Середа, 26.04.2017, 12:46

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Години спілкування [24]
Бесіди [38]
Методичні матеріали [17]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:12:46


Останні надходження
[03.01.2017]
Чому ми так говоримо (0)
[03.01.2017]
Від піктограми до української абетки (0)
[03.01.2017]
Вправи з ключем (0)
[03.01.2017]
Календарне планування на 2015-2016 н.р (Журнал "Бібліотечка "Дивослова"") (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1322
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 13
Гостей: 13
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Класним керівникам » Методичні матеріали

До 50 річчя польоту першої людини в космос
   Людей здавна приваблювало небо і зорі, вони розуміли, що немає життя без землі і небесних світил, що між ними існує тісний зв'язок. Нічні зорепади, затемнення Сонця і Місяця, падіння метеоритів, припливи і відливи морів і океанів наводили панічний жах. І в той же час по розташуванню Сонця і зірок люди навчились визначати час, мали точні орієнтири для мореплавства і руху караванів у пустелі, небесні явища впливали на врожай, попереджали про стихійні лиха.
   Багато талановитих вчених доклали чимало зусиль, щоб пояснити походження світу, природи і Землі, таємницю Всесвіту. Серед них Леонардо Да Вінчі, Микола Копернік, Джордано Бруно, Галілео Галілей. Церква охороняла від людини небесну сферу, бо там, на небесах, як вважали релігійні діячі, - живуть боги. Тому вони жорстоко розправлялись з вченими, хто прагнув шукати відповіді, спалювали живцем на вогнищах їх та їхні праці.
Великий вчений давнини Піфагор вперше назвав небо космосом, вклавши в це слово розуміння гармонії і порядку.
Мріючи про свободу, гармонію і красу, яких так не вистачало на Землі, люди прагнули пізнати загадковий світ. Але як проникнути в космос?
   До нас дійшов стародавній міф про політ Ікара. Від царя – деспота Міноса Дедал, афінський художник, скульптор і зодчий, втік на острів Кріт. А коли смертельна небезпека нависла над ним і там, він виготував собі та сину Ікару крила з пір'я орла, склеїв їх лляними нитками і воском. І вони піднялись над землею. Захоплений сильним почуттям польоту Ікар став набирати висоту, не помічаючи, як Сонце плавило піддатливий до тепла віск. Батько, відчувши біду, спробував зупинити сина, але Ікар не звертав уваги і піднімався все вище. І Сонце згубило його. Пройшли віки, але й зараз Ікар є вираженням вічного стремління людини в небо.
  Великі технічні винаходи XVIII і початку ХХ століття (парові машини, радіо, паровози і пароплави) змінили життя народів і дозволили заглянути в майбутнє. Інтерес вчених був спрямований на розвиток літальних апаратів.
У світі з'явився письменник-фантастЖюль Верн. Він вів своїх героїв у глибини Землі, на полюси планети, здійснював з ними плавання на "Наутілусі”, його повітряна куля летіла над ще не дослідженою Центральною Африкою, відправлявся в космос.
   У 1922 році з'явилась космічна книга – роман Олексія Толстого "Аеліта” про політ до Марсу, про марсіан.
У 1926 році світ побачив роман С.Граве "Путешествие на Луну”, в 1933 році – фільм "Космічний рейс” та ін.
Якщо Жюль Верн захоплював усіх своїми сміливими науково-технічними прогнозами, то Герберт Уеллс, письменник-фантаст, прогнозував найважливіші соціальні проблеми людства, мріяв про товариство щастя, де не було б експлуатації людини людиною, де б кожен міг розвивати свої здібності на благо всього колективу. Цього він не міг віднайти на Землі, і він вирішив, що без космосу йому не обійтись.
   У 1920 році на запрошення О.Горького він приїхав у Росію, де продовжувалась громадянська війна, орди імперіалістичних держав заливали кров'ю землі Сибіру, Далекого Сходу, України, Білорусії. Країна голодувала. Про побачене він написав у своєму творі "Россия во мгле”. Але люди мріяли про майбутнє.
На зустрічі з Леніним йому було запропоновано повернутись у Росію десь років через 10, і в 1934 році він знову приїхав у країну, побував у Москві, на Красній площі, в Мавзолеї. Він побачив іншу столицю і іншу державу, де працювали найбільша в Європі гідроелектростанція на Дніпрі, гіганти металургії на Уралі, в Сибіру і на Україні, із заводських цехів виходили автомобілі, трактори і літаки.
   Жюль Верн думав, як доставити своїх героїв на Місяць. Романіст уявив собі величезне ядро, яке перенесе мандрівників на далеку планету, а в його центрі буде спеціальна кабіна для героїв, яка врятує землян від сильного поштовху в момент пострілу гармати.
