Полуницями пахне літо... - Поетична скарбничка - Поетична скарбничка - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
П`ятниця, 09.12.2016, 06:56

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Рідна мова [1]
Перебирає струни тихо осінь... [1]
Поезії Ліни Костенко [1]
Рідна мати моя [1]
Поетична скарбничка [11]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:06:56


Останні надходження
[22.06.2016]
24 СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКИХ ВАРТО ПРОЧИТАТИ (0)
[19.06.2016]
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили» (0)
[01.12.2015]
Відповіді до завдань ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
[01.12.2015]
Завдання для проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1299
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Поетична скарбничка » Поетична скарбничка

Полуницями пахне літо...
Літо
Моє велосипедно-кінне,
Морське, коханне і невпинне,
Таке… Пекучо-полуничне;
М’яке , нервове, апатичне.
Вишневе, відпусково-звабне
Зелене, річкове, засмагле;
Квіткове, миле і дитяче,
Що іноді з дощами плаче;
Маршрутно- залізнично довге;
Спітніле, еротично нове,
Сліпуче, темне, павукове;
Гучне, підстрижене, казкове;
Сп’яніле, втомлене, бродяче;
Безсонне, вогняне, незряче;
Необережне, туристичне,
Завжди безмежно-романтичне;
Патологічно одиноке,
Гірське, туманне, карооке;
Сміливе, зле, дивноголосе,
Кумедне, акварельне, босе,
Кусюче, у вінку із квітів,
Моє таке звичайне літо…
Ольга Люта

***
Це літо пахне липою і м’ятою,
І роздумами чайними у затінку,
І лоскотом, коли спросоння лапою
Тебе по носі сонечко вусатеньке…
І ти встаєш, і йдеш собі гуляти…

Це літо пахне дощовою мрякою,
І сонцем, що з калюж собі виблискує,
Нічним ранковим співом (Щиро дякую!),
Червоними черешнями у мисці…

Це літо пахне росами і грозами;
Віршами босими; оголеною прозою;
Нестиглими трускавками; морозивом;
До ринкового танго дивним позивом…

Це літо пахне кавою при Мазосі,
Прогулянками десь до небокраю,
І вишенька втопилась десь у пазусі
При натовпі – і діставай, як знаєш…
(І не розрегочись в такому казусі.)

Це літо пахне небом, в хмари вкутаним;
І мокрим Льво строкато-парасольчастим;
Туманом вранішнім попід небесним куполом;
Віконним місто-тлом шпилясто-голчастим…
Ксенислава Крапка

***
Я так люблю прекрасний літній ранок,
Коли поволі сходить ясне сонце.
А над рікою став тонкий серпанок,
Й вишнева гілка дивиться в віконце.
Бадьорий дух, все тіло огортає,
І рясно впала на траву роса.
Хтось на подвір’ї вже косу клепає,
Погожа днина, ясні небеса!
Солодко й щиро, всі птахи співають,
Такий чудовий, й неповторний світ!
І соняхи до сонця повертають,
Свої голівки й розкривають цвіт!
Вдихнеш повітря, що немов прозоре,
Й відчуєш враз стрімкий душі порив.
Над квітами дзижчать в польоті бджоли,
Яка краса! І хто ж її створив?
Т.Шкурак

***
ЛІТНІЙ РАНОК
Ранковий промінь сонця пестив роси,
Купався в травах лагідній красі.
Чесав вербі-красуні довгі коси,
Виблискував красою у росі.

Він лоскотом будив троянду пишну,
Цілуючи її п'янкі вуста.
Звабливо обіймав налиту вишню
Шептав слова кохання і тепла.

Здіймалось сонце, обрій покидало
Зникала щастям спалена роса,
Троянда сонцю личко відкривала,
Із вітром загравала вже верба…

Трава дощу чекала, спрагла знову
Зігріта променем зміцнілим і жарким
А може ранку… Де його кохання
Знов буде ніжним, лагідно п'янким.

***
Літній вечір
Перекотилось сонце, як таріль,
Блакитно-синім вічним неботреком
І темрява налізла звідусіль,
Нарешті спала дення літня спека.

Бринять оптимістично комарі,
І пахнуть трави, вигріті на сонці,
І міліарди зір там, угорі, -
Чужих світів освітлені віконця.

Занурена в густий ультрамарин,
Земля мовчить, земля відпочиває.
І ночі ніжно тканий палантин
У тишу світ дбайливо загортає
Олександр Єрох

***
Літній дощ
Падав дощ веселий, чистий
Тупотів тихенько в листі,
То в траві густій зникав,
То по стежечці стрибав,
То на склі твого віконця,
Де виблискувало сонце
Щось краплинками писав,
Усміхався та співав:
Літня спека, літня спека,
Дзьобом б’є своїм лелека,
Кличе дощик - прилітай
В чарівний мій рідний край.
Літня спека, літня спека,
Чув як дзьобом бив лелека,
На хмаринку враз я сів,
Хутко небом полетів.
Падав дощ веселий, чистий
Тупотів тихенько в листі,
І за комір навіть впав,
І мене полоскотав…

***
Полуницями пахне літо,
Засмагою лягає на тіло,
А ще сінокосами на полях
І риболовлею, на річках,...

Ливнями з грозами на небесах,
Які чекає, потріскана земля...
М'ятною прохолодою в гаях,
Лісовими ягодами на губах...

У бабусі, парним молоком,
А у садах, білим наливом,
Волошками серед колосків,
Маками і ковилем степів...

Медом з пасіки, зерном у жнива,
На світанку, росою, на ногах
Та спекою, що знімає вода,
Коли ти п'єш той кришталь з джерела.

Літо так пахне солоним морем,
А, береги, теплим, ніжним піском,
Любов'ю, пристрастю пахне воно,
Такими терпкими, немов вино.
Олександр Олесь

***
Гроза пройшла - зітхнули трави,
Квітки голівки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі.

Здаля розвіялись тумани,
Знов ясно, пахощі, тепло...
Спинилась кров, замовкли рани.
Пробите серце ожило.

Літає радість, щастя світе,
Дзвенять пташки в садах рясних,
Сміються знову трави, квіти...
А сльози ще тремтять на них.

Категорія: Поетична скарбничка | Додав: genamir (13.11.2010)
Переглядів: 1260 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Дякую за розміщення мого поетичного творіння на Вашому сайті! малесенький нюанс - загубився з того вірша останній рядочок: "Це літо пахне радістю і творчістю…" ;)

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2016