Середа, 18.09.2019, 12:26

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [28]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [60]
Планування [18]
Конкурси. Олімпіади [24]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [18]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:12:26


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1398
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Вечори

Свято інсценованої казки
Зал святково прикрашений, на сцені — казкова хатинка- "рукавичка».

Учитель. Казку називають перлиною народної мудрості. Подумати тільки! Скільки оповідачів переказували, здавалося б, один і той же твір протягом багатьох віків! І кожен з них додавав щось нове, вигадував героям нові пригоди, випробування, давав їм нові імена, звичні для свого села і запозичені в сусідніх та далеких «заморських» землях. У казко-вих героях ніби втілилась споконвіч-на народна мрія про всесильного захисника скривджених або про звичайного трудівника, винагородженого за доброту, працелюбність, хоробрість.
Чисті, вічно свіжі казкові джерела, як чарівна вода з казкового горнятка, напоюють силою кожну творчу людину, дарують радість і дорослим, і дітям, переконують нас у тому, що творчість народу воістину безсмертна.
А зараз, діти, подивіться казочку «Рукавичка» й допоможіть героям виконати казкові завдання.

Лунає мелодія українського народного таночка «Метелиця».

1-й ведучий. У невеликому селі, в маленькій халупці жив собі дідусь із бабцею вкупі. Прожили вони чимало літ, статків не нажили, та сумними не були, жили й не тужили.
2-й ведучий. Зимовим ранком, в час, коли спали всі довкола, дідусь запряг коня в сани й поїхав в ліс по дрова. Мороз порипує кругом, Поважно йде конячка, Дідусь дрімає в саночках, їх доганя собачка.
1-й ведучий
Прибуло це товариство
Вже у густий лісочок,
Дідуня хмизу назбирав
Й спочить сів на пеньочок.
2-й ведучий
З кишені витяг хліба шмат
Та ще й сальця кусочок.
Поїв, собачку пригостив, —
Та й залишив лісочок.
1-й ведучий
Шматочок сала настромив
Дід на сучок синичкам.
В той час з кишені під пеньок
Упала рукавичка.
По лісу в пошуках житла Мишка пробігала,
Натрапила на рукавичку і — як вкопана стала!
Мишка (співає за мелодією пісні «Морозець»)
Ось і хатка невеличка,
Хутряна це рукавичка.
Під пеньочком лежить —
В ній спокійно можна жить.
2-й ведучий
Та не встигла мишка
Ще втішитись, добряга,
Як по білому сніжку
Жабенятко скаче.
Жабка (співає на мелодію української народної пісні «Ой, джигуне, джигуне»)
Ква, ква, ква! Ква, ква, ква!
Де ж це ділася трава?
Змерзли лапки, черевце.
А що ж то лежить оце?
Таке тепле та м'яке...
І у ньому хтось живе!
А хто, хто у цій рукавичці?
В рукавичці-невеличці?
Мишка В цій хатинці мешкає,
Мишка-скряботушка.
А хто будеш ти така?
Жабка Жабка-скрекотушка.
Дуже холодно мені мерзнуть на мо¬розі.
Пусти ж мене погрітися! Бо я вже не в змозі...
Мишка Я тебе пущу, лише розв'яжи завдання,
І твоє задовольню, жабко, я прохан¬ня.

Жабка звертається до дітей за допомогою.
Завдання «Впізнай, з якої це казки»
Мишка показує предмет, а учні, поміркував¬ши, відповідають, з якої він казки.
• Колосок — («Півник і двоє мишенят»),
• Глечик — («Лисичка і Журавель»),
• Рубанок і пилка — («Котик і Півник»),
• Рукавичка — («Рукавичка»),
• Червона шапочка — («Червона шапочка»),
• Ріпа — («Ріпка»),
• Тісто — («Колобок»).

1-й ведучий Стали мишка з жабкою
Жити-поживати,
Але знов хтось стукає
До їхньої хати.
Зайчик (співає на мелодію української народної пісні «Ой, за гаєм гай»)
Вже володарка зима
Замела стежинки,
Не знайти під снігом вже
Моркви й капустинки.
На сніданок я погриз
Лиш кори шматочок.
Сяду я перепочить
Ось на цей пеньочок.
Що ж це там ворушиться?
Що за диво це? Рукавичка!
Чудасія! Хто це? Хто це там живе?
Мишка. Я — мишка-скряботушка.
Жабка. Я — жабка-скрекотушка. А хто будеш ти такий?
Зайчик Я — зайчисько молодий.
Змерзли вушка, змерзли лапки
Без кожуха і без шапки.
Тож пустіть погрітися мене в рука¬вичку!
Мишка. Пустимо, коли впораєшся з цим завданням.

