Четвер, 24.10.2019, 08:10

Кабінет літературного краєзнавства

Сайт Мірошник Інни Олексіївни

Головна
|RSS
Категорії розділу
Українська мова [0]
Українська література [0]
Розробки уроків [14]
Презентації [3]
Уроки [28]
Презентації до уроків [0]
Вечори [19]
Методичні матеріали [60]
Планування [18]
Конкурси. Олімпіади [24]
Частини мови [18]
Синтаксис [10]
Лексика [2]
Розвиток зв’язного мовлення [13]
Види контролю [0]
Читання мовчки [7]
Аудіювання [6]
Тести [7]
Діалог [1]
Правопис [4]
Підсумкові контрольні роботи [1]
9 клас [22]
10 клас [14]
11 клас [18]
Фонетика [7]
5 клас [0]
6 клас [0]
7 клас [0]
8 клас [0]
Диктанти [1]
Контрольні роботи [4]
Користувач
Гість Повідомлення:
Аватар
Група:
Гості
Час:08:10


Останні надходження
[23.11.2018]
Галина Литовченко «Через всесвіт путівцями» (0)
[23.11.2018]
Галина Литовченко "Дитячі розваги" (0)
[06.11.2018]
Галина Литовченко "Зібрані розсипи" (0)
[06.08.2018]
Оппоков Євген Володимирович. До 75-х роковин від дня страти (0)
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 1400
Рекомендуємо
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Реклама
Головна » Статті » Вчителям-філологам » Уроки

І. Франко. „Фарбований Лис". 5 клас
Урок 1-2
Тема уроку. І. Франко. Казка „Фарбований Лис". Робота над змістом твору.

Очікування. Після уроку учні зможуть:
— пояснити поняття „літературна казка";
— показати її тісний зв'язок з народними казками;
— розповісти окремі відомості з життя І. Франка, зміст казки „Фарбований Лис";
— набути навичок переказування художнього твору, розвитку своєї уяви;
— висловлювати свою думку щодо найкращих людських якостей, розуміти відповідальність за свої вчинки.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет І. Франка; світлина „І. Франко і О. Кобилянська"; виставка творів письменника для дітей, в тому числі збірка „Коли ще звірі говорили", ілюстрації до казки; підручник „Українська література" для 5 класу.
Теорія літератури: поняття про літературну казку.
Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, краєзнавство.

