Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого i тримала народ на небесному олімпі волелюбносп, слави i гордого духа.

Мово, що стояла на чатах коло вівтаря націоального Храму й не впускала туди злого духа сквернос¬ти, ганьби. I множила край веселий талантами, невмирущим вогнем пісень, i наловнювалаь душі Божим сяйвом золотисто-небесним.

Стражденнице, великомученице, Maтіp Божа наша, в Сибіри й на Колими погнана, в соловецьких ямах згноєна, за моря й океани розвіяна, голодомором викошена, лютим чоботом розтоптана, стонадцять раз розстріляна, чорнобильською смертю засіяна.

Мово наша, убога прочанко з простягненою ру¬кою! Осквернена й знеславлена своїми дітъми.
Прости їx, рідна! Прости гpixи їxнi вільні i невільні, прости той чорнобильський плід i те дике зілля, що густо вродило на нашому трагічному лану...

Прости їх, змалілих, здрібнілих нащадків козацького роду, які повірили лукавим корчмарям i ненажерливим косарям, що ти не древня, що ти не муд¬ра, не велична, не велика, не прекрасна, не свята, не вічнa єси. Перероджений плід із дерева нашого роду впаде в чорнобильську землю значно раніше, ніж ти...
Пісня "Молитва про Україну"
Україна... Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена.
Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі!

Україна! Розкішний вінок з рути і барвінку, над яким сяють яскраві зорі.

Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди,
Щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть.

Як парость виноградної лози
Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян.
Чистіша від сльози вона хай буде.
Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм життям.

Її, незміряно багату,
Дзвінку, і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній, чудовий, -
Люблю, люблю вкраїнську мову.

Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова,
Кохання батьківських степів.

Розцвітай же, слово,
І в родині, і у школі,
Й на заводі, і у полі.
Пречудесно, пречудово –
Розцвітай же, слово.

Ну що б, здавалося, слова.
Слова та її голос, більш нічого.
А серце, б'ється, завмира,
Як їх почує.

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу
І народу без мови нема.

На сторожі культури мови - словники, граматики, правописи. Вони завжди до ваших послуг. Цікаво, чи заглядаєте ви хоч інколи у словники? Ось перед вами словники. У якому з них ви віднайдете походження слова земля, його правопис? А який із словників допоможе вам уяснити значення слова детектив? А значення слова пісня? А для чого призначена енциклопедія?

А тепер запитання до залу.
1. Коли беруть ноги на плечі? (Коли втікають)
2. Що можна ламати без рук і усякого знаряддя? (Голову)
3. Яку річку можна переламати? Прут)
4. Який відносний прикметник показує ознаку хвороби, відсутньої на землі? (Морська)
5. Назвіть якісний прикметник, що показує ознаку каміння, якого немає у річці?(Сухе)
6. Який прикметник означає посуд, з якого не їдять? (Пустий)
7. Постарайтесь пояснити походження слів: рожевий (від рожа), прозорий (пронизує зір), дарма (дар + нема), пополотніти, куций.

Хто хоче вчитись правильно говорити, хай зважить на мудру пораду українського поета М. Рильського:
Не бійтесь заглядати у словник –
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля.
Не майте гніву до моїх порад.
І не лінуйтесь доглядать свій сад.