Павло Тичина — „дивний мрійник із очима дитини..." - Уроки - Вчителям-філологам - Каталог статей - Кабінет літературного краєзнавства Володарської ЗОШ №2
Неділя, 04.12.2016, 17:18

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [28]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [59]
Планування [18]
Конкурси. Олімпіади [21]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [18]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:17:18


Останні надходження
[22.06.2016]
24 СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКИ, ЯКИХ ВАРТО ПРОЧИТАТИ (0)
[19.06.2016]
Олександр Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили» (0)
[01.12.2015]
Відповіді до завдань ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
[01.12.2015]
Завдання для проведення ІІ етапу ХVІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1297
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 17
Гостей: 17
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Уроки

Павло Тичина — „дивний мрійник із очима дитини..."
Тема: майстерне відтворення краси природи, життєрадісності, патріотичних почуттів засобами художнього слова в поезії П. Тичини „Не бував ти у наших краях!"
Мета: ознайомити учнів з окремими фактами життя і творчості Павла Тичини, з поезією „Не бував ти у наших краях!"; сприяти поглибленню творчої уяви й образного мислення учнів; створювати особливий емоційний стан, формувати естетичне ставлення до життя, до поезії; розвивати емоції, почуття, уміння сприймати твори на слух, удосконалювати навички виразного читання поетичного твору, вчити аналізувати його, висловлювати власні судження з приводу прочитаного, розповідати про свої відчуття і створю¬вати калейдоскоп „кольорового настрою"; виховувати любов до рідного краю, природи, мистецтва.
Учні повинні знати:
• цікаві факти з життя поета;
• ідейно-художній зміст поезії „Не бував ти у наших краях!";
• художні засоби, що яскраво відтворюють красу природи;
• особливості виразного читання пейзажних творів.
Учні повинні вміти:
• виразно читати поезії Павла Тичини;
• знаходити в них художні засоби, розкривати їх роль;
• „оживлювати" текст (усно малювати);
• розповідати про свої відчуття під час читання;
• проводити аналогії між зображеним і баченим у реальному житті;
• висловлювати міркування про способи вираження поетом любові до рідної землі;
• пояснити роль кольору й музики у змалюванні настрою віршів;
• працювати в парах, групах, брати участь у бесіді.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: виставка світлин П. Тичини „Дивний мрійник із очима дитини", роздавальний матеріал (цілі та план уроку, технологічна картка „Символи кольорів", таблиця „Характеристика життєпису поета", вирізані з кольорового паперу геометричні фігури, білий папір, клей), опорна таблиця „Характеристика музики", добір ілюстрацій „Мій рідний край", картки із зображенням музичних інструментів, аудіозапис „Елегії" М.Лисенка та „Пісні без слів" С.Людкевича, магнітофон.
Методи і прийоми: технології „Мікрофон — 1", „Мікрофон — 2", „Незакінчене речення", „Намисто", робота в малих групах і в парах, створення і захист проектів, уявна екскурсія, заповнення таблиці, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, „оживлення тексту", калейдоскоп „кольорового настрою", сенкан.
Епіграф:
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті.
Павло Тичина
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
1. З'ясування емоційної готовності учнів до уроку. (Учні виражають свій настрій за допомогою дієслів: хвилююся, радію, чекаю, сподіваюся, триво¬жуся тощо. Учитель бажає успіху на уроці.)
2. Технологія „Мікрофон": „Від сьогоднішнього уроку я очікую ..."
3. Актуалізація суб'єктного досвіду та опорних знань:
