П`ятниця, 26.04.2024, 03:54

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Духовні святині [3]
З історичних джерел [43]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:03:54


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1428
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » З історичних джерел » З історичних джерел

Природні умови та рекреаційні ресурси Володарщини
Географічні координати райцентру смт.Володарка 49°32' пн.ш. і 29°57' сх.д. 
    Географічне положення району сприятливе для життя і оздоровлення населення, занять господарською діяльністю. 
     Ландшафт району являє собою підвищену слабкохвилясту лесову рівнину, розчленовану долинами і балками. 
    Вся територія району ділиться руслом річки Рось на північно-західну та південно-східну частини із загальним нахилом цих частин до русла. 
    Корисні копалини. Надра Володарщини багаті на корисні копалини, які використовуються в будівництві (граніт, пісок, глина} та для виробництва металів (титан, цирконій). Також є незначні родовища урану, які не мають промислового значення. 
     На території району виявлено поклади каолінів в селах Біліївка. Зрайки. 
     Пісок для будівництва розробляється в кар'єрах поблизу сіл Ратуш, Галайки (Тетіївський район). 
із перспективних родовищ в районі розвідані "розсипні" титаново-цирконієві руди, які залягають на невеликих глибинах в Тарасівсько-Логвинському басейні.
    Клімат. Серед природних рекреаційних ресурсів району особливе місце належить кліматичним ресурсам, оскільки саме вони визначають просторову організацію відпочинку туристів.
    Клімат, як головний лікувально-профілактичний фактор, є основою для створення на території Володарського району кліматичних курортів, оздоровчий вплив яких на людину обумовлений застосуванням аеротерапії та геліотерапії. 
    Паралельно з аеротерапією, геліотерапією може бути використана з лікувально-оздоровчою метою і ландшафтотерапія. 
    Клімат Володарського району зумовлений географічним положенням, на нього впливає Атлантичний океан та Азіатський материк. Він помірно м'який, достатньо волог 
   Середня річна норма денного світла становить майже 1714 годин. Проте спостерігаються й істотні відхилення від цього показника. 
   Сумарна сонячна радіація за рік становить 105 кк/м2. Більша частина радіації поглинається рослинами протягок теплої пори року з травня по вересень. Середня річна температура становить +7 °С. Середня температура взим становить -6 °С. Абсолютний мінімум, зареєстрований в районі, становить -35 °С, максимум - +38 °С. 
    Річна кількість опадів - 525 мм. Кількість днів, на які припадають опади, - 150 (влітку більше). 
Середня річна відносна вологість повітря становить 70% коливаючись від 50% в теплу пору року, до 90% в холод пору року. Сніговий покрив лежить близько 100 днів.
    Ці фактори створюють комфортні умови для перебуванні відпочинку туристів, для різнопланових рекреаційних занять, оздоровлення людей з вадами органів руху, нервової системи, туберкульозу легень. 
    Важливим фактором розвитку туристично-рекреаційного комплексу Володарщини є відсутність періоду акліматизаи для жителів більшої частини Європи, які можуть стати потенційними споживачами вітчизняного продукту і подорожують по туристичному маршруту "Золоте сузір'я Київщини". 
    Наявність водних об'єктів також значно підвищує рекреаційний потенціал району. За даними статистики, відпочинку на березі водойми надають перевагу 2/3 респондентів. 
   Основною водною артерією району є річка Рось, права притока Дніпра. Назва річки походить від слов'янського племені Рось (Русь), яке в давні часи жило в Придніпров'ї. Слово "русь" ("рось") означає "рудий", "русявий". Воно лягло в  основу назви Київська Русь. 
 Найпереконливішим з цього приводу є твердження визначного  вченого XIX столліття К.Шафарина, що в 
праслов'янській мові будь-яка річка називалась "русою", звідки походить і назва "русло". 
   Гідронім "рось" виник у надрах індоєвропейського етносу на терені поширення трипільської культури. Доктор філологічних наук І. Железняк твердить, що гідронім "рось" походить від індоєвропейського кореня "рос", тобто "волога", "вода". Звідти і слово "роса". Дослідник і краєзнавець В. Цимбалюк дотримується думки, що оскільки назви гідронімів, як і інших об'єктів природи, виникають ще на стадії родово-племінних об'єднань, тоді як етноси з'являються пізніше, на стадії державно-племінних об'єднань, то поняття "рось", "роси", "руси" є похідними від назви р. Рось. 
    Ця річка бере початок на Вінничині і тече по території району протягом 50 км. її загальна довжина 346 км, а площа водозбору 12515 км2. Річка перетинає район від с. Мармумівка до селища Володарка з заходу на схід і далі від Володарки до с. Городище-Пустоварівське з півдня на північ. Це типова рівнинна річка з широкою долиною і пологими схилами. Тільки в районі села Михайлівка правий схил річки крутіший і вищий. На річці в межах району створено три водосховища - Косівське (354 га). Володарське (127 га), Городище-Пустоварівське (110га), які затопили природне річище і частину заплави. 
    До басейну Росі належать її ліві притоки: Злодіївка, Коса, Рогізнянка. Березянка; праві - Молочна, Торк, Тарган. У притоки Росі впадає близько ЗО струмків різної довжини. Вони протікають по природних кормових угіддях, ярах, балках і в засушливі роки пересихають. 
    Всі малі річки зрегульовані мережею ставків, яких по району нараховується 53, загальною площею водного дзеркала понад 637 га. 
    Найбільше ставків збудовано на р. Рогізнянка (19), в межах сіл Рубченки, Рогізна, Завадівка, Коса (11), в сепі Косівка, Руде Село. 