Гра «Ключові слова»
Потрібно за ключовими словами назвати казку.
1. Київ, князь, змій, дочка, була¬ ва... .
(«Кирило Кожум'яка»)
2. Хазяїн, вовк, прогнав, віддячу, дитина, ти мені зробив добро, а я —тобі....
(«Сірко»)
3. Дід, баба, пір'ячко, гніздечко....
(«Кривенька качечка»)
4. Город, баба, дід, гичка, собачка, дівчинка....
(«Ріпка»)
5. Дід, баба, сестри, загаянь в ліве вухо, а в праве виглянь....
(«Кобиляча голова»)
6. Квітка, фея, жаба, жук, дюйм....
(«Дюймовочка»)

1-й ведучий. Стали мишка з жабкою та зайцем-побігайцем жити-поживати. Коли знов хтось стукає до їхньої хати.

Звучить мелодія М. Лисенка «Пісня лисички» з опери «Коза-дереза».

Лисичка Хуртовина наметами
Село закурила,
Всі шпаринки в курниках
Від мене закрила.
Знемагаю від холоду
І голоду нині.
Пустіть мене погрітися
У вашій хатині!
І хутро моє розкішне
Щось не зігріває.
Пустіть, друзі погрітися!
Гину! Замерзаю!
Жабка Ой, хитра ж ти, лисичко!
Але що вже вдієш?
Зроби з нами це завдання —
Не замерзнеш, а впрієш.

Мовна гра
Треба скласти слова з літер слова рукавичка
(рука, качка, курка, рик, кава, кара, рукав, чирка, качур, Варка, крук).

1-й ведучий Стали друзі в рукавичці
Жити-поживати,
Коли знову хтось стукає
До їхньої хати!
Вовк (співає на мелодію української народної пісні «Ой, лопнув обруч»)
Я — вовчисько-сіромаха,
Змерз у лісі, як собака.
Сніг замів усі сліди —
Ні сюди і ні туди.
Де тепер знайдеш поживу
У таку важку годину?
Поживитись нічим нині.
(Приглядається до рукавички)
Хто живе у цій хатині?
Мишка. Мишка я, ще й скряботушка.
Жабка. А я — жабка-скрекотушка.
Зайчик. А — зайчик-побігайчик.
Лисичка. Я — лисичка-сестричка.
Вовк Пустіть мене у свою
Тепленьку хатинку
І дайте ж бо щось поїсти
Та погріти спинку.
Лисичка Добре, пустимо тебе,
Вовчику, наш брате,
Доведеться лиш тобі
В гру з нами пограти.

Гра «Хто я?»
Дається опис героя, учні впізнають його і на¬зивають казку, в якій фігурує цей персонаж.
1. Вона з себе — мов сніжинка біла, очі—мов голубі намистинки, ру¬сява коса до пояса. Тільки рум'янця на щічках нема, а так — дуже гарна.
(Російська народна казка «Снігуронька»)
2. От вона як пішла у танець, як почала танцювати, то й землі не черкнеться — легко та гарно! А це: махнула правим рукавцем, що шматочки кидала, — став сад, у тому саду стовп, по тому стовпу кіт ходить...
Танцювала, танцювала, далі махну¬ла й лівим рукавцем — у тім саду стала річка, а на річці лебеді плава¬ють.
(«Царівна-жаба»)
3. «Я ... з соломи зроблений, смо¬лою засмолений».
(«Солом'яний бичок»)
4. «Я... за три копи куплена, півбока луплено!..».
(«Коза-дереза»)
5. «Росте та й росте той син, як з води, — не багато літ, а вже вели¬кий виріс».
(«Котигорошко»)
6. «І гарна жінка була..., усім гарна, та тільки на язик швидка. Що не скаже їй чоловік, усе своїм дов¬гим язиком розплеще».
(«Язиката Хвеська»)
2-й ведучий
Стали друзі в рукавичці
Жити-поживати.
Коли чують: хтось крадеться
До їхньої хати.
Кабан (співає на мелодію україн¬ської народної пісні «Їхав козак за Дунай»)
Хро-хро-хро! Хро-хро-хро!
В мене теплеє хутро,
В мене гостреє ікло.
Але ж снігу замело!
Не видно і краю.
Тож під дубом жолудів
Я не нашукаю.
Ось пеньочок чималий,
Мабуть, у шпаринки
Поховалися малі
Жучки іличинки.
Зараз іклами своїми
Його підкопаю,
І поживу я собі
Миттю нашукаю.
Ой, а що ж це ворушиться?
Та то ж просто рукавиця!
А хто у тій рукавиці живе-поживає?
Мабуть, лютий вам мороз
Тут не дошкуляє?
Мишка. Мишка я, ще й скрябо¬тушка.
Жабка. А я — жабка-скрекотушка.
Зайчик. А — зайчик-побігайчик.
Лисичка. Я — лисичка-сестричка.
Вовк. А я вовчик-братик, якщо хо¬чеш знати.
Кабан Я кабан-іклан.
Впустіть мене в рукавичку,
Я сяду хоч скраю.
Не пустите — рукавичку всю порозриваю.
Мишка Рукавичку попсувати —
Не важка робота.
Але й бути на морозі
Кому з нас охота?
Але перш ніж увійти
В нашу рукавичку,
Ти завдання розв'яжи
Й кинь погану звичку.
Кабан Я завдання розв'яжу —
Можу обіцяти.
Й від сьогодні перестану
Я на всіх кричати.

