Тренер – Процюк Ольга Василівна, вчитель української мови та літератури, «спеціаліст вищої категорії», «старший вчитель» Буковинського ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою
Речення з одним головним членом речення називається односкладним. Один головний член (присудок чи підмет) поєднує в собі функцію обох головних членів речення.
За змістом односкладні речення відрізняються від двоскладних тим, що вони зрозумілі й без другого головного члена. Його відсутність підсилює змістове значення наявного головного члена речення. Злізаю з воза і одним плечем допомагаю коням з півгодини (Є.Плужник). Криничку розшукали швидко (А.Давидов). Журбою поля не перейдеш (Народна творчість). Починало вечоріти (І.Нечуй-Левицький).Грізна козацька епопея (С.Плачинда).
Граматична основа односкладного речення складається з одного головного члена (присудка або підмета). Розрізняють дві основні групи односкладних речень: 1) з головним членом-присудком; 2) з головним членом-підметом. Наприклад: Вір у сили свої молодії (Б.Грінченко). Зимовий вечір. Тиша (П.Тичина).
Речення з головним членом-присудком бувають означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові. Речення з головним членом-підметом – називні. Односкладні речення, як і двоскладні, можуть бути непоширеними і поширеними. Наприклад: Прокидаюся. Розвиднюється. Тиша. – непоширені. Прокидаюся від дзвоника. Ледве розвиднюється. Сторожка тиша. – поширені.
Вони можуть бути частинами складних речень. Наприклад: Село – і серце одпочине (Т.Шевченко). Перепочили, і закипіла робота (І.Багряний). Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти (О.Гончар).
Завдання 1 Прочитайте і спишіть односкладні речення спочатку з головним членом-присудком, а потім з головним членом-підметом. Головні члени речення підкресліть. 1.Неділя. 2. Послухаю цей дощ. 3.Цілую всі ліси. 4. Криши, ламай, трощи стереотипи! (Л.Костенко). 5. Покинь. Дивись. Краще дивись, як мла намулиться, як листопадний мокрий лист в краплисту шибку писком тулиться (М.Вінграновський). 6. Друга пізнають у біді (Народна творчість). 7. Весна. Жайворонки в небі (І.Цюпа). 8. У хаті не сиділося (Панас Мирний).
Завдання 2 Спишіть. Підкресліть граматичну основу речень. Зазначте в дужках після кожного речення, односкладне чи двоскладне воно. 1. Ми з матір’ю готуємо обід. 2. Надворі тихо, безвітряно. Тільки згори, з південного степу несе чебрецевим духом. 3. Від цього величезного світу голова йде обертом. 4. Заплющую очі, сильно-сильно заплющую, до пекоти, до червоного жару... 5. Не кричіть. Не жахайтесь. Не кличте мами. 6. Сонячне кіно! 7. Обідня спека. Задуха. Ліниво хлюпоче вода (З тв. В.Близнеця).
Означено-особові речення
Означено-особовими називаються такі речення, в яких головний член вказує на те, що виконується або виконуватиметься певним предметом, особою (чи особами). Наприклад: 1. До землі приліг і слухаю тремтіння невгамовне (М.Рильський). 2. Бережіть честь з молоду (Народна творчість).
Головний член означено-особових речень може бути виражений дієсловом у формі: а) 1-ї чи 2-ї особи однини чи множини дійсного способу (теперішній і майбутні часи). Наприклад: За всіх скажу, за всіх переболію...(П.Тичина). Тепер розмовляємо про свої справи розсудливо, без поспіху (І.Вільде). б) наказового способу (однина і множина). Наприклад: Скажи мені правду, мій добрий козаче... Ой змилуйся, моя нене, та край мене хоч присядь (С.Писаревський).
Означено-особові речення часто вживаються в розмовному мовленні, в художніх текстах, часом у публіцистичному та науковому стилях. вони більш лаконічні й динамічні, ніж двоскладні, а відсутність підмета підсилює дію й дозволяє уникнути повторення непотрібних для змісту займенників я, ти, ми, ви.
