П`ятниця, 26.04.2024, 07:48

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Учнівська творчість [16]
Методичні матеріали [14]
Сторінками книг [27]
Аматорська творчість [19]
Письменники-земляки [20]
Уроки літератури рідного краю [13]
Фольклор регіону [1]
Новорічні свята [5]
Свята літнього циклу [5]
Рослини-символи [12]
Вишивка [7]
Жанри фольклору [17]
Міфологічні персонажі [38]
Українська кухня [3]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:07:48


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1428
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Літературне краєзнавство » Жанри фольклору

Українські дитячі забави
УКРАЇНСЬКІ ДИТЯЧІ ЗАБАВИ

Весняночко-паняночко

- Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?
- У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А ворони оснують,
А сороки витчуть,
А білії лебеді
Ще побілять на воді,
А лугові пташки
Пошиють рубашки.



А в кривого танця

А в кривого танця
Та не виведем кінця!

Треба його та й виводити,
Лад йому та й знаходити.

Ой вулиця та й широкая,
Чого трава невисокая?

Бо парубки та й істоптали
Великими та й ножищами,

Великими та й ножищами,
Подертими постолищами!

Ой вулиця та й вузенькая,
Чого трава зелененькая?

Бо дівоньки та й істоптали
Маленькими ноженьками,

Маленькими ноженьками
Червоними та чобітками,

Червоними та чобітками,
Золотими та підківками.


Веснянка "Гиля-гиля, селезню" з етнографічної збірки Тараса Шевченка
Гиля-гиля, селезню

Гиля-гиля, селезню,
Гиля-гиля, білокрилий,
Ох мій милий чорнобривий,
Прибудь ти аж до хати,
Щоб не чули отець, мати.
Селезню...

Ой на тому селезеню
Жупан куций,
І сам селезень
Чорноусий.
Гиля-гиля, селезню.

Ой на тому селезню
Та панчішечки,
Ой пристав селезень
Та до душечки.

Ой на тім селезню
Та черевички,
І сам селезень
Та невеличкий.

Ой на тому селезню
Ковпак сивий,
Ой сам селезень
Чорнобривий.

Великодні ігри з крашанками На Великдень граються у крашанки не лише молодь, а й дорослі, жонаті чоловіки. Найчастіше грають в "навбитки”, в "котка” та в "кидка”. Рештки писанок та крашанок топтати ногами чи просто викидати є великим гріхом. Шкаралупу закидають на стріху хати або в річку, струмок.
Кітьки, або коток

В кітьки — варіація гри крашанками: їх треба котити по землі.
У "котка" грають так: з похилого місця, з перепоною внизу, котять яйця, одне за одним, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило: хто частіше попадає, той більше виграє.
Інший варіант - чиє яйце покотиться далі, той і виграв.

Раніше ця гра була популярнішою від гри навбитки. Іноді вислів "гратися у кітьки" вживається у значенні: хитрити один перед другим, щоб своє тільки показати і з рук не випуститтить

Гра в "кидка"

Гра в "кидка" відбувається так: один з гравців кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий гравець стає на віддалі одного сажня і кидає свою крашанку. Якщо він попаде одночасно в обидві – виграв, а як в одну або не попав взагалі – програв.

Захована крашанка

Кладуть кілька шапок, під одну з них - крашанку; хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає - програв.

Крашанка на землі

Кладуть яйце на землю. В десяти кроках від нього стоїть один з гравців, що хоче виграти яйце; йому зав'язують очі хусткою. З зав'язаними очима він відміряє десять кроків, розв'язує очі і має дістати до яйця, не сходячи з місця. Якщо дістане - виграв, не дістане - програв.