                     Організація діяльності та хід роботи на уроці 
Епіграф : Не микайся, Грицю, бо дурниця боком вилізе.
Народна мудрість
І. Мотивація навчальної діяльності
Казка — це наш любий приятель, який приходить до нас у дитинстві і не полишає уже дорослих. Вона супроводжує людину з найдавніших, найсивіших часів до нинішніх. Завдяки їй розвивається наша фантазія, зростає інтерес до книжки. Вона ушляхетнює наші душі, розважає, допомагає пізнати світ, кличе у мандри, велить бути сміливими й мудрими, вчить робити добро і зневажати зло.
Як ви знаєте, спостерігаючи за плином життя, проблемами, які доводиться у ньому долати, народ складав казки. Але є казки, які складав не народ, а одна людина, письменник. їх називають літературними або авторськими.
II. Оголошення теми та очікуваних результатів
III. Надання учням необхідної навчальної інформації
1) Самостійна робота з підручником.
Структурування тексту статті „Про літературну казку". Проблемне завдання: чим відрізняється літературна казка від народної?
(У зошитах учні оформлюють запис, який перевіряється і доповнюється вчителем у підсумковій бесіді.)
Вид казки Народна казка Літературна казка
Ознаки казки
Спільні Фантастичне переплітається з реальним; діють казкові герої; відбуваються неймовірні події; казки подібні за будовою (зачин, кінцівка); різні види
Відмінні — автор — народ;
— розповідь про події лише прозовою мовою;
— текст має варіанти, може змінюватись
— автор — конкретна особа;
— розповідь ведеться прозовою і віршованою мовами;
— текст казки не змінюється
2) Ознайомлення учнів із постаттю І. Франка у літературі. Розповідь учителя (показ портрета).
Це Іван Якович Франко, ім'я якого відоме як в українській, так і в світовій літературі. Подивіться уважно на нього. Благородне обличчя, щирі, розумні виразні очі. У погляді — замріяність, чуйність, доброта. Був щирим українцем, патріотом своєї землі, любив носити національний одяг — саме тому на фото у вишиванці.
    Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року у с. Нагуєвичі на Івано-Франківщині (діти записують у зошити). Батько його, Яків Іванович, був досвідченим ковалем, добрим і товариським. Іван дуже любив свого батька і від нього перейняв девіз: „З людьми і для людей". Через усе життя хлопець проніс вогонь батьківської кузні, яка слугувала йому ніби підготовкою до майбутнього. Він слухав там різні розповіді, веселі і сумні, про життя народу, вчився працювати. Мати, Марія Миколаївна, була доброю жінкою. Пізніше Іван напише, що „у нього серце м'яке на красу, на добро податливе і горда душа, непогасна любов до народної пісні" — усе це від мами. Отже, батьки були першими вчителями, що заклали міцний фундамент майбутньої цільної та світлої особистості. 
    Ріс Іван Франко допитливим, сміливим хлопчиком, з добрим і вразливим серцем. Любив милуватися природою, підгірською красою. 
Коли Івась пішов до школи, то, незважаючи на важкі умови, гарно вчився, був найкращим учнем у класі. Та і в подальшому він виявляв великий інтерес до науки. Навчався у Львові, за кордоном, побував і в нашому місті, вчився у нашому університеті.
    У 1913 році він приїжджав до Чернівців, зустрічався з буковинським народом, з видатними людьми краю. Ось світлина „Іван Франко і Ольга Кобилянська". 
Івана Франка називають Великим Каменярем, титаном праці. І це справді так. Він написав силу-си-ленну різноманітних творів. Серед них є чимало творів для дітей, близько 50 казок. Колись він мудро сказав: „Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті".
(Перегляд виставки творів І. Франка.)
