Сучасна система навчання зумовлює нові тенденції щодо розвитку освіти. Основу сучасного інформаційного суспільства складають не традиційні матеріальні, а інформаційні ресурси, знання, наука, організаційні чинники, здібності людей, їхня ініціатива, креативність. З’явилась потреба у діяльних, обдарованих, інтелектуально і духовно збагачених громадянах, тому основним завданням освітніх закладів є розвиток індивідуальних здібностей учнів у процесі навчання і виховання.
   Новий підхід у викладанні філологічних дисциплін вимагає працювати у творчому режимі, нестандартних напрямах, постійно вдосконалювати свою професійну діяльність, спрямовувати свою роботу на розвиток творчих можливостей учнів, їхніх талантів з метою отримання певного освітнього результату.
    Реформування освіти потребує від молоді освіченості та читацької культури. Володіння словом посідає одне з чільних місць. З метою забезпечення виконання вимог державних стандартів необхідно змінити підходи до вивчення літератури як мистецтва слова. Ефективне навчання можливе лише за умови створення такої організації діяльності, за якої враховувалася б специфіка викладання предмета. Останнім часом спостерігаємо зниження рівня читання учнів з одного боку і неоднозначне ставлення суб’єктів літературної діяльності до використання нових інформаційних технологій у навчальному процесі з іншого, що стає підставою для розв’язання протиріч між розвитком літературних знань і читацькими уміннями. Ще одну групу протиріч спричинив інформаційний вибух. З одного боку - невідповідність технічного оснащення кабінетів української мови та літератури, а з іншого – велика наповненість учнів у класах, що гальмує процес набуття літературної компетентності. Щодо першого протиріччя, то його можна розв’язати шляхом використання інформаційних засобів, розташованих у кабінетах інформатики, а друге потребує диференційного та індивідуального підходу. Переконана, створення умов для діалогового навчання «автор-твір-читач» забезпечить підвищення читацького рівня школярів, стимулюватиме бажання досягти мети. 

