Понеділок, 18.11.2024, 05:23

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Учнівська творчість [16]
Методичні матеріали [14]
Сторінками книг [27]
Аматорська творчість [19]
Письменники-земляки [20]
Уроки літератури рідного краю [13]
Фольклор регіону [1]
Новорічні свята [5]
Свята літнього циклу [5]
Рослини-символи [12]
Вишивка [7]
Жанри фольклору [17]
Міфологічні персонажі [38]
Українська кухня [3]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:05:23


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1433
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Літературне краєзнавство » Міфологічні персонажі

Арись-Поле
Арись-поле - Один з найдревніших образів Слов'янської Міфології. Казковий сюжет про матір-рись був навіть поширеніший, ніж мотив, щодо утоплення красуні і перетворення її в рибу або русалку.
Рись - взагалі таємнича тварина. Причому це не обов'язково реальна істота. Наприклад, риссю стає вовчиха, яка принесе потомство п'ять разів. Тобто закореніла вовчиха набуває якісь особливі, можливо, навіть чарівні риси.
Деякі міфи і казки малюють рись настільки хороброю, що вона одна наважується нападати на ведмедя, що тільки встав з берлоги. При цьому міфи звеличують її дбайливість про своїх дитинчат. Так, один з прадавніх способів заспокоїти дитину, що плаче вночі такий: його потрібно обнести навколо вогнища і на питання того, що йде услід: "Що несеш"? - відповісти: "Рись, вовка і сплячого зайця"!

Олексій Ремизов. Зачарована мати

У старого була дочка-красуня. Жив він з нею тихо і мирно, поки не одружився на одній бабі. А та баба була зла відьма. Не злюбила вона дочку старого, тай пристала до чоловіка:
"Прожени її з дому, щоб я її і в очі не бачила"! Старий узяв та і видав свою дочку заміж за хорошу людину. Живе вона з чоловіком та радіє і народила йому хлопчика.
А відьма ще більше злиться, заздрість їй спокою не дає. Знайшла вона час, обернула дівчину звіром - Арысь-поле і вигнала її в дрімучий ліс, нарядила свою рідну дочку в її вбрання і підставила її замість справжньої дружини. Усім очі відвела - відьма, у що хошеш в те і змусить людей повірити! - ні чоловік, ні люди, ніхто обману не розпізнав.
Дочка відьми до дитини і близько не підходила, не годувала її. Тут стара матінка одна і зметикувала, що біда сталася. А сказати боїться.
З того самого дня, як тільки дитина зголодніє, мамочка понесе її до лісу і заспіває:
Арись-поле! Дитя кричить, Дитя кричить, їсти-пити просить.
Арись-поле прибіжить, скине свою шкірку під колоду, візьме хлопчика, нагодує. Після надіне знову шкірку і втече в ліс.
"Куди це матінка з дитиною ходить"? - думає чоловік. Став за нею наглядати і побачив, як Арись-поле прибігла, скинула з себе шкірку і стала годувати малятко. Він підкрався із-за кущів, схопив шкірку і спалив її.
- Ах, щось димом пахне. Начебто моя шкірка горить? - говорить Арись-поле.
- Ні, це дроворуби ліс підпалили, - відповідає матінка. Шкірка і згоріла.
Арись-поле прийняла колишній вид і про все розповіла своєму чоловікові. Негайно зібралися люди, схопили відьму і спалили її разом з дочкою
Категорія: Міфологічні персонажі | Додав: asda (02.05.2012)
Переглядів: 1235 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2024