Збірка народних українських гаївок

ОГІРОЧКИ
Повилися огірочки
В зеленії попліточки
Най ся в’ють
Питалася мати дочки,
Чи садила огірочки,
Жовтий цвіт (2р)
Ой садила, підливала,
Нім я їх ся дочекала
Най ся в’ють (2р)
А люди ся дивували,
Що хороше процвітали
Жовтий цвіт (2р)
Та по горі, по долині,
Щоби було всій родині
Най ся в’ють (2р)

А вже весна
А вже весна, а вже красна
Із стріх вода капле (3р)
Молодому козаченьку
Мандрівочка пахне (3р)
Ой поїхав козаченько
У чистеє поле (3р)
За ним дівчинонька:
"Вернися соколе” (3р)
"Не вернуся, забарюся,
гордуєш ти мною (3р)
Вже буде те годування
Все перед тобою” (3р)
Ой поїхав козаченько
З Лубен до Прилуки (3р)
Заплакала дівчинонька
Здіймаючи руки (3р)
А вже весна скресла, скресла
Що ти нам принесла? (3р)
Принесла вам росу, росу
Дівочую красу (3р)
Дівочая краса, краса
Як весняна роса (3р)
На Дунаю прана, прана
В меду полокана (3р)
На Дунаю прана, прана
На Великдень вбрана (3р)
А вже весна скресла, скресла
Що ти нам принесла (3р)
Принесла вам росу, росу
Парубоцьку красу (3р)
Парубоцька краса, краса
Як осіння роса (3р)
В калюжі мочена
На дощі сушена (3р)
Під лаву втручена
тернем пришпилена (3р)
А вже весна, а вже красна
Зі стріх вода капле (3р)
Подоляночка

Десь тут була Подоляночка,
Десь тут була молодесенька,
Тут вона стояла,
До землі припала,
Сім літ не вмивалась,
Бо води не мала.
Ой встань, встань, Подоляночко
Умий личко, як ту скляночку,
Візьмися за бочки,
Покажи нам скочки,
Підскочи до раю,
Бери ту, що скраю.
Чижик

"Чижику, чужику, пташку маленький
Скажи нам, скажи нам, як сіють мак?”
Отак-так, отак-так, так сіють мак!
Отак-так, отак-так, так сіють мак!
"Чижику, чужику, пташку маленький
Скажи нам, скажи нам, як полють мак?”
далі: як росте мак; як цвіте мак;
як ріжуть мак; як їдять мак.
Ой у Львові на горбочкуОй у Львові на горбочку,
Стоїть церква на видочку,(2)
Коло церкви ростуть квіти,
Сидять старі, ходять діти(2)
Ой шо то ми за гаївка,
Шо під церквов стоїть дівка(2)
Як вона не хоче йти гуляти,
То най йде додому спати(2)
Візьміть її за спідницю
Тай викиньте на дзвіницю(2)
Ой у Львові на горбочку...
Вербовая дощечка

Вербовая
дощечка, дощечка, дощечка
По ній ходить Насточка (3)
Де ти Насте бувала (3)
Як діброва палала (3)
Решетом воду носила, (3)
Та й діброву гасила (3)
Ой ходила леліла (3)
На всі боки гляділа (3)
Звідки няньо приїде (3)
Що Настусі привезе (3)
Привезе їй хусточки (3)
З подільської сторони (3)
На всі боки гляділа (3)
Звідки милий приїде (3)
Звідки милий приїде (3)
Що Настусі привезе (3)
Привезе їй чоботи (3)
Козацької роботи (3)
Вербовая дощечка...

Коструб

Бідна моя голівонько,
нещасная годинонько
Буде мене мати била,
що коструба не злюбила
Прийди, прийди кострубоньку,
станем з тобов до шлюбоньку
В неділеньку пораненьку,
на білому каменику

Слава Тобі, Святий Царю,
шо вже коструб на цвинтарю
ніженьками притоптала,
рученьками приплескала
Лежи, лежи, як колода,
а я собі як ягода
Лежи, лежи, щобись не став,
щоб до мене другий пристав
Пустіте нас

1ряд: Пустіте нас (2)
в Угорськую землю(2)
2ряд: Не пустимо(2)
мости поломите(2)
1ряд: Хоч ми мости поломимо,
ми вам заплатимо
2ряд: Не хочемо(2) вашої заплати(2)
1ряд: Заплатимо(2)
тим крайнім дитятком(2)
1ряд: Не хочемо(2)
крайнього дитяти(2)
1ряд: А ми замки поломимо,
таки поїдемо(2)

ПАЛЬЧИКОВI IГРИ ДО СКАРБНИЧКИ БАТЬКIВ ТА МАЛЮКIВ

Пальчикова гра 1
Перший пальчик - наш дiдycь,
Другий пальчик - то бабуся,
Третій пальчик - наш татусь,
А четвертий - то матуся,
А мізинчик - наш малюк,
Biн сховався тут.
(Показуємо на пальчик та кажемо: „перший пальчик...", i продовжуємо гру, загинаючи кожен пальчик).

