Хід свята
І дія
Господиня. Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. що то за молодість, цілу б ніч гуляли, аби музики та пісні. І ми ж так колись ... Як згадаю... Літа, літа! Летять, наче орли сизокрилі. Куди-то все дівалося...
(Стук у двері)
Дівчина. Добрий вечір в вашій хаті! Уклін господині. Чи веселі вечорниці у нас на Вкраїні?
Господиня. І вам вечір добрий, любі гості! Гей, на наших вечорницях хто сумний - розвеселиться. Співи, танці, небилиці - Гарні будуть вечорниці! Заходьте, сідайте, будьте ласкаві, у нашій хаті, на нашій лаві.
Дівчина. Чи ж нам пристало сідати? Нам пристало пісню співати!
( Співають пісню "Ой у вишневому садочку")
Господиня. Ще раз просимо гостей до хати. Просимо, просимо сідати.
( Дівчата сідають, виймають рукоділля )
Дівчина. Сядем, сядем, заспіваєм
Аж усе, що тільки знаєм,
Поки підем спати,
Щоб раненько встати.
( Співають пісню "Цвіте терен")
Господиня. Дівчаточка, голуб'яточка, душеньки не крайте, веселої заспівайте!
( Співають пісню "Ой лопнув обруч біля діжечки ", переспівують частівки )
Дівчата. 1. Ой там на горі малювали молоді,
Малювали, малювали гарні брівоньки мені
2. Ой мамцю моя, позич мені грошей,
Викупити в малярика брівоньки хороші.
3. Як послала мене мати макітерки позичати,
Макітерки не дали ломакою прогнали.
Дівчина. А де ж наші хлопці?

ІІ дія
( Чується пісня " Ой на горі та й женці жнуть" )
Хлопці. ( Стукають у двері) Пустіть до хати!.
Дівчата. Гарненько попросіть!
( Хлопці знов стукають)
Дівчата. Агов, хто такий?
Хлопці. Пес рябий, баран крутолобий, ведмідь клишоногий! Пустіть у хату!
Дівчата. Не впустимо в хату, дуже вас багато!
Хлопці. ( Знову грюкають) Пустіть ліпше, бо буде гірше!
Дівчата. Ми як візьмем рогатини, поламаєм ваші спини!
Хлопці. ( Вдають, що злякалися, перепрошують ) Дівчаточка, голуб'яточка, ми ж прийшли не битися, ми ж прийшли миритися. І гостинці принесли, і музики привели.
( Починають грати музики, дівчата впускають хлопців)
Хлопці. Добрий вечір дівчата!
Дівчата. Добрий вечір! Хлопці, а де це ви так довго були?
Хлопці. Ой, не питайте!
Дівчата. Як-то не питайте? Ану розповідайте!
Хлопці. Ну добре, слухайте! ( Співають пісню "Ой поїхав за снопами" ) ( Виходить одна дівчина, починає пританцьовувати )
Дівчина. Полюбила коваля - така доля моя.
Я ж думала - кучерявий, в нього чуба нема.
Хлопець. Галю, Галю, чорноброва, чого в тебе брови криво?
На козака задивилась, та й брівоньки іскривились.
Дівчина. А до мене Яків приходив,
Коробочку раків приносив,
А я тії раки забрала,
А Якова з хати прогнала.
Хлопець. По дорозі жук, жук,
По дорозі чорний,
Подивися, дівчинонько,
Який я моторний.

