Ми вшановуєм пам'ять Шевченка

genamir

Дата: Середа, 23.02.2011, 22:21 | Сообщение # 1

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка!
А чи в кожній нашій родині шанують Кобзаря, бережуть і цінують його слово, знають, читають безсмертні вірші, співають Шевченкові пісні?

inna63

Дата: Неділя, 13.03.2011, 13:48 | Сообщение # 2

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 10

Репутация: 0

Статус: Offline

Щороку приходить до нас весна, а з нею – Шевченківські свята, які проходять у кожній школі. В програмі свят і Шевченківські читання, і інсценізації творів Шевченка. Хіба це не вияв поваги і вшанування пам’яті Шевченка? І хоч минуло досить багато часу, народ пам´ятає, знає і шанує свого генія.

Ксюшка

Дата: Неділя, 13.03.2011, 19:27 | Сообщение # 3

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 2

Репутация: 0

Статус: Offline

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобзар, 9 березня 1814 — 10 березня 1861) — український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч, філософ, політик, фольклорист, з точки зору багатьох українців — духовний батько сучасного українського народу, людина, яка присвятила своє життя збереженню і поширенню самобутньої народної мудрості тісно пов'язаній з стародавньою православною козацькою культурою і звичаями України.
Шевченко народився у селі Моринці Київської губернії, в закріпаченій селянській родині козацького походження. Рано втративши матір, а потім і батька, він з дитинства зазнав багато горя і знущань. Працюючи і навчаючись у дяків, Шевченко ознайомився з деякими творами української літератури, а відчуваючи великий потяг до малювання, уже тоді робив перші спроби розпочати навчання у маляра. Коли Шевченкові минуло 14 років, його зробили дворовим слугою поміщика П. Енгельгардта в маєтку Вільшані. З осені 1828 року до початку 1831 року Шевченко побував зі своїм паном у Вільні, де, можливо, відвідував лекції малювання у професора Віленського Університету Й. Рустемаса. У Вільні Шевченко був очевидцем революційних подій і міг читати патріотичні прокламації повстанців. З цього періоду зберігся малюнок Шевченка «Погруддя жінки», що свідчить про майже професійне володіння олівцем.
10 березня 1861 року Шевченко помер. На кошти друзів 13 березня його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.
Після того, як п'ятдесят вісім днів знаходився прах Т. Г. Шевченка в Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу в квітні того ж року, перевезено в Україну і перепоховано на Чернечій горі біля Канева.

Кейт

Дата: Неділя, 13.03.2011, 20:57 | Сообщение # 4

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 1

Репутация: 0

Статус: Offline

Тарас Шевченко-великий український поет. Він написав багато віршів. І хоч помер він 150 років тому, його вірші й досі шанують. Пам"ятники Т. Г. Шевченку стоять в багатьох країнах світу, тому що Шевченко мав пошану від усього людства. Він був поетом гноблених, але нескорених.
Його найкраща книга "Кобзар" перекладена багатьма мовами. Він пройшов шлях від маленького хлопчика-кріпака, до всесвітньовідомого поета та художника. В школі проводять вечори творчості Т. Шевченка на його день народження.
Я ставлюся до Тараса Шевченка з повагою, тому що пройшовши нелегкий кріпацький шлях, він не скорився нелегкій долі.

KOTE

Дата: Середа, 16.03.2011, 16:09 | Сообщение # 5

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 6

Репутация: 0

Статус: Offline

Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

Дата: Четвер, 17.03.2011, 15:32 | Сообщение # 6

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 6

Репутация: 0

Статус: Offline

Вшановуємо пам'ять Великого Кобзаря

Біля пам'ятника Тарасу Григоровичу Шевченку 9 березня о 10 годині ранку було людно. Володарчани цього дня вшановували пам'ять Великого Кобзаря. 197-мій річниці від Дня народження Тараса Шевченка та Дню народження Володарського району й був присвячений урочистий мітинг.
Гімн України та гімн Володарщини сповістили про початок урочистостей. Залунали вірші видатного українського поета.
В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість.
Саме таким є для України ім'я безсмертного Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка.Про приклад незламності Тараса Шевченка в боротьбі за щастя всіх говорила голова районного осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта»
імені Тараса Григоровича Шевченка Тамара Устиновська.
У мітингу взяли участь голова райдерждміністрації Руслан Поліщук, голова районної ради Петро Мусієнко, селищний головава Євгенія Короленко.
До пам'ятника Тарасу Григорович клали квіти від районної державної адміністрації, районної ради та Володарської селищної ради.
Голос Шевченка завжди був, є і залишається голосом мудрого друга. Він пробуджував любов до своєї Батьківщини кликав сильних на подвиги, вселяв у і слабких надію і віру. Це був голос скривавленої,закутої у кайдани,але нескореної народу.

