Микола Магера. „Хоробрі з Найхоробріших". 5 клас - Уроки - Вчителям-філологам - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
П`ятниця, 09.12.2016, 16:32

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [28]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [59]
Планування [18]
Конкурси. Олімпіади [21]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [18]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:16:32


Останні надходження
[22.06.2016]
24 СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКИХ ВАРТО ПРОЧИТАТИ (0)
[19.06.2016]
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили» (0)
[01.12.2015]
Відповіді до завдань ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
[01.12.2015]
Завдання для проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1300
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Уроки

Микола Магера. „Хоробрі з Найхоробріших". 5 клас
Тема уроку. Микола Магера. „Хоробрі з Найхоробріших". Читання та обговорення казки.
Очікування. Після уроку учні зможуть:
— розповідати про особу письменника;
— виразно читати та передавати зміст казки;
— висловлювати власну думку про враження від прочитаного;
— пояснювати зміст поняття „справжній патріот".
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет М. Магери; СЛС (структурно-логічна схема), виставка додаткової літератури.
Теорія літератури: трикратність як одна з ознак народної та літературної казки.
Міжпредметні зв'язки: історія України.
Організація навчальної діяльності та хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності
Слово вчителя. Наша історія має глибоке коріння. Українська держава не раз стогнала від численних ворогів, які впродовж століть хижим оком дивилися на нашу землю. Тяжким лихом для народу України були постійні напади турків, татар, поляків, бо вони грабували, палили села, старих і немічних вбивали, а сильних — забирали в полон, нав'язували українцям свою мову, свою релігію. Тому український народ піднімався на бо-ротьбу з ворогом. Подвиги народних героїв, їхнє благородство, любов до рідної землі оспівувались у багатьох піснях, народних думах. Слава українських дочок і синів, патріотизм захоплював і письменників, які у своїх творах прославляли мужність, героїзм у боротьбі з ворогом. Серед них і Микола Магера.
II. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів
III. Надання необхідної інформації
1. Розповідь учителя про письменника з використанням СЛС.
Подивіться на портрет — це Микола Магера. Виразне інтелігентне обличчя, щирі, розумні очі. У погляді — упевненість, благородність, чуйність, доброта. Народився на Хмельниччині у селянській багатодітній родині. Батько — Никанор Іванович — прищепив майбутньому письменнику любов до народних пісень (мав гарний голос, знав багато напам'ять), любов до землі та праці, до навчання.
Мати — Марія Миколаївна — теж була цікавою особистістю: гарно співала і сина цьому навчала, дотримувалась звичаїв, обрядів українського народу і дітей до цього залучала, розповідала їм біблійні легенди, виховуючи любов до Бога, до справедливості в житті. Микола Магера згадує: „У великі свята матуся водила нас до храму, вчила правильно хреститися, ставати на коліна, чемно поводитись, коли йшла служба Божа".
Сім'я, хоч була бідна, але батьки дбали, щоб діти ходили до школи, гарно вчилися. Саме таке ставлення батьків до сина посприяло Миколі Магері закінчити середню школу (а це були надзвичайно важкі часи для України — голодомор, репресії), здобути у важкі післявоєнні роки вищу освіту у Київському державному університеті ім. Т. Шевченка, посісти визначне місце у суспільстві — стати носієм рідного слова, присвятити своє життя педагогічній роботі.
Любов до красного письменства зародилася у майбутнього письменника, коли він закінчував 10-й клас. Закінчення школи співпало з початком Великої Вітчизняної війни. Саме в цей період були перші поетичні спроби М. Магери. Перебуваючи на фронті з 1944 року, він у окопах писав листи-казочки і трикутником відсилав їх додому молодшій сестрі. А слава до Миколи Никаноровича як видатного письменника прийшла тоді, коли він уже був досвідченим педагогом. З-під його пера вийшли друком декілька книжок (перегляд виставки).