а) ланцюжок „Поезії Павла Тичини" (учні пригадують вивчені в початкових класах поезії і декламують їх повністю чи уривки);
„Де не глянь — колоски" -
"Гаї шумлять"
„Хор лісових дзвіночків".
б) обмін у парах інформацією про те, що вже відомо про Павла Тичину; озвучення висновків.
4. Технологія „Незакінчене речення": „Я думаю, що поезія Тичини цікава, тому що..."
— Сьогодні ми спробуємо торкнутися цього дивного світу поезії Тичини, відчути її серцем і осягнути розумом, переконатися у її неординарності і полюбити, зіставляючи з іншими видами мистецтва.
5. Оголошення теми уроку.
II. Цілевизначення та планування діяльності
— Чи є в когось доповнення і зміни до цілей та плану уроку?
(Відповіді учнів. За потреби — коригування й уточнення цілей та плану роботи.)
III. Забезпечення емоційної готовності
— Прокоментуйте вислів Павла Тичини, що є епіграфом до нашого уроку:
Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,
Коли гармонії шукаєш у житті.
IV. Опрацювання навчального матеріалу
1. Розгляд портретів митця і роздуми про те, яким він, на думку учнів, був у житті.
— У народі кажуть: очі — душа людини. Спробуйте розкрити внутрішній світ поета, передайте його почуття. (Прийом „намисто".)
Орієнтовні відповіді: самотність, твердість, віра, страждання, біль, любов, трагізм.
2. Розповідь словесника про життя і творчість Павла Тичини.
(Уявна екскурсія у робочий кабінет поета.)
Завдання. Цікаві факти з життя і творчості поета записати.
1. Визначальні риси характеру письменника
2. Світ захоплень
3. Улюблені вчителі, друзі
4. Улюблені заняття й природні обдарування
3. Робота над віршем „Не бував ти у наших краях!":
а) виразне читання поезії вчителем; учні, заплющивши очі, слухають поезію, намагаючись „побачити", „відчути" зображене в ній;
б) бесіда за змістом вірша:
— Чи сподобався вам вірш? Чим саме?
— Чи всі слова зрозумілі?
— Що ви „побачили", „відчули", слухаючи поезію?
— Намалюйте словесну картину того, що ви уявляли, слухаючи цей вірш. (У цьому творі з'являється одухотворений образ рідної землі, з якою пов'язані думи, мрії, сподівання ліричного героя. Юнацьке за-хоплення омріяною Україною природно змінюється гострою відповіддю всім тим забродам і землячкам, які намагалися насміятися з патріотичних почуттів героя, „довести", що Україна вмерла. Знущання та кпи-ни завдають юнакові гострого болю, адже Україна для нього — „втіха одна". Тут спрацьовує відчуття, емоційність та образне мислення читача.)
— Які основні мотиви звучать у ній?
— Що головне в цьому творі: опис природи чи почуття і відчуття поета?
— Знайди ключові образи. Про які відчуття поета вони свідчать?
(Образ рідної землі, з якою пов'язані думи, мрії, сподівання ліричного героя; козацька мо¬гила; безкраїй степ.)
— Які асоціації викликають у вас слова рідний край, могила (йдеться про козацьку могилу-курган, а не про могилу на цвинтарі)? Запишіть власний асоціативний ряд. (Рідний край-- родина--повага-- відданість-патріот - любов...
Могила—► предки-пам'ять -- сум -втрата - історія- боротьба за волю...)
— Порівняйте створені вами асоціативні ряди до слів край, могила з тими, які вжиті в поезії.
— Яким зором бачить поет красу довкілля? (Продовж словесний ряд: захопленим, піднесеним, радісним, упевненим, оптимістичним...)
— Які художні засоби використав поет, аби донести до читача свою думку і почуття?
— Як вони відтворюють настрій поезії? (Радість, ніжність, життєрадісність, оптимізм, упевненість ...)
— Який настрій викликає вірш у вас?
— А які художні засоби використали б ви, пишучи таку поезію? Чому?
— Які риси вдачі поета виявилися у вірші? (Ставлення до природи, здатність відчувати її красу, милуватися нею; життєрадісність, патріотичні почуття.)
