Весь вечір тільки про любов - Вечори - Вчителям-філологам - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
Субота, 01.11.2014, 11:04

Кабінет літературного краєзнавства

Володарської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [27]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [59]
Планування [18]
Конкурси. Олімпіади [18]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [17]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:11:04


Останні надходження
[01.09.2014]
Календарне планування уроків української літератури в 6 класі (за новим Державним стандартом) (0)
[01.09.2014]
Календарне планування уроків української мови в 6 класі (за новим Державним стандартом) (0)
[13.08.2014]
Відеофільми про Володарщину (0)
[12.08.2014]
Не просто навчає, а розвиває особистість (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1103
Сайти регіону
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Вечори

Весь вечір тільки про любов

Мета. Повторити поетичні твори на тему кохання; розвивати естетичні здібності дітей; розказати про місце людини в Всесвіті, розвивати творчі здібності дітей.
Випереджальне завдання. Напередодні свята діти мають підготувати «валентинки».
 
1-й ведучий. У кожного народу, як стверджує одна романтична сага, є два береги. Від одного людина відпливає, а до іншого неодмінно причалює. На нашій життєвій дорозі зустрічаємо чимало берегів, не менш значних: «Берег надії, юності, кохання...».
2-й ведучий. І де б не зупинялася людина, їй завжди світитиме, зігріватиме, допомагатиме перебороти незгоди берег кохання.
1-й ведучий. Як зароджується кохання? Що відчуває людина, коли кохає?
Читець.
Зачарувала ти мене, заворожила.
За це найкращу нагороду заслужила.
Але не знайдено такої нагороди,
Яка значиміша буває за любов.
Заворожила ти мене, зачарувала
І сподівань п 'янке вино подарувала.
Вино, настояне на доброті та вроді,
Яке пригубити я прагну знов і знов.
Ніхто ще не відкрив законів щастя,
Ніхто ще не збагнув жіночі тайни,
Ніхто не відмінив сердець причастя,
Яке несе всім диво життєдайне.
Хоч осінь злиться зливами й вітрами,
А сніг ще й ці потуги перевершить,
Довір'я не погасне поміж: нами,
Бо кожна зустріч буде наче вперше.
Зачарувала ти мене, заворожила,
За це найкращу нагороду заслужила,
Але не знайдено такої нагороди,
Яка значиміша буває за любов.
2-й ведучий. Кажуть, що кохання й талант приходять не до всіх, то що кохати — не тільки насолоджуватися, упиватися своїм щастям, кохати — це віддавати тепло, ласку, доброту найдорожчій людині.
1-й читець.
Тебе любив, як вітер небо,
В огні сумнівів і образ.
На що ж закохану із себе
Ти удавала кожний раз ?
Тебе любив, як вітер — рожу,
В солодкій тузі, у журбі...
Але нещирості не можу
Простити навіть і тобі.
Ти не любила... Час останній...
Який же біль, який же біль,
Та за ілюзію кохання
Навіки вдячний я тобі.
1-й ведучий. Усі ми закохуємося, інколи розчаровуємося і знов кохаємо.
2-й читець.
Знов зустріну тебе у трамваї
Чи побачу в театрі знов,
І злетиться споминів зграя,
І заграє татарська кров.
Кинем знов лиш один, звитяжний,
Погляд гострих очей своїх,
І безкрила душа відважно
Вип 'є знов, як отруту, гріх.
3-й читець.
Як пощастило дівчині в сімнадцять,
В сімнадцять гарних, неповторних літ.
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця,
Вона ридає, але все як слід.
Вона в житті зіткнулась з неприємністю:
Хлопчина їй не відповів взаємністю.
І то чому? Бо любить іншу дівчину,
А вірність має душу неподільчиву.
Ти не дивись, що дівчина сумна ця —
Як пощастило дівчині в сімнадцять.
(Виконується танець — вальс).
1-й читець.
Сміються, плачуть солов'ї
І б'ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її» —
Знов молодість не буде.
Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада.
Весна іде назустріч вам,
Весна в цей час вам рада.
На миг єдиний залиши
Свій сум, думки і горе,
І струмінь власної душі
Улий в кипляче море.
Лови летючу мить життя:
Чаруй, хмілій, впивайся,
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.
Поглянь: уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Як іскра, що в тобі горить
І згаснути не вспіла,
Гори! Життя — єдина мить,
Для смерті ж вічність ціла.
Сміються, плачуть солов'ї,
Б'ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її» —
Знов молодість не буде.
(Виконується танець «Танго»).
2-й ведучий.
Любов не кара, але і не гра,
Вона не квітка, що зів 'яне швидко.
Любов — це дар. І Бог сам вибира,
Хто заслужив оце пізнати диво.
1-й ведучий. Любити людину — це велике щастя і відповідальність, це постійне очікування та жертовність, це безмірне розуміння та бажання принести коханим мить радості. Щасливі ті, які прирівняти готові любов до мудрості, і мудрість до любові.
2-й читець.
Є в коханні і будні, і свята,
Є у нього і радість, і жаль,
Бо не можна життя заховати
За рожевих ілюзій вдаль.
І з тобою було би нам гірко,
Обіймав би нас часто сум.
І бувало б темніла зірка
У тумані тривожних дум.
(Виконується пісня «Якщо любиш кохай»).
Розлились по горах води,
Зашуміли буйні броди,
Затопила переходи течія.
Мов закоханий в нівроку,
Йду до броду, до потоку.
Вже зозулю з того боку, чую я.
Приспів:
Якщо любиш — кохай;
Вже зозуля закувала.
Якщо любиш — кохай,
Не чекай аж до Купала.
Якщо любиш — кохай,
І весна навік прибуде.
Якщо любиш — кохай;
Дві весни на рік не буде, — не буде.
На весну оглянься звідтам,
Там любов моя сповита,
Майовим дощем повита на розмай,
На своїм веснянім полі
Ті пісні, що нам по волі
Посміхнулися, як доля щастям нам.
Приспів.
2-й ведучий.
Усе на землі від жінки: добро і краса, ніжність ласка, любов і вірність, поезія і музика.
3-й читець.
У своїх очах несе вона кохання,
На кого гляне, все блакитне вмить,
Як десь іде за нею вояк, спішить,
Тріпоче серце від її вітання.
Коли ще всміхається вона,
Марніє розум і мовчать уста —
Таке ж бо це нове й прекрасне диво:
Через жінок починалися війни,
Лилася кров, вмирали поети.
1-й ведучий. Так в усі роки, віки, тисячоліття жінка була, є і буде символом любові як найвищого, найчистішого, найсвятішого, найкращого почуття. Того почуття, яке за словами поета, врятує світ, бо жінки, любов і краса — поняття нероздільні. (Виконується пісня про жінку).
Бог створив мені жінку до пари:
І такого на ній залишив
Трохи з глини, а решту із хмари,
А натуру із змії сотворив.
З нею радість мені і морока,
Ніжний шепіт і гостра стерня.
Ой ти люба, моя синьоока,
Вічний клопіт щоночі, щодня.
Приспів:
Ти просто жінка, красива жінка,
Спокуса жінка, зіб'єш з пута.
Ти мудра жінка, кохана жінка,
Одна єдина на все життя.
Ти мила жінка, чарівна жінка,
Ти згуба жінка і вабиш знов.
Ти диво жінка, найкраща жінка,
Ти супержінка і вся любов.