(Forever)

Дата: Четвер, 17.03.2011, 19:30 | Сообщение # 7

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 5

Репутация: 0

Статус: Offline

Тарас Григорович Шевченко - великий український поет. Народився в селі Моринці, що на Черкащині, в кріпацькій родині. Похований на Чернечій горі. І до сьогоднішньго дня всі шанують і пам'ятають Т.Г. Шевченка. На його честь названо Київський університет, називають вулиці. У Володарці є вулиця Шевченка. У школах, ліцеях, інститутах вивчають творчість Тараса Григоровича Шевченка. У всіх навчальних закладах традиційно проводять конкурси читців поезій Кобзаря, Шевченківські дні. Діти малюють малюнки до його віршів, пишуть твори про нього та його творчість.Так ми шануємо великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
Писарчук Оксана 5 клас

Додано (17.03.2011, 19:30)
---------------------------------------------
Т.Г. Шевченка шанують за те, що він писав чудові вірші, саме він розповів світові про Україну, її чарівну природу, славне минуле, вільнолюбний народ. Його "Кобзар" перекладений багатьма мовами світу. Я думаю, що в кожній українській родині повинна бути ця книга. Ми будемо завжди пам'ятати Тараса Григоровича Шевченка, бо він живе у своїх поезіях.
Масовець Аліна 5 клас.

genamir

Дата: Четвер, 17.03.2011, 22:57 | Сообщение # 8

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Фінальний етап І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка відбувся на Волині
5 березня 2011 року, напередодні Дня народження Тараса Шевченка, відбувся фінальний етап І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, започаткований Указом Президента України від 30 вересня 2010 року N928_2010 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка». Його мета - формування національного характеру, розвиток творчого потенціалу особистості, підвищення рівня знань з української мови і літератури, виховання у молодого покоління любові до мови українського народу, забезпечення її всебічного розвитку, а також вивчення та популяризація творчості Тараса Шевченка.
Відкриття І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка відбулося 3 листопада 2010 року в Чернівцях. На Волині в грудні 2010 року проходили І та ІІ етапи І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Обласний етап Конкурсу для учнів загальноосвітніх навчальних закладів відбувся 12 лютого 2011 у м. Володимирі-Волинському, для студентів ВНЗ І- ІV рівнів акредитації – 21 січня 2011 року в Луцькому педагогічному коледжі. У конкурсі брали участь учні 5-11 класів ЗНЗ, ліцеїсти, учні ПТНЗ, студенти ВНЗ І- ІV рівнів акредитації.
Фінальний етап конкурсу проведено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України за сприяння управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації, Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти. Фіналісти конкурсу змагалися на базі Маяківського навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ст. – лінгвістичний ліцей» у рік 50-річчя школи і 20-річчя ліцею.
У творчому поєдинку взяли участь 34 учасники-переможці обласного конкурсу. З них – 19 учнів ЗНЗ, 12 студентів ВНЗ І-ІV рівнів акредитації, 3 учні ПТНЗ. На урочистому відкритті Конкурсу з вітальним словом звернулися Загрева Валентина Ярославівна – заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації, голова оргкомітету, Возняк Євгеній Михайлович – директор Маяківського НВК, Горик Ніна Петрівна – голова журі обласного учнівського етапу конкурсу. Фіналістів І Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка привітала представник Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, науковий співробітник Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Аліна Кирилюк. Заступник начальника управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації В.Я.Загрева та голова журі ІІІ етапу Н.П.Горик вручили дипломи й цінні подарунки переможцям обласного етапу та грамоти управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації педагогам, які виплекали юні таланти.
Полум'яне слово Великого Кобзаря прозвучало у виконанні кращих декламаторів ліцею.
Головний спеціаліст управління
освіти і науки облдержадміністрації
Лариса Роговська

Ксюшка

Дата: П`ятниця, 18.03.2011, 20:02 | Сообщение # 9

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 2

Репутация: 0

Статус: Offline

Тарас Григорович Шевченко - відомий український поет, письменник, який народився в селі Моринцях, що на Черкащині у 1814 році 9 березня в сім’ї селянина - кріпака. Помер Тарас Григорович Шевченко ще у 1861 році, але ми його не забуваємо. Вірші його вчили наші предки, вчимо ми і будуть вчити наші наступники. Ці вірші нам дуже подобаються. Вони легко вчаться. Вони милозвучні, красиві і, головне, написані від душі. В кожній хаті є якісь згадки про Тараса Шевченка. А ще Іван Гнатюк написав вірш "Портрет", в якому йдеться про портрет Тараса Шевченка.
Мельник Руслана 5 клас.