     Використання комп’ютера та Інтернету, уміння знаходити потрібну інформацію, застосовувати її – це потреба нашого часу, суспільства, в якому ми живемо.  
    Усе це зумовлює пошук альтернативних засобів навчання. Отже, необхідно забезпечити формування знань, умінь, навичок новими засобами навчання. Одним із таких є навчання з використанням інформаційних технологій (ІТ). Школярам необхідно дати можливість вивчати світ не лише за допомогою підручників, а і за допомогою використання ІТ, адже діти звикли сприймати оточуюче середовище весело, безпосередньо. Вплив на зорові і слухові аналізатори сприяють кращому запам’ятовуванню матеріалу.
    Інформація запам’ятовується сама по собі без спеціального заучування, у ході виконання діяльності й роботи над інформацією. При сенсорному типі пам’яті інформація сприймається досить точно й повно органами чуттів на рівні рецепторів . Мультимедійні технологіїпередбачають взаємодію візуальних і аудіоефектів під керівництвом програмового забезпечення. Це, звичайно, дає великі можливості школярам для творчості.
   Учитель повинен так спланувати діяльність учнів , щоб процес навчання був спрямований на зміни у рівнях розумової діяльності: важливо формувати не просто мислення, а навички мислення високого рівня.
   Особистість людини створюється суспільними зв’язками, в які вона вступає в своїй предметній діяльності, але основною діяльністю діти займаються в стінах школи, тому саме школа має урізноманітнити цю діяльність, зробити її більш живою й конкретною. Це дасть можливість різнобічно розвиватись кожній дитині.
   Предметні уроки з використанням комп’ютера сприяють підвищенню пізнавального інтересу та творчої активності учнів, дозволяють здійснювати особистісний підхід, поетапне застосування знань, умінь і навичок. При цьому краще сприймається й легше запам’ятовується навчальний матеріал, економно використовується час. Індивідуальний підхід у його поєднанні з поточним контролем дає можливість максимально об’єктивно оцінити та ефективно керувати процесом засвоєння теми. Здійснення контролю відбувається зі зворотнім зв’язком, діагностикою помилок за результатами навчання та оцінювання, формується готовність особистості до творчої діяльності: використання самоконтролю, самокоррекції сприяють формуванню впевненості учня в собі.
   Комп’ютер - це не тільки потужний інструмент, а й повною мірою третій партнер у педагогічній взаємодії, який дає іншим його учасникам великі можливості в переробці інформації. Отже, переваги застосування нових мультимедійних технологій виявляються саме у вирішенні псиолого-педагогічних проблем, пов’язаних із підвищенням ефективності процесу навчання.
   Використання комп’ютерних систем дає можливість вивчати мову і літературу з інтересом, творчо і ефективно. Саме завдяки комп’ютеру забезпечується простий і швидкий доступ до навчальної інформації, яка сприймається значно краще, ніж традиційні технології, що викладені на папері. Для тренувальних вправ і словникового диктанту можна обрати завдання текстового характеру, перевірка яких здійснюється автономно. Учні мають змогу бачити на екранах оцінювання виконаних завдань.
   Щоб з’ясувати рівень навченості з теми, прищепити любов до предмета, доцільно провести аукціон знань. Такий урок містить матеріалидидактичних рівнів: по-перше, лінгвістичну теорію, без якої неможливо засвоїти новий матеріал, по-друге, наочний матеріал до теоретичних положень, по-третє, систему тренувальних вправ і контрольних запитань. Протягом уроку застосовуємо принцип паралельного вивчення нового матеріалу і закріплення раніше вивченого, який подається у зв’язку з розвитком мовлення і мислення школярів.
   У практику сучасної школи впевнено входить урок у електронному вигляді, невід’ємними частинами якого є демонстрація підібраного матеріалу: ілюстрацій, таблиць, схем, музичний супровід, проведення бліц-опитувань, використання тестових завдань, відео- і аудіо фрагментів. Дослідницька діяльність учнів передбачає використання таких методів: визначення проблеми і завдань дослідження; визначення експериментальних, статичних і гіпотетичних способів дослідження; збирання, систематизація та аналіз одержаних результатів, підведення підсумків; звернення до нових проблем.
     Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, - яку вони здійснюють упродовж певного часу. Так, під час вивчення теми «Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Правопис прислівників» доречно мати домашнє завдання, під час виконання якого учні створюють презентацію на тему «Прислівник», використовуючи образне мислення, презентацію зі своїми творчими роботами, поетичні твори з використанням прислівників. Такі завдання сприяють розвитку в учнів навичок мислення високого рівня: вміння аналізувати, протиставляти, розподіляти за категоріями, компонувати, конструювати, порівнювати, класифікувати, встановлювати порядок, відтворювати ідею, передбачати результат, робити висновки.
   У ході спостереження за навчальною діяльністю учнів дев’ятих класів було виявлено, що труднощі становлять такі теми, як «Складнопідрядні речення, їх різновиди», «Безсполучникове складне речення. Розділові знаки між простими реченнями у БСР». Вчителю необхідно створювати ситуації успіху, в яких підлітки переборюють страх помилятися і з радістю беруть участь в обговоренні проблемних ситуацій, виконанні практичних вправ, творчих завдань. Цьому сприяє групова робота, що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку з метою розв’язання проблеми. Вдалим прикладом є розробка проекту, посібника із зазначених тем, яка передбачає варіативність аналітико-синтетичної роботи. Школярі на слайдах створюють опорні схеми до навчальної теми, розташовують таблиці, добирають завдання, приклади. У текстовому редакторі MS Word можна виконувати синтаксичний розбір речень, роботу з деформованим текстом, вправи на переміщення слів, редагування синтаксичних конструкцій, за допомогою стрілочок поєднувати теоретичні відомості і приклади.
   Важливо, щоб вчитель виконував лише корегуючу роль, а генераторами ідей були учні. Діти, створюючи певну презентацію, не тільки приносять користь вчителеві, а й краще запам’ятовують навчальний матеріал. Працюючи в режимі постійних шукань та новизни, школярі з радістю ідуть на уроки, а інтерес до знань спонукає до самостійно знаходити джерела інформації.
   Реалізація принципу нової стратегії навчання досягається шляхом застосування комп’ютера, як тренажера, репетитора, асистента, помічника, засобу корекції, контролю і оцінки діяльності школярів, її активізації і стимулювання.
   Отже, метод проектів припускає можливість з одного боку - вирішення деякої проблеми, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва.
    Застосування мультимедійних технологій сприятиме формуванню інтелектуальних умінь, творчої діяльності учнів. За своєю сутністю урок може стати святом, у якому учні є його співавторами.

Типологія уроків літератури з мультимедійною підтримкою

Специфіка підготовки уроку - презентації безумовно визначається типом уроку. У нашій практиці використовуються:

Уроки - лекції
   Інформаційно - комунікаційні технології на цьому типі уроку роблять лекцію більш ефективної і активізують роботу класу. Презентація дозволяє упорядкувати наочний матеріал, залучити суміжні літературі види мистецтва. На великому екрані можна ілюстрацію показати фрагментами, виділивши головне, збільшивши окремі частини, ввести анімацію, колір. Ілюстрацію можна супроводити текстом, показати її на тлі музики. Дитина не тільки бачить і сприймає, вона переживає емоції. Л.С. Виготський, основоположник розвивального навчання, писав: "Саме емоційні реакції повинні скласти основу виховного процесу. Перед тим, як повідомити те чи інше знання, вчитель повинен викликати відповідну емоцію учня і подбати про те, щоб ця емоція пов'язувалася з новим знанням. Тільки те знання може прищепився , яке пройшло через почуття учня ".
   У середній ланці презентація дозволяє навчити створювати опорні схеми і конспекти в більш комфортному комунікативному режимі (тези оформляються на слайдах, є зразок створення опорних положень лекції для учнів). Проблемний характер лекції може здаватися не самим учителем (проблемне питання), а самостійно усвідомлюється учнями в ході роботи з різними матеріалами: портрет, карикатура, полярні критичні оцінки і т.д. Форма презентації дозволяє естетично розташувати матеріал і супроводжувати слово вчителя медіаметафорамі на всьому просторі уроку.
    Презентація до уроку - лекції може створюватися самим учителем або на основі невеликих учнівських презентацій, що ілюструють їхні доповіді і повідомлення. Під час такого уроку учні обов'язково ведуть записи у своїх робочих зошитах. Тобто ІКТ не скасовують традиційну методику підготовки і проведення такого типу уроку, але в певному сенсі полегшують і актуалізують (роблять практично значущими для учнів) технологію його створення.