Я з тобою навік хочу бути
І тобі дарувати цей рай.
Я жінок всіх готовий забути,
Та за мене ти не забувай.
Я для тебе зірву усі квіти,
Зупиню я і моду, і час,
В щасті будемо жити й радіти,
І любов не погасне у нас.
2-й ведучий. Свято Валентина. Один із письменників риторично стверджував: «Є на світі любов довгождана одна!». А насправді, чи є вона на світі одна, єдина, довгоочікувана?
1-й читець.
Так ніхто не кохав, через тисячу літ
Лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І землі убирається зрання.
Дише тихо і легко в синяву вона,
Простягає до зір свої руки...
В день такий на землі розцвітає весна
І тремтить від солодкої муки.
В 'яне серце моє од щасливих очей,
Що горять в тумані наді мною.
Розливається кров і по жилах тече,
Ніби пахне вона лободою.
Гей, ви, зорі ясні! Тихий місяцю мій!
Де ви бачили більше кохання?
Я для неї зірву Оріон золотий,
Я, поет робітничої рані...
(Лунає лірична музика. Далі проводиться інтерв'ю з глядачами).
Основні питання. Кореспондент.
1. Як ви вважаєте, чи є справжнє кохання. Чим воно відрізняється від звичайного захоплення?
2. Чим відрізняється почуття кохання від почуття любові?
3. Чи є ідеал кохання? Який він?
4. Як розуміти вислів: «Краще бути трохи дикою, ніж зовсім ручною?»
5. Що означає вислів «Муки кохання».
6. Окремі хлопці й дівчата зберігають таємницю свого кохання? Чи праві вони.

