Сценарій свята "Весна – усім утіха"

Підсніжник. Дорогі діти! Сьогодні ми відзначаємо весняне свято. Ми будемо співати, танцювати і веселитися, радіти приходу весни.

1-й учень.Радіють береги.

            Розтанули сніги!

            На схилах річкових

            Струмки дзвенять, мов сміх.

            Парад свій відкрива

            Лавина льодова,

            Воді наперекір

            В танок пустився вир.

            Десь хлюпнув окунець…

            Ура! Зимі кінець!

2-й учень.Весна настала, сонце сяє,

            Веселу пісню шпак співає,

            Трава у полі шовковиста

            Виблискує, немов намисто!

            Уже до рідної землі

            Летять у небі журавлі.

            Зелені барви навкруги;

            Ліси, галявини, луги.

3-й учень. Мріють далі зеленаві,

            Ходять хвилями луги.

            Всюди трави, трави, трави

            Зеленіють навкруги.

            Над водою б’ються бабки

            У веселому кружку.

            Зеленіють в жабки лапки

            На зеленім бережку.

4-й учень. Вже небо пахне голубим,

            Міняють кору сині сосни,

            Куйовдять пір’я, щоб обсохло,

            На підвіконнях голуби.

            З яєчка теплого у світ

            Пташка прокльовує віконце,

            І промінець його лоскоче

            Тоненьким пальчиком з-за віт.

            А в гілки ніжно-золотої

            Казково світяться бруньки,

            Із них виплескуються листки –

            Тендітні діточки тополі.

5-й учень.Ой весно-весняночко,

            Чарівна паняночко,

            Дуже просить дітвора,

            Щоб скоріше до нас прийшла!

            Принесла багато сонця,

            Радості й тепла.

            А також шовкові трави,

            Пісню солов’я.

            Не забудь у кошик скласти

            Свої перші квіти;

            Підсніжники білолиці

            Й проліски блакитні!

6- й учень.Залишивши у снах

            Юні спалахи чистого цвіту,

            Випливає весна

            На бистрини гарячого літа.

            Неповторна, як мить,

            Юний грім заплітає у тишу,

            Буйним листом кипить,

            Зав’язь щедру колише.

Підсніжник. Прекрасні вірші, у них оспівується весна, щедре ласкаве сонечко, буяння квітів і трав, невгамовні пташині пісні і той щасливий настрій, що його несе із собою ця чудова пора року. А про мене є вірш?

7-й учень. Ще попід лісом

            Сніги скрізь лежать,

            В тихій задумі ялини стоять.

            Тільки підсніжник,

            Зачувши весну,

            Перший прокинувсь

            Од зимового сну.

            Дарина Гілка.

8-й учень. У проміннях сонця ніжних

            Край веселого струмка

            Білий, росяний підсніжник

            Раптом блиснув з-під листка…

            Отакий малий неначе,

            Ледь прокинувся від сну,

            Тихий-тихий, а одначе,

            Він привів до нас весну!..

            От йому вже й друзів треба,

            І гляди – під берестком

            Мов на землю впало небо –

            Сині проліски кругом!

            То йому потрібні гості –

            Із далекої землі

            Вже летять у високості

І           шпаки, і журавлі…

9-й учень. Вибіг кіт на поріг

            І гукнув; - Ой, тане сніг!

            В небі – сонце золоте,

            Під ним квіточка цвіте,

            Біла-біла, пахне ніжно.

            Знаю; звуть її підсніжник.

            Ця весняна на красота

            Геть розчулила кота.

            Виліз він на тин, муркоче,

            Навіть в хату йти не хоче.

Підсніжник. Діти, відгадайте загадку.

            Летить – мовчить,

            Лежить – мовчить,

            Коли помре,

            Тоді реве. (Сніг)

            Правильно. Сніг перетворюється на воду.

10-й учень. Зійшли сніги, шумить вода,

            Весною повіва;

            Земля квіточки викида,

            Буяє травка молода;

            Все мертве ожива.

            Веселе сонечко блищить,

            Проміння щедро ллє;

            Гайок привітно шелестить,

            Неначе кличе пригостить;

            Струмочок виграє.

11-й учень.

Та це ж весна, бо тане сніг, -

Дивись; струмок з гори побіг.

Шумить вода, ламає все.

Весна іде, тепло несе.

Шумить, гуде веселий гай

І гомонить; вставай, вставай!

Розтане сніг, зима мене,

Земля кругам цвісти почне.

Дітей малих веселий рій

Посуне з хат на луг мерщій.

Радіє все, співає все,

Весна іде, тепло несе.

 (З’являється Сорока. Вона не перестає кричати).

Сорока. Всюди літаю. Все знаю! Передам, передам! Телеграму, телеграму, телеграму. Терміново, терміново!

(Звертається до Підсніжника і дітей). Хто х нас пахне землею і весною?

Підсніжник. Я.

Сорока. Вам термінова телеграма з лісу.

(Віддає телеграму Підсніжнику, він читає).

Підсніжник. Діти! Я прошу пробачення, але мене терміново викликають до лісу.

1-й учень. А ми ж як?

2-й учень. А наше весняне свято?

3-й учень. Ми тебе так чекали.

4-й учень. Так готувалися.

