6 клас - Читання мовчки - Вчителям-філологам - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
Четвер, 24.07.2014, 12:24

Кабінет літературного краєзнавства

Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [27]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [58]
Планування [17]
Конкурси. Олімпіади [18]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [17]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:12:24



Зареєструйтесь на нашому сайті!
Останні надходження
[17.02.2014]
Дзвенить струмочком рідна мова (0)
[15.02.2014]
Любов виростає з душі (0)
[15.02.2014]
Сашко ДЕРМАНСЬКИЙ: «Не хочу писати для дорослих» (0)
[01.01.2014]
Зерна доброти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1067
Сайти регіону
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 0
Користувачів: 1
genamir
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Читання мовчки

6 клас
ТЕКСТ ДЛЯ НАВЧАЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ

«Мова» тварин

  Де б не жили тварини, вони завжди спілкуються між собою. У сім’ї, у зграї, у стаді тварини постійно дають знати одна одній про себе, про наближення ворогів, про їжу. Спілкування у тварин здійснюється за допомогою багатьох засобів. Зараз прийнято говорити, що в тварин є мова звуків, жестів, поз, хімічна мова запахів.
  Нас цікавить передовсім звукова "мова” "братів наших менших”. Відомо, що тварини передають різноманітні сигнали, часом не бачачи одна одну, на далекі відстані. Якщо говорити про звуки тварин, то їх можна поділити на голосові й неголосові. Типовий приклад неголосових звуків – стукання дзьобом у лелек. Зайці в разі небезпеки сильно тупають задніми ногами об землю. Бобер передає сигнали сильним ударом хвоста по воді.
  Більшість звірів і птахів передають інформацію за допомогою сигналів голосових. Звуками тварини збирають зграю, сповіщають про корм, скликають дітей, відстрашують ворогів, кличуть особин протилежної статі, виражають неспокій, переляк, лють, задоволення.
  Проте слід враховувати, що «мова» тварин зовсім не схожа на мову людей. Примітивні звуки, що їх подають тварини, є не що інше, як природжені голосові інстинкти. Навіть птахи, що говорять, - папуги, шпаки, сороки, граки – вимовляють і повторюють завчені слова, не розуміючи їх значення.
  У людини ж звукова мова є наслідком здатності до мислення за допомогою слів. Завдяки такій здатності люди свідомо розмовляють про найрізноманітніші і найскладніші предмети й явища. А тварини тільки перегукуються. Шпака чи папугу можна навчити вимовляти слово атом, та хіба вони можуть зрозуміти, що це таке?
  Щоправда, нерідко папуги та інші птахи, що говорять, вимовляють завчені слова й цілі фрази до ладу. Це пояснюється їхньою здатністю до утворення в них зв’язків між звуками-словами з певними діями (наприклад, з приходом і виходом людей, годуванням тощо). При вмілому, заздалегідь продуманому і спрямованому вихованні папугу можна навчити правильно добирати слова й цілі фрази відповідно до обставин.
  Безумовно, «мову» тварин ніяк не можна поставити в один ряд із людською мовою, яка є результатом складної психічної діяльності (За В.Сабунаєвим; 300 сл.).

Вибрати правильну відповідь на кожне із запитань:

1. Тварини передають різноманітні сигнали,
а) тільки бачачи одна одну;
б) не бачачи одна одну, але тільки на близькій відстані;
в) бачачи або не бачачи одна одну, на близькі і далекі відстані.
2. Тварини подають одна одній інформацію про
а) свої думки та міркування;
б) свої спогади, плани на майбутнє;
в) про себе, про наближення ворогів, про їжу.
3.Тварини спілкуються за допомогою
а) випадково поданих знаків;
б) добре обміркованих умовних знаків;
в) звуків, жестів, поз, запахів.
4. Прикладом неголосових звуків тварин є
а) воркотання голуба;
б) крик сови;
в) стукання дзьобом у лелек.
5. Удар бобра хвостом по воді є прикладом
а) голосового звуку;
б) неголосового звуку;
в) мови запахів.
6. Звуки тварин є
а) результатом усвідомленої мислительної діяльності;
б) природженими голосовими інстинктами;
в) випадковими продуктами дії голосових зв’язок.
7. Слово інстинкт означає:
а) уміння видавати голосні звуки;
б) уміння сприймати звуки;
в) вроджену здатність тварин виконувати певні дії відповідно до обставин;
8. У людини звукова мова є наслідком
а) спроможності бездумно повторювати почуті звуки;
б) природжених інстинктів;
в) здатності до мислення за допомогою слів.
9. Вимовляти «людські» слова спроможні навчитися
а) орли, соколи, шуліки;
б) колібрі, корольки, чижі;
в) папуги, шпаки, сороки, граки.
10. Здатність деяких птахів вимовляти слова до ладу пояснюється
а) спроможністю вгадувати, яке слово слід вимовити;
б) спроможністю до утворення в них зв’язків між звуками-словами з певними діями;
в) особливою будовою горлянки цих птахів.
11. Добирати слова відповідно до обставин папугу можна навчити
а) за допомогою використання певних медичних препаратів (ліків);
б) в результаті операції на мозку;
в) при вмілому, заздалегідь продуманому і спрямованому вихованні.
12. Опрацьований текст є
а) описом тварин, які спілкуються за допомогою звуків;
б) міркуванням про звукову «мову» тварин та її відмінності від мови людей;
в) розповіддю про те, як навчити папугу «розмовляти».

