Арись-поле - Один з найдревніших образів Слов'янської Міфології. Казковий сюжет про матір-рись був навіть поширеніший, ніж мотив, щодо утоплення красуні і перетворення її в рибу або русалку. Рись - взагалі таємнича тварина. Причому це не обов'язково реальна істота. Наприклад, риссю стає вовчиха, яка принесе потомство п'ять разів. Тобто закореніла вовчиха набуває якісь особливі, можливо, навіть чарівні риси. Деякі міфи і казки малюють рись настільки хороброю, що вона одна наважується нападати на ведмедя, що тільки встав з берлоги. При цьому міфи звеличують її дбайливість про своїх дитинчат. Так, один з прадавніх способів заспокоїти дитину, що плаче вночі такий: його потрібно обнести навколо вогнища і на питання того, що йде услід: "Що несеш"? - відповісти: "Рись, вовка і сплячого зайця"!
Олексій Ремизов. Зачарована мати
У старого була дочка-красуня. Жив він з нею тихо і мирно, поки не одружився на одній бабі. А та баба була зла відьма. Не злюбила вона дочку старого, тай пристала до чоловіка: "Прожени її з дому, щоб я її і в очі не бачила"! Старий узяв та і видав свою дочку заміж за хорошу людину. Живе вона з чоловіком та радіє і народила йому хлопчика. А відьма ще більше злиться, заздрість їй спокою не дає. Знайшла вона час, обернула дівчину звіром - Арысь-поле і вигнала її в дрімучий ліс, нарядила свою рідну дочку в її вбрання і підставила її замість справжньої дружини. Усім очі відвела - відьма, у що хошеш в те і змусить людей повірити! - ні чоловік, ні люди, ніхто обману не розпізнав. Дочка відьми до дитини і близько не підходила, не годувала її. Тут стара матінка одна і зметикувала, що біда сталася. А сказати боїться. З того самого дня, як тільки дитина зголодніє, мамочка понесе її до лісу і заспіває: Арись-поле! Дитя кричить, Дитя кричить, їсти-пити просить. Арись-поле прибіжить, скине свою шкірку під колоду, візьме хлопчика, нагодує. Після надіне знову шкірку і втече в ліс. "Куди це матінка з дитиною ходить"? - думає чоловік. Став за нею наглядати і побачив, як Арись-поле прибігла, скинула з себе шкірку і стала годувати малятко. Він підкрався із-за кущів, схопив шкірку і спалив її. - Ах, щось димом пахне. Начебто моя шкірка горить? - говорить Арись-поле. - Ні, це дроворуби ліс підпалили, - відповідає матінка. Шкірка і згоріла. Арись-поле прийняла колишній вид і про все розповіла своєму чоловікові. Негайно зібралися люди, схопили відьму і спалили її разом з дочкою
|