок,качелі,кулачні бої,галасливі гулянки.Але попри все не забувалося про убогих - їм влаштовувалося частування
Масниця - свято, що збереглося ще з язичеських часів. В цей час святкують проводи Зими і зустріч Весни. Це останній тиждень перед Великим постом, який в народі називають Масницею, а за православними канонами - сирною, оскільки по церковному статуту в цей час вживають в їжу рибу, масло, молоко, яйця і сир. Сирний тиждень з її напівскоромною їжею був встановлений церквою для того, щоб полегшити християнам перехід від м'ясоїда до Великого поста і створити у них відповідний настрій, пов'язаний з ідеєю поста як тілесної стриманості і напруженої духовної роботи
Млинці-неодмінний атрибут масниці, мали ритуальне значення круглі, рум`яні, гарячі, вони являли собою символ сонця, яке все яскравіше розгоралося, подовжуючи дні.
Можливо, млинці були і частиною поминального обряду, оскільки Масниці передував «батьківський день», коли слов`яни поклонялися душам покійних предків
Млинці – символ сонця, їх печуть кожен день з понеділка, але особливо багато з четверга по неділю. Цей час називається широкої масницею. Їжа на Масляну стає чи не найважливішою формою життя. Їдять вдома, в сім'ї, ходять в гості та запрошують гостей до себе. Раніше говорили, що в цей час треба їсти стільки разів, скільки собака махне хвостом або скільки разів прокаркала ворона.
На Масляну, за православним звичаєм, м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти і рибу ще можна вживати. Після Масляної наступають цілих сім довгих тижнів Великого посту, коли не можна буде веселитися, і весь свій час потрібно буде присвячувати очищенню від мирських гріхів.
«Не все котові масниця, а буде і Великий Пост» – говорить народна приказка.
На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався "ніжкові заговини", особливо полювали за такими кісточками дівчата, вони ними ворожили наступного понеділка. Про те, осоновною обрядовою стравою Масниці, або ж Колодія, були й вареники з сиром, які вживали з маслом чи сметаною. Популярними були й сколотини од масла "Нехай буде, - казали в таких випадках, - і маслянка, аби щоранку».
Притримані від понеділка "ніжкові заговини" - кісточки від холодцю - дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо хрустець долетів - та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітав через ворота - дівка неодмінно вийде заміж. Крім того, українці в цей день прогнозували й погоду. Вважалося, яка "сиропустна неділя", такий і Великдень; якщо сонце сходить вранці, то ранньою буде і весна
Яким млинцям чоловік віддає перевагу, такий і його характер.
Млинці з ікрою люблять справжні суворі мужики – такі й дружину забезпечать, і господарство міцне тримати будуть. Але і ласки від такого мужика чекати не варто.
Млинцям із червоною рибою віддають перевагу чоловіки ласкаві, мрійники, художники. Вони ніколи не скривдять дружину, але господарство може прийти в запустіння.
Млинці з сиром люблять добрі чоловіки.
Зі сметаною – людина без твердого характеру, якого легко переконати.
Млинці з маслом їдять чоловіки ніжні – такою буде любити-цілувати, але домашні справи не дуже любить.
З цукром їдять ті, хто любить, щоб діточок було багато, а вже дружина за ними догляне.
А той, який любить млинці з вареними яйцями, – це справжній зануда: домашні і подружні обов'язки виконує, але якось з-під палиці.
Млинці з варенням люблять хлопці-красені, перші на селі, у всіх на виду. Мати такого чоловіка приємно, але стежити за ним потрібно гостро, такий чоловіче і загуляти може.
Кожен день Сирного тижня має свою назву, яка відповідає своєму призначенню.
У понеділок – «зустріч» Масниці.У цей день пекли перший млинець, а самий-самий перший призначався предкам. Його виносили на ганок з особливим змовою і залишали на ніч. У цей же день наряджали опудало Масниці, яке возили по вулицях з піснями.
У вівторок – «загравання». У цей день було прийнято гадати. У народі говорили: «Вибирай чоловіка по млинців, а дружину по пирогів». Які млинці чоловік віддає перевагу, такий і його характер.
Середа – «Лакомка». У цей день прийнято було запрошувати в гості зятів. За правилами на столі повинні бути всі види млинців – і солоні, і солодкі, і маленькі, і великі, з рибою, ікрою, сиром та іншими ласощами. Тут і на зятя подивитися (чи сильний, чи може дружину прогодувати), і нагодувати його перед кулачними боями в четвер. За столом вели бесіди, співали пісні та веселилися у вузькому сімейному колі.
У четвер – «розгуляй». До цього дня будували снігові фортеці, які з шумом завойовували суперники, влаштовували кулачні бої та інші чоловічі потіхи. У християнському календарі цей же день припадає на Стрітення, тобто зустріч. Це свято на честь принесення Пресвятої Марією немовляти Ісуса Христа до церкви і зустрічі по дорозі зі старцем Симеоном. У древніх язичницьких традиціях цей день був зустріччю нового року. Пекли голубів і жайворонків з тіста, а дітвора «кликали сонце», щоб те «здалося з-за гори».
У п'ятницю – «тещині вечірки».Зяті запрошували тещ до себе покуштувати частування. Але за день до цього теща повинна була забезпечити зятя всім для частування – аж до сковороди, діжки й черпака для приготування млинців.
У суботу - «Зовичні посиденьки».Незаміжні зовиці кликали в гості незаміжніх подруг. Невістка повинна була їх обдаровувати, а ті частуватимуть і веселити гостей.
Останній день Масниці – «Прощена неділя», або «проводи». Закінчується гуляння, на крижаних гірках розводять вогнища, щоб лід розтопити, холод знищити. Прощення просять, милосердні справи творять. Після бурхливих веселощів останньої перед Великим постом тижня звичай просити вибачення допомагав відчути перехід до серйозних духовним завданням, до суворим семи тижнях, триваючим до Великодня, до підвищення моральних вимог до самого себе.
Сонечко надворі знову сяє
Промені дарує золоті
І млинцями щиро пригощає
Тиждень нас весняний і масний
Не давайте суму жити
Посміхайтесь повсякчас
Для розваги і розради
Масляна - найкращий час.
Посміхнися недругу своєму
І пробач йому образи всі.
Буде радість в тебе і у мене
І добро залишиться в душі.
МАСНИЦЯ
Масницю, масницю святкували
Та й холодну, люту зиму проводжали.
Закружляли в танцях, потонули в співах
Вареничками пригощали та й усіх на диво.
Дивувалася зима: «Що ж то сталось,
Кучугури снігу білого та й розтали,
Крига скресла на річках, де бурульки?»
Просипається земля, бубнявіють бруньки!
Веселиться весь народ – гарне свято!
Напекла млинців чудових теща зятю,
Чекає у середу із самого рання,
Масниця, масниця! Скрізь гуляння.
Отака то масниця, її мало,
Тещ зяті у п’ятницю шанували,
Що ж то скільки радості і забави,
Масниця, масниця! Лиш розваги.
Перед постом та й Великим набирались сили,
Ось і прощена неділя уже наступила.
Всіх родичів та сусідів треба обходити
|
