" Не вірив, що так може реактор в одну мить всім знівечить життя.."
Сосною пахнув ліс
У буйстві трав і квітів,
Бо ще зовсім не знав,
Що час його пробив...
Він груди підставляв
Усім вітрам відкрито
І бути "рудим лісом»
Зовсім не хотів.
Іще ніхто не знав,
Що мій старий Чорнобиль
На шпальтах всіх газет
Прокляттям прозвучить.
Й зґвалтована земля
Не хліб, а кукіль вродить.
Й прокляття понесе
Крізь гіркоту століть.
Іще ніхто не знав,
Не вірив, що так може
Реактор в одну мить
Всім знівечить життя.
А відлік часу йшов
І ніч вела тривожно
Останній біг секунд
На зламі часу -
Сьогодні й майбуття.
|
| Категорія: Аматорська творчість | Додав: genamir (31.07.2010)
|
| Переглядів: 1541
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
