Давні Слов'яни вважали, що пекло знаходиться під землею, куди треба спускатися через роззявлену пекельну пащу, подібну до глибокого колодязя, з якого вивергається страшне полум'я.
Вірили, що там збираються всі злі Боги, всі не добрі сили. Західні Слов'яни вважали, що править там Чорнобог - Бог вічної муки, яка чекає у пеклі на негідників, злодіїв, убивць, лиходіїв після смерті. Зображали Його у вигляді жахливої змії, і був він безжальним на покарання, які чекали на жертв. Східні племена називали Пекельного Господаря Ніяном. Звичайно, цього Бога люди могли тільки боятися, тому святині Його не існувало. Однак, вони уявляли Його Залізним Велетнем, що сидить у підземеллі на чорному гранітному троні. Іноді Ніяна малювали у залізних обладунках, а колір шкіри Його був непроглядно - чорним, голову Його вінчала свинцева корона, а в руках Він держав блискучі скіпетр та меч.
Вхід в пекло охороняли велетні, межею темного зі світлим царством була річка Смородина, що дослівно - "смердяча", пахне сіркою.
У давні часи вважали, що у вирій душу веде Бог Бодець, Його уявляли з дуже великими руками, якими Він затуляв душу від прямого сонячного світла, від якого вона може розтанути.
У пекло грішників супроводжував Страшний Бог Маровит - служитель Мари, богині смерті, б'ючи й підганяючи їх. Перевозив душі через вогняну річку у пеклі Дволикий Оман, одна частина якого мала добрий вигляд і була звернена до світу живих, а друга мала вигляд тварини і була звернена до світу мертвих.
Давні слов'яни, вірили у відродження душі після смерті, тому вважали, що душу потім передають Богині Живі. З ЇЇ дозволу душа повертається у світ для нового життя, забуваючи старе, але інші вірили, що душі, раз побував у пеклі, зберігають пам'ять про свої муки, і в новому житті намагаються не грішити, щоб не потрапляти туди знову. Однак часом вогонь пекла горить недостатньо сильно, і в новому житті людина робить старі гріхи. Тоді надії на нове народження для нього більше немає. Деяких грішників Ніян відроджує в образі вовкулак - перевертнів, щоб вони мучилися і в житті людському, і тваринному, іноді душа сама виходить з пекла у вигляді ведмедя - перевертня.
|