Особливе місце у творчості М. Магери посідають твори для дітей, зокрема казки. Саме вони є джерелом духовності, у них домінує високий ідеал, добро переважає зло, вони „дихають" щирістю й людяністю (відомості, які є у СЛС, учитель використовує під час розповіді).
2. Бесіда про трикратність у казках та постановка проблемних завдань.
а) Під час читання тексту, стежачи за цікавими пригодами, намагайтесь звернути увагу на те, скільки разів М. Магера називає український народ волелюбним. Чи справедливою є авторська характеристика народу?
б) Однією із ознак як народної, так і літературної казки є трикратність. Що це означає? У тексті твору тричі повторюється одне й те саме слово, трикратне повторення дій, предметів. Наприклад: „Було у матері три доньки... Ударив прутом три рази... Перед ним розкинулись три дороги..." Цю ознаку ми зустрічаємо і у казці М. Магери, помітьте її у тексті.
3. Виразне читання вчителем казки „Хоробрі з Найхоробріших".
4. Словникова робота. Пояснення незрозумілих слів: теє — це;
міць — міцність; скніти — померти; наречете — призначите; лазутчики — підлизи, донощики; перекинчики — люди, які переходять на сторону ворога.
IV. Інтерактивна частина
1. Обговорення казки.
— Що вас найбільше вразило у творі?
— Яким зображує автор життя українського народу (де жив, чим займався) і хто порушив його спокій?
— Хто став на захист рідної землі? Куди вони поїхали?
— Яку роль відігравало чудо-дерево Мова у житті цього народу? Хто його оберігав?
— Яку пораду дав Сивобородий Хоробрим з Найхоробріших? Як благословив на бій з ворогом?
— Чи відразу погодився Світозар стати отаманом? Чому?
— Як поставився до перемоги Хоробрих з Найхоробріших цар Нелюд? Що він задумав?
— Хто зрадив Світозара і його військо? Як саме?
— Що найбільше турбувало царя Нелюда? Хто і як намагався допомогти йому?
— Чи вдалося врятувати чудо-дерево Мову?
— Чому Зореносець, син Світозара, „ледь не заплакав", коли прийшов на священну Гору до чудо-дерева Мови? З ким він там зустрівся?
— Як Зореносець визволив батька та його побратимів?
— Як Світозар та Хоробрі з Найхоробріших помстились ворогам?
— Який зміст прихований у казці?
— З яких слів це видно?
— Як автор ставиться до українського народу?
2. Метод „ПРЕС". Відповідь на перше проблемне запитання.
Підсумок учителя. Отже, твір М. Магери „Хоробрі з Найхоробріших" пройнятий духом патріотизму, волелюбності. У казці підкреслюється миролюбивий характер народу. Справді, близько тридцяти раз сказано: „волелюбний народ". Автор підкреслює, що народ був щирим, чесним, роботящим, добрим, відвертим, дружелюбним із сусідами. А у потрібну хвилину він героїчно став на захист своєї землі і здобув перемогу. У цій казці М. Магера також стверджує думку, що мова — слава духовного життя народу. Він житиме доти, доки матиме рідну мову. Є мова — є народ, немає мови — нема й народу.
3. Метод „Мозкова атака". Відповідь на друге проблемне завдання. Трикратність у казці „Хоробрі з Найхоробріших":
— Згода! Згода! Згода!
— Світозаре! Світозаре! Світозаре!
— Клянемось! Клянемось! Клянемось!
— Чи зважаєш ти на голос народу? (З рази)
— Три дні і три ночі.
— Летить день, летить другий, а на третій бачить три дороги.
— Йде — один день, другий, аж на третій поба¬чив скелю.
— Одні двері у темниці, а там — другі, а за ними — треті.
— По три пудові замки висять.
Підсумок учителя. Використання чисел у казках, зокрема числа „три", підтверджує той факт, що числам приписували магічну суть, силу.
V. Підбиття підсумків уроку
1) Колективне складання плану казки.
1. Мирне життя волелюбного народу та порушення його спокою ворогами.
2. Хоробрі з Найхоробріших на священній Горі біля чудо-дерева Мови та зустріч там із Сивобородим.
3. Благословення Сивобородого Хоробрих з Найхоробріших з отаманом Світозаром на священний бій.
4. Перемога волелюбного народу.
5. Задум царя Нелюда та зрада Попихача.
6. Проблема царя Нелюда та спроба її вирішення.
7. Благородне рішення Зореносця та допомога йому чудо-дерева Мови.
8. Визволення Зореносцем отамана Світозара та його побратимів.
9. Перемога волелюбного народу.
2) Оцінювання.
VI. Домашнє завдання
Зміст казки.
Підготуватись до аналізу дій, вчинків персонажів казки. Виписати з тексту лексику для характеристи¬ки кожного персонажа.
Намалювати ілюстрації до казки.


