Які твори Кобзаря ви вважаєте актуальними і сьогодні? - Форум
Середа, 07.12.2016, 11:39

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
Сторінка 1 з 212»
Модератор форуму: genamir 
Форум » Давайте поспілкуємося!!! » Сторінки спілкування » Які твори Кобзаря ви вважаєте актуальними і сьогодні?
Які твори Кобзаря ви вважаєте актуальними і сьогодні?
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:27 | Сообщение # 1
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов'ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого.
Твори Великого Кобзаря і сьогодні живуть серед нас. І сьогодні є напрочуд актуальними. Думається, знайдуться люди, які посміхнуться після цих слів. Яка, мовляв, актуальність, якщо минуло 150 років, якщо кріпацтво давно скасовано, якщо Україна вже більше десятиліття є вільною країною?! А як думаєте ви? Які твори Кобзаря ви вважаєте актуальними і сьогодні?
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:28 | Сообщение # 2
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Не так тії вороги,
Як добрії люди —
І окрадуть жалкуючи,
Плачучи осудять,
І попросять тебе в хату.
І будуть вітати,
І питать тебе про тебе,
Щоб потім сміятись,
Щоб з тебе сміятись,
Щоб тебе добити...
Без ворогів можна в світі
Як-небудь прожити.
А ці добрі люде
Найдуть тебе всюди,
І на тім світі, добряги,
Тебе не забудуть.
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:30 | Сообщение # 3
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Не дуріте самі себе ,
Учітесь , читайте ,
І чужому научайтесь ,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває ,
Того Бог карає ,
Того діти цураються ,
В хату не пускають,
Чужі люди проганяють ,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому .
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:30 | Сообщение # 4
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Ну що б , здавалося , слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б"ється - ожива , як їх почує !..
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:31 | Сообщение # 5
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
А вічна тема материнської любові? Невже хтось байдуже прочитає рядки про неї?
У нашім раї на землі
Нікого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим —
читаємо у вірші Т. Шевченка. Скільки стоятиме світ, стільки будуть поети славити красу матері, славити її віддану жертовну любов до дитини. І Марія, і наймичка, і «слєпая» завжди будуть викликати у людей пошану і співчуття.
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:32 | Сообщение # 6
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Сонце заходить, гори чорніють,
Пташечка тихне, поле німіє,
Радіють люде, що одпочинуть,
А я дивлюся... і серцем лину
В темний садочок на Україну.
Лину я, лину, думу гадаю,
І ніби серце одпочиває.
Чорніє поле, і гай, і гори,
На синє небо виходить зоря.
Ой зоре! зоре! — і сльози кануть.
Чи ти зійшла вже і на Украйні?
Чи очі карі тебе шукають
На небі синім? Чи забувають?
Коли забули, бодай заснули,
Про мою доленьку щоб і не чули.
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:33 | Сообщение # 7
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Минають дні, минають ночі,
Минає літо, шелестить
Пожовкле листя, гаснуть очі,
Заснули думи, серце спить,
І все заснуло, і не знаю,
Чи я живу, чи доживаю,
Чи так по світу волочусь,
Бо вже не плачу й не сміюсь
 
genamirДата: Субота, 13.11.2010, 11:34 | Сообщение # 8
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Є також у Шевченка рядки, які були, є і будуть у всі часи справедливі, бо поки живе людство, живі і всі його вади. Наприклад, вірш “Не завидуй багатому”, у якому Кобзар закликає не заздрити нікому, бо ніхто не щасливий на землі, а заздрість – це один із найбільших людських недоліків:
Не завидуй багатому,
Багатий не знає
Ні приязні, ні любові —
Він все те наймає.

Не завидуй могучому,
Бо той заставляє.
Не завидуй і славному,
Славний добре знає,
Що не його люди люблять,
А ту тяжку славу,
Що він тяжкими сльозами
Вилив на забаву.

А молоді як зійдуться,
Та любо та тихо,
Як у раї, — а дивишся:
Ворушиться лихо.