в) робота з фотокартками (учні зіставляють їх з поетичними рядками):
— Чим сподобались ці світлини? У чому їх оригінальність?
— Який фотознімок відтворює зміст поетичних рядків?
г) створення і захист проектів у групах:
— Кожен колір сам по собі може розповісти дуже багато. Під час створення поезії автор не замислюється над назвами кольорів у своїх віршах. Колір теж може бути образом, може щось означати. (Див. технологічну картку „Символи кольорів", с.35).
Отже, підсвідомо кольором автор видає себе, розкриває свої почуття, емоції, відчуття, настрій, те основне, що хотів сказати, виразити за допомогою образу кольору.
— Створіть у групі (4—5 учнів) калейдоскоп „кольорового настрою", який склався у вашій уяві після прочитання. А також визначте, хто озвучить ваші вис¬новки.
д) прослуховування і відбір музичних творів до поезії:„Елегія" М. Лисенка та „Пісня без слів" С. Людкевича.
— Яку музику ви дібрали б до твору?
— Прослухайте фрагменти з класичних творів і скажіть, яка із цих мелодій наивлучніше передає настрій поезії? Чому? Скористайтеся таблицею „Характеристика музики" (технологія „Мікрофон").
4. Міжпредметні зв'язки. Зарубіжна література.
— З якими віршами зарубіжних поетів асоціюється у вашій уяві змальоване Павлом Тичиною? (Алкман. „Сплять усі верховини гірські...", Ґете. „Нічна пісня по¬дорожнього", М. Лєрмонтов. „Гір стрімких вершини" — поезії про красу природи, рідний край.)
— Прослухайте аудіозапис поезії Р. Бернса „Моє серце в верховині" і знайдіть спільні риси з твором П. Тичини. (Ці поезії відтворюють красу природи, життєствердні, переповнені патріотичними почуттями до рідного краю, створюють настрій спокою, оптимізму, впевненості, радості, ніжності.)
5. Підсумок. Створення сенкана за поезією „Не бував ти у наших краях!"
1. Край.
2. Рідний, чарівний.
3. Заспокоює, радує, ніжить.
4. За рідний край — хоч помирай (кожному мила своя сторона).
5. Пісня.
V. Рефлексія та оцінювання (технологія „Робота в парах")
1. Чи хотілося б вам після закінчення уроку продовжити або змінити речення „Я думаю, що поезія Тичини цікава, тому що..." Якщо у когось з'явилося таке бажання, зробіть це. (Коментар учнів.)
2. Чи справдилися ваші очікування щодо уроку ?
(Технологія „Мікрофон — 2". „На сьогоднішньому уроці я зрозумів ...А тепер я хочу почути думку...)
3. Кольорова рефлексія, що відображає зміни настрою впродовж уроку.
4. Усна само- та взаємооцінка.
VI. Домашнє завдання
Обов'язкове: підготуватися до виразного читання та аналізу вірша „Не бував ти у наших краях!".
На вибір: написати творчу роботу „Що я відчував, читаючи поезію „Не бував ти у наших краях!";
скласти вірш, присвячений рідному краю; проілюструвати поезію.

Додаток до уроку
Технологічна картка „Символи кольорів"
Білий — чистота, невинність, мир, світло, щастя.
Чорний — печаль, траур, горе; строга урочистість.
Жовтий — сонце, життя, щастя, багатство; веселий, гарний настрій.
Червоний — життя, любов; війна, агресія, хвилювання.
Оранжевий — тепло, сила, врожай; активний, зігріваючий.
Фіолетовий — величність, розкіш, інтелект.
Синій — холод, спокій, печаль.
Блакитний — свіжий, легкий; чистота, вірність, далечінь, сум.
Зелений — заспокійливий, врівноважений; мир, пасивність, спокій.
Яскравий зеленувато-жовтий — ненависть, невірність, заздрість.
Світло-зелений — чистота, радість, свято.
Темно-зелений — надія, мир, спокій, віра.

Таблиця 2
Характеристика музики
Лірична Жалібна
Чарівна Приємна
Ніжна Добра
Душевна Сумна
Поетична Журлива
Енергійна Скорботна
Радісна Тривожна
Таємнича Сувора

Н. Подранецька // Українська література в загальноосвітній школі.-2007.- №4

Категорія: Уроки | Додав: genamir (29.08.2010)
Переглядів: 6530 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2016