genamir

Дата: Субота, 19.03.2011, 14:00 | Сообщение # 10

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Тарасовіт
Міжнародна комісія з нових мінералів підтримала подання науковців України щодо присвоєння природній хімічній сполуці кристалічної будови імені (цього разу насправді самого імені) Тараса Шевченка. Цю мінеральну речовину відкрив у 60-х роках минулого століття геолог, ректор Львівського університету, згодом академік Євген Лазаренко. Її було знайдено серед кварцево-рудних утворень в околицях Наголоно-Тарасівки на Донеччині. Назву рожево-білого мінералу тарасовіт — учені схвалили майже одностайно. Лише один голос був проти: йому більше подобалась назва "шевченковіт”.

genamir

Дата: Субота, 19.03.2011, 14:00 | Сообщение # 11

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Планета Кобзар
1982 року малій планеті №427 було надано назву Кобзар. Вона з’явилась у телескопі перед очима відомого дослідника тіл Сонячної системи, кандидата фізико-математичних наук М.С.Черних із Кримської астрофізичної обсерваторії. Кожне її обертання між орбітами Марса і Юпітера на середній відстані від Сонця 2,7415713 астрономічних одиниць триває чотири з половиною роки. З вигляду це, мабуть, брила неправильної форми з віспинами кратерів, укрита шаром пилу, який ледве утримується слабким гравітаційним полем. Розмір цієї планети 6 — 7 км, тобто приблизно такий, як саме ядро комети Галлея.

genamir

Дата: Субота, 19.03.2011, 14:01 | Сообщение # 12

Admin

Группа: Адміністратори

Сообщений: 191

Репутация: -1

Статус: Offline

Пік Шевченка
1939 року альпіністи Дніпропетровська підкорили вершину Суганського хребта на Центральному Кавказі заввишки 4200 метрів над рівнем моря й назвали її — пік Шевченка. Згодом, напередодні 175-ліття від дня народження поета, на цьому місці встановили його погруддя з металу.

Музей однієї книги
Єдиний у світі музей однієї книги - "Кобзаря" Т.Г.Шевченкa відкритий у Черкассах у травні 1989 р. у меморіальному будинку, у якому з 18 по 22 липня 1859 р. жив у родині Цибульських Т.Г.Шевченко, про що свідчить меморіальна дошка на будинку музею.

KOTE

Дата: П`ятниця, 15.04.2011, 21:42 | Сообщение # 13

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 6

Репутация: 0

Статус: Offline

Весна… Вже сама згадка про неїбудить у серці щемну радість. Це свято оновлення і відродження природи.
Коли приходить весна, кожномуз нас здається, що ми народжуємося на світ вдруге, що весна ця особлива, краща, ніж були попередні.
В один із таких днів народився Тарас Григорович Шевченко. І цього дня почалося відродження й оновлення України, бо кожним порухом душі він дбав про рідну землю.Заповітні слова Великого Кобзаря „Не забудьте пом’янути незлим, тихим словом” ми, теперішнє покоління, знаємо, пам’ятаємо і виконуємо. І з впевненістю можемо сказати: „Ми тебе не забудем, Тарасе!”

Додано (15.04.2011, 21:42)
---------------------------------------------
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка
Дату 9 березня 1814 року вшановують в усьому світі. Цього дня 197 років тому народився легендарний поет і просто людина з великої літери Тарас Григорович Шевченко. Це геній, поезія і проза, живопис і графіка якого пронизані любов’ю до України і до людини.
Минають роки, десятиліття, та товща часу не в змозі притлумити гостру актуальність його слова для кожного з наступних поколінь.

Сообщение отредактировал KOTE - П`ятниця, 15.04.2011, 21:40

asda

Дата: Неділя, 13.11.2011, 14:25 | Сообщение # 14

Рядовий

Группа: Користувачі

Сообщений: 18

Репутация: -1

Статус: Offline

9 березня 1814 року випромінюється в людських серцях незабутньою пам’ятью про день народження Тараса Григоровича Шевченка. А у цьому році 10 березня виповнюється 150 років від дня смерті великого Кобзаря.