1-й ведучий. Отже, день Святого Валентина — це день закоханих. Його святкують саме 14 лютого. Історія свідчить, що у ІІІ столітті нашої ери римський Імператор видав наказ, який забороняв чоловікам одружуватися, бо їхній обов'язок — бути хоробрими воїнами.
Молодий єпископ Валентин, порушуючи Імператорський наказ, таємно вінчав закоханих. За це порушення його було кинуто до в'язниці, а потім страчено. Перед стратою 14 лютого Валентин послав коханій дівчині прощальну записку з короткою фразою: «Від Валентина». Дата смерті священика, який встав на захист закоханих, дала початок святкуванню дня Святого Валентина — свято закоханих, свято краси молодості, чарівності, ро¬мантики.
2-й ведучий. День Святого Валентина — прекрасна нагода для несміливих і сором'язливих відкрити серце. Ви можете не підписувати своїм ім'ям вітання. Достатньо тільки підписати «Від твого Валентина». Ваша обраниця та обранець обов'язково здогадаються, бо в цей день здійснюються найпотаємніші мрії всіх закоханих.
2-й читець.
Розкажу тобі думку таємну:
Дивний здогад мене обпік,
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, на вік.
І минатиме час, нанизавши
Сотні вражень, імені країн.
На сьогодні, на завтра, на завжди
Ти залишишся в серці моїм.
А чому? То трудна теорема,
На яку ти мене прирік.
То все разом, а ти окремо —
І сьогодні, і завтра, й навік.
1-й ведучий. Вітаємо всіх закоханих. Бажаємо вам невгасимого кохання, високого почуття відповідальності, вірності, солодких та приємних спогадів про найчистіші почуття.
3-й читець.
Який щасливий сніг — цілує твої очі,
Який щасливий сніг — торкає твої вії,
Який щасливий сніг — я снігом бути хочу,
Щоб вранці зустрічать і шепотіть:
— Я твій, я твій, я твій.
(Виконується пісня «Зелений гай»).
Там, де зустрів тебе,
Там шумить і нині гай, зелений гай.
Там полюбив як я
Твої очі синій гай, зелений гай.
Там полюбив як я
Твої очі синій гай, зелений гай.
Там полюбив як я
Твій веселий усміх, гай, зелений гай.
Там ти сказала, що ж буде з нами,
Любий, як мине розмай:
— Ти щаслива будеш
Грай, музико грай
— А мене забудеш, Грай, музико грай.
Можеш все забути, Т
ільки пам'ятай
Зоряну дорогу
Гай, зелений гай.

Як я тебе кохав, нам 'ятати буде гай,
зелений гай.
Що я тобі сказав, не розкаже людям гай,
зелений гай.
А як прийдуть холодні осінні хмари в гай,
зелений гай,
Хай на твоїм весіллі лине пісня,
ллється аж за край.