  Велика мета народжувала велику енергію великих людей.
Микола Кибальчич (1853-1881) розробив проект ракети, Костянтин Едуардович Ціолковський (1857-1935) підхопив естафету з рук революціонера-винахідника і запропонував схему апарата, який би забезпечував перебування людини в космічному просторі, він переконував, що ракетний зорельот зможе вирушити в міжпланетну мандрівку і повернутись на Землю.
Потім були такі вчені, як Валентин Глушко, він працював під високоефективним ракетним двигуном, Сергій Павлович Корольов, діяльність цього вченого займала простір від планера до космічної ракети. У світі відоме ім'я Юрія Кондратюка (1897-1942), в його працях розроблені траекторії космічних польотів, теорії багатоступеневих ракет, проміжні міжпланетних станцій заправки ракет.
  Один із піонерів ракетобудування Фрідріх Артурович Цандер (1887-1933) в 1929 році побудував і випробував новий ракетний двигун.
   Всім цим вченим були притаманні непосильна праця, почуття відповідальності, вони працювали в умовах відсутності коштів, часто в "підвалах”, в умовах високої нервової напруги, а невдачі перехвачували подих. Але вони працювали в ім'я науки, в ім'я майбутнього. Їхнє життя стало подвигом. І працювали вони в умовах суворої секретності.
У передвоєнний час в країні відкривались аероклуби, планерні гуртки, молодь оволодівала літаками, планерами.
У роки Великої Вітчизняної війни вся наука працювала на перемогу. Нашими вченими були розроблені легендарні "Катюші”.
  Після закінчення війни радянські вчені й конструктори отримали можливість повернутись до проблем мирного використання ракет для дослідження верхніх шарів атмосфери й польоту в космос.
Йшли роки. Геофізичні ракети уже несли в небо не тільки прилади, а й живих істот. Все частіше вчені повертались до думки К.Ціолковського про неминучий вихід людини за межі земної атмосфери.
21 серпня 1957 року, до 100-річчя з дня народження К.Е.Ціолковського, була запущена міжконтинентальна балістична ракета. Передбачалось, що вона виведе на орбіту штучний супутник Землі. До його запуску немало сил доклали вчені С.П. Корольов, В.П.Глушко, М.В.Келдиш.
   4.10.1957 року вперше в світі з космодрому Байконур був здійснений запуск ракети-носія, який вивів на околоземну орбіту перший у світі штучний супутник Землі, а вже 3.11.1957 року запущений штучний супутник Землі з живою істотою-собакою Лайкою на борту.
  Увагу вчених привертав Місяць. 2.01.1959 року з космодрома Байконур був здіснений запуск ракети-носія "Восток”, яка вивела на траекторію польоту до Місяця радянську автоматичну станцію "Луна-1”, яка пролетіла над небесним світилом на відстані 6000 км, у 1959 році до Місяця відправилась АМС "Луна-2”, яка дісталась поверхні місяця, АМС, запущена в жовтні 1959 року, передала на Землю перші знімки зворотньої (невидимої) сторони Місяця. Того ж року почав формуватись загін космонавтів. Це були переважно молоді льотчики віком 25-30 років, яких чекали складні випробування. З ними працювали медики, психологи, біологи, їх готували до польотів у космос.
19.08.1960 року був запущний корабель-супутник "Восток” з собаками Білка і Стрілка на борту, 20.08.1960 року вони благополучно повернулись на Землю.
  12 квітня 1961 року – день торжества людського розуму. Вперше в світі космічний корабель з людиною на борту вірвався в простори Всесвіту. Першим у світі космонавтом став громадянин СРСР Юрій Гагарін. Ось перші спогади льотчика-космонавта перед польотом: "За кілька хвилин могутній космічний корабель понесе мене в далекі простори Всесвіту. Що можна сказати вам у ці останні хвилини перед стартом? Настав час випробувань, до яких ми готувались довго й пристрасно. Навчряд чи варто говорити про те, що я відчув, коли мені запропонували здійснити цей перший в історії політ. Радість? Ні, це була не лише радість. Гордість? Ні, це була не тільки гордість. Я відчував велике щастя. Бути першим у космосі, вступити сам на сам у небувалий поєдинок з природою – чи можна мріяти про більше? Чи щасливий я, вирушаючи в космічний політ? Звісно, щасливий. Адже за всіх часів і народів для людей було найвищим щастям брати участь у нових відкриттях.”
   На запитання із Землі, що видно з корабля, космонавт відповів: "Бачу горизонт Землі. Такий красивий ореол. Спочатку веселка від самої поверхні Землі, і донизу така ж веселка переходить. Дуже гарно... Бачу зорі. Дуже красиве видовище...”
  О 10 год.55 хв. "Восток” облетівши земну кулю, благополучно спустився на зоране колгоспне поле на південний захід від міста Енгельса, поблизу села Смілівка Саратовської області.