Феномен Тараса Шевченка виявляється в тому, що кожна людина творить свій власний Шевченків простір. Ми читаємо поезії Кобзаря, розмірковуємо над його життям, страждаємо разом із його героями. І маємо особисті відчуття від цієї знакової для кожного українця постаті…

Народився Тарас Григорович Шевченко у с. Моринці Київської губернії (тепер Черкаської обл.) у сім’ї кріпаків Григорія Івановича і Катерини Якимівни. Після смерті матері (1823) і батька (1825) почалися в малого Тараса життєві незгоди, що тривалий час переслідували його. Усім відомий образ малого Тараса, який носить воду школярам, служить козачком в палаці Енгельгарда, разом з ним переїжджає до Вільно, Варшави і, врешті, до Петербурга. Доля подарувала Тарасу талант не тільки поета, а і художника; і він не дав йому загубитися в кріпацькій безвісті, привів в академічні петербурзькі кола. Уперто і завзято йшов Тарас назустріч своєму ще не усвідомленому призначенню.

3 квітня 1838 року, коли в лотерею було розіграно портрет В. Жуковського, написаний К.Брюловим, й панові Енгельгарду вручена сума 2500 карбованців за звільнення Тараса з кріпацтва, Шевченко – вільна людина – активно вчиться й працює в Академії мистецтв, одержує срібні медалі за картини «Хлопчик-жебоак, що дає хліб собаці», «Циганка-ворожка», «Катерина», і вперше заявляє про себе як талановитий поет.

У цей період з’явились балада «Причинна», поезії «Нудно мені, тяжко – що маю робити», «Думка», історична поема «Гайдамаки», трагедія «Никита Гайдай», згодом перероблена в драму «Невеста», історико-побутова драма «Назар Стодоля». 18 квітня 1840 року вийшла перша збірка віршів «Кобзар». Це стало, - як писав Іван Франко, - епохальною датою в розвої українського письменства, другою після «Енеїди» І. Котляревського.

У 40-х роках Тарас Григорович тричі відвідав Україну (1843, 1844, 1845). 14 років він жив поза рідним краєм. Писав твори, навіяні спогадами про Черкащину, але приїхавши додому, побачив не вимріяну, а реальну Україну, що постала перед його очима великою руїною. Результатом цих поїздок став альбом творів «Три літа» - 23 поезії за три роки. Пантелеймон Куліш, оцінюючи поезії Шевченка періоду «трьох літ», стверджував, що це був уже не кобзар, а національний пророк. Рукопис «Три літа» справедливо називають духовним скарбом, заповітом рідному народові.

Навесні 1846 року, під час проживання в Києві, Шевченко познайомився з членами Кирило-Мефодіївського товариства – таємної антикріпосницької організації. Мандруючи Україною, він дізнався, що почалися арешти членів цього братства. 5 квітня 1847 року Тараса Григоровича було заарештовано і нещадно покарано: він став солдатом Окремого Оренбурзького корпусу. Всі десять невольницьких літ над Кобзарем України тяжіла нелюдська заборона писати й малювати. Тільки завдяки клопотанню друзів у 1857 р. поета звільнили з заслання. Десять літ пройшло в неволі і народився в Поета новий голос, який міцнів у передчутті свободи, в думках уже складалася величина поеми «Неофіти».

Неволя «проковтнула» не тільки літа поета, а й його здоров’я і, головне, підточила сили великого Таланту. Перехворівши на засланні ревматизмом, цингою і вийшовши на волю в 44 роки передчасно постарілим, Т. Г. Шевченко уже не міг поправити своє здоров’я. 9 травня він ще отримував вітальні телеграми з нагоди дня народження, а 10 березня 1861 року о 5 год. 30 хв. Ранку його вже не стало.

Великий син українського народу Тарас Шевченко спочатку був похований на Смоленському кладовищі у Петербурзі. Та його найближчі друзі вважали за необхідне згідно з «Заповітом» перевезти тіло в Україну. 26 квітня 1861 року на цвинтарі зібрались друзі й шанувальники поета. Над прахом Кобзаря виголосив промову М. Костомаров. Жалобний кортеж відправився спочатку до Москви, де численні москвичі прощалися з поетом, а потім рушив в Україну, і в кожному місті й селі його зустрічали багатолюдні натовпи народу.

У травні 1861 року Україна вдруге оплакувала свого сина. 22 травня Т. Г. Шевченка поховали на Чернечій горі поблизу Канева. Народ назвав Ії Тарасовою горою.

За своє життя Шевченко жодного разу не поступився своїми поглядами, переконаннями. Крім переслідувань, він нічого не надбав для себе, зате відкрив Україну світові.

Кожна епоха має своє уявлення про Шевченка, формує і сприймає його образ. Шевченків «Кобзар» став синонімом сумління свого часу, бо сам автор зібрав сюди кожну сльозинку, найменший стогін болю кріпака. Духовну велич і красу народу він підніс на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Ім’я Тараса Шевченка стало символом нашого народу. Його «Кобзар» лежить на столі поряд з хлібом, а пісні його вишиті на рушниках.