ТЕКСТИ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОГО ЧИТАННЯ МОВЧКИ

1.Різдво

  Різдво – найперше з новорічних свят, воно має давню історію. У давнину ця назва звучала як Родздво і означала народження всього живого. Нині Різдво – одне з найвизначніших християнських свят - день народження Божого Сина Ісуса Христа.
  За праслов’янським мисленням світ було створено так: не було ні неба, ні землі, тільки синє море, а серед моря стояв синій явір – дерево життя. На дереві три птаха: сокіл, голуб і півень. Птахи спустилися на дно моря. Винесла кожна часточку піску, з якого утворилася чорна земля, чисте небо і ясен Місяць. Такі уявлення давніх українців про створення світу простежуються у найдавніших колядках:
Як не було початку світа,
То ще не було неба і землі,
А лише було широке море,
А на тім морі явір зелений...
  За віруваннями наших пращурів-язичників, у ніч на Різдво активізувалася усяка нечисть. Тому колядники одягали на себе маски, щоб злі духи їх не розпізнали, ходили по селу, відганяли нечисть, співаючи величальні пісні сонячному божеству Коляді. Отже, первісні колядки – то водночас магічні відлякування та величання. Зміст язичницького Різдва полягав у народженні немовляти-сонця. Колядники уособлювали предків роду, тому обрядова страва – кутя, яка призначається і мертвим і живим, уявлялась жертвою, за допомогою якої можна було подолати темні сили.
Із прийняттям христянства давні колядки набирали христянського звучання. Відповідною символікою наповнились і обряди, наприклад, під скатертину підкладають сіно (сіно було в яслах при народженні Христа).
Але перейдімо до розповіді про свято.
  Підготовка до Різдва, або Свят-вечора, починається вдосвіта з розпалення вогню в печі. Раніше цей священний вогонь добували тертям, а вогонь розпалювали з 12 полін, по припасалися протягом 12 днів. За часів язичництва 12 полін були жертвою 12 сузір’ям зодіаку. Готують 12 страв: кутю з медом, узвар, вареники, голубці, рибу, картоплю з товченим часником, горох з олією та часником, ячмінну кашу з олією або медом, пшоняну кашу, варену кукурудзу, пироги з маком, варені боби. Те, що до переліку страв включено зернові культури прадавнього походження, знову-таки свідчить про те, що в давні часи вечеря була жертовною трапезою на честь Коляди.
  Як зайде сонце, господар вносить до хати сніп, який від закінчення жнив перебував у хліві чи на горищі. Сніп (дідух) ставлять на покуті під образами. Біля нього кладуть ярмо, сокиру та інші залізні речі, які, за повір’ям, захищатимуть дім від злої сили. Дитина (невинна душа) ставить на стіл спечений хліб. Кутя та узвар ставляться біля дідуха. З кожної страви набирають потроху у миску, господар несе це до худоби, даючи їй покуштувати "святої вечері”.
  Увечері після молитви сідають за стіл. Трохи куті й узвару господиня ставить на вікно – для померлих. Починають їсти святвечірні страви у мовчанні. По вечері починаються дитячі ігри. Насамкінець уся сім’я співає колядки.
  У деяких місцевостях після вечері діти розносять кутю по родичах, у інших господарі розносять вечерю бідним. Селом ходять ватаги колядників (За О.Ковальчуком; 450 сл.)