Уроки 2, 3

Тема уроку. Прославлення мужності, відваги волелюбного народу та викриття й засудження зрадників свого краю у казці М. Магери „Хоробрі з Найхоробріших"
Очікування. Після уроку учні зможуть:
— визначати позитивних і негативних героїв казки, аналізувати їх вдачу, дії, характери;
— поглибити свої уміння характеризувати образи твору; виробити навички пообразного аналізу художнього твору;
— висловлювати свої думки щодо того, яке враження справили на них персонажі казки і які почуття вони у них викликали;
— розуміти необхідність бути патріотом своєї країни.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань.
Обладнання: плакат-план уроку, схема-алгоритм пообразного аналізу твору, роздатковий матеріал для перевірки домашнього завдання, учнівські ілюстрації до казки.
Теорія літератури: первинне поняття про зна¬чення прозивних імен для розкриття характерів дійо¬вих осіб художнього твору.
Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво.
Організація навчальної діяльності та хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Індивідуальна робота учнів біля дошки.
Картка 1. Відтворити послідовність картин розвитку дій у казці.
Щасливе життя волелюбного народу.
Задум царя Нелюда.
Перемога Хоробрих з Найхоробріших.
Зустріч з Сивобородим.
Напади ворогів.
Зрада Попихача.
Благословення на бій від Сивобородого та чудо-дерева Мови.
Похід Зореносця на визволення батька і його
війська.
Важкий бій народу з ворогом.
Розправа з Попихачем.
Визволення Світозара і його людей.
Розростання чудо-дерева Мови і щасливе життя
народу.
Картка 2. Дати характеристику народу.
Чесний
Справедливий
Щирий
Добрий
Відвертий
2. Літературний диктант.
1. Коли відбуваються події, зображені у казці? (У сиву давнину.)
2. Чим займався народ? (Обробляв землю.)
3. Як жив народ із сусідами? (У мирі і злагоді.)
4. Де росло чудо-дерево Мова? (На священній Горі.)
5. Хто його охороняв? (Сивобородий.)
6. Хто очолив військо Хоробрих з Найхоробріших? (Світозар.)
7. Про кого почув Сивобородий і в нього погасли очі? (Про Попихача.)
8. У що перетворювались гілки з чудо-дерева Мови? (У мечі.)
9. Хто допоміг царю Нелюду поневолити Світозара і його військо? (Попихач.)
10. У чому була сила невмирущого народу? (У чудо дереві.)
11. Хто визволив Світозара і його військо з полону? (Зореносець)
12. Як помстився Світозар Попихачу? (Підпалив йо¬го кам'яницю.)
3. Взаємоперевірка диктанту учнями.
4. Демонстрація та захист учнівських ілюстрацій до казки.
II. Оголошення теми уроку та очікуваних результатів.
Ознайомлення із планом уроку (план має інформаційний характер, що допоможе учням на уроці, у зо¬шити записується скорочено).
1 ..Алегоричний образ чудо-дерева Мови.
2. Образи народних героїв — Сивобородого, Світозара та його сина Зореносця... Уславлення вірності інте-ресам рідної нації, жертовної самовідданості її вірних синів.
3. Образ Попихача та його однодумців. Викриття й засудження зрадників народу.
4. Образ царя Нелюда. Жорстокість і підступність.
III. Інтерактивна частина (узагальнення та сис¬тематизація вивченого)
1. Систематизуюча бесіда.
— Назвіть персонажів казки.
— Хто з них уособлює сили добра, а хто — зла?
2.. Робота в малих групах.
Кожна група працює над окремим образом.
Перша група — чудо-дерево Мова і її охоронець Сивобородий.
Друга група — Світозар і Хоробрі з Найхоробріших.
Третя група — образ Зореносця.
Четверта група — образ Попихача;
П'ята група — образ царя Нелюда.
Пообразний аналіз твору
(схема-алгоритм)
Виконай дії у формі алгоритму
Визнач із ряду дійових осіб головні і другорядні
Добери докази і доведи, чому дані герої є головними і другорядними
Здійсни словесний малюнок образу на основі творчої уяви, використавши художньо-виражальні засоби (портрет, описи, вчинки, авторську мову, мову персонажів)
Проаналізуй вчинки та поведінку образу
З'ясуй, чи має він мету у житті і яку. Проаналізуй її
Проаналізуй авторське ставлення до персонажа
Дізнайся думки твоїх товаришів про нього, порівняй зі своєю
Підбий підсумки своєї роботи
1 крок
2 крок
З крок
4 крок
Простеж його ставлення до інших героїв, а їхнє до нього
5 крок
6 крок
7 крок
8 крок
9 крок
Учні в групах працюють за алгоритмом; зачитують уривки з тексту для аналізу, поведінки героїв, роздумують над їх діями, вчинками; встановлюють, якими рисами характеру наділений той чи той персонаж; добирають з тексту слова, які характеризують кожного з них (використовують домашні записи). Результатом роботи групи може бути стислий аналіз образу
4. Дослідження-спостереження: значення про¬зивних імен для розкриття характерів дійових осіб художнього твору.
Евристична бесіда з учнями.
— Як ви розумієте слова „Світозар", „Зорено-сець", „Нелюд", „Попихач"?
— А чи помітили ви схожість між іменем героя і його вчинками, рисами характеру?
— Подумайте, чому М. Магера дав такі імена своїм персонажам?
Учитель підсумовує сказане, наголошує, що у літературній, як і у народній казці, досить часто ми зустрічаємо прозивні імена дійових осіб, які допомагають автору казки розкрити характери цих персонажів. Наприклад, такі імена, як Вернигора, Крутивус, Скороход, Стрілець є втіленням мрії народу про полегшення багатьох процесів праці, пізнання таємниць навколишньої природи, вдосконалення знань та фізичних можливостей. Прозивні імена у казці „Хоробрі з Найхоробріших" — це теж бажання автора відобразити істинне, справжнє обличчя кожного героя: Світозар — зоря, яка світить народу дороговказом до визволення: Зореносець — людина, яка приносить світло, запалює зорю свободи; Нелюд — персонаж, який ненавидить український народ, Попихач — дійова особа, якою можна маневрувати, попихати.
IV. Рефлексія уроку
1. Бесіда з учнями.
— Що показав М. Магера у своїй казці?
— Яку думку в ній утверджує автор?
— Чи виконали ми ті завдання, що поставили пе¬ред собою на початку уроку?
2. Метод „Мікрофон". Чого вчить нас ця казка?
3. Заключне слово вчителя. Справді, казка М. Магери вчить нас бути справжніми патріотами своєї держави: любити її, оберігати від ворогів, а коли потрібно — ставати на її захист. Крім цього, як ми уже говорили, автор утверджує думку, що мова — основа духовного життя, це голос народу, його душа. Для українського народу мова — це історія, сучасність і майбутнє. Тому шанувати, вивчати українську мову — священний обов'язок кожного, хто народився і живе в Україні.
V. Домашнє завдання
Написати творчу роботу на тему: „Моє враження від прочитаної казки М. Магери „Хоробрі з Найхоробріших".

