Учениця. У лузі калина, у лузі червона калина хорошенько цвіте. Ой, роде наш красний, роде наш прекрасний, Не цураймося, признаваймося, Бо не багацько нас є. 1-й ведучий :Це слова з української пісні "Роде наш прекрасний". А берегинею роду людського є Мати. Запрошуємо на літературно-музичну композицію "Берегиня роду людського". (Звучить пісня Н. Шестак "Мамо, тобі ріднесенька вклонюсь"). Учень. День Матері припадає на другу неділю травня, коли природа-матінка вбирає свою землю весняними квітами і виряджає у дорогу життя, праці і радості. Травень - місяць Пречистої Діви Марії, що благословляє у хресну путь Сина, який став спасителем людства. До матері Божої звертаються християни, просячи заступництва і допомоги. 2-й ведучий. Де живе твоя мати - там твій рід, родина, твоє коріння. Тож віддамо нашим ненькам свою шану і любов, щирість і щедрість своєї душі. (Виконання пісні "Родина, родина") 1-й ведучий. "Батьківщина" і "батьки" - слова одного кореня. Це не випадково. Адже батько й мати для дитини є першим й головним представником Вітчизни. Вони прилучають сина й доньку до рідної мови, природи, до традицій свого народу. 2-й ведучий. Рід, родина, сім'я. Ці слова рідні і близькі для всіх. З давніх-давен хороший рід прос-лавлявся в піснях. (Виконання пісні "Ой зелене жито, зелене"). 3-й ведучий. Рідний батько, живи! Рідна мати, живи! Найсвятіше на світі у мене - це ви. Свою славу дзвінку, своє щастя й біду Принесу вам до ніг, на поріг покладу. Учень. Вірш "Мати". Знов листа мені прислала мати, Невеличкий лист - на кілька слів. Пише рідна, що навколо хати Наш садок вишневий забілів. Наче вчора бігав я до школи І садив ті вишеньки малі, А тепер гудуть над ними бджоли І поважні пустуни - джмелі. Слів таких і треба небагато, Та вони, як весняні пісні, Принесли в гуртожиток, в кімнату Теплі-теплі спогади мені. (В. Симоненко). 4-й ведучий. Мати - це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Мама - це те слово, яке найчастіше повторює людина в хвилини страждання і горя. Матерів мільйони, і кожна несе в серці любов. 1-й ведучий. Найкраще слово на Землі - мама. Це найперше слово, яке вимовляє людина, і воно звучить всіма мовами світу однаково ніжно. У мами найдобріші і найласкавіші руки, вони все вміють. У мами найвірніше і найчутливіше серце, в ньому не гасне любов, воно ніколи не буває байдужим. Учениця. Вірш "Мамо, вечір догоря". Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса. Тільки ж ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Сад вишневий на порі Повернулись журавлі, А мені, як до зорі, Долітати на крилі Все до тебе, як до вічної зорі. Там, де ти колись ішла, Тиха стежка зацвіла Вечоровою матіолою, Житом-долею світанковою Дивом-казкою, Юним соняхом, - Сива ластівко, Сиве сонечко. (Б. ОЛІЙНИК). Учениця. Вірш "Не від'їжджай" Не від'їжджай, прошу тебе, матусю, Побудь ще трохи, хоч півдня Щокою я до тебе притулюся Як і тоді, коли була малям. Що з того, що давно доросла! І мої доньки зростом вже як ти! В моєму серці снігова пороша Дитинні почуття не замела. Перед тобою я завжди маленька, Нехай лежать за спиною роки. Не від'їжджай, прошу тебе, рідненька, Так тепло біля доброї руки. (Л. Кірик). (Виконання пісні "Заспівай мені, мамо моя"). 2-й ведучий. Мамо, Берегине наша! Це ти тихою колисковою оберігала мій сон в дитинстві, це ти навчила жити за законами життя, у вихорі доріг будила совість, берегла від ганьби. І я стаю на коліна перед любов'ю і добротою, перед мужністю твоєю. Учень. Вірш "Скільки б не судилося страждати..." Скільки б не судилося страждати, Все одно благословляю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди. День, коли мої маленькі губи Вперше губи мамині знайшли, День, що мене вперше приголубив Ласкою повітря із імли. Як мені даровано багато, Скільки в мене щастя, чорт візьми! - На землі сміятись і страждати, Жити і любить поміж: людьми! Учень. Вірш "Лебеді материнства". Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лиману зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра казка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гайдати. Припливайте до колиски лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії. Темряву тривожили крилами півні , Танцювали лебеді в хаті на стіні, Лопотіли крилами і рожевим пір 'ям, Лоскотали марево золотим сузір 'ям. Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги. У хмільні смеркання мавки чорноброві Ждатимуть твоєї ніжності й любові, Будуть тебе кликать у сади зелені Хлопців чорночубих диво-наречені. Можеш вибирати друзів і дружину , Вибрати не можна тільки Батьківщину Можна вибирати друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати. За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата. І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і тополі, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть, Можна все на світі вибирати сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. 