Роботи учасників поетичного конкурсу «Зерна доброти» - Учнівська творчість - Літературне краєзнавство - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
П`ятниця, 09.12.2016, 14:41

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Учнівська творчість [16]
Методичні матеріали [14]
Сторінками книг [24]
Аматорська творчість [18]
Письменники-земляки [20]
Уроки літератури рідного краю [13]
Фольклор регіону [1]
Новорічні свята [5]
Свята літнього циклу [5]
Рослини-символи [12]
Вишивка [7]
Жанри фольклору [17]
Міфологічні персонажі [38]
Українська кухня [3]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:14:41


Останні надходження
[22.06.2016]
24 СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКИХ ВАРТО ПРОЧИТАТИ (0)
[19.06.2016]
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили» (0)
[01.12.2015]
Відповіді до завдань ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
[01.12.2015]
Завдання для проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1300
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 3
Гостей: 3
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Літературне краєзнавство » Учнівська творчість

Роботи учасників поетичного конкурсу «Зерна доброти»
«Райдуга дитячих мрій»

Робота учасника поетичного конкурсу «Зерна доброти»
Копиці Олесія Сергійовича
учня 3-Б класу
Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Київської області

Бажання навчатися, прославляти рідний край, зростати у великій дружній родині, мріяти, творити добро – це звучить у віршах маленького хлопчика. Вони щирі, цікаві і швидко запам'ятовуються.
Коли читаємо поезії, хочеться повернутися в далекий світ дитинства.

ДО ШКОЛИ

Поспішаю радісно до школи,
Бо вона – мій другий рідний дім,
Розгортаю сторінки я нові
У знаннях, у поглядах, у всім.
Вчителі, хлопчики й дівчата-
Всі вони – одна моя сім’я!
Разом відзначаємо ми свята,
Разом ми крокуємо в життя!

МОЄ СЕЛО
Ставочок блищить між полями,
Уквітчаний рідний мій край,
Співають птахи над хатами –
Це рідне село моє. Знай:
Живуть працьовиті тут люди,
Родина моя тут живе,
Тут я народився, і змалку
Зі мною усе тут росте!

МИ – РОДИНА!
Є у мене велика родина:
Є і братик у мене, й сестра,
У любові ми черпаємо сили
І крокуємо через життя!
Завжди разом, завжди ми у згоді,
Через труднощі всі пройдемо.
Не страшні нам життєві негоди,
Бо родинним теплом живемо.

ДИТЯЧІ МРІЇ
Дитячі мрії, як птахи, кружляють всюди.
Вони рожеві, пишні та смачні,
Вони летять у небо. Знають люди –
Дитячим мріям біди не страшні.

ДОБРИЙ ВЧИНОК
Кружляло листя у повітрі,
Промінчиками сяяв світ -
Це осінь золота ступала
У прохолоді довгих днів!
Старенька бабця коло хати
Взялася листя загрібати.
Напружилася кожна жилка,
Зігнулася, мов та верба.
Втомилась, бідна, важко диха,
Змокріла вже хустинка вся.
Пересуває ледве ноги
І важко голову здійма.
А Дмитрик вийшов погуляти
Й побачив бабцю у саду.
Вона, немов суха травичка,
Яка протистоїть вогню.
Підбіг до неї, взявсь за граблі:
«Бабусю, любонько моя!
Сідайте відпочить на лавці,
Робота буде ця моя!»
Сидить старесенька, сміється.
Радіє сонце з висоти,
Добро у серці озоветься,
Якщо його даруєш ти.


«Добро у серці розквітає…»

Робота учасника поетичного конкурсу «Зерна доброти»
Данько Параскевії Михайлівни
учениці 5 класу
Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Київської області

Все, що найдорожче дитячому серцю: родина, рідний край, перша вчителька – знайшло відображення у віршах юної поетеси. Вони відтворюють її духовний світ. Вірші надихають творити добро, захоплюватися мистецтвом, милуватися рідним краєм, берегти та поважити своїх батьків.
Вірші подобаються своєю теплотою й щирістю.