  Урок аналізу тексту
   Однак не тільки лекції можна проводити з мультимедійною підтримкою, а й уроки аналізу тексту. На такому уроці презентація дозволяє реалізувати інтегративний підхід до навчання. Інтерпретуючи художній текст, учень може і повинен бачити різноманітність трактувань образів і тем. Залучення фрагментів вистав, кінофільмів, опер, різних ілюстрацій, доповнених витягами з літературознавчих робіт, дозволяє створити проблемну ситуацію, вирішити яку допомагає спільна робота на уроці. Проблемно-дослідне навчання стає провідним на таких уроках. На слайдах розміщується не тільки додатковий матеріал, але й формулюються завдання, фіксуються проміжні та підсумкові висновки. На відміну від уроків-лекцій презентація не просто супроводжує слово вчителя, а є до певної міри інтерпретацією літературного тексту. Візуальні образи презентації по суті розраховані на розвиток співтворчості читача. Зіставляючи відео-або аудіо-ілюстрації, учень вже аналізує текст (прийом прихованого аналізу тексту).
     Вибір з низки запропонованих ілюстрацій, найбільш адекватно відображає авторську точку зору, - це, на мій погляд, ще один прийом, спрямований на розвиток відтворення уяви (як в середньому, так і в старшому ланці). У презентації можуть бути використані дитячі ілюстрації і традиційні способи роботи з ними ( зіставлення з текстом, опис по ілюстрації, захист ілюстрацій). Оформлення презентації до уроку аналізу тексту має бути більш ретельним. Фон може бути витриманий в кольоровій гамі тексту, показуючи наочно функціональність цвітопису. Музичний супровід також повинен працювати на глибину осягнення тексту. Композиція презентації може відображати своєрідність композиції твору (антитеза, рамкова композиція, асоціація).
    Необхідно пам'ятати, що на уроці аналізу тексту головною завжди залишається робота з текстом, а ІКТ лише урізноманітнюють методи, прийоми і форми роботи, які розвивають різні сторони особистості учня, допомагають досягти цілісності розгляду твори в єдності змісту і форми, побачити змістовність, смислове значення кожного елемента форми.

    Узагальнюючі уроки
   За допомогою презентації можна підготувати й узагальнюючі уроки. Завдання такого типу уроку - зібрати всі спостереження, зроблені в процесі аналізу, в єдину систему цілісного сприйняття твору, але вже на рівні більш глибокого розуміння; вийти за межі вже порушених проблем, емоційно охопити весь твір. Вирішити ці завдання і дозволяють ІКТ, створивши якусь візуальну метафору твору, з'єднавши емоційно-художній і логічний види творчої діяльності учнів на уроці. Схеми, таблиці, тезове розташування матеріалу дозволяють заощадити час і, найголовніше, глибше зрозуміти твір. Крім того, висновки та схеми можуть з'являтися поступово, після обговорення або опитування учнів. Учитель завдяки презентації може весь час контролювати роботу класу. У перерахованих типах уроків презентації створені вчителем, проте, як говорилося вище, учень теж може брати участь у створенні презентації. Сам учень може бути автором уроку-презентації, який стає його підсумковою роботою по темі або курсом, творчим звітом про результати дослідницької роботи.

Таким чином, в учнів формуються ключові компетентності, що пред'являються Державним стандартом освіти:

- уміння узагальнювати, аналізувати, систематизувати інформацію за потрібною темою;
-  вміння працювати в групі;
-  вміння знаходити інформацію в різних джерелах;
-  комунікативна компетентність;
-  усвідомлення корисності отриманих знань та вмінь.
    У роботі з презентаціями здійснюється індивідуальний підхід до навчання, активніше йде процес соціалізації, самоствердження особистості, розвивається історичне, науково-природне мислення.


Список використаних джерел

Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи / Ред. В.М. Мадзігон та Ю.О.Дорошенко. – К.: Наукова думка, 2003.

Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

Сороко Н.В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук. праць / За ред. В.Ю. Бикова, Ю.О.Жука. – К.: Атіка, 2004.