Зверніть увагу!
Речення, в якому немає підмета, а головний член виражений дієсловом минулого часу, не є означено-особовим, тому що форми минулого часу не визначають певної особи. Наприклад, установити діючу особу в реченні Довго стояв непорушно допомагає лише попереднє речення Отаман зійшов на могилу, зупинився (Ю.Мушкетик).Сама ж форма дієслова стояв відповідає і 1-й, і 2-й, і 3-й особі. Такі речення є двоскладними, неповними.
Завдання1 Прочитайте і запишіть речення. Визначте вид односкладного речення. Підкресліть головний член. 1. Хочу слухать забуті пісні, хочу бачити місячні плями (В.Сосюра). 2. Оце, синку, як прийдеш, то на стіл поклади хліб...(М.Зарудний). 3. Не рони, вербо, сліз над водою (Леся Українка). 4. Шукайте цензора в собі (Л.Костенко). 5. І знов лечу (Т.Шевченко).
Завдання 2 Прочитайте і спишіть означено-особові речення. Визначте, якою формою дієслова виражені у них головні члени. 1. І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом’янути незлим тихим словом (Т.Шевченко).2. Розплющую очі і раптом бачу: у вікнах голубе небо, і віти берез (М.Коцюбинський). 3. Разом ходімо в майбутнє (Леся Українка). 4. І просить вітер у бійця: постій зі мною до кінця (А.Малишко). 5. Сади свій сад, плекай свої надії (Леся Українка).
Неозначено-особові речення
Неозначено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення , в яких дійова особа не названа й мислиться як неозначена. Наприклад:1. Висунули мене кандидатом у депутати (Ю.Яновський). 2. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер (О.Довженко).
Головний член неозначено-особових речень виражається дієсловом у формі: а) 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу. Лікарські рослини вживають у вигляді відварів, настоїв і трав’яних чаїв (Із журналу). Портрети його друкуватимуть у столичних газетах (О.Довженко). б) множини минулого часу. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні (Т.Шевченко). Уже закінчили жито жати (Є.Маланюк).
Неозначено-особові речення поширені в розмовному та художньому стилях, рідше в публіцистиці та в наукових текстах.
Завдання 1 Прочитайте і спишіть неозначено-особові речення. Знайдіть і підкресліть у них головний член речення. 1. Весною в селі встають рано (Гр.Тютюнник). 2. Його побачили давно (Ю.Збанацький). 3. Мною надто піклуються (Ю.Смолич). 4. Нас зустрічають хлібом-сіллю (Леся Українка). 5. А он розпинають вдову за подушне (Т.Шевченко).
Узагальнено-особові речення
Узагальнено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, в яких суб’єкт дії мислиться узагальнено, тобто присудок означає дію, що може стосуватися будь-кого з людей. Наприклад: 1. Хліб-сіль їж, а правду ріж (Народна творчість). 2. Не брудни криниці, бо схочеш водиці (Народна творчість).
Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: а) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу. Не діли шкуру невбитого ведмедя. Довіряй, але перевіряй (Народна творчість). б) 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу в значенні першої особи. Плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш...(Панас Мирний). в) (рідше) 3-ї особи множини. У ліс дров не возять. Вовка пастухом не ставлять (Народна творчість). Основне призначення узагальнено-особових речень – образне вираження загальних суджень. Тому такі речення широко вживаються в народних прислів’ях та приказках, а також у розмовному та художньому стилях мовлення.
Завдання 1 Спишіть речення. Розмежуйте означено-особові та узагальнено-особові. Чи є серед поданих речень неозначено-особові? Назвіть їх. 1. Дай, серце, волю нетерплячим крилам, затріпочи, розвійся і полинь (М.Рильський). 2. Нещадні будьмо до найменших хиб...(О.Підсуха). 3. Поклепаємо косу, та поїдемо на сінокіс на Десну, та накосимо сіна, та наловимо риби, та наваримо каші (О.Довженко). 4. Бур’ян знищиш – урожай підвищиш. 6. Скажеш – не вернеш, напишеш – не зітреш. 6. На те коня купують, щоб не спотикався (Народна творчість). 7. Посадили над козаком явір та калину(Т.Шевченко). 8. Учора ділянку зорали, засіяли добірним зерном (З газети).