    Ось перед вами збірка, яку І. Франко створив у 90-х рр. XIX ст., цикл казок „Коли ще звірі говорили". Сюди ввійшов і твір „Фарбований Лис". Коли комісія (цензура) прочитала цю казку, то заборонила її дру¬кувати. Чому? На це питання ви спробуєте дати відповідь, коли розглянемо зміст казки. 
3) Постановка проблемного запитання, запис учнями у зошити: чому тогочасна влада заборонила друкувати казку „Фарбований Лис"?
4) Обговорення змісту, епіграфа .
IV. Інтерактивна частина. Робота над змістом казки
/. Пояснення незрозумілих слів:
заставляти на нього залізо — ставити пастку;
торговиця — базар;
товк своє Лис — говорив одне і те ж;
не здурив — не обдурив.
2) Ознайомлення зі змістом казки.
Учитель читає початок казки до слів.....і з торговиці вхопити курку".
— А далі (продовжує вчитель) усі події казки тісно пов'язані між собою: одна зумовлює іншу, а ця — ще іншу і т.д. Між подіями є причинно-наслідковии зв'язок. Спробуймо його відтворити, пригадавши основні події. (Діти казку прочитали вдома).
3) „Мозковий штурм".
Основні події у казці „Фарбований Лис" (діти їх називають, вчитель записує на дошці, дотримуючись причинно-наслідкового зв'язку):
— Лис на торговиці;
— Микита у діжці з фарбою;
— „сюрприз" ранку;
— поява перед лісовими звірями;
— проголошення себе царем;
— царювання Лиса;
— роковини у Микити;
— несподіваний кінець владарювання.
4) Робота в мікрогрупах.
Кожна мікрогрупа читає уривок про окрему подію, після чого відбувається її обговорення.
5) Опрацювання статті „ Темп як засіб виразного читання":
а) колективне читання статті; б)обговорення.
— Що таке темп читання?
— Як може читатися художній твір?
— Чому під час читання необхідно дотримуватися відповідного темпу?
V. Закріплення вивченого
1) Систематизуюча бесіда:
— Чи сподобалась вам казка? Чим саме?
— Хто з дійових осіб найбільше запам'ятався?
— Хто ховається під образом Лиса?
— Кого висміяв І. Франко у цій казці?
— Чи вдало дібраний епіграф до уроку? Кого з дійових осіб він характеризує?
2) Усне малювання.
Яким ви уявляєте Лиса Микиту в різних ситуаціях?
(Перегляд виставки ілюстрацій до казки. Пояснення домашнього завдання, ознайомлення із алгоритмом-рекомендацією для малювання портрета Лиса чи інших дійових осіб.)
Алгоритм-рекомендація для малювання портрета Лиса або інших дійових осіб
1. Перечитай текст.
2. Знайди в ньому опис зовнішності Лиса.
3. Визнач, з яких портретних деталей він складається. Випиши їх послідовно в зошит.
4. В яких словах цього опису ви відчуваєте авторське ставлення до героя? Яке воно?
5. Чи подобається вам Лис?
6. Спробуйте подумки уявити, як він виглядає.
7. Усно або фарбами, олівцем намалюйте Лиса. Які події з твору ваш малюнок відображає?
VI. Підбиття підсумків уроку
1) Метод „Незакінчене речення":
— І. Франко у своїй казці висміяв...
— В образі Лиса Микити автор змалював...
— Головна думка твору — ...
2) Метод „Мікрофон".
    Учням пропонується відповісти чітко на проблемне запитання, поставлене на початку уроку, використовуючи одержані на уроці знання. 
    Підсумок учителя. Казка „Фарбований Лис" — сатирична. Тут в алегоричній формі І. Франко розкриває суть тогочасної влади, її керівників. Письменник викриває хитрого і підступного Лиса, який живе за рахунок беззахисних звірят. Так бувало і серед простого люду та панства за часів життя автора казки. Саме тому цензура заборонила її друкувати. 
VII. Домашнє завдання (диференційоване)
   Зміст казки. Продумати відповіді на запитання підручника на с. 61—62. Намалювати портрет Лиса або інших звірів із твору, скориставшись алгоритмом-рекомендацією, підготуватись до характеристики образу Лиса Микити. 