Задрімав мізинчик трішки,
Безіменний - стриб у ліжко,
А середній там лежить,
Вказівний давно вже спить.
Вранці вci вони схопились враз -
В дитсадочок бігти час.
(По черзі загинаємо пальчики до долоні. Потім великим пальцем торкаємося всіх інших - „будимо". Розкриваємо всі пальці „враз").
Пальчикова гра 2
На роботу
Старший встав - не лінувався.
Вказівний за ним піднявся -
Розбудив сусід його.
Той - свого, а той свого.
Встали вчасно вci брати -
На роботу треба йти.
(Стиснути пальчики в кулачок. По черзі розгинати їх, починаючи з великого. А зі словами: „Встали вчасно вci..." широко розставати nальцi).

Пальчикова гра3
Доброго ранку
Доброго ранку, сонце привітне!
Доброго ранку, небо блакитне!
Доброго ранку, у небі пташки!
Доброго ранку тобі i мeнi!
(Пальцями правої руки по черзі „вітатися" з пальцями лівої руки, торкаючись один до одного кінчиками).
Пальчикова гра 4
Спечем хлібчик
Спечем, спечем хлібчик
Дітям на обiдчик.
Найбільшому - хліб місити,
А тобі - воду носити,
А тобі - в печі палити,
А тобі - дрова рубати,
А малому - замітати.
Тільки хліба напекли - танцювати почали.
Це робота не легка - витинати гопака.
(Розгинаємо пальчики, починаючи з великого. Імітуємо пальчиками танок).

Пальчикова гра 5
Пташенята в гнiздi
Полетіла пташка-мати
Малюкам жуків шукати.
А малята не літають -
Із гніздечка виглядають.
(Bci пальці правої руки обхопити долонею. Утворити „гніздо". Коли ворушити пальцями правої руки, створюється враження, що у „гнiздi" живі пташенята).

Пальчикова гра
Kвіткa
Сяє сонечко привітне -
Kвіткa з пуп‘янки розквітне.
(Пучки пальців обох рук зімкнути. Долоньки трішки круглясті, схожі на пуп‘янок. Нижні частини долонь притиснути одну до одної, а пальці широко розставити по колу i трохи вигнути. Утворюється велика квіткa, що розпустилася).
Пальчикова гра
Хрущ

Я - малий веселий хрущ.
Мене знає кожен кущ.
Маю я красиві вуса
І нічого не боюся.
(Стиснути кулачок. Вказівний палець i мізинець розвести в рiзнi боки („вуса"). Ворушити вусами).
Пальчикова гра Квіточка

Під снігом квiточка росте,
Красу на землю принесе,
Промінчик доторкнеться
І квітка усміхнеться.
(Показати руками шар снігу. Пoтiм утворити руками квітку й торкнутися до її пелюсток, показуючи „промінчик". Далі квітка потроху розкриває пелюстки).
Пальчикова гра Віяло

В літню спеку віяло
Вітерцем повіяло.
3 нами вітерець погрався -
І у віяло сховався.
(Зображати руками віяло. Потім пальчики ховаються в кулачок).

Старовинні українські ігри-забавлянки для немовлят
Зайчик

Беруть дитинку за ушко, легко теребять, приговорюють:

- Зайчику, зайчику,
Де ти бував?
- У млині, у млині.
- Що ти видав?
- Сім міхів горіхів.
- Чом ти не вкрав?
- Били мене кравчики-
Золотії пальчики,
Насилу утік,
Та й у бабин тік.
Сів на воротях
В червоних чоботях,
А баба догнала
Хвіст одірвала.

Ладки (Забавлянка)

- Ладусі, ладусі,
А де були?
- У бабусї.
- А що їли?
- Кашку.
- А що пили?
- Бражку.
-Кашку поїли,
Бражку попили.
Ізнялися, полетїли
На головку сїли.
Шу!