Вибрати правильну відповідь на кожне із запитань:

1. З праслов’янськими віруваннями, на дереві життя посеред моря сиділи:
а) орел, сокіл і ворон;
б) ворон, сокіл і голуб;
в) сокіл, голуб і півень.
2. Деревом життя, за вірванням давніх слов’ян, є
а) зелений дуб;
б) синій явір;
в) білокора береза.
3. Уявлення давніх українців про створення світу трьома птахами простежуються
а) у давніх колядках;
б) у даніх щедрівках;
в) у давніх обжинкових піснях.
4. За наших пращурів язичників колядники
а) співали величальні пісні богині води Дані;
б) співали величальні пісні сонячному божеству Коляді;
в) співали величальні пісні сонячному божеству Ярилу.
5. Зміст язичницького Різдва полягав
а) у народженні немовляти-нового року;
б) у народженні немовляти-майбутнього врожаю;
в) у народженні немовляти-сонця.
5. На Свят-вечір готують
а) невизначену кількість страв;
б) не менше 10 страв;
в) обов’язково 12 страв.
6. Збережений від закінчення жнив сніп зветься
а) Дідом Морозом;
б) Колядою;
в) Дідухом.
7. У Свят-вечір сніп ставлять
а) посеред святкового стола;
б) на покуті під образами;
в) на лаві або на скрині.
8. З-поміж страв біля снопа виставляють
а) хліб та пироги;
б) вареники та пампушки;
в) кутю та узвар.
9. Спечений хліб виставляє на стіл
а) господар – батько;
б) господиня – мати;
в) дитина – невинна душа.
10. Трохи куті та узвару ставлять на вікно -
а) для подорожніх;
б) для жебраків;
в) для померлих.
11. Біля дідуха клали залізні речі -щоб
а) ни ми привчалися працювати діти;
б) захищали дім від злої сили;
в) щоб ніколи не іржавіли.
12. Різдво - то
а) найперше з новорічних свят;
б) найостанніше з новорічних свят;
в) відзначається посередині – між новим роком і Йорданню.

2.  Вовк Сіроманець

  До школи Сашко ходив стежкою, лісом. Того дня до школи він не пішов. Пригарбав листям портфель, щоб не носитися, і подався до яру.
  Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину. За дубом стояло теля. Сашко підійшов до теляти, хотів було почесати йому за вухом, але рука завмерла: перед Сашком стояв вовк. Сашко задерев’янів. Сіроманець тим часом обнюхав його з ніг до голови і ліг на листя. Сашко потроху відторопів і сам сів навпочіпки біля Сіроманця. Вовк потягнувся до нього мордою і лизнув Сашкове коліно.
-А за вовками погналися по степах на вертольоті – даром бензин палять! – засміявся Сашко. - Пиріжка з печінкою хочеш?
  Де того портфеля шукати? Вовк і собі зачав нюхати під дубами і тихо вискнув – портфель! Пиріжки з печінкою вовк, видно, любив з дитинства: проковтнув, навіть не прожувавши!
  У яру були покинуті глинища. Ніхто не навідувався до них роками. Туди і привів Сашко Сіроманця. Вибрав підходящу нору, розчистив її трохи, нарвав пирію, настелив і ліг сам. Сіроманець заліз і собі, обнюхав стіни, сів поруч із Сашком.
-Поки поживеш тут. Потрохи я підготую батька, щоб ти перейшов жити до нас додому. Чого ти сам будеш тинятися? Зграю твою перебили, лишився ти сам – будеш жити у нас. На харчі я тобі зароблю, сяду на все літо на трактор – от тобі і харчі… Не треба лише падати духом.
  Вовк слухав, поклавши морду на лапи.
Для Сашка настали дні щастя і тривог. Сіроманець проводжав його лісом до школи, зустрічав на узліссі. Одного разу Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий. Він показував вовкові малюнки у журналі "Натураліст”, а Сіроманець дивився кудись у просторінь, в одну точку. Сашко провів рукою по очах Сіроманця – той не змигнув. Лизнув лиш Сашкову руку.
   На другий день Сіроманець Сашка не зустрів. Даремно Сашко гукав його, шукав слідів на снігу. Сашко побіг до глинищ. Біля вовчої нори сніг лежав чисто. Цієї ночі Сіроманець тут не ночував. Гірко і тоскно стало Сашкові.
Уночі Сашко проснувся від собачого лементу.
-Вовка спіймали. Впав, бідненький таки у яму… До кузні його повезли, - сказала мама.
  …Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, накинув кожушок, пішов подвір’ям до груші. На груші на сучку висів садовий ніж. Сашко взяв ножа і вибіг на вулицю.
  Біля кузні оглянувся, прислухався, обійшов кузню – ні вікна, ні віконця. Скинув кожушину і поліз на берест. Лізти не давали татові валянки. Сашко махнув однією ногою, другою, валянки поспадали – поліз босий. Нараз він опустився на засніжений дах кузні. Знайшов отвір і бухнувся біля Сіроманця. Захрумкотіло під ножем мерзле мотузяччя, яким Сіроманець був прив’язаний до драбини. Вовк звівся на замлілі лапи.
-Ти, головне, не бійся. Як завтра відчинять двері – кидайся прожогом, напролом. Бо витягти тебе у діру в стелі я не можу… Найголовніше – кидайся і лети щодуху до лісу… Прощай, вовчику… Як будеш живий, не забувай мене, я тебе ніколи не забуду. Прощай! – Сашко обійняв Сіроманця, той лизнув Сашкові руки, щоку…
Сашко приставив драбину, поліз у діру. Виліз, спустився берестом на землю. Взувся, накинув кожушину й побіг додому. (За М.Вінграновським; 480 сл.)