Безособові речення
Безособовими називаються такі односкладні речення, присудок в яких означає процес, стан або дію, що мислиться незалежно від особи. Безособове речення не передбачає будь-якого виконавця. Підмета в цих реченнях немає і бути не може. Наприклад: А тим часом весніє, весніє...(О.Гончар). Безособові речення можуть вказувати на стан природи: Навколо справді було казково (Ю.Збанацький); на фізичний або психічний стан людини: Мені стало прикро (Я.Баш).
Присудок у безособових реченнях може бути простим і складеним: Світає (Т.Шевченко); Починає дніти (М.Коцюбинський). Головний член безособового речення може бути виражений: а) безособовим дієсловом у формі 3-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу: Швидко розвиднілось (Ю.Бедзик). б) особовим дієсловом у безособовому значенні – у формі 3-ї особи однини або у формі середнього роду: Вітерцем дихнуло з долини (П.Дорошенко). в) дієслівними формами на -но, -то: О, сліз таких вже вилито чимало (Леся Українка). г) інфінітивом: Не розірвать з життям мого єднання (В.Сосюра). д) присудковими формами добре, можна, треба, дарма та ін.: Спершу треба розсудити, а тоді робити (Народна творчість). е) присудковими формами зі словами нема, не було, не буде, при яких є додаток у родовому відмінку: Поганому виду нема стиду (Народна творчість). є) прислівником або прислівником у поєднанні з неозначеною формою дієслова: Тепло і затишно йому після холодної ночі (Ю.Мушкетик).
Безособові речення поширені в розмовному, художньому, науковому стилях.
Завдання 1 Спишіть, назвіть безособові речення, визначте, чим виражений присудок. 1. Їм обом стало жаль молодого деревця (М.Коцюбинський). 2. Дуже недобре діло брехати ! 3. У першому ряду було добре видно Петрові Брюховецького з гетьманською булавою (П.Куліш). 3. Доводилось вам їхати пізньої весни чи раннього літа по Україні? (Панас Мирний). 4. Спокійно стало в лісі. Спокійно і буденно (О.Кобилянська). 5. Пахне морем і озоном від притихлої землі (М.Рильський). 6. Світає. Край неба палає. 7. Не спалося, - а ніч, як море (Т.Шевченко).
Завдання 2 Запишіть двоскладні речення односкладними безособовими. Чи змінився характер висловлюваної думки? Яким членом речення став підмет? 1. Вода розірвала греблю. 2. Пахне спечений хліб. 3. З відкритих дверей віє холод. 4. Архітектори запроектували нове місто. 5. Я був веселий. 6. У полі запахли волошки.
Називні речення
Називними називаються такі односкладні речення, в яких головний член речення стверджує наявність предметів чи явищ. Наприклад: Каміння. Незабудки. Верес (М.Доленго).
Головний член називного речення виражається іменником у формі називного відмінка: Верби. Вечір. Спів (В.Сосбра).
При іменнику-підметові можуть бути означення і додатки, але не обставини: 1.Холодний день. Обвітрена блакить (М.Луків). 2. Млосний шепіт дібров (О.Гончар).
Інколи називні речення можуть починатися вказівними частками ось, он: Ось і Каховка (О.Довженко).
Називні речення вживаються у художньому, публіцистичному та розмовному стилях мовлення.
Завдання 2 Поясніть, чому речення лівої колонки є називними, а правої – двоскладними. Полуденна спека. Спека полуденна. Солоний вітерець. Вітерець солоний. Широкий Дніпро. Дніпро широкий. Прекрасні дні. Дні прекрасні.