Гра «Відгадай героя казки»
1. Герой казки про тварин, який втік від баби і від діда.
(Колобок)
2. Ім'я хлопчика, якого врятувало від баби Яги гусенятко.
(Телесик)
3. Ім'я героя чарівної казки, що на¬ родився з горошини.
(Котигорошка)
4. Ім'я сестри Котигорошка.
(Оленка)
5. Прізвище героя казки, що мочив і виробляв одразу 12 кож.
(Кожум'яка)
1-й ведучий
Стали звірі в рукавичці
Жити-поживати.
Коли чують: хтось підходить
До їхньої хати.
Ведмідь Тріщать кущі під лапою
Важкою, волохатою.
Ступлю лиш на торішній хмиз —
Сухе ломаччя трісь та трісь.
Мед знайшов я запашнющий,
Та заліз лишень в дупло,
Як ужалять люті бджоли:
В ніс, у шию і в чоло.
Спухла морда, спухла шия,
Світ весь колами пливе...
(Зупиняється. Здивовано)
Рукавичка?! Чудасія!
Хто це? Хто це тут живе?
Мишка. Я — мишка-скряботушка.
Жабка. А я — жабка-скрекотушка.
Зайчик. А я — зайчик-побігайчик.
Лисичка. Я — лисичка-сестричка.
Вовк. А я вовчик-братик.
Кабан. А я кабан-іклан, Ввічливий я пан.
Ведмідь (співає за музикою Л. Кніппера, слова О. Коваленкова «Чому ведмідь взимку спить»)
Запросіть-бо і мене
Ви ж до рукавички,
Буду чемним з усіма,
Не зачеплю й мишки.
Жабка Як ми пустимо тебе?
Наша ж рукавичка
Вже тріщить по швах усіх —
Вона ж невеличка!
Ведмідь Не відмовте, друзі милі,
На моє прохання.
Я для вас приготував
Цікаві завдання.

Гра «Вилучи зайву казку»
• Солом'яний бичок.
• Коза-дереза.
• Вовк та козенята.
• Кривенька качечка
(Це — чарів¬на казка, а всі інші казки — про тварин.)
• Колобок.
1-й ведучий. Діти! Кінцівка цієї каз¬ки вам подобається? Адавайте спро¬буємо замінити її. Подивіться, що ми пропонуємо:
Та й Ведмедя пожаліли,
Теж погрітися впустили.
І живуть, як три сестрички,
Мишка, Жабка і Лисичка.
Зайчик, Вовчик і Ведмідь
Побратались теж, як слід.
Не сидять вони без діла,
Трудяться звірята вміло:
Мишка топить у печі
Й випікає калачі.
Жабка ходить по водицю,
Зайчик прибира світлицю,
Носить хмиз із лісу вовк,
А ведмідь товче горох.
А Лисичка всім на ніжки
В'яже на зиму панчішки.
Звірі виконують відповідні рухи.
Рукавичка — світлий дім,
Тепло й затишно у нім!
Діти танцюють український народний танок гопак.

Категорія: Вечори | Додав: genamir (30.04.2011)
Переглядів: 6094 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2019