Вибрати правильну відповідь на кожне із запитань:

1. До школи Сашко ходив
а) через ліс;
б) через яр;
в) через болото.
2. Вовка Сашко прийняв спочатку
а) за дитя;
б) за теля;
в) за щеня.
3. Сашко пригостив вовка
а) хлібом;
б) бутербродом;
в) пиріжком.
4. Сашко відвів вовка жити
а) у кущі;
б) у глинища;
в) на болото.
5. Вовка Сашко хотів оселити
а) у зоопарку;
б) у іншому лісі;
в) у себе вдома.
6. Дні спілкування з вовком стала для Сашка
а) днями невпевненості й страху;
б) днями щастя і тривог;
в) днями брехні й лицемірства.
7. Про сліпоту вовка Сашко дізнався, показуючи йому
а) журнал "Соняшник”;
б) журнал "Барвінок”;
в) журнал "Натураліст”.
8. У день, коли Сіроманець не зустрів Сашка, хлопець відчув
а) полегкість і заспокоєність;
б) відчуття провини;
в) гіркоту і сум.
9. Вовка упіймали, бо він
а) був поранений;
б) був засліплений фарами;
в) упав у яму.
10. До кузні Сашко потрапив
а) через двері;
б) через вікно;
в) через отвір у покрівлі.
11. Розв’язаному вовку Сашко порадив
а) кинутися на мисливців і поранити їх;
б) кинутися напролом і бігти до лісу;
в) удати з себе мертвого, а пізніше втекти.
12. Головна думка опрацьованого тексту -
а) схвалення милосердного і співчутливого ставлення до тварини;
б) схвалення винахідливості та спритності людей у знищенні тварин;
в) засудження мисливства як жорстокої промислу.

