„Історія рідного краю – невичерпна скарбниця духовності, натхнення і праці. Щоб досягти духовного злету треба добре знати свої глибокі корені, чиїх батьків ми діти, онуки, правнуки”, - впевнений сучасний український письменник Микола Махінчук. У романі „Марчуківський куток” та повісті "Повернення в дитинство" він звертається до зображення історії Володарщини, долі рідного краю у буремному і суперечливому ХХ столітті. Події у романі Марчуківський куток”, присвяченому батькові й матері, відбуваються на тихоплинній Росі у селі Яворівка, у якому вгадується рідне село письменника Тарган, навіть назва сусіднього села Хомівка співзвучна із Пархомівною. Історія ж створення і існування Хомівської церкви, до якої від Яворівки, як і від Таргана до Пархомівни, 5 кілометрів, і яку розписував знаменитий художник Реріх, - це історія кам’яного дива Пархомівни. У романі майже повністю збережено ім’я інженера Голубєва (у творі Голубйов), який дав кошти для будівництва храму. Висвітлено у творах і тему голодомору. Із документальної повісті „Повернення в дитинство” ми дізнаємося і про створення довгоочікуваної народної книги-меморіалу „33-й: Голод”, і про відкриття на сільському цвинтарі в рідному селі письменника Тарган першого в Україні пам’ятника жертвам голодомору в 1988 році.
Помандрувати стежинами життя і творчості як самого М. Махінчука, так і його героїв вирушили учасники гуртка літературного краєзнавства 16 червня. Вони побували на Марчуківському кутку, де народився і жив автор та герої його однойменного роману, вшанували пам’ять безневинно загиблих під час голоду біля першого в Україні пам’ятника жертвам голодомору, відвідали перлину рідного краю Пархомівську церкву, дізналися про історію її створення та існування. Супроводжували гуртківців у їх мандрівці директор Тарганської школи Діденко А.І. та голова с. Пархомівка Грінцевич Н.М., яким щиро дякуємо за цікаві і змістовні розповіді.
|