ІІІ дія
( Стукають у хату. Заходять переодягнені хлопці й дівчата, співають пісню.)
Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?
Щедрий вечір, добрий вечір.
Пан-господар вдома.
Господиня. Прошу, прошу, заходьте!
Щедрувальники. 1. Здоровенькі були! Щедрувати до вас ми прийшли.
2. З Новим роком усіх привітати, щастя й радості всім побажати.
3. У щасливій вашій хаті, щоб ви всі були багаті.
4. Щоб лежали на столі паляниці чималі.
1. Щоб були у вас колбаси, молоко, і сало, й м'ясо.
2. Щоб були ви в цій оселі і щасливі, і веселі.
3. Хай наливається і колоситься жито й пшениця, всяка пашниця.
4. Щоб вам не знати біди-напасті, в достатку жити, в мирі і щасті.
Хлорець. Не хочете, тітко Одарко, Уляну свою до нас пускати, то оце ми самі прийшли і козу свою привели.
( Дід тягне козу, вона пручається, б'є її булавою, коза падає, дід тужить над нею )
Дід. Коза моя, козонько,червоная розонько,
Лежиш ти, не дишеш,
Тільки хвостиком колишеш,
З гірки на гірку скакала,
Копиточки позбивала, неживою стала.
Чи нема у вас доктора-лєкаря
Чи якого коновала-аптєкаря
щоб моя коза на копиточки стала?
Циган. (Вбігає) І шумить, і гуде, циган в хату іде.
Мимо церкви ішов, огулець знайшов.
Люби мене,ковалець, подарую огулець.
Здоров, діду Семене!
Дід. Здоров,здоров! А я тебе не впізнав.( Придивляється ) А... це ти той циган, що кіньми торгуєш
Циган. А... так ти той дід, що коней купуєш. А де ж ти, діду, був?
Дід. Я був у Басані та купив собі нові сані та оцю козу рогату, що зайшла у хату. Вона з гори на гору скакала, неживою стала.
Циган. А де ж твоя коза-дереза?
Дід. Оце ж і коза
Циган. Хіба ж це коза? Це ж чиста манія!
Дід. (Б'є цигана) Як тобі, цигане , не гріх. Краще візьми козу за правий ріг, та поведем на торжок, може, вторгуємо на пиріжок.
Циган. Ні, діду Семене, краще іди ти без мене.
Дід. Коли ні, давай гроші мені. Козу купи, кожу облупи.
(Циган дивиться на козу, виймає гроші, б'ють один одного по руках )
Дід. (Ховаючи гроші) А знаєш що, Цигане, ти мені не сват, я тобі не брат. Ти не покупець, а я не продавець.
Циган. А завдаток, діду Семене?
Дід. Я ж не брав! Іди геть від мене!
(Б'ються, вбігає солдат )
Солдат. Циган з дідом Богу моляться.(Розбороняє,циган вибігає, звертається до діда, показуючи на козу) Забери, діду, цей труп.( Дід мовчить, голосніше ) Забери, діду, цей труп!
Дід. Іди до бісового батька, я не розсипав тут круп!
Солдат. Забери, дєд, тєло.
Дід. Яке дєло?
Солдат. видно, що дід оглух, бо ніс його опух.( Виходить)
Дід. Охо-хо-хо. Треба письмо писати, в Москву посилати, доктора-лєкаря визивати.
Доктор. не треба мені писєм писати, доктора-лєкаря визивати. Я сам є дохтор-лєкарь, київський аптєкарь. Кров вливаю, кров виливаю, нові й старі болячки вставляю. Давай, діду, козу вилічу, що в нагороду получу?
Дід. Спершу ніж козу лікувать, покажи свій атестат. А може ти адвокат, прийшов тут туману пускать. Скажи, де і коли ти вчився.
Лікар. В Пітері.
Дід. ( Тихо) Каже, що застудився на холодному вітері.
Лікар. В Пітері.
Дід. Ага, в Петрівку. Тепер свої ліки оцініть, багато з мене не візьміть.
Лікар. 3 рублі й 3 злоті. Приступим козу лікувать, козі жили надувать.(Оглядає) Дєд, дєд, у кози 7 лєт, як черєпа нєт!
Дід. Хай Бог милує!
Лікар. Черєп розбитий, між рогами битий. Дєд, дєд, у кози 7 лєт, як рог нєт!
Дід. По капусті ходила, роги й погубила.
Лікар. Треба козу різать, шкуру зідрать, м'ясо порубать, собакам віддать.
Дід. Я боюсь.
Лікар. Так голову одверни, очі зажмур.(Сіпає козу за шкуру, пробує дерев'яним ножем різати, коза встає, танцює)
ІV дія
Господиня. Хоч не знаємо, звідки ви , чи з полудня, чи з півночі , в нашу хату прийшли, просимо, просимо сідати і з дівчатами пісню заспівати!
Хлопці. ( Співають) Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш, забувай, забувай.
Дівчата. Нехай шумить, ще й гуде,
Кого люблю, мій буде, мій буде.
Господиня. Оце-то розспівалися! І не зупиниш. А хто з вас смішне щось розкаже?
( Звучать співомовки Степана Руданського )
Дівчина. Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою.
Сидить сова на воротях, крутить головою.
Він, сердега, як побачив, та через городи,
заплутався в бур'яні та наробив шкоди.
Хлопець. В Шамраївці густо хати -
Вітер не провіє.
Сама мати ложки миє,
бо дочка не вміє.
Дівчина. Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,
Сидить гуска над водою, вирячила очі.
Він до неї - гиля-гиля - вона й полетіла,
Коли б не втік осокою, була б Гриця з'їла.
( Інсценізація пісні " Ой там на товчку, на базарі")