   Ступивши на твердий грунт, Юрій Гагарін побачив жінку з дівчинкою, які дивились на нього насторожено, він був одягнений у оранжевий скафандр і білий шолом. Вони бачили, як із неба падала чорна обгоріла куля – Невже з космосу? – не зовсім упевнено запитала жінка. "Уявіть собі, так,” – сказав Юрій Гагарін. А до нього вже бігли механізатори з польового стану, які вже почули про політ людини в космос.
  А далі в космосі побували Г.Титов, В.Комаров, К.Феоктистов, В. Биковський, Б.Єгоров. в 1965 році космонавт Леонід Леонов вперше вийшов у відкритий космос. Першою жінкою-космонавтом стала В.Терешкова. потім були групові польоти, проводилась стиковка космічних кораблів, їх дозаправка в космосі, автоматичний політ і посадка багаторазового корабля "Буран”, польоти АМС до Місяця, Венери, Марса.
  Наступниками СРСР в освоєнні космосу вважаються Росія, Україна, Білорусія, Казахстан.
Значний внесок в розвиток космонавтики внесли українські першопрохідці космосу. Вчені Микола Кибальчич, із чернігівської землі, полтавець Юрій Кондратюк, житомирянин Сергій Корольов, одесит Валентин Глушко, академік Володимир Челомей, головні конструктори, академіки Михайло Янгель та Володимир Уткін доклали чимало зусиль і в розробці проектів двигунів, ракет-носіїв, розробляли космічні траси.
  Понад 2 десятки українців стали космонавтами. У космосі побували: Павло Попович (уродженець Київської області), Георгій Береговий із Полтавщини (цього року він відзначає своє 90-річчя), Георгій Шохін і Володимир Ляхов із Луганщини, Леонід Попов із Кіровоградщини, Леонід Кизім із Донеччини, Ігор Волк, Володимир Васютін, Анатолій Левченко із Харківщини та інші. У листопаді-грудні у складі міжнародного екіпажу на кораблі "Колумбія” здійснив політ громадянин незалежної України, уродженець чернігівщини Леонід Каденюк.
  У 2006 році українка, за походженням та духом, громадянка Сполучених Штатів Америки Гайді Стефанишин-Пойпер у складі американського космічного екіпажу стала першою української астронавткою. Після приземлення вона вперше побувала на Львівщині, батьківщині свого батька. Виступаючи перед земляками, зізналась, що з дитинства розмовляла трьома мовами: англійською, німецькою (мама - німкеня) і українською.
  Мати першого космонавта планети Юрія Гагаріна Ганна Тимофіївна, вже після смерті свого сина, який загинув, випробуючи новий літак у 1968 році, після відвідин України писала: "Тепер ми згадуємо і розповідаємо всім, з якою теплотою зустрічала нас, як колись сина, Україна. Де б ми не були, скрізь відчували гостинність і доброту українського народу. А хіба можна залишитись байдужим, оглянувши бойові реліквії Корсунь - Шевченківської битви, послухавши в Чигирині легенди про козацькі січі. Як зараз бачу перед собою краєвиди Черкащини, квітучий килим навколо пам'ятника великому Кобзареві в Каневі. Навіть випадковий збіг обставин – день народження Кобзаря збігся з днем народження Юрія Гагаріна – став для мене знаменним .”
  Українські вчені, конструктори, ракетобудівничі та численні наукові установи, промислові підприємства, конструкторські бюро були причетні до всіх космічних польотів Радянського Союзу.
Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третину ракетно-космічного потенціалу. У 1992 році було створене Національне космічне агенство України, яке взяло під своє керівництво понад 30 конструкторських бюро, наукових організацій, військових частин та промислових підприємств. Серед них завод "Комунар”, "Хартрон”, науково-дослідний інститут радіовимірювань, що знаходяться в Харкові.
Україною укладені угоди про співпрацю в космічній галузі з Росією, США, Китаєм, Бразилією, Індією, країнами Європейського Союзу.
   Населення планети манять до себе Місяць, Венера, Марс, не дають спокою мрії про створення на орбіті космічних поселень, лабораторій. І все це в мирних цілях. Американські військові спішать із створенням у космосі військових фортець, щоб під джерлами гармат тримати на мушці всю Землю.
  На жаль, не всі польоти в космос закінчувались успішно, але гірка втрата заставляє не опускати руки, а працювати. На думку приходять пророчі слова К.Ціолковського: "Людина не буде вічно жити на Землі – вона завойовує навколишній простір. Ракети розітнуть Всесвіт і донесуть людину до ближніх і далеких планет. Будуть створені штучні супутники Землі, навколо Землі з'являться небесні острови, з'єднання супутників, їх геліоелектростанцїї дадуть людям світло і тепло. В космічних оранжереях і в теплицях зацвітуть квіти і дозріватимуть овочі.” Вір мо в це!