Тестові завдання
1.Яке з поданих речень є означено-особовим? а) Візьму собі твою співучу душу. б) Чесне діло роби сміло. в) Під скрип яворини навіть краще спиться. г) Лине пісня в садах солов’їна.
2. Яке з поданих речень є означено-особовим? а) Весна ще так ніколи не співала. б) Їмо плоди із дерева незнання. в) Навкруги було безлюдно. г) Безлюдний, похмурий край.
3. Яке з поданих речень є неозначено-особовим? а) Незабаром і смеркне. б) Квітучий сад. в) Нас учили стрічати негоди та лиха грудьми. г) Червона калино, чого в лузі гнешся?
4. Яке з поданих речень є неозначено-особовим? а) На переправі коней не міняють. б) В неволі тяжко. в) Мене в цій хаті привітали, нагодували. г) Друга пізнають в біді.
5. Яке з поданих речень є узагальнено-особовим? а) Надворі починало вечоріти. б) Яких тільки вечорів нема на світі. в) Будень і неділя – лінивому все безділля. г) Не треба думати мізерно.
6. Яке з поданих речень є узагальнено-особовим? а) Зорі тихо блимали на небі. б) Високі сосни. серпень. Спека. в) В сіні вогню не сховаєш. г) Прохолодою повіяло з лісу.
7. Яке з поданих речень є безособовим? а) З моря повіяло вітерцем. б) Розквітнуть каштани весною. в) Нове життя нового прагне слова. г) Що посієш, те й пожнеш.
8. Яке з поданих речень є безособовим? а) Зашуміло, заклекотіло на сходах унизу. б) Працюй ударно, житимеш гарно. в) Український степ чарівний і величний. г) Лікарські рослини заготовляють влітку.
9. Яке з поданих речень є називним? а) Нам треба голосу Тараса. б) Густа, обважніла тиша. в) Чорна темнота стояла кругом. г)Тихо в прозорім повітрі.
10. Яке з поданих речень є називним? а) Високе сонце. Серпень. Спека. б) Землю зорали на зяб. в) Хвались собою, а не батьком. г) Хай нашу пісню несуть вітри.
11. Установіть відповідність. Приклади Односкладні речення А. Покосили трави, засіяли лан. 1) означено-особове Б. Добре діло роби сміло. 2) неозначено-особове В. Сядемо гуртом і поговоримо. 3) безособове Г. Така шалена стужа... 4) узагальнено-особове Д. Без тебе і життя нема.
12. Установіть відповідність Приклади Односкладні речення А.У чужому домі не порядкуй. 1) означено-особове Б. Мені показували Дніпро. 2) неозначено-особове В. Нам дано одне життя прожити. 3) безособове Г. Кожна голова свій розум має. 4) узагальнено-особове Д.Посиджу над рікою, подумаю.
Завдання для самоконтролю
Односкладні речення
Варіант 1
1. Як називається тип наведених односкладних речень? Сядемо рядочком. Заведемо розмову…(В. Чумак.) А) означено-особове; б) неозначено-особове.
2. Котрі з наведених дієслів вжито в неозначеній формі? 1. Збиткується. 2. Замилуватися. 3. Зглянутися. 4. Згуртуються. А) 1 і 4; б) 2 і 3.
3. У котрому рядку подано односкладне узагальнено-особове речення? 1. Поганий жнець ніколи не має доброго серпа. 2. Цінуй в жнива хвилину більше, ніж взимку годину. 3. Коса любить брусок та сала кусок. А) у першому; б) у другому; в) у третьому.
4. Чим виражений присудок у поданому безособовому реченні? Вже на дворі вечоріло. (І. Нечуй-Левицький.) А) безособовим дієсловом; б) дієслівною формою; В) інфінітивом; г) прислівником.
5. Доповнити правило, вставляючи пропущені слова. Головний член у називному реченні виражається … у … відмінку. За структурою називні речення бувають … і … .
6. Записати чотири безособових дієслова.
7. Підкреслити члени речення, у дужках зазначити вид односкладного речення. Славному панові полковнику полтавському щиро зичу здоров’ячка і довгих літ та до столу прохаю. (Ю. Хорунжий.)
