Я ці слова взяв з останньої книги Сашка Дерманського. «Корова часу, або нові пригоди вужа Ониська» (Вінниця: | Теза, 2010-160 с.). У мене немає хвильки сумніву, що ці слова, мовлені з вуст талановитого нашого земляка, можуть бути змістовним епіграфом до всієї творчості письменника.
Що Сашко Дерманський, як ніхто інший, вміє щиро дружити, я переконався протягом п'яти років, бо він мій студент, і я спостерігав, як до нього завжди тяглися добром поваги однокурсники, а він із сонячним теплом володарського Надросся до них... Нині я вивчаю цей феномен, і вже наразі маю просвітлини: мама - знаний педагог, батько - відомий агроном, і у цьому педагогічно земному єднанні народилась, а згодом зміцніла потаємна людська риса сина - вічністю плекати духовно земне в собі, в людях, у своїх героях.
Саме така дружба постає перед маленькими читачами у новій захоплюючій книжці письменника «Корова часу, або нові пригоди вужа Ониська». У ній вже знайомі за попередніми казками вуж Онисько і Ко потрапляють у «доісторичний період», простісінько до мамонтів, особливих і різних тварин, яких так художньо майстерно поціновує автор, як і своїх інших героїв - вужа Ониська, жука Джека, хробачка-музику Кузю, жабку Одарочку, мишку Евридику, вужиху бабусю Катастрофу... Правда, його любов дещо різна і персонально окреслена. А як же по-іншому? Вони несуть різне письменницьке ставлення і естетично-художній зміст, бо вони рятують (або ні) світ. І автор через сюжетні лінії, композиційну стрункість, смислозмістове навантаження хоче (мені вважається, напрочуд сильно), щоб діти зробили для себе важливі висновки: і про мамонтів, і шаманство, і про катастрофи природи і життя.
І талановитий письменник робить висновок не лише для дітей, а і всіх сущих: з катастроф будь-якого масштабу можна врятуватися, якщо є вічні і вірні друзі, які і несуть в душі і по світу святе почуття генетичної правди і совісті за законами людської моралі.
І мені так хочеться, щоб ми всі разом, хто поціновує красне слово, могли поспілкуватись про творчість наших славних земляків-письменників Сашка Дерманського, Миколи Махінчука, які мають різні письменницькі об'єкти, несуть світлини добра, радості і віри у спраглі людські душі.
До речі, книжка Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ» для дошкільнят і молодших школярів (вид. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА -ГА визнана найзмістовнішою в 2010 році, видавництво удостоєне диплома.
О. ШПАК, професор педагогіки.
|