1-й читець.
Моя любове! Я перед тобою —
Бери мене в свої блаженні сни,
Лиш не зроби слухняною рабою,
Не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
І не питай, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
Важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
Не розміняй на спотички доріг,
Бо кості перевернуться в гробницях
Гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
І від любові тьмарився їм світ,
І їх жінки хапали за стремена,
Та що поробиш — тільки до воріт.
А там, а там, жорстокий клекіт бою
І дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою —
Бери мене в сої блаженні сни.
2-й читець.
Гуде вогонь — веселий сатана,
Червоним реготом вихоплюється з печі,
А я чолом припала до вікна
І смуток мій бере мене за плечі.
Сама пішла світ за очі — аби
Знайти від тебе крихту порятунку,
Мої думки, як дикі голуби,
В полях шукали синього притулку.
Сама втекла в ліси, у глухомань,
Щоб віднайти душевну рівновагу,
І віднайшла — гірку печаль світань,
І п 'ю, немов невиброджену брагу.
І жду якогось чуда із чудес,
Читаю ніч, немовби гарну книгу,
Якщо кохаєш, знайдеш без адрес
Оцю хатину за морями снігу.
І відпливаю поночі одна
На кризі у холодний вечір;
І спить в печі веселий сатана,
Уткнувся жаром в лапи головешок.
2-й ведучий. Існує такає християнська легенда: «Коли створив Світ Бог, він взяв горіх, розколов його на дві половинки і кинув між людей, відтоді кожен шукає свою половинку. А коли знаходимо половину — щасливі в парі свій вік. Коли трапляється половина не свого горіха, тоді не мріяти про щастя».
1-й ведучий. Кожна людина на землі шукає собі пару для гармонійного, щасливого життя. Знайде її — матиме щастя, а не знайде — приречена на самотність. Самотність же не може бути щасливою.
3-й читець.
Тричі мені являлися любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й умрій уткана, з основ
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій хмарі вранці сіла
Г бачила довкола рай і рай!
Вона була невинна, як дитина,
Пахуча, як розцвілий свіжо гай.
1-й читець.
Благословляю ніжні почуття,
Аби тепло їх серце пекло до болю,
Аби і ми зосталися з тобою —
Назавжди, на віки, на все життя.
Ятрить серця щодня часу тавро;
Вже хтось близький не кличе словом рідним,
А нині з уст зринають звуки різні.
Були слова образливі і грізні,
Та все ж перемагає в нас добро;
Добро лиш сіє ніжні почуття,
Любов залоює образ тавро.
2-й ведучий. Для того щоб знайти і утримати біля себе свою половинку, не завадить прислухатися до порад психолога.
Психолог. Найперше хочу порадити дівчатам, як подобатися чоловікам.
1. Будьте з ними ніжними, частіше повторюйте, як його любите.
2. Більше посміхайтеся у його присутності.
3. Не намагайтеся виглядати розумнішими за нь¬ого. Чоловікам не подобаються розумні жінки.
4. Не сперечайтеся із ним, а при ньому з інши¬ми, більше мовчіть, бо мовчання — золото.
5. В присутності інших хваліть його, зверніть увагу всіх на його розум, зовнішність, приваб¬ливість.
6. Любіть його і довіряйте.
7. Не давайте причини для ревнощів.
8. Не забувайте про почуття власної гідності, гордості.
9. Залишайте його час від часу наодинці.
10. Уникайте чоловіків нерозумних, скупих.
11. Пам'ятайте, що ви жінка, і не витрачайте марно час на чоловіків без почуттів.
Помітити увагу чоловіка доволі легко, вони дивляться на жінку, що сподобалася і подають певні сигнали: погладжують волосся, поправляють краватку, костюм. Дивляться вони на жінку так званим «інтимним» поглядом. Цей погляд тихо йде від лінії очей жінки до області грудей. На це у нього йде 2/3 часу спілкування.
2-й ведучий. Якби молодість знала, якби старість могла... Перше кохання. Воно схоже на яблуневу гілочку цвіту, що щедро відкриває свої пелюстки назустріч сонцю. А чи буде зав'язь?
1-й ведучий. Чи зможуть закохані перенести все, що є найкращого в них, через випробування і незгоди? Чи впаде яблунева гілочка під ноги, не звеселивши світу цього...?
2-й читець.
Перше кохання, перше кохання.
Де ми зустрілись, як це було...
Там біля січі лягло на світанні
Білої греблі крило.
Перше кохання, перше кохання...
Ночі бездонні, ранки в росі голубій.
І на волошки у ніжній долоні —
Вічне у долі моїй.
3-й читець.
В ту ніч весни словопризнання,
Коли над нами місяць сіяв,
Коли без впину щебетав
Всю ніч співець кохання?
Хто нас мовчати заставляв?
Хіба ж тебе я не любив ?
Чистіш і більш, ніж: люблять люди?
Хіба ж сказать я не зумів,
Який огонь в мені горів
І як палив він груди?
Чому ж сказати я не смів?
Мовчала ти, мовчав і я,
Не будуще нас жахало:
Нас не могло б злякать життя
Мої кипучі почуття
І смерть собою б не злякала,
Чому ж мовчали ти і я ?
О правда, знали ми в ту мить,
Кому сміється ніч і сяє,
Про віщо листя шелестить,
Для кого спів в саду дзвенить,
Чому до бою він стихає,
Чому мовчали ми в ту мить?
Хто нам тоді уста скував?
Нема одмови на питання:
Коли б же час той знов настав ?
Тепер би я вже не мовчав,
Усе б казав я про кохання,
Усе б казав. Усе б казав.
(Виконується вальс).
2-й ведучий. Традиційним стало дарувати коханим на знак вдячності червоні троянди. Є таке повір'я: чим більше сердечок подаруєш коханій чи коханому, тим тривалішим і міцнішим буде почуття. Тут фантазія безмежна: і коробки цукерок у вигляді серця, печиво, листівки. Можна навіть випекти торт, надати йому форму серця. А яким буде свято, залежить від вас. Уявіть собі вечір при свічках, очі коханої людини, в яких віддзерка-люється чарівне полум'я.
1-й ведучий. Чудовий звичай вітати коханих, єдиних, бажаних саме 14 лютого. Кілька років тому це свято прийшло і до нас. Валентинів день в Америці не лише свято закоханих, а свято доброго тону. Який би дарунок ви не отримали чи не вручили комусь, головне, щоб це було зроблено з любов'ю.
(Проводиться обмін листівками під звуки вальсу).

Категорія: Вечори | Додав: genamir (06.08.2010)
Переглядів: 1557 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email:
Код *:
Мірошник Інна Олексіївна © 2014
Створити сайт безкоштовно