***
Печу-печу хлібчик
Дітям на обідчик:
Меншому - менший,
Сторшому - більший, -
Шусть у піч! Шусть у піч!
***
Ой гоп, чук. чук,
Наловив дід щук.
А баба наварила
Та діда накормила.

***

Малесенькі ніжки
Швидко край доріжки -
Туп-туп-туп.
А великі ноги
Швидко край дороги -
Туп-туп-туп!

***

Їде, їде пан, пан
На конику сам, сам,
А за паном хлоп, хлоп
На конику гоп, гоп.

***

А-та-та, а-та-та,
Сіла баба на кота,
Тримає за хвостик
Та їде у гості.

Мирилки – невеличкі пісеньки, розраховані на те, щоб забути недавню сварку, відновити товариські стосунки
Мирилка

Битися - не билися,
Трохи посварилися,
Потім посміялися,
Друзями зосталися.

***

Дві подружечки зажурилися,
Дві подружечки посварилися.
Тобі яблучко, мені грушечка -
Не сварімося, моя душечка.
Тобі яблучко, мені зернітко -
Не сварімося, моє серденько.

***

Мир, мир, миром
Пироги з сиром,
Вареники з маслом
Ми - подружки красні.

***

Мирилка летіла,
На плече сіла,
Сказала тихенько:
- Миріться швиденько!

Лічилки

Раз, два, три, чотири,
Мене грамоті учили -
І читать, і писать,
І на конику скакать

***

Гулі-гулі-
Такі очі, як моргулі,
Чинки-чинки,
Такі очі, як мисчинки,
Чата-чата,
Такі очі, як горщата.

***

Сидір, Мидір та Каленик
Та поставили куреник
У куренику сидять
По варенику їдять

***

Павлику - равлику,
Вистав роги
На чотири стоги:
Тобі два, мені два -
Поділимось обидва

Народна дражнилка всім своїм ладом призначена для того, щоб поставити на
місце кривдника.

Дражнилки про Івана
А Іван-барабан
Запріг коні в шарабан
Та й поїхав до млина,
З'їв сирого кабана
І шістсот поросят,
Тільки ніжки висять.

***

Іван-болван
На капусті сидів,
Усі жаби поїв,
Черепочком накрив,
Щоб мороз не побив.

***

Іванюха-требуха
З'їв корову і бика,
Сімсот поросят,
Дев'яносто гусят,
І чотири пташечки,
І горщичок кашечки,
І діжку борщу —
І ще їсти хочу,
Та ще й не наївся,
Бодай ти розсівся!

Дражнилкв

Василь-кабасиль
Поросята подушив,
Сімдесят поросят,
Тільки ніжки висять.
***

Василь печерички косив
Та в борщ приносив.
Його мати Кулина
Печерички варила,
А сестра Пріська
Печерички тріска.
***

Василь-крутосил
Круто яйця варив,
На базари носив.
По копійці не давали,
Усе дурно забирали.
***

- Все з'їси, Василю?
- Ковбасу осилю,
а до ковбаси
кабана неси!
Отакий Василь –
справжній ковбасиль!
***
Мазаний, мазаний,
До колеса в'язаний.
А колесо крутиться,
А Василько лупиться.

Дражнилка

Грицько пикатий,
Соломою напхатий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був сердитий

***
Гриць миші злякався,
В кропиву сховався,
Бороною вкрився,
Щоб не пожалився

***
Грицько-тицько
По болоту ходив,
Жабенята ловив,
Жабенята давив,
Жабеня пищить,
Він у рота тащить.

Дражнилка

Гандзя-Гандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Як там сім день побула,
Шкоди більш не робила.
***
Гандзя-бандзя кучерява
Під решетом ночувала.
Під решетом добре спати,
Не треба ся накривати.
***

Ганка-дранка кучерява
Під решетом ночувала.
Як решето подереться,
Ганка лиха набереться.
***
Їхав пай через лан,
Бричка гуркотіла,
А як Ганя сіла в бричку,
Бричка загуділа.
Дражнилка

Микола робив кола,
А Микита сани.
Микола їздив кіньми,
А Микита псами.
***
А Микола — спина гола,
Не боїться макогона,
Виліз на драбинку,
Забив собі спинку
Категорія: Жанри фольклору | Додав: genamir (01.08.2013)
Переглядів: 2089 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2024