V дія
Хлопець. Дивіться, Стецько!
Стецько. А я собі сидів-сидів, аж спати захотілося. І що, думаю, робити, нікого спитати. Піду, думаю, на вечорниці. А то батько каже: женись та женись, а де ж тих дівчат знайти? ( Ходить і приглядається до дівчат) Ну й патлата ж! (сміється голосно, подумавши трохи) А що в вас варили?
Дівчина. Нічого!
Стецько. Брешеш бо, як нічого! Батько казав: "Як сподобаєш дівку, розпитай її обо всім". А чорт її зна, об чім розпитувати, я все позабував.
Дівчина. Так піди до батька і розпитай, коли позабував.
Стецько. Батько казав: "Поженихайся та пісеньки заспівай". От я й заспіваю.
На курочці пір'ячко рябоє,
Кохаймося, серденько, обоє.
Диб-диб на село,
Кив-морг на його.
Я не дівка його, не піду за його.
А що, чи хороша моя пісенька?
Дівчина. А послухай, що я тобі заспіваю.
В мене думка ось яка:
Полюбила б я Стецька.
Стецько стидкий, Стецько бридкий,
Цур тобі, не в'яжися,
Пек тобі, відчепися, божевільний!
А що, Стецю, чи хороша моя пісенька?
Стецько. Погана! Який тебе нечистий такої навчив?! Як я її розслухав, то вона дуже погана! Зачим ти її співаєш? Га?
Дівчина. Бо я тебе не люблю і за тебе не піду, бо ти дурний!
Стецько. Брешеш, брешеш, брешеш! Оце вже, голубонько, брешеш! Тривай лишень, я ще не зовсім дурний. А батько каже, коли ще й він не бреше, що у мене не всі вдома. Та дарма, хоч і дурний, так хіба не можу женитися? Тут не розуму треба, я вже знаю. Ну кажи ж мені, як ми поженимося, то що будемо робити? Га, кажи!
Дівчина. Ти знаєш, а я не знаю.
Стецько. Еге, та я тобі все розкажу. Ніде правди діти: мене батько навчив. Напечемо коржів, натремо маку, розмішаємо з медом, посідаємо та будемо їсти. І не мудро, скажеш.
Хлопець. Стецьку, Стецьку! Та що з того, що оженишся, жінку ж содержати треба. Ніякої худоби не стане, як не будеш сам робити. А вмієш ти що робити?
Стецько. Робити, пожалуй, вмію, та талану нема. Раз батько таки потурив мене на тік. Я чи вдарив раз по снопові, чи ні, а його як учищу замість снопа по лисині, а він як гепне на землю, так сторчака і дав! А я собі: ких-ких-ких! Кишки порвав, регочучись.
Хлопець. А через що ж тебе не прийняли у солдати?
Стецько. Та так, біда сталася. Не зумів пальців на руках перелічити. Та до біса ж їх на руках. Станеш їх лічити , та так один одного й попереджа. Ось бач ( Перебирає пальці і задумується) На якого гаспида так багато пальців? Еге! А я знаю. Ну як би ти, Уляно, та одним пальцем зложила собі дулю? Еге, не можна-бо, хоч
як, та не можна!
Дівчина. Та що ти з дурнем говорити будеш!.
Стецько. Та давайте вже їсти, а то я аж охляв, так багато наговорив.( Хапає вареник) Що я вже люблю обідати!. І вдень обідав би, і ввечері обідав би, і вночі обідав би.
( Інсценізація пісні " А мій милий вареничків хоче")
Господиня. А сідайте-бо, любі гості, за стіл, я вареників наварила.
Милі гості, просим сісти, вареники будем їсти.
А ви, музики, не лінуйтесь, та заграйте щось веселеньке до апетиту.

VІ дія

Господиня. Дівчата, а чи не пора приступити до ворожіння? У нас же новорічні вечорниці. Ворожити можна на всьому: і на воді, і на свічках, і на зірках, і на рослинах, і на тваринах.
- А давайте свої балабушки. А ви, хлопці, приводьте собаку. Зараз ми перевіримо, хто з вас найперший заміж вийде. Чию першу собака візьме, та і буде найперша.
- А несіть сюди півня, воду, зерно, дзеркало. Подивиться півень найперше у дзеркало - буде чоловік ледар і нероба, почне зерно клювати - буде господарем, а буде воду пити - стане п'яницею.
- Дівчата, а як будете іти додому, посійте по снігу сім'я, чи будь-яке зерно і промовляйте: " Я по снігу сім'я сію, спідницею волочу, бо дуже заміж хочу".

Дівчата. 1. Ой, уже пізно. Додому час. Завтра рано вставати.
2.Всі ми раді в цьому домі веселенько погуляти,
Та на цей раз вибачайте :
Нам пора вже вирушати
3.Бувайте щасливі, бувайте здорові, спасибі за ласку, за добреє слово.
4.Хай повниться щастям, добром ваша хата,
Щоб були ви всі щасливі, щоб були ви всі багаті.
( Хлопці й дівчата співають пісню )
Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас .
Щоб в вас і в нас все було гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були.