   Грунтові води в межах району залягають на різній глибині: в межах річкових долин і заплав на глибині 0,5-1,5 м, іноді, виходячи на денну поверхню на підвищених вододільних плато, глибина залягання ґрунтових вод становить 15-20 м. За хімічним складом це гідрокарбонатно-кальцієві прісні води з мінералізацією до2 г/л.  
    Таким чином, водні ресурси району можуть відігравати значну роль в організації багатьох видів туризму, відпочиню і оздоровлення населення. Вони придатні для купання, риболовлі, занять водними видами спорту, а також для розвитку пізнавального туризму. Потреба в риболовлі може повністю задовольнитися ставками.
    Водні ресурси району можуть також виступати об'єктами любительських промислів. Вони мають багатий рослинний і тваринний світ (глухарі, водоплаваючі та болотні птахи, бобри, тетеруки). 
    Рослинний і тваринний світ. Рекреаційна зона - це один з компонентів природних рекреаційних ресурсів району, що є невід'ємною частиною лісових екосистем, призначених для задоволення потреб населення у лікуванні, віпочинку і туризмі. 
    Для Володарщини, яка розташована в північній частині лісостепу, характерне поєднання невеликих ділянок грабово-дубово-соснових лісів із степовими просторами. 
   Лісовий фонд району представлено Володарським лісництвом Білоцерківського лісостепу. Загальна площа становить 3609 га, або 5.5% від площі району. 
    Ліси району розташовані в основному в долині р. Рось і представлені окремими масивами, серед яких більшість мають значну наукову цінність і заслуговують на включення їх до складу об'єктів природно-заповідного фонду Київщини. Особливо серед них можна виділити наступні. 
    Лісовий масив "Володарська дача". Загальна площа 1010 га. Знаходиться на терасі р.Торц - притока р. Рось та частково в її заплаві. Це масив достигаючого лісу із переважанням дуба. 
   Видовий склад деревостану різноманітний: грабово-дубові, сосново-дубові насадження. Поодиноко зустрічається клен гостролистий, осика, береза, граб. Середня висота дерев -25-27 м, діаметр 30-34 см. Флора цього масиву досить різноманітна. Є рослини, яких занесено до "Червоної книги України". Це півники угорські, медунка м'яка, гніздівка звичайна. На цій території виявлено зростання цінних лікарських рослин - п'ятипалу, валеріани високої, буковиці лікарської, звіробою, первоцвіту весняного, а також рідкісного на Київщині ялівця звичайного висотою 1,5~2м. 
    На цій території водяться дикі кабани, косулі. Орнітофауна представлена 42 видами птахів. Мешкають тут канюк, одуд, зяблик, велика синиця, дубоніс, малинівка, чорний та співучий дрозди. 
    Проектований ботанічний заказник "Лобачівський ліс". Площа 148 га. Це масив середньовікового лісу, розташований на схилі яру та на прилеглій до нього вирівняній ділянці. 
