Дзвоновий ман - це нечистий дух, що вселився в тіло мертвого чаклуна, якого не приймає земля після смерті.
В народі казали, якщо опівночі забратися на дзвіницю, можна побачити як він сидить у кутку, в білому ковпаку. Зірвеш з нього ковпак - будеш маятися все життя: щоночі дзвоновий ман ходить попід вікнами, просячи надіти на нього ковпак, а станеш надягати - тут і придушить злий чаклун.
Взагалі дзвіниці вважали місцями страшнуватими, особливо вночі, а самі удари дзвону наділялися чарівною силою. Не дарма ж дзвоном розганяли хмари, а хвору людину ставили під дзвін в надії, що нечистий дух, який її охопив, не витримає і втече.
Вночі церкви, каплиці, дзвіниці слугували притулком упирів, живих мерців та чортів, зникаючих з першим криком півня. В деяких місцях, наприклад, було прийнято хреститися тільки при третьому ударі дзвону, тому що на дзвіниці нібито сидить біс, але при третьому ударі він падає на землю.
|