8. Замінити наведені безособові речення синонімічними двоскладними. Нам треба працювати колективно. Наше щастя тепер не відняти нікому.
9. Описати центральну площу вашого міста. Використати називні речення та одне неозначено-особове.
10. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Чим виражається головний член у безособових реченнях? Відповідь проілюструвати прикладами.
Варіант 2
1. Як називається тип наведених односкладних речень? Червоний екскаватор. Чорні асфальтові доріжки. Кілька сосонок. (Н. Бічуя.) А) безособове; б) називне.
2. Котрі з наведених дієслів вжито у формі наказового способу? 1. Звіряємо. 2. Відшкодуймо. 3. Міркуємо. 4. Плекаймо. А) 1 і 3; б) 2 і 4.
3. У котрому рядку подано означено-особове речення? 1. Як же бучно, як же втішно всім гулялось на весіллі… 2. Ось пожди лиш трохи, зараз будеш мати серенаду. 3. Та мені до сього треба ймення й вроду панни знати. (Леся Українка.) А) у першому; б) у другому; в) у третьому.
4. Чим виражений присудок у поданому безособовому реченні? Довколо хутора миль на десять не знайти живої душі. (П. Панч.) А) безособовим дієсловом; б) дієслівною формою на –но чи -то; В) інфінітивом; г) прислівником.
5. Доповнити правило, вставляючи пропущені слова. Головний член означено-особового речення виражається … у формі першої або … особи дійсного або … способу.
6. Записати дієслова у формі 2-ої особи однини теперішнього часу дійсного способу. Вередувати, сформулювати, пов’язати, обмежуватись.
7. Підкреслити члени речення, у дужках зазначити вид односкладного речення. У світлиці відсовували лави, дякували Ковалевському за вечерю, хрестились на образи, виходили до передпокою. ( Ю. Хорунжий.)
9. Описати своє місто з висоти пташиного польоту. Вжити неозначено-особове та безособове речення.
10. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Чим відрізняються неозначено-особові речення від узагальнено-особових? Відповідь проілюструвати прикладами.
Варіант 3
1. Як називається тип наведеного односкладного речення? Не називаю її раєм, Тії хатиночки у гаї Над чистим ставом край села. (Т.Шевченко.) А) означено-особове; б) узагальнено-особове.
2. Котрі з наведених дієслів є безособовими? 1. Сутеніє. 2. Вистачає. 3. Поталанило. 4. Відштовхуватись. А) 1 і 2; б) 3 і 4.
3. У котрому рядку подано неозначено-особове речення? 1. Підіть гінця мені кликніте …. 2. Тут їли різнії потрави, І все з полив’яних мисок… 3. Отут-то вітри схаменулись І ну всі драла до нори. (І. Котляревський.) А) у першому; б) у другому; в) у третьому.
4. Чим виражений присудок у поданому безособовому реченні? Та серед сієї юрби годі було шукати співчуття. (І. Білик.) А) безособовим дієсловом; б) дієслівною формою на –но чи -то; В) інфінітивом; г) прислівником.
5. Доповнити правило, вставляючи пропущені слова. Головний член узагальнено-особових речень найчастіше має форму … особи однини … і … часу.
6. Утворити від наведених слів дієслівні форми на –но, -то. Прийняти, засадити, прожити, спорудити.
7. Підкреслити члени речення, у дужках зазначити вид односкладного речення. Покликали до гетьмана Апостола та старого Чуйкевича. Орлика від роботи не відривали. ( Б. Лепкий.)
8. Замінити наведені речення означено-особовими. Про нашу самодіяльність написана замітка до газети. У суботу був організований збір макулатури та металевого брухту.
9. Описати, як виглядає вулиця, на якій ви живете, увечері. Вжити означено-особове та безособове речення.
10. Дати обґрунтовану відповідь на запитання. Які речення можуть бути синтаксичними синонімами до означено-особових? Відповідь проілюструвати прикладами.