Література
1. Васюта С. Схема-алгоритм як ефективний засіб аналізу художнього твору// Українська література в загаль-ноосвітній школі. — 2004. — №10. — СЮ—11.
2. Волошина Н. Вивчення казки „Хоробрі з Найхо¬робріших" М. Магери у 5-му класі// Українська література в загальноосвітній школі. — 1999. — №5.
3. Горбатюк В. Миколі Магері — 80// Літературна Україна. — 2002. №30, 5 вересня.
4. Невінчана Н. Теорія літератури в школі Ч. І. — Київ: Редакція загальнопедагогічних газет, 2004. — С. 76,80.
5. ЗайчикЛ. Урок позакласного читання у 5 класі за творами М. Магери „Божа матір", „Зелені паляниці" // Ук¬раїнська література в загальноосвітній школі. — 2003. — №8.-С.14—16.
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — Київ: Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с.
7. Ткачук Г. Джерело духовності (роль експресивної лексики в моральному вихованні школярів під час опрацювання творів М. Магери у 5 класі) //Українська література в загальноосвітній школі. — 2001. — №1. — С. 35—36.

Українська література в загальноосвітній школі.- 2006.- №9

Категорія: Уроки | Додав: genamir (28.08.2010)
Переглядів: 8462 | Коментарі: 8 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 8
8  
ну дайте прочитати казку хоробрі з найхоробріших!!!!!!!!!!!!!

7  
а где сама сказка, почему одна критика, на фига она нужна, хочется прочитать сказку и самим писать сочинения, мы же не тупые

6  
Скиньте текст казки Микола Магера. „Хоробрі з Найхоробріших"

5  
де сама казка?? що ви дітям морочите одне місце

4  
хочу прочитать сказку микола магера хоробрий найхоробриший

3  
хочу прочитать сказку микола магера хоробрий найхоробриший

2  
дайте казку про Хоробрышых з Найхородрышых

1  
дайте казку про Хоробрышых з Найхородрышых

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2016