3-й ведучий. Ніколи не додавайте болю матері своєю байдужістю та неувагою. Адже правду ка-жуть: до неньки прийдеш, коли заболить. За порадою йдуть до інших, а за втіхою - до матері. Але пам'ятайте: щастя ваше їй теж хочеться розділити. Учениця. Вірш "Приїжджайте частіше додому". 4-й ведучий. Доки ще не перейшов У згадку образ рідний, щирий, Свою їй ласку і любов Даруй, не відаючи міри. Важливі справи залиши, Вони ще можуть почекати. Спіши до матері, спіши, Допоки є на світі мати! (Виконання пісні " Душі криниця"). Учень. Вірш. Благословення щирість! Все від неї, Від щедрості думок, сердець і рук. Краса сповита матір 'ю - землею Від щедрості страждань її і мук. І ми народжені од щедрості любові, Нас годувала щирість матерів Ми теж її вихлюпувать готові Із душ своїх, мов рибу з ятерів. І все ж прожити, певне, так годиться, Щоб старість не промовила, бува: - Ти був, козаче, щедрим на дурниці І на красиві і пусті слова! 1-й ведучий. Мати зустріла його на порозі і ніби знала, що він прийде. Ох, ці матері! Вони, мабуть, все життя ждуть нас, виглядають з далеких доріг. Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки нас проводжали в життя матері. (Виконання пісні "Рідна мати моя"). 2-й ведучий. Відлітають роки, наче птахи нестримні у вирій, наші неньки співають, а серцю так хочеться вірить, що у радісну хвилю, у чорну годину скорботи зігріватиме завжди мене материнська турбота. (Виконання пісні "Мамина вишня"). 3-й ведучий. Сину, мій любий, життя не проходить безхмарно, Сину-дитино, старайся прожити не марно, В щасті чи горі - в собі не принижуй людину, Сину мій, сину... (Виконання пісні "Сину, ангел мій" Н. Шестак). 4-й ведучий. Серце матері завжди переповнене любов'ю до дітей. Рідні діти для матері найкращі, наймиліші. (Виконання пісні "Дівчинка-перлинка" М. Свидюк). 1-й ведучий. Щастя й долі бажає кожна мати своїй дитині змалку. Учень. Вірш "На калині мене мати колихала". На калині мене мати колихала, Щастя-долі в чистім полі виглядала. Ой, калинонько червона, не хилися, Від землі ти сили-соку наберися. Ті літа давно минули, одлунали, Як мене гілля високе колихало. Знов калина коло млина розквітає, Мого рідного синочка забавляє. Виростай же, мій синочку, мій соколе, Тобі щастям колоситься рідне поле, Пролягла тобі на зорі путь орлина, І в дорогу проводжає цвіт-калина. (А. МЯСТОВСЬКИЙ). 2-й ведучий. Засинаючи увечері, бачимо над собою її лагідні очі, забуваючи іноді сказати тим очам слова любові чи навіть лагідне "на добраніч". Учениця. Багато в світі різних слів І різних виразів чимало, Та ласкаве із них і рідне Слово - мама. Хоча б яку ти вибрав із доріг, Хоча б якими ти пішов шляхами, Та через терни горя і зневір Ти повертаєшся до мами. Це теплі руки і вуста, Що так в дитинстві зігрівали, Це ніжне серце, ніби птах, Завжди з тобою мандрувало. Спіши до неї крізь літа, Шануй, люби, не дай тужити. Бо лиш вона і рідна, і свята З тобою вічно буде жити. (Виконання пісні Д. Гурцкої "Тьі знаешь, мама"). Учениця. Я часто ночами пригадую знов Дитинства сполохану казку... Спасибі вам, мамо, за вічну любов І щедру незміряну ласку. Схиляюсь над ліжком привітно, Дрімали натомлені очі. Спасибі Вам, мамо, спасибі Вам, мамо, За ваше тепло і довгі недоспані ночі. 3-й ведучий. На поклик власної душі, що здатна нас карати грізно. Спіши до матері, спіши, допоки ще тобі не пізно. Допоки жде тебе вона, щоб потім боляче не стало. Щоб материнська сивина тобі совість не лягала. Вірш С. Єсеніна "Письмо к матери". Учень. В твоїх очах - моя надія, А ніжність, ніби два крила, Я все здолаю, все зумію, Щоб ти щасливою була. Учениця. Візьму усі твої печалі І не пущу до тебе зла, Я все здолаю, все зумію, Щоб ти щасливою була. Учень. Зберу нектар з найкращих квітів, Як та турботлива бджола, Щоб медом губи обігріти, Щоб ти щасливою була. Учениця. З небес зорину вечорову Спущу до ніжного чола, Щоб ти мені всміхнулась знову, Щоб ти щасливою була. (Виконання пісні О. Білозір "Ти будила мене рано"). 1-й ведучий. Чоловік стає на коліна в трьох випадках: щоб напитися із джерела, зірвати квітку для коханої і вклонитися матері. І я низько кланяюсь Вам. 2-й ведучий. Кланяюсь тобі, Мати роду людського. 3-й ведучий. Мир і щастя дому твоєму і сім'ї твоїй, твоєму роду! 4-й ведучий. Мир і щастя земля, по якій ти ідеш. (Виходять всі учасники і виконують пісню "Співай, моя мамо").
|