5-й учень. Так сподівалися.

6-й учень. А я придумав. Візьми нас з собою.

7-й учень. Ми будемо тобі допомагати.

Підсніжник. Ви перелякає усіх лісових мешканців. Перетворю я вас на квіти.

Діти. Ура!

(Всі діти під музику виходять із зали. На сцені з’являється Весна. З іншого боку до неї виходить Підсніжник. Весна радісно розводить руками).

Весна. Ну, Сорока! Ну, листоноша! Знайшла все ж таки тебе.

Підсніжник. А що трапилось? Для чого я тобі?

Весна. Помічник мені потрібен. Скоро літо. Перевіряю, як лісові мешканці приготувались його зустріти. Чи всі проснулись, змінили шубки.

Підсніжник. Весна-красна! А я тобі на підмогу привів квіти.

(Дивиться у зал. Там всі діти у наголівничках-квітах. Підсніжник стурбований такою кількістю незнайомих квітів). Ой, як їх багато стало!..

(Весна загадково посміхається. Вона про щось здогадується).

Весна. Щось підозрілі квіти на цій галявині. Треба їх перевірити. Хай відгадають мої весняні загадки.

Тане сніжок, квітне лужок,

День прибуває – коли це буває?

(Весною)

(Підсніжник намагається підказати).

Хат не будую, не мажу, не квітну,

На гілці ночую, людям роки рахую.

(Зозуля)

(Підсніжник радісно махає руками).

Що за книга; без букв, без сторінок, а багато навчить?

(Природа)

Привітала нас піснями з весною

І живе з нами під стріхою одною.

(Ластівка)

Зелений пояс у траві загубився.

(Підсніжник підказує; "Ящірка").

Весна. Бачу, ви справжні квіти. Будете помічниками.

З чого, Підсніжнику, почнемо перевірку?

Підсніжник. Я хотів сказати; з рослин.

Весна (звертається до зали). На якому дереві раніше всіх з’являється листя?

Подивимось, що нового у березовому гаю.

(Діти виконують пісню "Берізонька", слова Ірини Волкевич, музика Віталія Таловирі).

Я посаджу берізоньку

Зелену та струнку,

Нехай росте під сонечком

У нашому гайку.

Прийде весна теплесенька,

Їй коси розплете –

Нехай мала берізонька

На радість всім росте!

(знову з’являється Сорока-листоноша).

Сорока. Всюди літаю. Все знаю. Передам, передам! Малюнки, малюнки, малюнки. Терміново, терміново! Рослини прислали вам запрошення.

(Дістає малюнки, віддає Весні).

Весна. Дякую. (Бере один малюнок, показує залі).

До кого з вас спочатку йти?

(Діти говорять про те, що зображено на малюнках; Конвалії. До Весни і Підсніжника виходить багато квітів, у тому числі Конвалія, Кульбаба, Мати-й-мачуха. Квіти розташовуються на сцені. Весна по черзі показує залі малюнки, а квіти розповідають про себе).

Конвалія. Росту я у лісі під деревами і кущами. У травні серед пишного зеленого листя піднімаються квіткові стрілки, а на них, неначе фарфорові дзвоники, висять білі духмяні квіти. Здається, тільки доторкнешся до них, і вони задзвенять ніжним чарівним дзвоном. Якщо ви захочете милуватися конвалією, посадіть її у своєму садку у затіненому місці.

Весна лужок мій липами,

Перлинами засипала,

Прибрала темнолистими

Конваліями чистими.

На липі зяблик ценькає.

Тримаю квіти жменькою.

Навіщо рвав – не відаю,

Побавлюсь тай й розкидаю!

Лишив жмуток під липою,

А сам ледь не хлипаю…

Покривджені, зів’ялії,

Простіть мене, конвалії.

Пролісок. За красу і ніжність квітів мене називають блакитною зірочкою. Побачити мене можна у лісі у березні і квітні, коли вже земля прокинулася від зимового сну. У кожної квіточки шість тендітних блакитних пелюсток. Коли у лісі зацвітають проліски, здається, ніби клаптики неба впали на землю.

Як зелені списи,

З вогкої землі

Виткнулися в лісі

Проліски малі.

Первоцвіт. Називають мене так тому, що цвіту весною, у квітні і травні. У цей час галявини, де ми ростемо, здаються золотистими. Листки у нас м’якенькі, світло-зелені. З них, як із зелених долоньок, тягнуться до сонця квіти, що нагадують дитячі брязкальця. Ми ростемо на галявинах, де багато сонця.

Мати-й-мачуха. Ей, Кульбаба! Квітнути мені стільки, скільки й тобі.

Я – найперша квітка, тому мені всі радіють. А як виростуть листочки, квіти пропадуть. Лише листя-парасольки і ростуть. Інколи жук чи мурашка сховається. Одного разу я навіть бджолу закрила. Вони збирають з моїх квіток пилок і солодкий сік-нектар. Бачите, яка я корисна; навесні годую перших комах, а листя – живий барометр. У сонячний день вони відкриваються, у похмурий, дощовий – закриваються.

Вам, мабуть, цікаво дізнатися про те, чому маю таку назву. На початку літа квітки відцвітуть, і з’являться листки.

Підсніжник. А тепер запрошуємо всіх веселиться