Кольори моєї душі

genamir

Дата: П`ятниця, 07.10.2011, 19:34 | Сообщение # 1

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Наше життя розфарбоване у різні кольори, чи воно складається з чорно-білих смуг, наче зебра?

genamir

Дата: Вівторок, 25.10.2011, 22:27 | Сообщение # 2

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Кожна людина - це витвір мистецтва, в якому поєднані різні кольори. Ви запитаєте: ”А де ж ці кольори ?” Кольори в душі, в голосі, в жестах.
Наприклад, в голосі поєднано багато кольорів. Якщо ми говоримо про щось ніжне, лагідне, небесне, то так і вимальовуються з наших вуст ніжні, грайливі, замріяні, прозорі кольори. Якщо ми говоримо про щось погане, слова починають набирати інший відтінок, більш темний і насичений.
Кожне слово, яке виливається з людини, має свій колір, свій відтінок. Якщо слово „людина” - це світло-жовтий колір, в якому поєднано і червоний, бо це колір кохання, і чорний, бо цей колір розлуки, а якщо придивитися,то можна побачити і блакитний. Це колір замріяності і свіжих почуттів.
Отже, людина – це ще й художник свого життя, який малює всіма барвами, якими дано їй від Бога.
Діденко Віка

Алина

Дата: Четвер, 10.11.2011, 16:27 | Сообщение # 3

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 4

Репутация: 0

Статус: Offline

Колір мого щастя

Ти стоїш, розкриваючи сонце. Навколо нас літають квіти; тихо шурхочучи м’якими лапками, пробігають мимо мої мрії. Блискітки в теплому золотому повітрі всміхаються і осідають і твоєму волоссі.
Ти питаєш про кольори моїх мрій. Не знаю. Я озираюсь, придивляюсь до мрій, що, мов ті привиди, випливають і знову поринають у ліс.
Кольори... бліді, притишені і приглушені, як цей вечір, але все ще глибокі. Яскраві мрії спочивають десь там, далеко, біля моря, де їх алі, сапфірові, зелені, як трава, барви якраз до місця. Тут повинно бути все м’яке, як твої руки, і твої посмішки, і твої слова, промовлені тихим шепотом...
Мрія кольору персика роходить повз нас, повільно проводжаючи чорними блискучими очима. Мрій багато. І всі різні. Кольори світло-жовті, трояндові, кольору вина, шоколаду, кольру вогню свічки та осіннього листя, що його просвічують на сонці... Не можу відповісти тобі. Не можу знайти той самий колір, що забарвлює моє серце у аромати яблук і парфуму «Currara»...
Ти сідаєш біля мене. І раптом я бачу, що колір мого щастя має барву твоїх очей...

asda

Дата: Неділя, 13.11.2011, 13:53 | Сообщение # 4

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 18

Репутация: -1

Статус: Offline

Важкий видався день. Лежу, заснути ніяк не вдається. Спостерігаючи за химерними тінями, що витанцьовують на стелі моєї кімнати утворені світлом машин, що проїзджають за вікном, роздумючи над подіями останніх днів, в моїй голові мелькнула думка. “Вкотрий раз переконуюся, що хоча наше життя розфарбоване у різні кольори, але воно дісно складається з чорно-білих смуг, наче зебра.” І що є дивним, рідко можна сказати, що ось тут чи там відбувається перехід між цими смугами у нашому житті. Виходить, шо ці смуги накладаються одна на одну (змішується чорне з білим) і наше життя пертворюється у буденно-сірі дні!