   Основними лісоутворюючими породами в лісах цієї території є дуб та граб, в меншій мірі - клен та липа. Слід відзначити наявність у деревостані досить старих черешень і груп дуже старих дерев - близько 10-12 дубів віком не менше 250-300 років та діаметром 120-130 см, а також декілька вікових лип діаметром 70-80 см. Відмічено цінну особливість - один із стовбурів липи зрісся зі старим грабом. 
    Найбільший інтерес являє масове місцезростання підсніжника білосніжного центральноєвропейського виду, занесеного до "Червоної книги України" (від 8 до 20 рослин на 1 м2}. 
    Орнітокомплекс типовий для широколистяного лісу. Всього відмічено 20 видів птахів. 
   Проектований ботанічний заказник "Пихнівський ліс". Площа близько ЗО га. Розташований західніше с.Матвіївка. Це середньовіковий грабовий ліс, який утворився на місці дубово-грабового лісу. Підлісок утворений ліщиною, бузиною чорною із домішками брусниці європейської. 
    Найбільший науковий інтерес являє масове місцезростання підсніжника білосніжного центральноєвропейського. Він має 15% проектного покриття. 
    Орнітокомплекс типовий для широколистяного лісу. З хижих птахів досить поширений канюк звичайний. Відмічені рідкісний вид - орел-карлик, занесений до "Червоної книги України". 
   Проектований заповідник "Урочище Гайдамацький яр". Ділянка "Гайдамацький яр" є збереженою частиною лісостепового ландшафту і заслуговує на те, щоб бути виділеною в категорію заповідного урочища. 
Площа 16.3 га. Це неглибокий до 15-20 м яр із схиламі/ крутизною до 20°. Схили яру вкриті розрідженим степовим деревостаном, складеним липою, кленом, в'язом.
    У низині на дні яру росте вільхове насадження віком майже 100 років. Підлісок утворений ліщиною. В яру відмічені сліди життєдіяльності косуль. 
    Зоологічний проектований заказник "Заплава Росі". Знаходиться на півночі району, на правому березі р. Рось,  західній частині лісового масиву "Пархомівська дача", південніше с. Щербаки. 
    Ця територія належить до Ставищенсько-Жашківського фізико-географічного району центральної лісостепової зонс області Придніпровської височини. Загальна площа - 50 га 
   Територія являє собою збережену ділянку заплави Росі по правому берегу в місці вигину русла річки. На підвищенні правого берега розташовані ділянки середньовікових соснових насаджень з домішкою в'яза. Підлісок утворений ліщиною, бузиною. У травостої переважають пшінка весняна, анемона, зенчук жовтий. 
   Значну частину території займають заплавні водойми, між якими на терасі тягнеться смуга середньовікового вільшняку. 
 Ця територія має багатий заплавний орнітокомплекс. Навпроти гранітного кар'єру розташована досить 
 велика колонія сірої чаплі. У ній гніздиться також велика біла чапля - вид рідкісний для регіону. Поряд з колонією білої чаплі знаходиться гніздо білого лелеки. З тварин зустрічаються косуля, заєць-русак, дикий кабан, ондатра, болотяна черепаха, чорний шуліка.

Категорія: З історичних джерел | Додав: genamir (05.08.2010)
Переглядів: 2862 | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2024