Література:
1. Гагарін Ю. Дорога в космос. – К.: Видавництво політичної літератури, 1983;
2. Глушко В.П., Развитие ракетостроения и космонавтики в СССР. М., "Машиностроение”, 1987;
3. Залюбовская М. Сын Земли и Звезд. – К.: "Молодь”, 1984;
4. Рябчиков Є. Звездный путь. М., "Машиностроение”, 1986;
5. Селешников С.И. Астрономия и космонавтика. Короткий хронологический справочник, М., "Машиностроение”, 1987;
6. Інформаційні матеріали для проведення Всесвітнього тижня космосу, присвяченого 50-річчю космічної ери (Додаток до листа МОНУ від 11.09.2007, № 1/9-529);
7. Чистух В. Внесок українських вчених у розвиток космонавтики // Фізика. – 2006- № 7;
8. Чистух В. Дорога в космос, усний журнал, присвячений 50-річчю першого пілотованого космічного польоту// Фізика. – 2011- № 5.

Можна використати пісні:
1. "Дивлюсь я на небо...” (укр.нар.);
2. "Знаете, каким он парнем был...” муз.О.Пахмутової, слова С.Добронравова;
3. Марш космонавтів.

Підготувала Н.Пономаренко,
методист РМК відділу освіти

Категорія: Методичні матеріали | Додав: genamir (09.04.2011)
Переглядів: 2389 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2017