3. Вовк сірий

  Вовк сірий відзначається високим розвитком нервової діяльності, гострим слухом і нюхом. Його високий психічний розвиток поєднується з великою силою та винятковою витривалістю. Саме це є причиною того, що він, так вперто з давніх-давен переслідуваний людиною, досі не винищений.
  Вовк сірий належить до родини собачих. Це один з найбільших хижаків нашої фауни. Довжина його тіла – понад 120 см. Самці завжди більші за самок.
  Зовні вовки схожі на вівчарок. Голова велика, широколоба, шия коротка, малорухома, морда масивна, видовжена. Очі ясно-коричневі, розміщені косо. Рівномірно пухнастий хвіст вовк ніколи не закидає на спину, він у нього висить («поліно»).
  Забарвлення хутра улітку рудувате, значно темніше вздовж спини. Узимку у волосяному покриві з’являються іржаво-рудуваті відтінки, і забарвлення набуває бурувато-сірого кольору, світлішого на черевній частині.
Активні вовки переважно в сутінки та в нічні години, лише зрідка їх можна зустріти вдень. У темряві вовки бачать значно краще, ніж інші звірі з родини собачих.
  Основу живлення вовків становлять дикі і свійські копитні тварини: олені, козулі, кабани тощо. У погоні за ними вовки можуть розвивати швидкість бігу до 80 кілометрів на годину.
  Полюють вовки також на дрібних звірків: зайців, ховрахів, мишовидних гризунів, водоплавних та інших птахів, які гніздяться на землі. Як виняток у кормовому раціоні вовків трапляються ягоди, дикі й садові фрукти.
Лігво для виведення малят вовки влаштовують у відлюдних місцях. Будують його в неглибокій норі, заглибині під корінням вивернутого дерева, в широкому кущі чагарника або в заглибині серед очеретяних заростей, обов’язково біля водойми.
  Раз на рік, у середині березня, вовчиця народжує найчастіше п’ять-шість сліпих, глухих, беззубих вовченят, які швидко розвиваються. Восени (в кінці вересня) молочні зуби вовченят замінюються на постійні. З цього часу вовченята допомагають старим вовкам полювати.
  Вовки – небезпечні хижаки. До недавнього часу вони завдавали господарству великих збитків. Оселяючись поблизу населених пунктів, вовки нападають на свійську худобу. На своєму шляху вовк знищує всю дичину, причому набагато більше, ніж здатний з’їсти. Крім того, вовки – основні поширювачі невиліковної хвороби - сказу.
  Оскілька вартість шкури вовка у порівнянні з тією шкодою, яку він завдає, низька, цей звір – найшкідливіший у нашій фауні.
  Проте останнім часом в зв’язку із твердженням про санітарну роль вовка в природі боротьбу із цим хижаком значно послабили. Тому кількість вовків в Україні знову збільшилась (За О.Корнєєвим; 358 сл.).

Вибрати правильну відповідь на кожне із запитань:

1. Вовк сірий відзначається
а) високим розвитком нервової діяльності, гострим слухом і зором;
б) високим розвитком нервової діяльності, гострим нюхом і зором;
в) гострим слухом, нюхом і зором;
г) високим розвитком нервової діяльності, гострим слухом і нюхом.
2. Вовки є активними
а) на світанку та в сутінки;
б) удень та надвечір;
в) в сутінки та в нічні години;
г) в нічні години та уранці.
3. Забарвлення хутра вовка
а) улітку сіре, взимку бурувато-чорного кольору;
б) улітку рудувате, взимку бурувато-сірого кольору;
в) улітку руде, взимку сіре;
г) улітку сіре, взимку сірувато-іржавого кольору.
4. Основу живлення вовків становлять
а) дикі і свійські копитні тварини;
б) хижаки родини кошачих та собачих;
в) трупи мертвих тварин;
г) їжа рослинного походження.
5. Вовки спроможні розвивати швидкість бігу
а) до 50 кілометрів за годину;
б) до 60 кілометрів за годину;
в) до 80 кілометрів на годину;
г) до 90 кілометрів за годину.
6. Лігво для виведення малят вовки влаштовують
а) поблизу віддаленого від населених пунктів людського житла;
б) поблизу густонаселених пунктів;
в) у відлюдних місцях подалі від водойм;
г) у відлюдних місцях поблизу водойм.
7. Раз на рік вовчиця народжує найчастіше
а) двох-трьох сліпих і глухих вовченят;
б) четверо-п’ятеро сліпих і беззубих вовченят;
в) п’ять-шість сліпих, глухих, беззубих вовченят;
г) шість-сім сліпих, глухих і беззубих вовченят
8. Вовченята починають полювати з дорослими вовками
а) у віці 1, 5 – 2 роки;
б) як тільки прорізаються очі;
в) як тільки виростають молочні зуби;
г) коли молочні зуби замінюються на постійні.
9. Вовки є основними поширювачами такої хвороби, як
а) чумка;
б) вовча сліпота;
в) сказ;
г) круп.
10. Боротьбу з вовком останнім часом значно послабили
а) у зв’язку з недостатністю матеріальної бази полювання на звіра;
б) у зв’язку з підвищенням рівня природного вимирання тварин;
в) у зв’язку з поступовим переселенням вовків у напрямку Азії;
г) в зв’язку із твердженням про санітарну роль вовка в природі.
11. Опрацьований текст належить до
а) художнього стилю;
б) публіцистичного стилю;
в) наукового стилю;
г) ділового стилю.
12. Зовні вовк схожий
а) на шотландську вівчарку;
б) на афганську вівчарку;
в) на кавказьку вівчарку;
г) на німецьку вівчарку.

Категорія: Читання мовчки | Додав: genamir (12.03.2011)
Переглядів: 6595 | Рейтинг: 3.0/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Мірошник Інна Олексіївна © 2014
Створити сайт безкоштовно