Не завидуй же нікому,
Дивись кругом себе,
Нема раю на всій землі,
Та нема й на небі.

 
hellOFFДата: Субота, 11.12.2010, 19:25 | Сообщение # 9
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 7
Репутация: 0
Статус: Offline
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком —
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазури в печінки,—
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята: «Нехай, каже,
Може, так і треба».
Так і треба! бо немає
Господа на небі!
А ви в ярмі падаєте
Та якогось раю
На тім світі благаєте?
Немає! немає!
Шкода й праці. Схаменіться:
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
І той... і той... а що ж то я?!
Ось що, добрі люди:
Я гуляю, бенкетую
В неділю і в будень.
А вам нудно! жалкуєте!
Єй-богу, не чую,
І не кричіть! Я свою пю,
А не кров людськую!

Це на мою думку найактуальніший твір в наш час.

 
genamirДата: Неділя, 12.12.2010, 14:25 | Сообщение # 10
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Доле, де ти! Доле, де ти?
Нема ніякої;
Коли доброї жаль, Боже,
То дай злої, злої!
Не дай спати ходячому,
Серцем замирати
І гнилою колодою
По світу валятись.
А дай жити, серцем жити
І людей любити,
А коли ні... то проклинать
І світ запалити!
Страшно впасти у кайдани,
Умирать в неволі,
А ще гірше — спати, спати,
І спати на волі —
І заснути навік-віки,
І сліду не кинуть
Ніякого, однаково,
Чи жив, чи загинув!
 
genamirДата: Неділя, 12.12.2010, 14:35 | Сообщение # 11
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Звернемося до громадянських мотивів творчості поета.
Нема на світі України,
Немає кращого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати кращого добра,
Добра святого —
дорікає Шевченко своїм землякам. А наші сучасники також нерідко шукають «кращого добра» по закордонах, розпродаючи при цьому Україну по шматках. І до сьогодні не знають своїх коренів, і погоджуються з тим, що ми — «моголи або слов'яни» — байдуже, аби був прибуток. І тому й досі повторюємо за поетом сповнені болю й гіркоти слова:
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають.
 
genamirДата: Неділя, 12.12.2010, 14:36 | Сообщение # 12
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
А поема «Кавказ», на жаль, ще довго не втратить своєї актуальності. Вона була написана у 1845 році, коли царська Росія вела на Кавказі загарбницьку війну. Минуло багато-багато десятиліть — і що ми бачимо?
А поки що течуть ріки,
Кривавії ріки!
Війна в Чечні болем відгукується в серцях не лише мільйонів росіян, а і всіх тих, хто співчуває людському горю, людським нещастям. І течуть, течуть криваві ріки в горах Кавказу...
 
genamirДата: Неділя, 12.12.2010, 14:41 | Сообщение # 13
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Зараз ми господарі в своїй країні, але між собою не завжди знаходимо згоди. І багато хто не єднає нашу державу, а розколює:
Доборолась Україна.
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
Не чують. Сьогодні “братам” та “сестрам” простіше чубитися, поливати один одного брудом, лаяти і оббріхувати із високих трибун.
 
genamirДата: Вівторок, 08.03.2011, 23:07 | Сообщение # 14
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
Багато років пройшло після смерті Тараса Шевченка. Але його поезії забути не можливо. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду. Вони ставали наче добрими порадниками у скруті, бо написані з такою щирістю, що душа бринить від щастя чи від туги. Багато з них стали піснями, і тепер вже ніхто не може їх відрізнити від народних пісень. Здається, що словами Шевченка говорить сам український народ:
Думи мої, думи мої!
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
 
PGДата: Середа, 09.03.2011, 10:11 | Сообщение # 15
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 6
Репутация: 0
Статус: Offline
Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив саме ті думки і настрої, які були важливими у житті українців його часу. Про те, що його творчість знайшла відгук у сердцях людей, свідчить те, що в другій половині XIX і на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, по ньому вчилися читати. В той час твори Шевченка об'єднали українській народ, особливо жителів Лівобережної України. По відношенню людини до творчості Шевченка відразу стає видно, наскільки людина ерудована і чи є вона дійсно патріотом своєї землі.
 
Форум » Давайте поспілкуємося!!! » Сторінки спілкування » Які твори Кобзаря ви вважаєте актуальними і сьогодні?
Сторінка 1 з 212»
Пошук:

Мірошник Інна Олексіївна © 2016