|
Четвер, 12.12.2024, 03:30 | Кабінет літературного краєзнавства Сайт Мірошник Інни Олексіївни
|
Сім чудес України
| |
genamir | Дата: П`ятниця, 07.10.2011, 19:30 | Сообщение # 1 |
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
| Чи знаєте ви про чудеса України?
|
|
| |
genamir | Дата: Вівторок, 25.10.2011, 22:30 | Сообщение # 2 |
Admin
Группа: Адміністратори
Сообщений: 191
Репутация: -1
Статус: Offline
| Національний дендропарк „Софіївка”
Уманський парк „Софіївка” є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця 18-19 сторіччя. Заснований парк у 1796 році багатим польським магнатом Станіславом Потоцьким на честь своєї дружини красуні - гречанки Софії, і був подарований їй у травні 1802 року. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні грати - все це можна побачити , відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років.Туристичний сезон в Умані триває весь рік, потік відвідувачів не зменшується ні влітку, ні взимку. Стародавніми алеями парку проходили Олександр Пушкін, Тарас Шевченко... Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк. Багато легенд складено про саме місто Умань - одне із старовинних міст України. Ним володіла польська шляхта, його палили та розгромлювали вщент татари і турки, але воно знову й знову піднімалося з попелу. В Умані до цих пір знаходяться залишки підземних ходів, які служили місцевим мешканцям сховищами і своєрідними укріпленнями.
Діденко Віка
|
|
| |
asda | Дата: Неділя, 13.11.2011, 12:49 | Сообщение # 3 |
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 18
Репутация: -1
Статус: Offline
| Фортеця у Меджибожі, зведена між річками Південний Буг і Бужок, – одна з найбільших і найдавніших фортифікаційних споруд України. Розташовані в мальовничому куточку Хмельниччини, могутні мури і башти фортеці нікого не залишають байдужим...
Фортеця у Меджибожі Фортеця у Меджибожі Фортеця у Меджибожі Фортеця у Меджибожі Перші древньоруські укріплення на місці нинішньої фортеці були зведені ще до монгольського нашестя, проте в середині ХІІІ століття вони були знищені за наказом монголів. Ослаблені протистоянням з Золотою Ордою галицько-волинські землі в XIV століття підпадають під владу литовських князів. Меджибіж стає королівським замком, який передавався у володіння прикордонним старостам, що повинні були стримувати наскоки татар. І вже у 1516 році у Меджибожі був мурований замок. З 1540 року (майже на 200 років) Меджибіж стає власністю шляхтичів Сенявських, які зводять на території фортеці в 1564 році костьол і продовжують її укріплювати. Завдяки цьому у 1566 році Меджибіж витримав облогу татарського війська, а ще через п’ятдесят років мури Меджибожа, товщина стін якого подекуди сягала 4 метрів, не змогло взяти кримське військо. На початку ХVІІІ ст. Меджибіж постраждав від місцевого населення, коли повстанці у 1702 р. обложили замок. З 1730 року містом володіли Чарторийські, а у 1831 їх майно було конфісковано за участь в польському повстанні, з того часу в замку були так звані «таборові збори» (казарми).
На сьогоднішній день у Меджибізькій фортеці, яка отримала статус заповідника, тривають реставраційні роботи. Приведено до ладу та відновлено ряд будівель, зокрема, відреставровано північно-західний корпус заповідника та «Лицарську» вежу, яка стала оглядовим майданчиком для відвідувачів. Окрім того, ведеться серйозна робота по перетворенню заповідника в тому числі і на науково-дослідницький та культурно-освітній центр. У північно-західному корпусі заповідника відкрито краєзнавчий музей із 6 музейних залів з експозиціями; працює постійна експозиція «Український традиційний одяг подолян в обрядах та звичаях»; «Творчість українських художників і скульпторів другої половини XX століття» тощо. У заповіднику регулярно проходять різного роду просвітницькі та освітні заходи.
|
|
| |
Karton-SarA | Дата: Четвер, 15.12.2011, 21:01 | Сообщение # 4 |
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 4
Репутация: 0
Статус: Offline
| Хотинська фортеця – свідок численних війн та баталій. Протягом століть вона була центром розвитку ремесел і торгівлі, культури та економіки. Ця середньовічна красуня може багато розповісти тому, хто побажає вислухати її... Не випадково скелястий мис над Дністром наші предки називали «Хотінь». Назва міста походить від дієслова «хотіти», оскільки мис був бажаним та надійним місцем для давніх поселенців. Завдяки міцній твердині та вигідному розташуванню Хотин став центром розвитку ремесел і торгівлі, які, своєю чергою, сприяли розквіту його культури та економіки. Місто було важливим пунктом у європейсько-азійській торгівлі.
Розташований на основних транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького (Байди), Петра Дорошенка. Під час Визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького. Відома Хотинська фортеця і подіями Хотинської війни, яка проходила під стінами фортеці у вересні – на початку жовтня 1621 р. Ця війна прославила запорозьких козаків та їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала переломним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і набула відголосу у світовій літературі.
Упродовж XVII ст. Хотин переходив з рук до рук, ним володіли і польські королі, і турецькі феодали, не раз місто визволяли запорозькі козаки. Під час Визвольної війни у Хотині перебували війська Богдана Хмельницького (1650–1653 рр.). Тільки на початку XVIII ст. туркам вдалося остаточно закріпитися в Хотині і в фортеці. Після реконструкції 1712–1718 рр. (за участю французьких інженерів) вона стала наймогутнішим вузлом османської оборони на сході Європи. І хоча в ХVIII–ХІХ ст. фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, та під її мурами продовжували кипіти битви.
У 1826 р. місту Хотину був наданий герб: в золотому полі срібна фортеця з трьома баштами; на двох крайніх вміщено по бунчуку, а на середній – півмісяць на держаку; над ним хрест:навхрест – дві шаблі лезами вниз, над ними – срібний хрест на ознаку взяття Турецької фортеці.
У Хотинській фортеці проводилися зйомки багатьох художніх фільмів, серед яких «Гадюка», «Захар Беркут», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Три мушкетери», «Стріли Робін Гуда». Серед недавніх – екранізація твору відомого українського письменника Юрія Мушкетика «Яса» та зйомки кінострічки «Запорозька Січ» за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба».
|
|
| |
EcsTaSy | Дата: Понеділок, 26.12.2011, 12:09 | Сообщение # 5 |
Рядовий
Группа: Користувачі
Сообщений: 5
Репутация: 0
Статус: Offline
| «Сім чуде́с Украї́ни» — сім історико-культурних пам'яток України. Список складено за версією оргкомітету всеукраїнської акції Сім чудес України 21 серпня 2007.
Заповідник «Кам'янець» (Кам'янець-Подільський) Києво-Печерська Лавра (Київ) Софіївка (Умань) Софія Київська (Київ) Херсонес Таврійський (Севастополь) Хотинська фортеця (Хотин) Хортиця (Запоріжжя)
Детальніше можна почитати тут (http://uk.wikipedia.org/wiki/Сім_чудес_України)
|
|
| |
Мірошник Інна Олексіївна © 2024 |
|
| |