Традиції та звичаї святкування Великодня в Україні
Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства — подолання смерті. У словосполученні «Великий День» лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов'ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця... «Свято свят і торжество торжеств», — так іменують Великдень православні християни. Цього дня весь християнський світ відзначає воскресіння Ісуса Христа з мертвих — подію, яка стала символом перемоги добра над злом, світла — над темрявою. Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя. Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче. Людство відзначає цей день уже тисячі років. Тож дібрало чимало способів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї, які передаються з покоління в покоління. Квітна (вербна) неділя У Квітну Неділю Всі до церкви йдуть, Гілочки вербові Святити несуть. Сьогодні святкує Моя Україна, У святій пошані Вербова лозина. Вона сповіщає, Що лише за тиждень Будем святкувати Пресвятий Великдень. Вигуки веселі Чути тут і там: "За тиждень - Великдень" - Б'є галузка: бам!.. Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається "страсним тижнем". Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в "Біблії", Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли: Хрест на плечі накладають, Б'ють, катують, попихають. Серед крови, серед поту Спас іде вже на Голгофу, - сумно й болісно співається у Великодній пісні. У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки. Цього дня потрібно купатися або обливатися водою на світанку, обкурювати житло від будь-якого зла, прибирати в ньому, фарбувати й розмальовувати яйця, виготовляти й випікати паски - особливий хліб - на згадку про Христові слова: «Я є Хліб життя». Ці паски є найбільшою окрасою і основною поживою великоднього столу. А в Страстну п'ятницю — у день страдницької смерті розп'ятого Христа старі й малі ідуть до церкви. Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика. Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П'ятницю. П'ятниця - це день трауру на спомин про страждання Христа. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П'ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. А Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання нагода висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами. Великдень є символом щорічної можливості почати нове життя. Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони: Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть... Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть. Дзвони дзвонять - це знак перемоги життя над смертю. У Пасхальну ніч храм буває переповнений молільниками. На цей час сюди приїздять і ті, хто живе у найвіддаленіших куточках і не завжди може бувати на богослужіннях. Адже йдеться про момент особливого духовного пережиття величного Воскресіння. Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу: І дорослі, і малі до церквиці йдуть, У кошичках святкових святити несуть. Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно. «Христос воскрес!» — лунає на світанку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, крашанки і писанки та все принесене в прикрашених кошиках. Люди христосуються і поспішають додому — до сім'ї, родини, особливо якщо вдома з нетерпінням чекають свяченого старенькі й хворі, найменші... І ось всі умиваються свяченою водою, і лише тоді до святкового сніданку, щоб розговітися яйцем і паскою. І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї. Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє: - Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято. Крашанки й писанки Невід’ємною частиною Великоднього свята є крашанки й писанки. Яйце — це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. В Україні існують два види фарбованих яєць: крашанки й писанки. Крашанки — це варені яйця, пофарбовані природними барвниками одним кольором: жовтим, коричневим — від лушпиння цибулі, червоним — від соку буряка тощо. Крашанки їдять, коли граються діти у великодні ігри. Писанки — це сирі яйця з нанесеними на них символічними візерунками, В давнину писанки не варили, щоб не вбивати живу силу зародка. Сьогодні люди не надають писанкам такого значення, тому часто трапляються писанки з варених або видутих яєць. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос Воскрес!" Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край. Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провідною неділею. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскресіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ».
|
Категорія: Весняні свята | Додав: genamir (23.06.2010)
|
Переглядів: 11277
| Рейтинг: 2.4/8 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
|