ЗЕРНА ДОБРОТИ

Я бачу зернятко маленьке,
Таке чудове і кругленьке,
Але воно дрібне й не видне.
Навіщо ж нам воно потрібне?
А ось для чого! Посадити
його у землю і полити,
удобрювати й берегти,
Тоді зерня почне рости.
Корисна виросте рослина –
Землі родючої дитина.
Так добрі справи невеличкі
В діла хороші виростають,
І зерна доброти у душах
Людським промінням ясним сяють.
Поділишся із кимось ти
Зернятками доброти –
Й людей добріших стане більше,
І Батьківщина красивіша.
Зерняточко заколоситься,
Добра колосся проросте,
На паростках любові й правди
І ружа, й мальва зацвіте.
Будь щирим, милосердним, щедрим,
До всіх, хто в світі цім існує,
Тоді на всій планеті нашій
І радість, й щастя запанує.
Тож будем добрими до всіх,
Хай кожен любить світ і знає:
Коли луна веселий сміх,
Добро у серці розквітає.

ВЧИТЕЛЬКА
Іде урок. У класі тихо.
Усі над партами схилились.
А за вікном лютує вітер
І сніговій у повній силі.
Хоч за вікном літає сніг,
Хоч виє завірюха,
Та ми туди не дивимось
І вчительку слуха,
Ми сумлінно навчаємось
Й дуже сильно стараємось,
І наші труди приносять плоди,
Бо ж ми не самі у морозні ці дні,
Нас вчителька навчає і нам допомагає.
З нею ми читаємо,
Правила вивчаємо.
Нам знання потрібні дуже!
Ти запам’ятай це, друже!
Вчительку уважно слухай,
Не відволікайся,
Бо нічого знать не будеш,
От сиди й навчайся!
- Вчителька моя найкраща,
Ви ж мене навчили!
Хай Господь і Божа Матір
Вам підбавлять сили!

ОСІНЬ
Щось тепле лине із віконця,
Це промені ясного сонця.
Берези золоті стоять,
Метелики давно вже сплять.
І осінь вже прийшла до нас,
Дарунками обдарувала,
І дуже сумно нам, бо час
Вже літечку іти від нас.
Із жалем, болем на душі
Лелеки в небі гомонять.
Мабуть, вони зовсім не хочуть
Із України відлітать.
Дощі ось-ось поллються
На ріднії поля,
На золотаве листя,
На клени, на гілля,
Це осінь промениста
Крокує по землі …

****
Ріднесенька моя родина -
Моя маленька Батьківщина!
Батьки мене всьому навчили,
В любові й радості зростили.
Мій батько - мудрий й справедливий -
В сім’ї найголовніший.
Хоч і здається він суворим,
У серці – найдобріший.
Матуся – ніжна, гарна, мила,
Нас, діток, неня дуже любить.
Як важко нам стає в житті,
Вона підкаже й приголубить.
Мій брат – маленький веселунчик -
По хаті бігає, сміється.
До кожного завжди привітний,
Сяйво любові з нього ллється
Сестричка тільки народилась.
Ми всі її обергіаєм,
Коли матуся вже стомилась,
ЇЇ глядіть допомагаєм.
Усі в сім’ї в нас дуже дружні,
Підтримають, коли сутужно,
Бо ж ми усі – одна родина,
Частинка нашої Вкраїни.

МИСТЕЦТВО

Цвітом пишним, цвітом ніжним всі дерева покриваються,
Зима люта і холодна весні місцем поступається.
Все навколо розцвітає, і зелена знов трава,
Вся природа вже буяє, вся природа вже жива.
І навкруги ховається натхнення,
Вийди з хати й спробуй пошукай.
Але не спіши, мій любий друже,
Все навкруг уважно розглядай.
Ось, як принцеса, вишня стоїть,
Вбралася в сукню нову.
Ось соловейко пісню співає,
Радісно дуже йому.
Он подивися на того хлопчину,
Який під вишнею тихо сидить.
То він малює чудову картину,
То він всіх вчить, як природу любить.
А ось поглянь на ту хатинку,
Там є відчинене вікно.
Лунає з нього гарна пісня,
І радість в ній буяє знов.