Урок З

Тема уроку. Образ Лиса Микити. Близькість казок І. Франка до народних.
Очікування. Після уроку учні зможуть:
— схарактеризувати образ Лиса Микити;
— набути умінь і навичок аналізувати художній образ;
самостійно працювати з текстом, висловлювати свою думку щодо прочитаного, ставлення до літератур¬ного героя;
— сформувати власне ставлення до позиції свого „Я" серед людей.
Тип уроку: урок удосконалення знань, умінь і навичок.
Обладнання: збірка І. Франка „Коли ще звірі говорили", учнівські ілюстрації до казки.
Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво.
Організація діяльності та хід роботи на уроці
Епіграф: Слова ласкаві, а думки лукаві.
Народна мудрість
1. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності учнів
7. Рольова гра „У картинній галереї". (Учні, які підготували малюнки героїв казки „Фарбований Лис", розміщують їх у "Картинній галереї", розповідають, яку саме подію вони відтворили.)
2. Індивідуальна робота учнів (диференційовано) за картками.
Картка 1.
1) Описати зовнішній вигляд Лиса Микити на початку і наприкінці твору.
2) Кого показав І. Франко в образі Лиса? Картка 2.
1) Як опинився Лис Микита у лісі?
2) Переказати той епізод з казки, який найбільше сподобався.
3. Евристична бесіда з учнями:
— Яким постає Лис Микита на початку твору? (Хитрим, сміливим, гордим, хвалькуватим.)
— Куди вирішив піти Лис у базарний день і чому? (На торговицю у білий день, щоб вкрасти курку і цим доказати свою сміливість.)
— Чи вдалося Лису Микиті виконати свої горді нахваляння? Яким постає він перед нами у скрутну для нього хвилину: таким же сміливим, гордим чи іншим? (Боязливим.)
Зачитати слова з тексту, які це підкреслюють, дотримуючись темпу читання. (Коротко повторити відомості про темп читання.)
— Знайти і прочитати опис Лиса після неприємного перебування у діжі.
— Як повівся Лис після невдалого полювання? Чому він вирішив „добре виграти на своїй подобі"? (Бо був хитрий, а ще побачив, що звірі тремтять перед ним.)
— Чи схвалюєте ви його поведінку?
— Яким царем був Лис? (Несправедливим.)
— Чому звірі так розправились із своїм царем?
— Що відчули ви, дізнавшись, як звірі викрили хитрого Лиса?
і— Чого вчить нас цей твір? Проти яких людських вад спрямована ця казка?
Підсумок учителя. Недарма у народі кажуть: „Хитрий як лис". Саме таких хитрих, підступних, лицемірних людей треба берегтись і самому намагатися таким не бути.
II. Повідомлення теми, очікуваних результатів, епіграфа уроку
III. Надання учням необхідної навчальної інфор¬мації
1. Інтерактивна вправа „Розігрування ситуації за ролями".
а) Виразне читання уривка казки за ролями (оповідач, Лис, звірі), починаючи від слів: „Тоді Лис перший заговорив до них ласкаво..." до слів „Пішли дні за днями".
б) Обговорення прочитаного:
— Як ви почували себе в ролі?
— Що відчули звірі, почувши цю розмову?
— Що відчув Лис? Як він поводився в цій ситуації?
— Яку рису характеру Лиса розкриває тут автор?
— Чи доречними є слова епіграфа уроку? Як ви їх розумієте?
2. Вправа „Аналіз ситуації".
Знайти і прочитати рядки, в яких розкривається життя звірів за царювання Лиса. Подумайте, про що свідчать ці рядки?
Підсумок учителя. Саме в цьому уривку автор роз¬криває нам головну думку казки — бажання вищого жити за рахунок нижчого. І. Франко навмисне називає правління свого героя „добрим", „справедливим", „м'якосердним". Але це добро фальшиве, бо далі автор пише: „Хто був дужчий, той ліпший, а хто слабший, той ніколи не вигравав справи". Удавана добрість Лиса насправді є замаскованою байдужістю до підлеглих. Задовольнивши свої потреби, він не цікавився долею звірів. У цій казці змальовано найосновніші риси тиранії. Тиран — це „Великий егоїст", який править незаконними методами з допомогою насильства. У цьому теж полягає алегоричний зміст казки. А тираном у ній виступає Лис Микита.
IV. Інтерактивна частина
1. Характеристика образу Лиса.
— Які ж риси характеру притаманні Лису Микиті? „Мозковий штурм". Риси характеру Лиса:
— гордість;
— хвалькуватість;
— сміливість;
— кмітливість;
— хитрість;
— боягузливість;
— обережність;
— рішучість;
— ризикованість;
— самовпевненість;
— кар'єризм;
— фантазія;
— корисливість.
2. Метод „Пошук інформації"
Учні, об'єднавшись у групи, добирають цитати, які відповідають певним рисам характеру Лиса.
V. Закріплення вивченого
. Метод „Мікрофон". Схарактеризувати образ Лиса Микити.
2. Систематизуюча бесіда:
— Чим сподобалась вам казка? А чим не сподо¬балась?
— Чого вчить нас ця казка?
— Який би ви придумали кінець казки?
— Чим ця казка близька до народної? Підсумок учителя. Казка „Фарбований Лис", як і
багато інших казок І. Франка, близька до народної, тому що у своїх творах автор розкриває проблеми життя народу в алегоричній формі.
VI. Підсумок уроку
  Прийом „сну" (учні нахиляються над партами, абстрагуючись від оточення, учитель завершує урок). 
  Ознайомившись із казкою І. Франка „Фарбований Лис", ми переконались, що обман ніколи не закінчується добром. Ця казка, як і багато інших творів мистецтва слова, змушує кожного з нас поглянути на себе через призму життя героя твору. Який я? Чи чесний зі своїми друзями, батьками, чи хочу бути лідером і щоб усі працювали на мене? Можливо, вперше в житті вам спало на думку дати оцінку й своїй власній поведінці. 
Англійське прислів'я влучно стверджує: „Найдовша у світі відстань — відстань від голови до серця". Бажаю вам подолати цю відстань і саме серцем дати відповідь на запитання: якою я зростаю людиною?
VII. Домашнє завдання
Виписати цитати до характеристики Лиса Микити. Придумати свій кінець казки.
Література
1. Бондаренко Ю. Алегорія тиранії в казці І. Франка „Фар¬бований Лис"//Дивослово — 2004. — №1. — С.29—33.
2. Волошина Н., Бандура О. Українська література. Підручник для 5 класу — К: Освіта, 2002.
3. Гаврилюк О. Вивчення творчості І. Франка в школі — І: Підручники і посібники, 2001. — С. 5—6.
4. Кіліченко Л. Франкова криниця. Вивчення творчості І. Франка в школі. — К.: Радянська школа, 1991. — С. 115—122.
5. Ситченко А. Формування в підлітків пообразного аналізу художнього твору (5-6 кл.)//Українська література у загальноосвітній школі. — 2004. — №3 — С 12—16.
6. Степанишин Б., Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка в школі. — К.: Проза, 1999. — С. І57.
7. Пометун О., ПироженкоЛ. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 192 с.

Категорія: Уроки | Додав: genamir (28.08.2010)
Переглядів: 41235 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 4.2/16
Всього коментарів: 1
1 марта  
де знайти малюнки до казки фарбований лис

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Мірошник Інна Олексіївна © 2019