Он бачиш: дівчинка маленька
Танцює у садку танок
І дивиться щаслива ненька
На своїх творчих діточок.
Дивись, вони знайшли Натхнення,
Воно зайде й до нас в серця.
Нам треба лиш відкрити двері
Й чекати вірно й до кінця.
Натхнення - вірний друг Мистецтва,
Бо поряд йдуть вони завжди.
І ти, мій друже, не лякайся,
А поруч з ними сміло йди!


«Щоб день минув не марно»

Робота учасниці поетичного конкурсу «Зерна доброти»
Борщенко Наталії Олексіївни
учениці 1-Б класу
Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Київської області

Рясні зерна доброти вже проростають і міцніють в маленькому, але дуже щирому серці дівчинки. Краплинками теплої літньої роси переливаються слова в її поезіях. Любов’ю до родини, друзів, природи пронизаний кожен вірш юної поетеси.
Ці вірші хвилюють і водночас захоплюють.

Як тільки вигляну в віконце
Одразу радісно стає:
Сонечко весело посміхається,
Вітерець листочками грається,
Квіточка лагідно поглядає,
Пташечка голосно співає.
Потім до матусі рідної привітаюсь:
- Рідна нене, з добрим ранком!
І до школи швиденько збираюсь.
А щоб день минув не марно,
Обіцяю: з усіма поводитимусь гарно!

****
Хоч і маленька я, та вже знаю:
Що лиш добро творити маю.
Друзів у біді не залишати,
Матусі рідненькій допомагати.

****
Не буду я квіти рвати,
Не буду тварин ображати
Я буду їх любити
І з ними дружно жити.

****
Від дружби всім стає тепліше,
І кожен день життя світліше
Справжні друзі усе можуть,
Навіть у біді допоможуть.

БАБУСИНІ РУКИ
Бабусині руки ніжні та щирі.
Бабусині руки роблять добро.
Бабусині руки завжди в роботі.
Печуть вони й варять для дому мого.
Все робити вміють бабусині руки!
Тому ці теплі долоні люблять онуки.


«Всім даруйте світлу мить»

Робота учасниці поетичного конкурсу «Зерна доброти»
Чепіль Діани Олександрівни
учениці 3-А класу
Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2
Київської області

Дружна родина, шкільні друзі, навколишній світ – все це надихає юну поетесу на творчість. ЇЇ вірші схожі на ніжні, сонячні промінці. Віра в добро пронизує кожну стрічку.
Дуже хочеться, щоб життєрадісність дівчинки передалася читачам з її поки що не дуже досконалою, але такою щирою поезією.

ДОБРОТА
Лагідні руки матусі,
Теплі слова бабусі,
Мирні сонячні ранки -
Це доброти серпанки.
І муркотіння киці,
Щебіт малої птиці,
Сонячне тепле проміння -
Це доброти насіння.

ТЕПЛЕ ПОЧУТТЯ
Доброта – це щире, ніжне, тепле почуття,
Яке дарує людям радісне життя
Його чекають і рослинки, і звірятка,
І тато, й мама, і мале дитятко,
Щоб хтось турботливо сказав їм добре слово!
Це так приємно! Так чудово!
Це зігріває скрізь і всюди.
То ж будьте добрими, прошу вас дуже, люди!

****
Коли ти добрий – для тебе світить сонечко.
Коли ти добрий – гілочка постукає у твоє віконечко.
Коли ти добрий – квіти навколо розквітають.
Коли ти добрий – пташки й метелики сміливо на твою долоню сідають.

МАМИНА УСМІШКА
Мамина усмішка ніжна, ласкава,
Мамина усмішка найкраща в житті.
Прийду зі школи, мама всміхнеться
І подарує радість мені.
Вміє ця усмішка чудо творити!
Буду радіти у ріднім краю.
Буду я маму вірно любити,
Ніжну й ласкаву матусю свою!

ДАРУЙТЕ СВІТЛУ МИТЬ
Доброта існує в світі
Для дорослих і для злих.
Навіть діти розуміють,
Що не можна зло робить.
Не потрібно грубить людям,
Чи надутому ходить,
Бо добро існує всюди,
Без добра нам не прожить.
Пам'ятайте про це, друзі,
І даруйте світлу мить.
Категорія: Учнівська творчість | Додав: genamir (29.08.2013)
Переглядів: 1460 | Рейтинг: 1.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2016